- •1/2. Послуги ресторан господ-ва
- •2/2. Кулінарна продукція
- •3/2 .Умови зберігання кулінарної продукції
- •4/2. Овочеві напівфабрикати
- •5/2. Напівфабрикати з борошна
- •6/2.Мясні напівфабрикати
- •7/2.Рибні вироби
- •10/2.Технологія холодних страв та закусок
- •11/2. Технологія напоів
- •13/2.Види харчування
- •14/2 Вина до страв. Дегустація вин
- •15/2.Мат-техн база ресторанів
- •16/2. Адміністративна група
- •17/2. Культ-мас. Та спорт обслуг-ня
- •Характеристика кришталевого й скляного посуду
- •Характеристика металевого посуду
- •Характеристика столових приборів
- •Дерев'яний і пластмасовий столовий посуд
- •19/2.Кейтеринг
- •20/2. Бенкет за столом з частковим обслуговуванням офіціантами: особливості меню, сервірування, обслуговування.
- •23/2. Обслуговування учасників з'їздів, конференцій, фестивалів, форумів
- •24/2. Обслуговування учасників з'їздів, конференцій, фестивалів, форумів
- •25/2. Призначення санітарно-технічної та інженерно-технічної служб
- •1. Адміністративні:
- •2. Виробничі
- •2.1. Підтримання у належному робочому стані інженерно-технічних систем:
- •2.2. Проведення ремонтних робіт
- •26/2. Вимоги до коридорів, холів, їх оформлення
- •27/2. Кондиціонування. Ліфти
- •28/2. Утримання та прибирання прилеглої території
- •Основні прибиральні роботи навесні
- •29/2. Прибиральні роботи
- •30/2.Поведінка обслуг персоналу
- •31/2. Виробництво напоїв
11/2. Технологія напоів
Напої, що готують па підприємствах ресторанного господарства, поділяють па гарячі й холодні. .
До гарячих напоїв належать чай (з молоком, вершками, лимоном тощо); кава натуральна (чорна, з молоком, вершками); кавові напої на основі цикорію; какао з молоком; шоколад; збитень медяний; гарячі слабоалкогольні напої (грог, пунш, глінтвейн та ін.).
До холодних напоїв належать холодний чай, холодна кава, квас, морс, фруктово-ягідпі напої, коктейлі, крюшони, шербети, коблери, джулепи, айс-кріми, фізи тощо. Більшість холодних напоїв подають із льодом або з морозивом у фірмовому посуді.
Компоти готують із одного виду або суміші свіжих, а також консервованих різними способами (сушінням, стерилізацією, заморожуванням) плодів і ягід, свіжих баштанних культур і цитрусових. Рідше готують компоти з коренеплодів (моркви, буряка), ревеню.
Технологічна схема приготування компотів включає підготовку плодово-ягідпої сировини, варіння цукрового сиропу, теплову обробку свіжих і сушених плодів, охолодження.
Зерняткові плоди (яблука, груші, айву) нарізають часточками, видаливши попередньо насіннєві гнізда. Щоб нарізані плоди не потемиіли, їх зберігають у воді, підкисленій лимонною кислотою. Кісточкові плоди (персики, абрикоси, великі сливи) розрізають навпіл і видаляють кісточки. Дині, кавуни обчищають від шкірочки, видаляють насіння й нарізають кубиками. Цитрусові обчищають від шкірки, нарізають кружальцями або розбирають на часточки. У ягід видаляють плодоніжки й чашолистки. Черешки ревеню миють, обчищають і нарізають шматочками завдовжки 10...20 мм.
Для приготування сиропу цукор розчиняють у гарячій воді і проварюють близько 10 хв, знімаючи з поверхні піну, що утвориться. Після закінчення варіння сироп проціджують.
При варінні компоту із плодів з низькою кислотністю в сиропі одночасно із цукром розчиняють лимонну кислоту. У сиропі для компоту із цитрусових проварюють цедру (зовнішню забарвлену тонку шкірочку плодів, обчищену від білого пухкого шару), нарізану тоненькою соломкою.
