
- •Диференціальні рівняння з частинними похідними першого порядку. Звязок з системою звичайних диференціальних рівнянь у симетричній формі.
- •Класифікація диференціальних рівнянь з частинними похідними іі порядку для випадку двох і багатьох незалежних змінних.
- •Види топологічних просторів. Топологія, індукована метрикою.
- •Поняття метричного простору. Простір ізольованих точок. Метричні простори r1, r(n), c[a,b].
- •Граничні точки, точки дотику, замикання множини. Сепарабельні простори. Послідовність в метричному просторі. Границя послідовності.
- •Стискаючі відображення, їх неперервність. Теорема Банаха, її геометричне тлумачення.
- •Поняття лінійного простору. Приклади. Лінійна залежність і лінійна незалежність елементів. Нескінченно - вимірні простори. Підпростори.
- •Означення і приклади нормованих просторів. Означення евклідових просторів. Нерівність Буняковського - Коші.
- •Означення і приклади лінійних операторів. Неперервність і обмеженість. Норма операторів. Сума і добуток операторів. Обернений оператор, оборотність.
- •Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Класи еквівалентності, фактор–множина.
- •Бінарні відношення порядку, його властивості. Мінімальні та максимальні елементи. Впорядковані множини.
- •Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- •Ізоморфізм та гомоморфізм груп. Його властивості.
- •Кільце, приклади кілець. Основні властивості кілець. Ізоморфізм та гомоморфізм груп
- •Поле. Приклади полів, основні властивості полів. Ізоморфізм та гомоморфізм полів.
- •Поле комплексних чисел. Комплексні числа, алгебраїчна форма комплексних чисел.
- •Неперервні відображення топологічних просторів і їх властивості. Гомеоморфізм.
- •Теорема Ейлера для многогранників.
- •Суть сучасного аксіоматичного методу. Основні вимоги до системи аксіом. Поняття про інтерпретацію системи аксіом.
- •Точково–векторна аксіоматика Вейля трьохвимірного евклідового простору і її несуперечливість.
- •Вимірювання многокутників. Площа многокутника і її аксіоми. Теорема існування і єдиності.
- •Рівноскладеність і рівновеликість многокутників і многогранників.
- •Аксіоматика площини Лобачевського. Абсолютна геометрія. Паралельні напрямлені прямі на площині Лобачевського і їх властивості.
- •Взаємне розміщення прямих на площині Лобачевського. Теорема про існування розбіжних прямих і наслідки з неї. Критерій розбіжності двох прямих.
- •Трикутники на площині Лобачевського.
- •Незалежність аксіоми паралельності від решти аксіом д. Гільберта.
Точково–векторна аксіоматика Вейля трьохвимірного евклідового простору і її несуперечливість.
Основними об’єктами в системі аксіом Вейля є точка і вектор. Основними співвідношеннями між об’єктами є
Сума 2-ох векторів:
.
Добуток вектора на скаляр.
Для будь-яких двох векторів визначена операція скалярного добутку:
.
Будь-які дві різні точки та визначають вектор
.
Вказані вище співвідношення за Вейлем задовольняють таким умовам (аксіомам):
Аксіоми лінійного векторного простору
.
Для будь-якого вектора
,
.
Для будь-якого вектора
,
.
Для
будь-яких 2-ох векторів
і
виконується закон комутативності:
.
.
Для
будь-яких 3-ох векторів
,
і
виконується асоціативний закон:
,
.
Для
будь-якого вектора
,
.
Для
будь-якого вектора
і
,
із
виконується
закон дистрибутивності відносно
додавання скалярів
,
.
Для
будь-якого вектора
і
,
із
.
.
Для
будь-яких 2-ох векторів
,
і
із
виконується
закон дистрибутивності відносно
додавання векторів
.
Аксіоми розмірності
.
В просторі існує три лінійно незалежних
вектори, тобто із
.
.
Всякі чотири вектори у просторі є лінійно
залежними, тобто із
.
Аксіоми скалярного добутку.
.
Для
будь-яких 2-ох векторів
і
маємо
,
.
Для
будь-яких 2-ох векторів
і
маємо
.
.
Для
будь-яких 3-ох векторів
,
і
.
.
Для
будь-якого вектора
маємо
.
Аксіоми належності
.
В просторі існує принаймні одна точка.
.
Для будь-якої точки
та будь-якого вектора
існує
єдина точка
така, що
.
.
Для будь-яких 3-ох точок
,
і
виконується векторна рівність
.
Несуперечливість системи аксіом Вейля.
Для доведення несуперечливості системи аксіом Вейля побудуємо її модель та перевіримо виконання на ній аксіом Вейля.
Під
точкою
розумітимемо таку матрицю
і
,
де
,
якщо
.
Під
вектором
будемо розуміти таку матрицю
і якщо
,
то
,
якщо
.
Під
сумою
розумітимемо таку матрицю
.
Під
множенням
на скаляр
розумітимемо матрицю
.
Під
скалярним
добутком
будемо розуміти число, яке визначається
так
.
Під
дві точки визначають вектор
.
Перевіримо виконання аксіом:
.
.
,
.
.
.
,
і т.д.
.
Виберемо три вектори
,
,
.
Розглянемо лінійну комбінацію:
,
якщо
,
то вони лінійно незалежні
.
Рівні вектори мають рівні відповідні
координати.
,
,
,
,
,
.
Отже, вектори
лінійно незалежні.
і т.д.
.
.
Таким чином доводиться несуперечність аксіом Вейля.
Вимірювання многокутників. Площа многокутника і її аксіоми. Теорема існування і єдиності.
Розглянемо
-
точок загального положення (кожні три
не лежать на одній прямій). Сполучимо
їх відрізками.
-
вершини ламаної, сторони ланки.
Якщо всі точки ламаної лежить на площині, то маємо плоску ламану. Якщо перша і остання вершини збігаються, то наз. її плоскою замкненою кривою. Замкнена ламана розбиває площину на зовнішню і внутрішню області.
Об’єднання
плоскої замкненої лінії з її внутрішньої
області наз. плоским многокутником. Плоский много-
кутник
наз
простим,
якщо всі його вершини різні, жодна
не
належить стороні і ніякі дві з них не
перетинаються.
Покажемо, що на множині простих многокутників
можна
ввести поняття «вимірювання многокутників»,
тобто покажемо, що кожному многокутнику можна
поставити у відповідність скалярну величину – площу
многокутника,
яка задовольняє такі умови (аксіоми
площі):
Площа є величиною додатною,
Рівні многокутники мають рівні площі,
Площа суми многокутників дорівнює сумі площ даних многокутників,
Площа квадрата, довжина сторони якого дорівнює
, дорівнює одиниці.
Введемо
поняття орієнтованого многокутника.
Многокутник наз. орієнтовним,
якщо вказано порядок обходу його вершин,
причому проти годинникової стрілки
вважають додатньо орієнтовним, а за –
від’ємно орієнтовним. Многокутник
– неорієнтований,
– орієнтовним.
Розглянемо поняття характеристики орієнтованого многокутника. Для цього введемо афінну систему координат.
Кожна
точка має координати
,
,
,…,
.
Характеристикою орієнтованого многокутника
наз.
величина, яка дорівнює
,
де
.
Наприклад,
розглянемо трикутник
:
.
Помістимо
трикутник вершину в точку
:
,
,
.
.
Тепер
в системі координат розглянемо квадрат
:
,
,
,
.
.
Якщо
,
то
.
(
)
(
)
Теорема: Якщо за площу орієнтованого многокутника прийняти половину модуля його характеристики, то будуть виконуватись всі чотири аксіоми площі.