
- •Диференціальні рівняння з частинними похідними першого порядку. Звязок з системою звичайних диференціальних рівнянь у симетричній формі.
- •Класифікація диференціальних рівнянь з частинними похідними іі порядку для випадку двох і багатьох незалежних змінних.
- •Види топологічних просторів. Топологія, індукована метрикою.
- •Поняття метричного простору. Простір ізольованих точок. Метричні простори r1, r(n), c[a,b].
- •Граничні точки, точки дотику, замикання множини. Сепарабельні простори. Послідовність в метричному просторі. Границя послідовності.
- •Стискаючі відображення, їх неперервність. Теорема Банаха, її геометричне тлумачення.
- •Поняття лінійного простору. Приклади. Лінійна залежність і лінійна незалежність елементів. Нескінченно - вимірні простори. Підпростори.
- •Означення і приклади нормованих просторів. Означення евклідових просторів. Нерівність Буняковського - Коші.
- •Означення і приклади лінійних операторів. Неперервність і обмеженість. Норма операторів. Сума і добуток операторів. Обернений оператор, оборотність.
- •Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Класи еквівалентності, фактор–множина.
- •Бінарні відношення порядку, його властивості. Мінімальні та максимальні елементи. Впорядковані множини.
- •Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- •Ізоморфізм та гомоморфізм груп. Його властивості.
- •Кільце, приклади кілець. Основні властивості кілець. Ізоморфізм та гомоморфізм груп
- •Поле. Приклади полів, основні властивості полів. Ізоморфізм та гомоморфізм полів.
- •Поле комплексних чисел. Комплексні числа, алгебраїчна форма комплексних чисел.
- •Неперервні відображення топологічних просторів і їх властивості. Гомеоморфізм.
- •Теорема Ейлера для многогранників.
- •Суть сучасного аксіоматичного методу. Основні вимоги до системи аксіом. Поняття про інтерпретацію системи аксіом.
- •Точково–векторна аксіоматика Вейля трьохвимірного евклідового простору і її несуперечливість.
- •Вимірювання многокутників. Площа многокутника і її аксіоми. Теорема існування і єдиності.
- •Рівноскладеність і рівновеликість многокутників і многогранників.
- •Аксіоматика площини Лобачевського. Абсолютна геометрія. Паралельні напрямлені прямі на площині Лобачевського і їх властивості.
- •Взаємне розміщення прямих на площині Лобачевського. Теорема про існування розбіжних прямих і наслідки з неї. Критерій розбіжності двох прямих.
- •Трикутники на площині Лобачевського.
- •Незалежність аксіоми паралельності від решти аксіом д. Гільберта.
Рівноскладеність і рівновеликість многокутників і многогранників.
Два
многокутники
і
називаються рівноскладеними,
якщо їх можна розкласти на однакову
кількість відповідно рівних фігур.
– фігури перебувають у відношенні
рівноскладеності.
Два
многокутники
і
називаються рівновеликими,
якщо вони мають однакові площі.
.
На основі вище вказаних понять в школі ґрунтується метод розкладання обчислення площ многокутників.
Теорема (1-а теорема Байї–Гервіна): Якщо два многокутники є рівноскладеними, то вони є рівновеликими.
Доведення.
Маємо два многокутники:
,
,
,
.
На прикладі показати, як розбив. напр. трапеція. див. ст.199.
Теор.
Дена –
Кагана. Нехай
- міри двогранних кутів многогранника
,
- міри двогранних кутів многогранника
.
Для того, щоб многогранники
і
були рівно складеними або рівно
доповнюваними(якщо можна доповнити до
рівно складених відповідно рівними
многогранниками), необхідно, щоб існували
такі натуральні числа
і таке ціле число
,
що
,
де
- міра прямого кута.
Із теор. Дена – Кагана. Випливає, що існують рівновеликі многогранники, які не рівноскладені і не рівнодоповнювані.