Підготовлені айву, груші, яблука південних сортів заливають гарячим сиропом і проварюють у ньому 6...8 хв. Яблука північних сортів, які розварюються дуже швидко, і спілі груші занурюють у киплячий сироп, припиняють нагрівання і прохолоджують у сиропі. Персики, абрикоси, сливи, вишню, черешню, аґрус і чорну смородину кладуть у гарячий сироп, доводять до кипіння і охолоджують.
Підготовлені садову суницю, малину, ананаси, апельсини, мандарини, кавун і диню розкладають у кремаики або вазочки, заливають теплим сиропом і дають настоятися.
На 1 кг компоту витрата свіжих плодів і ягід становить 200...350 г нетто, цукру — 80... 150 г.
Для компоту з ревеню варять цукровий сироп, ароматизований корицею і лимонною або апельсиновою цедрою. У киплячий сироп закладають нарізаний ревінь, знову доводять до кипіння і охолоджують.
Компоти варять із суміші сушених фруктів і ягід і рідше з одного їхнього виду. Тривалість варіння сухофруктів неоднакова: груш — 1...2 год, яблук — 20...ЗО хв, чорносливу, урюку, кураги — 10...20, родзинки — 5... 10 хв, тому сухофрукти, перебрані й промиті двічі-тричі в теплій воді, сортують за видами. Спочатку варять груші, потім додають до "них яблука, всипають цукор, уводять лимонну кислоту і продовжують варіння, дотримуючись черговості закладання інших компонентів. Зварений компот рекомендують залишити на 10...12 год для настоювання. За цей час у відвар додатково переходять розчинні речовини плодів і ягід, що значно поліпшить смак компоту. Подають компоти охолодженими до 12...15 °С по 150...200 г на порцію.
За технологією приготування і використаних продуктів до компотів можна зарахувати яблука (груші) у сиропі. Із плодів колоновидною виїмкою видаляють насіннєве гніздо, обчищають їх від шкірки і варять 6...8 хв у підкисленій воді. Вийнявши плоди, відваром заливають зняту з них шкірку, додають цукор і продовжують варіння ще 7...10 хв. Готовий сироп проціджують, охолоджують, додають виноградне вино і заливають плоди, розкладені в кремапки.
Для приготування молочних напоїв використовують пастеризовані молоко, вершки 10%-ї жирності, а також кефір і рідше — кисляк. Молочні продукти повинні бути розфасовані в пакети або пляшки. Перед використанням їх охолоджують до 12...15 °С.
У різноманітні напої з молока додають мед, варення, джем, протерті свіжі плоди і ягоди, плодові пюре й пасти, солодкі соуси (абрикосові, шоколадні), сиропи (ягідні, із цитрусових, кавові, шоколадні, ванільні тощо), соки (яблучні, сливові, виноградні, лимонні та іп.), охолоджену чорну каву. Використовують або один вид добавок, або комбінують їх (наприклад, шоколадний сироп з яєчним жовтком, мед із соками, соки із сиропом та іп.).
Молочні напої, якщо в них не входять морозиво і яйця, можна приготувати перемішуючи компоненти в склянці ложкою. Однак при інтенсивному перемішуванні в змішувальних апаратах завдяки піпоутворюючій здатності білків молока готові напої мають ліпшу пінну консистенцію.
Молочні коктейлі з морозивом, до складу яких, крім молока й морозива, входять сиропи (плодово-ягідні, кавовий, шоколадний), готують у коктейлезбивачі або електроміксері. Компоненти коктейлів охолоджують до 5 °С, відмірюють за об'ємом або масою, передбаченими у рецептурах, уводять у скляику-змішувач коктейлезбивача в такій послідовності: молоко, сиропи й морозиво. Збивання триває 60 с при швидкості обертання робочого органа апарата 11...13 тис./хв.
