Державний борг України як загроза фінансовій безпеці держави

Виконали:

Юзюк Олександр

Рашевський Орест

Керівник:

викл. Хмарук Ю.В.

В цій статті висвітлено стан державного боргу України у 2007-2009 роках, визначено його вплив на фінансову безпеку країни. Також, запропоновано стратегію управління державним боргом для зменшення наслідків зміни цього боргу на фінансову безпеку в Україні.

Ключові слова: державний борг, фінансова безпека, управління державним боргом, порогове значення, ефект витіснення, ВВП.

Постановка проблеми. В умовах входження в ринкову економіку та зростання темпів світової фінансової глобалізації держави поступово нарощують обсяги державної заборгованості, як зовнішньої, так і внутрішньої. Внутрішній та зовнішній державний борг стає складовою не тільки фінансової системи, а й усієї економіки в цілому. Він може стати сильним важелем макроекономічного регулювання та стимулом до підвищення темпів економічного зростання.

Проте зростання державного боргу нерозривно пов’язане не тільки з можливістю здійснювати регулювання економіки, а й може стати загрозою для фінансової безпеки країни. Так, значний державний борг може призвести до втрати стратегічних об’єктів економіки та поглиблення економічної кризи в країні, особливо вплинути на реальний сектор економіки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Важливе значення державного боргу у фінансовій системі держави зумовило постійну увагу дослідників до різних аспектів, особливо питанню його впливу на економічний розвиток країни. Серед західних вчених велику увагу даному питанню у свої працях приділяли Дж. Бьюкенен, Н. Калдор, Дж. Кейнс, П. Кругман, А. Лернер, Л. Мауер, Ф. Модільяні, Т. Саржент, Дж. Стігліц, П. Харрод та ін.

В українській науці, аспекту впливу державного боргу на економіку та фінансову безпеку України присвячені праці В. Андрущенка, О. Барановського, О. Василика, А. Гальчинського, В. Гейця, Б. Губського, В. Корнєєва, В. Лисицького, З. Лютого, С. Льовочкіна, О. Плотнікова. Також, варто відзначити російських вчених таких, як Д. Андропов, П. Ворожцов, А. Смірнов, Л. Федякіна. Але незважаючи на велику кількість досліджень з питань державного боргу, зараз гостро постає питання його впливу на фінансову безпеку країни. Тобто стан боргової безпеки в Україні потребує вивчення і пошуку шляхів розв’язання проблем пов’язаних з державним боргом..

Мета і завдання дослідження. Метою статті є дослідження сучасного стану державного боргу України, його впливу на фінансову безпеку держави, а, також, розробка стратегії управління державним боргом.

В цій роботі вирішуються наступні завдання:

• Дослідження стану державного боргу України у 2007-2009 роках;

• Визначається вплив державного боргу на економічний розвиток та фінансову безпеку України;

• Визначається стратегія управління державним боргом для забезпечення стабільного розвитку економіки та зменшення ризиків фінансовій безпеці України.

Виклад основного матеріалу. Ще у ХVІІІ ст. А. Сміт вважав, що нації ніколи не бідніють через марнотратство та необачність окремих осіб, але вони часто бідніють внаслідок марнотратства та необачності державної влади. Таку думку можна пристосувати до сучасної економіки в умовах глобалізації. Багато країн запозичують кошти як закордоном, так і у власних суб’єктів господарювання. Проте не всі ними правильно користуються та управляють. А помилки в такому управлінні можуть призвести до порушення фінансової та економічної безпеки країни.

Фінансова безпека - це стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання [1].

Фінансова безпека держави — поняття досить багатопланове в економічному контексті та надзвичайно актуальне в політичному, бо є результатом практичних заходів з боку законодавчої та виконавчої влад держави в сфері фінансів. Насамкінець вона визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу. До числа цих показників належать: величина внутрішнього й зовнішнього боргів; рівень інфляції; стійкість національної валюти; сальдо платіжного балансу. Одним з головних критеріїв, що характеризує фінансову безпеку, є рівень боргової безпеки, тобто рівень внутрішньої та зовнішньої державної заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування та ефективності використання цих запозичень й оптимального співвідношення між ними, достатній рівень державного боргу для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи [3, 8].

Державний борг — це сума заборгованості держави перед своїми кредиторам. В.Базилевич, також, визначає його як суму коштів, яка потрібна для покриття дефіциту бюджету. Розрізняють поточний та капітальний борг держави. Але за основною класифікаційною ознакою він поділяється на внутрішній та зовнішній.

Ефективність використання державних запозичень значною мірою залежить від системи управління боргом. Управління державним боргом — це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави (debt management). Воно визначається борговою політикою держави (debt strategy) і системою управління заборгованістю держави (debt management system). Перша складова тісно пов’язана із бюджетно-податковою, грошово-кредитною та валютною політикою, станом фінансового ринку, рівнем кредитоспроможності країни і встановленими цілями в сфері управління державним боргом. Друга складова детермінується першою, і, водночас, обмежує її [3, 9].

Управління державним боргом може здійснюватись на інституційному, технічному та економічному рівнях. Зміна законодавства (прийняття нових нормативно-правових актів, перегляд та змінна старих), що стосуються регулювання державного боргу є інституційним рівнем управління. Зміна строку погашення та дохідності цінних паперів – технічний рівень. Дія різних макроекономічних показників на державний борг – це економічний рівень управління боргом [10].

Механізм управління державним боргом включає такі елементи:

• Формування політики співвідношення зовнішнього та внутрішнього боргу;

• Встановлення межі заборгованості;

• Визначення напрямку і цілей впливу на макро- та мікроекономічні показники;

• Визначення можливості та доцільності фінансування за рахунок державного боргу різних інвестиційних програм та проектів [10].

