- •Диференціальні рівняння з частинними похідними першого порядку. Звязок з системою звичайних диференціальних рівнянь у симетричній формі.
- •Класифікація диференціальних рівнянь з частинними похідними іі порядку для випадку двох і багатьох незалежних змінних.
- •Види топологічних просторів. Топологія, індукована метрикою.
- •Поняття метричного простору. Простір ізольованих точок. Метричні простори r1, r(n), c[a,b].
- •Граничні точки, точки дотику, замикання множини. Сепарабельні простори. Послідовність в метричному просторі. Границя послідовності.
- •Стискаючі відображення, їх неперервність. Теорема Банаха, її геометричне тлумачення.
- •Поняття лінійного простору. Приклади. Лінійна залежність і лінійна незалежність елементів. Нескінченно - вимірні простори. Підпростори.
- •Означення і приклади нормованих просторів. Означення евклідових просторів. Нерівність Буняковського - Коші.
- •Означення і приклади лінійних операторів. Неперервність і обмеженість. Норма операторів. Сума і добуток операторів. Обернений оператор, оборотність.
- •Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Класи еквівалентності, фактор–множина.
- •Бінарні відношення порядку, його властивості. Мінімальні та максимальні елементи. Впорядковані множини.
- •Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- •Ізоморфізм та гомоморфізм груп. Його властивості.
- •Кільце, приклади кілець. Основні властивості кілець. Ізоморфізм та гомоморфізм груп
- •Поле. Приклади полів, основні властивості полів. Ізоморфізм та гомоморфізм полів.
- •Поле комплексних чисел. Комплексні числа, алгебраїчна форма комплексних чисел.
- •Неперервні відображення топологічних просторів і їх властивості. Гомеоморфізм.
- •Теорема Ейлера для многогранників.
- •Суть сучасного аксіоматичного методу. Основні вимоги до системи аксіом. Поняття про інтерпретацію системи аксіом.
- •Точково–векторна аксіоматика Вейля трьохвимірного евклідового простору і її несуперечливість.
- •Вимірювання многокутників. Площа многокутника і її аксіоми. Теорема існування і єдиності.
- •Рівноскладеність і рівновеликість многокутників і многогранників.
- •Аксіоматика площини Лобачевського. Абсолютна геометрія. Паралельні напрямлені прямі на площині Лобачевського і їх властивості.
- •Взаємне розміщення прямих на площині Лобачевського. Теорема про існування розбіжних прямих і наслідки з неї. Критерій розбіжності двох прямих.
- •Трикутники на площині Лобачевського.
- •Незалежність аксіоми паралельності від решти аксіом д. Гільберта.
Взаємне розміщення прямих на площині Лобачевського. Теорема про існування розбіжних прямих і наслідки з неї. Критерій розбіжності двох прямих.
На площині Лобачевського, на відміну від площини Евкліда мають місце три випадки взаємного розташування двох прямих: прямі перетинаються, паралельні або розбігаються.
Дві прямі на площині Лобачевського наз. розбіжними (або надпаралельними), якщо вони не перетинаються і не паралельні. Легко побачити, що через кожну точку М, яка не лежить на прямій а, проходить нескінчена множина прямих, кожна з яких розбігається з прямою а. Насправді, нехай прямі С та Е паралельні до прямої а в різних напрямках. Тоді будь-яка пряма, що проходить через точку М в середині вертикальних кутів СМ та ЕМ , розбігається з прямою а.
Теор. Дві прямі, що мають спільний перпендикуляр, розбігаються. Нехай АВ та С - дані прямі, а Р - їх спільний перпендикуляр. Як відомо, прямі АВ та С не перетинаються. Вони не можуть бути паралельними, так як якщо припустити, що вони паралельні, то прямі кути АР та повинні бути кутами паралельності в точці Р відносно прямої С . Але кут паралельності завжди гострий, тому наше припущення не вірне: значить, АВ та С - прямі що розбігаються.
Наслідок 1. На площині Лобачевського не існує спільного перпендикуляра двох паралельних прямих.
Н ехай АВ і - розбіжні прямі, а Р спільний перпендикуляр цих прямих (рис. 2). Відстань від змінної точки М прямої АВ до прямої С необмежено зростає, коли точка М віддаляється від точки Р як в одному, так і в іншому напрямку.
рис. 2
Тобто, розбіжні прямі необмежено "розбігаються" одна від іншої по мірі віддалення від спільного перпендикуляра.
Нехай тепер А В // С , а Р - перпендикуляр, проведений з точки Р прямої АВ на пряму С (рис. 3). Так як РВ гострий, то суміжний з ним РА тупий. Відстань від змінної точки М прямої АВ до прямої С необмежено зростає, коли точка М віддаляється від точки Р в сторону, обернену до напрямку паралельності. Можна довести, що якщо точка М віддаляється від точки в сторону паралельності, то ця відстань наближається до нуля. Образно кажучи, паралельні прямі, необмежено віддаляючись одна від іншої в одному напрямку, асимптотично наближаються в іншому.
Наслідок 2. Якщо при перетині двох прямих і третьою прямою будь-які два відповідні кути рівні, то прямі розбігаються.
Трикутники на площині Лобачевського.
Всі теореми при трикутники, які в евклідовій геометрії .доводяться, без допомоги аксіоми паралельності мають місце також в геометрії. Лобачевського. Теореми про рівнобедрений трикутник, три ознаки рівності трикутників, теорема про зовнішній кут трикутника - це далеко не повний перелік теорем, які мають місце як в евклідовій геометрії, так і в геометрії Лобачевського.
Але трикутники на площині Лобачевського мають специфічні властивості. Розглянемо деякі з них.
Теор:. Сума кутів будь-якого трикутника менше 2d.
Нехай АВС - довільний трикутник. За першою теоремою Саккері-Лежандра . Якщо припустити, що , тоді буде справедливий V постулат. Отже, .
Наслідок. Сума кутів трикутника не стала, тобто не одна й та ж для всіх трикутників.
Н ехай АВС - довільний трикутник, а - точка яка належить стороні ВС Простий підрахунок показує, що (рис. 1). Так як , то .
Доведемо ще одну важливу теорему, згідно якої в геометрії Лобачевского відсутнє поняття подібності трикутників.
Теор.(четверта ознака рівності трикутників): Трикутник рівний трикутнику , якщо
Рис.1
Ще одна властивість трикутників аналогів якої немає в евклідовій геометрії.
Теор.: На площині існують трикутники навколо яких не можна описати коло.
Довед. Для доведення теореми достатньо показати хоча б один приклад такого трикутника. Так як і в евклідовій геометрії центр описаного кола лежить на перетині перпендикулярів, проведених через середини сторін.
Візьмемо дві паралельні прямі та . Із точки прямої опустимо перпендикуляр на пряму . Нехай - основа перпендикуляра. Візьмемо на відрізку довільну точку і побудуємо симетричні точки та відносно прямих та . Точки , і не лежать на одній прямій. Таким чином, ми побудували трикутник , для якого перпендикуляри, проведені через середини сторін та , не перетинаються. Це означає, що навколо трикутника не можна описати коло.