Коктейлі з вершків готують із тими ж добавками, що й молочні (соками, сиропами або з їхніми сумішами) і до того ж з лікерами (кавовим, шоколадним).
Вершки 20%-ї жирності, збиті з пюре зі свіжих або консервованих плодів і ягід, мають густішу консистенцію, ніж інші вершкові коктейлі, їх іноді називають кремами.
З кисломолочних продуктів для приготування прохолодних напоїв найчастіше використовують кефір, який змішують і збивають із сиропами, соками (апельсиновим, морквяним, томатним), медом, варенням, джемом. У кефір, змішаний з томатним соком, додають подрібнені свіжі огірки, зелень, сіль і перець.
Кількість добавок, що вводяться в молоко, вершки, кефір, для меду, варення, джему, морозива, яєць становить 13...20% маси папою, для сиропів і соків — відповідно 16...20% і 25...45%.
Подають молочні напої відразу після приготування в келихах або склянках із соломкою. Густіші коктейлі-креми — у кремаиках або низьких фужерах із чайною ложкою.
Квас — слабоалкогольний прохолодний напій, один із найдавніших, широко розповсюджених і улюблених в Україні.
Розрізняють кваси хлібні і плодово-ягідиі. Сировиною для хлібних квасів є ячмінний або житній солод, борошно (житнє, пшеничне), житні сухарі та in.; для шгодово-ягідпих — зерняткові і кісточкові плоди (яблука, груші, сливи) і ягоди (журавлина, брусниця, малина). Вміст спирту в хлібних квасах не перевищує 1... 1,2% (масових), у плодово-ягідиих — 3%.
Підприємства ресторанного господарства реалізують кваси промислового виробництва і власного приготування.
У промисловості хлібний квас одержують шляхом комбінованого спиртового й молочнокислого бродіння зернової суміші (затору), що містить житній і ячмінний солод, житнє борошно й воду. Способи виробництва квасу (настійний, заторішй) розрізняються за технікою підготовки затору (сусла). Власне схема виробництва квасу така: приготування затору, бродіння, зливання молодого квасу, охолодження й розлив.
Щоб реалізовувати квас власного виробництва у підприємства ресторанного господарства, має бути позитивний висновок органів Держ-сапеиідслужби. Для приготування хлібного квасу використовують житні сухарі або концентрат квасового сусла, що випускається промисловістю. Підсмажені й подрібнені житні сухарі засипають тоненькою цівкою у кип'ячену гарячу (80 °С) воду при безперервному розмішуванні й залишають па 1... 1,5 год для настоювання, періодично помішуючи. Отримане сусло зливають, а сухарі знову заливають водою і ще раз настоюють 1...1.5 год. Сусло від першого і другого настоювання з'єднують, додають цукор і дріжджі (3 г па 1 л), розведені невеликою кількістю сусла, і залишають для бродіння на 8...12 год при температурі 23...25 °С. Готовий квас зливають і прохолоджують. Співвідношення сухарів і води при першій екстракції — 1:17, при другій - 1:12,5.
Концентрат квасового сусла розводять теплою (35...40 °С) водою, додають цукор, дріжджі й залишають для бродіння на 18...20 год, після чого проціджують і охолоджують.
Додаючи у квас різноманітні добавки (мед, патоку, хрін, м'яту, родзинки, бадьяп тощо), одержують прохолодні напої, що розрізняються відтінками смаку й аромату.
Для яблучного квасу яблука з попередньо видаленим насіннєвим гніздом проварюють 5 хв. Після нетривалого настоювання до них додають розведені теплим відваром дріжджі, цукор і лимонну кислоту. Бродіння триває добу при 20 °С, після чого квас проціджують і охолоджують. Для журавлиного квасу ягоди протирають, віджимають сік, а мезгу проварюють. У проціджений відвар додають цукор, дріжджі й віджатий сік. Бродіння квасу триває 5...6 год при 20 °С.
