- •Диференціальні рівняння з частинними похідними першого порядку. Звязок з системою звичайних диференціальних рівнянь у симетричній формі.
- •Класифікація диференціальних рівнянь з частинними похідними іі порядку для випадку двох і багатьох незалежних змінних.
- •Види топологічних просторів. Топологія, індукована метрикою.
- •Поняття метричного простору. Простір ізольованих точок. Метричні простори r1, r(n), c[a,b].
- •Граничні точки, точки дотику, замикання множини. Сепарабельні простори. Послідовність в метричному просторі. Границя послідовності.
- •Стискаючі відображення, їх неперервність. Теорема Банаха, її геометричне тлумачення.
- •Поняття лінійного простору. Приклади. Лінійна залежність і лінійна незалежність елементів. Нескінченно - вимірні простори. Підпростори.
- •Означення і приклади нормованих просторів. Означення евклідових просторів. Нерівність Буняковського - Коші.
- •Означення і приклади лінійних операторів. Неперервність і обмеженість. Норма операторів. Сума і добуток операторів. Обернений оператор, оборотність.
- •Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Класи еквівалентності, фактор–множина.
- •Бінарні відношення порядку, його властивості. Мінімальні та максимальні елементи. Впорядковані множини.
- •Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- •Ізоморфізм та гомоморфізм груп. Його властивості.
- •Кільце, приклади кілець. Основні властивості кілець. Ізоморфізм та гомоморфізм груп
- •Поле. Приклади полів, основні властивості полів. Ізоморфізм та гомоморфізм полів.
- •Поле комплексних чисел. Комплексні числа, алгебраїчна форма комплексних чисел.
- •Неперервні відображення топологічних просторів і їх властивості. Гомеоморфізм.
- •Теорема Ейлера для многогранників.
- •Суть сучасного аксіоматичного методу. Основні вимоги до системи аксіом. Поняття про інтерпретацію системи аксіом.
- •Точково–векторна аксіоматика Вейля трьохвимірного евклідового простору і її несуперечливість.
- •Вимірювання многокутників. Площа многокутника і її аксіоми. Теорема існування і єдиності.
- •Рівноскладеність і рівновеликість многокутників і многогранників.
- •Аксіоматика площини Лобачевського. Абсолютна геометрія. Паралельні напрямлені прямі на площині Лобачевського і їх властивості.
- •Взаємне розміщення прямих на площині Лобачевського. Теорема про існування розбіжних прямих і наслідки з неї. Критерій розбіжності двох прямих.
- •Трикутники на площині Лобачевського.
- •Незалежність аксіоми паралельності від решти аксіом д. Гільберта.
Взаємне розміщення прямих на площині Лобачевського. Теорема про існування розбіжних прямих і наслідки з неї. Критерій розбіжності двох прямих.
На площині Лобачевського, на відміну від площини Евкліда мають місце три випадки взаємного розташування двох прямих: прямі перетинаються, паралельні або розбігаються.
Дві прямі на площині Лобачевського наз. розбіжними (або надпаралельними), якщо вони не перетинаються і не паралельні. Легко побачити, що через кожну точку М, яка не лежить на прямій а, проходить нескінчена множина прямих, кожна з яких розбігається з прямою а. Насправді, нехай прямі С та Е паралельні до прямої а в різних напрямках. Тоді будь-яка пряма, що проходить через точку М в середині вертикальних кутів СМ та ЕМ , розбігається з прямою а.
Теор.
Дві прямі, що мають спільний перпендикуляр,
розбігаються. Нехай
АВ та
С
- дані прямі,
а Р
- їх спільний
перпендикуляр. Як відомо, прямі АВ
та С
не перетинаються.
Вони не можуть бути паралельними, так
як якщо припустити, що вони паралельні,
то прямі кути АР
та
повинні бути
кутами паралельності в точці Р
відносно
прямої С
.
Але кут
паралельності завжди гострий, тому наше
припущення не вірне: значить, АВ
та С
- прямі що розбігаються.
Наслідок 1. На площині Лобачевського не існує спільного перпендикуляра двох паралельних прямих.
Н
ехай
АВ і
- розбіжні прямі, а Р
спільний
перпендикуляр
цих прямих (рис. 2). Відстань
від змінної точки М
прямої АВ
до прямої
С
необмежено
зростає, коли точка
М
віддаляється від точки Р
як в одному,
так і в іншому напрямку.
рис. 2
Тобто, розбіжні прямі необмежено "розбігаються" одна від іншої по мірі віддалення від спільного перпендикуляра.
Нехай тепер А
В // С
,
а Р
- перпендикуляр,
проведений з точки Р
прямої АВ на
пряму С
(рис. 3). Так
як
РВ
гострий, то
суміжний з ним
РА
тупий.
Відстань від змінної
точки М
прямої АВ
до прямої
С
необмежено
зростає, коли точка М
віддаляється
від точки Р
в сторону,
обернену до напрямку паралельності.
Можна довести, що якщо точка М
віддаляється
від точки
в сторону паралельності, то ця відстань
наближається до нуля. Образно кажучи,
паралельні прямі, необмежено віддаляючись
одна від іншої в одному напрямку,
асимптотично
наближаються в іншому.
Наслідок 2.
Якщо при перетині двох прямих
і
третьою прямою
будь-які два відповідні кути рівні, то
прямі розбігаються.
Трикутники на площині Лобачевського.
Всі теореми при трикутники, які в евклідовій геометрії .доводяться, без допомоги аксіоми паралельності мають місце також в геометрії. Лобачевського. Теореми про рівнобедрений трикутник, три ознаки рівності трикутників, теорема про зовнішній кут трикутника - це далеко не повний перелік теорем, які мають місце як в евклідовій геометрії, так і в геометрії Лобачевського.
Але трикутники на площині Лобачевського мають специфічні властивості. Розглянемо деякі з них.
Теор:. Сума кутів будь-якого трикутника менше 2d.
Нехай АВС
- довільний
трикутник. За першою теоремою
Саккері-Лежандра
.
Якщо
припустити, що
,
тоді буде
справедливий V
постулат. Отже,
.
Наслідок. Сума кутів трикутника не стала, тобто не одна й та ж для всіх трикутників.
Н
ехай
АВС - довільний
трикутник, а
- точка яка
належить стороні ВС
Простий
підрахунок показує, що
(рис. 1). Так
як
,
то
.
Доведемо ще одну важливу теорему, згідно якої в геометрії Лобачевского відсутнє поняття подібності трикутників.
Теор.(четверта
ознака рівності трикутників): Трикутник
рівний трикутнику
,
якщо
Рис.1
Ще одна властивість трикутників аналогів якої немає в евклідовій геометрії.
Теор.: На площині існують трикутники навколо яких не можна описати коло.
Довед. Для доведення теореми достатньо показати хоча б один приклад такого трикутника. Так як і в евклідовій геометрії центр описаного кола лежить на перетині перпендикулярів, проведених через середини сторін.
Візьмемо дві
паралельні прямі
та
.
Із точки прямої
опустимо перпендикуляр на пряму
.
Нехай
- основа перпендикуляра. Візьмемо на
відрізку
довільну точку
і побудуємо симетричні точки
та
відносно прямих
та
.
Точки
,
і
не лежать на одній прямій. Таким чином,
ми побудували трикутник
,
для якого перпендикуляри, проведені
через середини сторін
та
,
не перетинаються. Це означає, що навколо
трикутника не можна описати коло.