Державний борг України у 2007-2009 роках значно зріс (Таблиця1). Як видно з таблиці, у 2007-2009 роках державна заборгованість суттєво зросла. Якщо на кінець 2007 року державний та гарантований борг становив 88,74 млрд. грн., то вже на кінець 2009 року він виріс до 301,51 млрд. грн. (на 239,75 %). Внутрішня та зовнішня заборгованості відповідно, також, зросли. Різке зростання державного боргу відбулося у четвертому кварталі 2008 року. За цей квартал загальна сума державного боргу зросла на 106,34 млрд. грн., тобто понад у два рази. Це було пов’язане із застосуванням нових ОВДП – 7 річних – на суму 17,47 млрд. грн. та взяттям кредитів Міжнародного Валютного Фонду на суму 35,71 млрд. грн. в четвертому кварталі. Також, зросла вдвічі (до 22,35 млрд. грн. з 11,78 млрд. грн.) заборгованість перед Світовим банком. У 2009 році продовжилось зростання державного боргу до 301,51 млрд. грн. Воно відбулося за рахунок нових видів ОВДП – 8-,9-,10-,11- та 12-річних. Значно зросла заборгованість перед Міжнародним Валютним Фондом. Всі ці запозичення були пов’язані з тим, що реальний дефіцит бюджету був на рівні 82 млрд. грн., на думку експертів, тоді як за офіційними даними Міністерства фінансів України він склав 19,87 млрд. грн. [7].

Таблиця 1

Динаміка державного боргу України за 2007-2009 роки

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Абсолютний приріст, +/-		Відносний приріст, %
				2008-2007 роки	2009-2008 роки	2008-2007 роки	2009-2008 роки
Державний борг, млрд. грн.*	88,74	189,41	301,51	100,67	112,10	113,44	59,18
Внутрішній борг, млрд. грн.	18,81	46,67	105,13	27,86	58,46	148,11	125,26
Зовнішній борг, млрд. грн.	69,93	142,74	196,38	72,81	53,64	104,12	37,58

Джерело: Міністерство фінансів України; власні розрахунки

*- державний та гарантований державою борг

Особливо варто відзначити зростання гарантованого державного боргу, який у 2007 році становив 17,45 млрд. грн., а на кінець 2009 року вже сягнув 89,89 млрд. грн. (тобто зріс на 415,1 %). Це пов’язано із тим, що гарантії уряду надаються на взяття зобов’язань підприємствами та банками (наприклад, у 2009 році держава надала гарантії під випуск облігацій ОВДП для поповнення статутного капіталу НАК «Нафтогаз» на суму 12,8 млрд. грн.). Проте це є небезпечно для країни, тому що держава слабко контролює витрачання цих коштів, що може призвести до виникнення кризи державної заборгованості [7].

Така трьохрічна динаміка змінила структуру державного боргу (рис. 1).

Рис. 1. Структура державного боргу України у 2007-2009 роках

Вище наведений графік демонструє, що співвідношення між внутрішнім та зовнішнім державним боргом наближалось до рівності у 2007-2009 роках. Якщо у 2007 році внутрішній борг становив 21,2 %, а зовнішній – 78,8 %, то вже у 2009 році ці показники були відповідно на рівні 34,87 % та 65,13 %. Це було зумовлено більш вищими темпами зростання внутрішньої заборгованості, ніж зовнішньої. Така тенденція пояснюється тим, що під час фінансової кризи кредитні кошти за кордоном важче залучити, ніж, фактично, примусово їх вилучити у внутрішніх суб’єктів економіки.

Зростання і зміна структури державного боргу позначилось на рівні боргової безпеки України у 2009 році, що стає одним з індикаторів порушення фінансової безпеки (Таблиця 2).

Протягом 2007-2009 років лише показник відношення зовнішньої заборгованості на одну особу перевищив порогове значення. Це сталося ще у 2007 році. Інші показники знаходились в нормі. Але вже такі коефіцієнти, як зовнішній державний борг до ВВП, відношення платежів за боргом до податкових надходжень наблизились до критичного значення у 2009 році. Значення інших показників, також, погіршилось. Особливо варто відзначити зростання співвідношення сукупного боргу до ВВП з 12,31 % у 2007 році до 19,94 % у 2008 році та 33,04 % у 2009 році. До цього ще, на думку Б. Собольєва, варто додати понад 100 млрд. заборгованості держави перед вкладниками ощадбанку колишнього СРСР та заборгованість по відшкодуванню ПДВ в розмірі 10 млрд. грн., то значення цього співвідношення складе близько 46 %. Порогове значення в 60% для співвідношення сукупного обсягу державного боргу до ВВП – це показник для країн Європейського союзу. На нашу думку, для країн, що розвиваються (в тому числі для України), цей показник має становити 40-45 %. Це пояснюється відсутністю доступу таких до стабільних джерел рефінансування заборгованості, нестабільною податковою системою та високою вартістю залучених коштів. Таке значення співвідношення державного боргу до ВВП використовується в країнах, які входять до об’єднання МЕРКОСУР та Андського пакту, згідно з С. Буковинським. Тобто, вже зараз можна говорити, що перед фінансовою безпекою України виникла велика фінансова загроза. У найближчі роки Україна може зазнати дефолту. До того ж, за даними Міністерства фінансів України, найбільші обсяги державних боргів Україна повинна буде погасити в 2010-2013 роках - 66,4 млрд. грн. [8].

Таблиця 2