Подають кваси охолодженими до 12...15 °С у квартах або склянках.
12/2. Технологія гарячих напоїв
Напої поділяють на гарячі і холодні. Гарячі (чай, кава, какао, шоколад) є тонізуючими завдяки вмісту алколоїдів, дубильних речовин, вітамінів. Мають приємний аромат, стимулюють серцеву діяльність, органів травлення, зменшують відчуття втоми.
Ароматичні і смакові речовини чаю, кави, какао леткі, вони руйнуються під час кип'ятіння і тривалого зберігання напоїв. Тому напої слід готувати невеликими порціями у міру попиту, не допускаючи кипіння, тривалого нагрівання, повторного розігрівання. Температура подачі гарячих напоїв має бути не нижчою за 75°С.
До холодних напоїв належать молоко, кисломолочні продукти, квас, молочні і різноманітні фруктово-ягідні прохолодні напої. Температура подачі їх 7-14°С. Деякі холодні напої подають зі шматочками харчового льоду.
Кип'ячене молоко подають як гарячим, так і холодним. Непастеризоване і стерилізоване молоко у пляшках подають холодним без попереднього кип'ятіння.
Чай - це культивоване сушене листя чайного куща.
Темне, зубчасте, цупке листя вічнозеленого чайного куща переробляють на чорний або зелений чай. Чорний чай ферментують, зелений чай не ферментується. Напій чаю освіжає, угамовує спрагу, знімає м'язову і нервову втому, поліпшує кровообіг і дихання, викликає почуття бадьорості.
Алколоїд кофеїн, що міститься у чаї (0,3-4,2%), збуджує діяльність нервової системи, стимулює серцеву діяльність і сприятливо впливає на роботу нирок і процес травлення, а ефірні олії зумовлюють аромат чаю.
В'язкий смак чаю залежить від дубильних речовин (таніни і катеїни), що входять до його складу, а забарвлення настою - від способу обробки чаю під час його виробництва, вмісту барвників.
Чай багатий на вітаміни В1, В2, С, РР, пантотенову кислоту, ферменти і органічні кислоти (лимонну, яблучну, щавлеву). Значна частина вітамінів переходить у заварку і добре в ній зберігається.
Найбільшим попитом користується індійський, цейлонський, Краснодарський, грузинський чаї.
У підприємства харчування надходять різні види чаю: байховий (чорний і зелений), пресований, плитковий.
Заварений індійський чай має золотисто-жовтий колір і дуже виражений аромат; китайський чорний чай - жовто-коричневий, індонезійський - темно-коричневий. Зелений чай дуже світлий, жовто-зеленуватий, добре освіжає, гіркувато-терпкий на смак. За вмістом вітаміну С і тонізуючими властивостями зелений чай переважає чорний.
В сухому чаї міститься близько 30% розчинних екстрактивних речовин, які надають напою особливого терпкого, в'язкого смаку, аромату і кольору.
Від кількості танінів (дубильних речовин) залежить сорт чаю (чим більше танінів, тим вище сорт чаю).
Таніни добре розчиняються у гарячій воді (окріп), але при охолодженні випадають в осад, тому при охолодженні заварка чаю стає каламутною.
Катехіни (різновидність танінів) укріплюють кровоносні судини.
Найбільш освіжаючий чай - після трьох хвилин заварювання. Після тривалішого заварювання він, навпаки, діє втомлюючи, тому що в ньому розчиняється багато дубильної кислоти.
Приготування чаю:
Чай ніколи не варять, а тільки заварюють. Інакше губляться всі ароматичні речовини.
Заварювання здійснюється в тонкостінному порцеляновому чи скляному посуді або в чайниках.
Заварюють чай окропом. Охолоджена вода недостатньо екстрагує необхідні речовини з чаю. Довго кипіла вода втрачає кисень і негативно впливає на смак і аромат напою.
Вода для чаю повинна бути свіжої і помірної твердості.
