- •Диференціальні рівняння з частинними похідними першого порядку. Звязок з системою звичайних диференціальних рівнянь у симетричній формі.
- •Класифікація диференціальних рівнянь з частинними похідними іі порядку для випадку двох і багатьох незалежних змінних.
- •Види топологічних просторів. Топологія, індукована метрикою.
- •Поняття метричного простору. Простір ізольованих точок. Метричні простори r1, r(n), c[a,b].
- •Граничні точки, точки дотику, замикання множини. Сепарабельні простори. Послідовність в метричному просторі. Границя послідовності.
- •Стискаючі відображення, їх неперервність. Теорема Банаха, її геометричне тлумачення.
- •Поняття лінійного простору. Приклади. Лінійна залежність і лінійна незалежність елементів. Нескінченно - вимірні простори. Підпростори.
- •Означення і приклади нормованих просторів. Означення евклідових просторів. Нерівність Буняковського - Коші.
- •Означення і приклади лінійних операторів. Неперервність і обмеженість. Норма операторів. Сума і добуток операторів. Обернений оператор, оборотність.
- •Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Класи еквівалентності, фактор–множина.
- •Бінарні відношення порядку, його властивості. Мінімальні та максимальні елементи. Впорядковані множини.
- •Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- •Ізоморфізм та гомоморфізм груп. Його властивості.
- •Кільце, приклади кілець. Основні властивості кілець. Ізоморфізм та гомоморфізм груп
- •Поле. Приклади полів, основні властивості полів. Ізоморфізм та гомоморфізм полів.
- •Поле комплексних чисел. Комплексні числа, алгебраїчна форма комплексних чисел.
- •Неперервні відображення топологічних просторів і їх властивості. Гомеоморфізм.
- •Теорема Ейлера для многогранників.
- •Суть сучасного аксіоматичного методу. Основні вимоги до системи аксіом. Поняття про інтерпретацію системи аксіом.
- •Точково–векторна аксіоматика Вейля трьохвимірного евклідового простору і її несуперечливість.
- •Вимірювання многокутників. Площа многокутника і її аксіоми. Теорема існування і єдиності.
- •Рівноскладеність і рівновеликість многокутників і многогранників.
- •Аксіоматика площини Лобачевського. Абсолютна геометрія. Паралельні напрямлені прямі на площині Лобачевського і їх властивості.
- •Взаємне розміщення прямих на площині Лобачевського. Теорема про існування розбіжних прямих і наслідки з неї. Критерій розбіжності двох прямих.
- •Трикутники на площині Лобачевського.
- •Незалежність аксіоми паралельності від решти аксіом д. Гільберта.
Точково–векторна аксіоматика Вейля трьохвимірного евклідового простору і її несуперечливість.
Основними об’єктами в системі аксіом Вейля є точка і вектор. Основними співвідношеннями між об’єктами є
Сума 2-ох векторів: .
Добуток вектора на скаляр.
Для будь-яких двох векторів визначена операція скалярного добутку: .
Будь-які дві різні точки та визначають вектор .
Вказані вище співвідношення за Вейлем задовольняють таким умовам (аксіомам):
Аксіоми лінійного векторного простору
. Для будь-якого вектора ,
. Для будь-якого вектора ,
. Для будь-яких 2-ох векторів і виконується закон комутативності: .
. Для будь-яких 3-ох векторів , і виконується асоціативний закон: ,
. Для будь-якого вектора ,
. Для будь-якого вектора і , із виконується закон дистрибутивності відносно додавання скалярів ,
. Для будь-якого вектора і , із .
. Для будь-яких 2-ох векторів , і із виконується закон дистрибутивності відносно додавання векторів .
Аксіоми розмірності
. В просторі існує три лінійно незалежних вектори, тобто із .
. Всякі чотири вектори у просторі є лінійно залежними, тобто із .
Аксіоми скалярного добутку.
. Для будь-яких 2-ох векторів і маємо ,
. Для будь-яких 2-ох векторів і маємо .
. Для будь-яких 3-ох векторів , і .
. Для будь-якого вектора маємо .
Аксіоми належності
. В просторі існує принаймні одна точка.
. Для будь-якої точки та будь-якого вектора існує єдина точка така, що .
. Для будь-яких 3-ох точок , і виконується векторна рівність .
Несуперечливість системи аксіом Вейля.
Для доведення несуперечливості системи аксіом Вейля побудуємо її модель та перевіримо виконання на ній аксіом Вейля.
Під точкою розумітимемо таку матрицю і , де , якщо .
Під вектором будемо розуміти таку матрицю і якщо , то , якщо .
Під сумою розумітимемо таку матрицю .
Під множенням на скаляр розумітимемо матрицю .
Під скалярним добутком будемо розуміти число, яке визначається так .
Під дві точки визначають вектор . Перевіримо виконання аксіом:
.
. ,
. .
. ,
і т.д.
. Виберемо три вектори , , . Розглянемо лінійну комбінацію: , якщо , то вони лінійно незалежні . Рівні вектори мають рівні відповідні координати.
, ,
, ,
, . Отже, вектори лінійно незалежні.
і т.д.
. .
Таким чином доводиться несуперечність аксіом Вейля.
Вимірювання многокутників. Площа многокутника і її аксіоми. Теорема існування і єдиності.
Розглянемо - точок загального положення (кожні три не лежать на одній прямій). Сполучимо їх відрізками. - вершини ламаної, сторони ланки.
Якщо всі точки ламаної лежить на площині, то маємо плоску ламану. Якщо перша і остання вершини збігаються, то наз. її плоскою замкненою кривою. Замкнена ламана розбиває площину на зовнішню і внутрішню області.
Об’єднання плоскої замкненої лінії з її внутрішньої
області наз. плоским многокутником. Плоский много-
кутник наз простим, якщо всі його вершини різні, жодна
не належить стороні і ніякі дві з них не перетинаються.
Покажемо, що на множині простих многокутників
можна ввести поняття «вимірювання многокутників»,
тобто покажемо, що кожному многокутнику можна
поставити у відповідність скалярну величину – площу
многокутника, яка задовольняє такі умови (аксіоми площі):
Площа є величиною додатною,
Рівні многокутники мають рівні площі,
Площа суми многокутників дорівнює сумі площ даних многокутників,
Площа квадрата, довжина сторони якого дорівнює , дорівнює одиниці.
Введемо поняття орієнтованого многокутника. Многокутник наз. орієнтовним, якщо вказано порядок обходу його вершин, причому проти годинникової стрілки вважають додатньо орієнтовним, а за – від’ємно орієнтовним. Многокутник – неорієнтований, – орієнтовним.
Розглянемо поняття характеристики орієнтованого многокутника. Для цього введемо афінну систему координат.
Кожна точка має координати , ,
,…, .
Характеристикою орієнтованого многокутника
наз. величина, яка дорівнює
, де
.
Наприклад, розглянемо трикутник :
.
Помістимо трикутник вершину в точку : , , .
.
Тепер в системі координат розглянемо квадрат : , , , .
. Якщо , то .
( ) ( )
Теорема: Якщо за площу орієнтованого многокутника прийняти половину модуля його характеристики, то будуть виконуватись всі чотири аксіоми площі.