Аксіоматика площини Лобачевського. Абсолютна геометрія. Паралельні напрямлені прямі на площині Лобачевського і їх властивості.
Геометрія побудована на аксіомах належності, порядку, рівності і неперервності наз. абсолютною геометрією. Щоб охарактеризувати звичайну елементарну геометрію (евклідову геометрію) необхідно ввести ще одну аксіому – аксіому паралельності: нехай а – довільна пряма, А – точка, що не лежить на ній. В такому випадку в площині, яка визначається прямою та точкою існує не більше однієї прямої, яка проходить через точку А і не перетинає пряму а.
Аксіоматика площини Лобачевского відрізняється від аксіоматики геометрії Евкліда в одному суттєвому пункті. В цій геометрії містяться всі чотири групи аксіом абсолютної геометрії, а аксіома паралельності замінена її запереченням, а саме наступною теоремою.
V.Л.: Через дану точку Р, яка не лежить на прямій АВ проходить принаймні дві прямі, що лежать в площині, яка визначається прямою АВ і точкою Р і такі, що не перетинають пряму АВ.
Теореми, що випливають із аксіом абсолютної геометрії мають місце і в геометрії Лобачевского.
Будемо
розглядати напрямлені прямі
,
причому напрям вибрано так, що
.
При цьому вважаємо, що точки
і
на
прямій вибрані так, що всі точки, які
розглядаються лежать між ними, а промінь
ОА
– це відкритий промінь з початком в
точці О
і містить А.
Нехай
і
- дві напрямлені паралельні прямі і
,
.
Пряма
наз. паралельною
прямій
в точці А
по
відношенню до точки В,
якщо:
А) прямі і не перетинаються,
Б
)
всякий промінь, який виходить з точки
А
і лежить всередині кута
перетинає відкритий промінь
.
//
Поняття паралельності не залежить від вибору точок і .
Доведемо наступну лему.
Лема 1 Якщо АВ //СD, то існує вісь симетрії прямих АВ і СD.
Н
ехай
Р і
Q
- точки,
що лежать відповідно на прямих
АВ і
СD,
а h
і k
- бісектриси кутів
QPВ
і PQD
(рис. 1). Так
як АВ
// С
,
то промінь
перетинає
промінь
в деякій
точці Е. Тоді
промінь
перетинає
відрізок РЕ
в деякій
точці
.
Доведемо, що точка
рівновіддалена від прямих АВ
і С
.
Позначимо
через
,
і
- перпендикуляри,
проведені з
Рис.1
точки
до прямих АВ,
С
і Р
(рис. 1). Так
як
=
і
=
,
то =
.
Тепер ясно,
що пряма
,
що містить
бісектрису кута
,
є віссю
симетрії прямих АВ
і С
.
Користуючись цією лемою, легко довести, що відношення паралельності прямих задовольняє умові симетричності, тобто справедлива теорема.
Теор. Якщо АВ // С , то С // АВ.
Нехай Р - довільна точка прямої АВ, а - вісь симетричних прямих АВ і С . Тоді точка симетрична точці Р відносно прямої . лежить на С (рис. 5). Для доведення теореми скористаємося ознакою паралельності прямих. Прямі АВ і С не перетинаються, тому достатньо довести, що будь-який внутрішній промінь кута Р перетинає промінь РВ.
Нехай
- довільний
внутрішній промінь кута Р
,
а
'
- промінь
симетричний до променя
відносно
прямої
.
Так як кут
симетричний
до кута
РВ
і
- внутрішній
промінь кута Р
,
то
'-
внутрішній
промінь кута
РВ.
Але АВ
//
,
тому промінь
'
перетинає промінь
.
Звідси
слідує, що й промінь
перетинає
промінь РВ.
Теор. (транзитивність) Якщо АВ // Е , Е || С і прямі АВ та С не співпадають, то АВ // .
Домовимося називати дві (ненапрямлені) прямі а та паралельними, якщо на цих прямих можна вибрати напрям так, щоб вони бути паралельними.