Воду можна варити в емальованих чайниках, у посуді з нержавіючої сталі чи з вогнестійкого скла. Контакт чаю з металом різко погіршує смак напою.
Металеве ситечко непридатне для приготування чаю. Рекомендується ситечко з пластмаси.
Посуд, у якій ми готуємо чай чи кип'ятимо воду, не зберігається і не миється з посудом для інших продуктів.
Заварка чаю повинна здійснюватися точно визначений час. Чорний чай заварюється 4-6 хв, зелений - 3-4хв. Занадто довга заварка може привести до зайвої терпкості чи гіркому присмаку. Чай приймає темний окрас, що є ознакою гарного готування. Двічі заварювати не рекомендується.
Зберігати чай (мається на увазі сухий) слід в закритих металевих коробках, вимощених папером чи в скляних, які закриваються місткості.
Чай варто подавати тільки свіжо приготований і гарячий. Зелений чай закладають у два рази більше, ніж чорного. Повторно підігрівати чай не можна.
На порцію чаю (200 мл) витрачають 50 мл заварки, що рівноцінно 1-2 г сухого чаю.
Подають чай у чайних чашках, склянках з підсклянниками, парами чайників.
До чаю можна запропонувати цукор, варення, мед, повидло, лимон, цукерки, бублики, торти, тістечка, печиво, пряники. Окремо в молочнику подають пастеризоване холодне молоко або вершки.
У спеціалізованих підприємствах заварений чай подають у маленьких фарфорових чайниках, одночасно подають великий фарфоровий чайник з окропом або самовар і склянку чи чашку з стравцем і чайною ложкою. В разі масового подавання цукор можна додати в чай під час його приготування.
Зелений чай прийнято пити без цукру з піал, а до нього подати східні ласощі: ізюм, урюк. Можна подавати чай холодним (8-10°С). Для цього заварений чай після настоювання проціджують, додають кип'ячену воду і охолоджують. Подають зі скибочками лимона або апельсина і харчовим льодом.
Правильно заварений чай має золотисто-янтарний колір, приємний аромат, прозорий настій, ледь терпкий смак.
Своєрідного смаку і аромату надають чаю добавки з лікувальних трав, кмину, шипшини, цедри, соку цитрусових, фруктів. Способи приготування чаю:
Тибетський спосіб: Заварюють міцний плитковий чай (50-70 г на 1 л води), змішують з топленим маслом (100-250 г на 1 л) і сіллю; суміш збивають в спеціальному посуді і одержують густий однорідний напій. Калмики і киргизи кладуть масло в чай, а монголи додають ще молоко, борошно і сіль. Іноді навіть, крім усього, засипають ще чорний перець.
Узбецький спосіб: Зелений сухий чай засипають в гарно нагрітий чайник, наливають трохи окропу - не більш місткості - і тримають 2 хвилин на гарячому повітрі. Доливають чайник до половини, накривають серветкою, а ще через 2-3 хвилини доливають воду до 5 місткості; витримують ще 3 хвилини і доливають до кінця.
Польський спосіб: Чайник нагрівають на пару, засипають сухий чай і витримують під кришкою на пару ще кілька хвилин. Заливають трохи окропу і продовжують нагрівати. Через 5-10 хвилин доливають окріп і відразу подають до столу.
В Арабських країнах Північної Африки і в Мавританії п'ють гарячий зелений чай, настоюють його разом з м'ятою, а потім за бажанням додають цукор. Іноді африканські араби та інші народи Сходу, п'ють зелений чай з льодом, в суміші із соком цитрусових.
Англійський спосіб: Попередньо нагрівають сухий чайник. Насипають чай (1 ч. л. «на чайник»). Чайник негайно заливають окропом і настоюють 5 хвилин. В цей час в розігріті чашки наливають нагріте, але не кип'ячене молоко - по 2-3 ст. л., потім в молоко наливають чай. Необхідно пам'ятати, що англійці суворо дотримуються правил наливати чай в молоко, і ні в якому разі не молоко в чай. Вони переконані, що якщо доливати молоко в чай, то псуються аромат і смак напою.
Японський спосіб: Кладуть зелений чай безпосередньо в чашку, а не в чайник, заварюють окропом, а не кип'ятять на вогні і накривають чашку кришкою. Запарювання чаю гарячою водою сприяє розчиненню ароматичних речовин і додає чайному напою пряний смак. Через кілька хвилин гарно розпарені пелюстки чаю як би знову розпускаються і вода набуває жовтувато-зелений відтінок. Як правило, чай заварюється охолодженим окропом.
Чай з цукром, варенням, джемом, медом, повидлом. У склянку або чашку наливають заварку чаю і доливають окропом. Цукор, варення, джем, мед, повидло подають окремо на розетці.
Чай з лимоном. Чай подають у склянці або чашці: наливають заварку і доливають її окропом. Цукор і лимон, нарізаний тоненькими кружальцями, подають на розетці.
Чай з молоком або вершками
Чай подають, як описано вище, а гаряче молоко - у молочнику.
Чай парами чайників
Чай заварюють у фарфоровому чайнику місткістю 250 мл, окріп наливають у фарфоровий чайник місткістю 1 л. Цукор подають окремо на розетці.
Чайні напої готують з листків і цвіту різних рослин. У цих напоях немає кофеїну, тому вони не мають тонізуючих властивостей. Вони дають міцний настій, приємні запах і смак, що нагадують звичайний чай.
Чайник обполіскують окропом, кладуть суміш подрібнених сушених трав (липовий цвіт, ромашка, м'ята, материнка, звіробій, листя полуниці або малини), заливають окропом і настоюють 35хв. Цукор подають окремо. Чай з різноманітних трав та частин рослин часто дають як профілактичний чи лікувальний засіб. Оскільки лікувальні чаї мають певний односторонній вплив на організм, то їх не можна використовувати тривалий час. Такі види чаю продають в упаковках з відповідними інструкціями.
При обслуговуванні в поїздах, літаках використовують чай в пакетах, розфасований по 2 г в пакетику. Для приготування чаю пакетик поміщають в чашку або склянку, заливають окропом, а через 2-3хв виймають пакетик.
В підприємства харчування надходить кава у зернах (сира або підсмажена), мелена, а також натуральна розчинна. Сирі зерна неароматні, настій з них несмачний, тому їх підсмажують при температурі 180-200°С до темно-коричневого кольору. Зерна темніють в результаті карамелізації цукрів і реакції меланоідиноутворення. При цьому накопичуються ароматичні ефірні олії, кава набуває специфічних смаку і запаху. Маса зерен кави зменшується на 18%, але хімічний склад її не змінюється.
Підсмажені зерна у міру потреби безпосередньо перед заварюванням розмелюють, використовуючи кавовий млин або розмелювальні машини з універсальним приводом.
Ступінь розмелювання кави впливає на якість напою. Краще зберігає аромат кава великого помолу, ніж дрібномелена, напій буде прозорішим.
Напої з натуральної кави мають тонкий, приємний аромат і смак. Каву цінують за її тонізуючі властивості. В каві знаходяться 2-4% кофеїну, 5-6% вуглеводів, близько 3% білка, 4-5% мінеральних солей (в основному калію), ефірні олії, дубильна кислота, смакові речовини, вітаміни РР, В1, В2, В6, В12. Кофеїн (2-4%) зумовлює збуджуючу дію напою.
До напою переходять в основному кофеїн, дубильна кислота, біологічно активні та смакові речовини.
Смакові речовини збуджують травні органи, а кофеїн впливає на нервову систему, серцеву діяльність і підвищує кров'яний тиск.
Для досягнення тонізуючого ефекту достатньо 0,1-0,2г кофеїну, що відповідає 15-17г меленої кави (1-2 чайні ложки). Цим і визначається норма закладки на 1 порцію (4-5г меленої кави на 100 мл води). Велика кількість кофеїну шкідливо впливає на організм.
У підприємствах харчування каву готують у спеціальних кавоварках типу «Експрес», електрокавоварках, у кавниках і кавоварках з нержавіючої сталі з кришками, які щільно прилягають.
Кава чорна. Мелену каву заливають окропом, доводять до кипіння і, припинивши нагрівання, настоюють 5-8хв. Не допускається довге кипіння і багаторазове нагрівання кави, оскільки при цьому втрачається аромат. Готовий напій проціджують крізь сито або тканину.
Для приготування кави в електрокавоварках мелену каву насипають на сітку агрегата за 5-6хв до закипання води. У процесі варіння з кави екстрагуються смакові й ароматичні речовини. Для поліпшення смаку напою каву залишають в апараті на 5-8хв.
Подають каву в чашках для кави ємністю 75 або 100 мл. Окремо на розетці подають цукор, у молочнику - молоко або вершки.
До кави можуть подати лікер або коньяк.
Кава чорна з молоком. До готової чорної кави додають гаряче молоко і доводять до кипіння. Подають каву з молоком у склянках з підсклянниками або чашках для кави з стравцем.
Кава чорна із збитими вершками (по-віденському). До готової чорної кави додають цукор. Перед подаванням у склянку або чашку з кавою обережно вводять збиті вершки. Можна випускати вершки із кондитерського мішка.
Кава чорна з морозивом (глясе). До готової чорної кави додають цукор і охолоджують до температури 8-10°С. Перед відпусканням каву наливають у бокал або конічну склянку, кладуть кульку морозива і відразу подають з соломкою.
Кава по-східному. Дрібномелену каву засипають у спеціальний посуд (турку) ємністю 100 см3, додають цукор, заливають холодною водою і доводять до кипіння.
Подають, не проціджуючи, в турці або переливають у чашки для кави. Окремо подають в склянці холодну кип'ячену воду з льодом.
Кава по варшавські. В процежену чорну каву додають цукор, гаряче топлене молоко, а перед подаванням в стакан кладуть гарячу пінку з топленого молока.Кава «Сюрприз». У турку кладуть каву натуральну, подрібнений шоколад і 1/4 частину рафінадної пудри, заливають водою і заварюють каву.Подають каву в чашечці для кави й зверху обережно вливають збиті з рафінадною пудрою жовтки. Каву п’ють не розмішуючи.
Кава з консервів «Кава натуральна із згущеним молоком і цукром»
Каву із згущеним молоком і цукром розводять гарячою водою, ретельно розмішують і доводять до кипіння. Подають у склянках або чашках.
Кавовий напій - це сурогат кави, який виготовляють з підсмажених зерен ячменю або жита, котрі при кип'ятінні з водою утворюють схожий на каву, але вільний від кофеїну напій. Його можна виготовляти із підсмажених коренів дикого цикорію.
Сурогатні суміші - це композиції з частин різноманітних видів рослин, до яких іноді додають і справжню каву.
Порошок кавового напою заливають окропом (враховуючи, що додаватимуть молоко) і доводять до кипіння. Потім його настоюють 3-5хв, зливають в інший посуд, кладуть цукор, додають гаряче молоко і знову доводять до кипіння.
Подають у склянках або чашках.
Какао і шоколад.Це продукти переробки насіння тропічного дерева какао.Шоколад у порошку виробляють з цукром. Ці продукти мають високу поживну цінність завдяки вмісту в них великої кількості жиру. В какао-порошку міститься жиру не менш як 18%, а в шоколаді-порошку - не менш як 12%.Цінність какао й шоколаду, крім високої поживності, полягає в тому, що вони містять теобромін, який стимулює серцеву діяльність. Його дія слабша від кофеїну, тому какао й шоколад можуть вживати і діти.Какао-порошок змішують з цукром, додають невелику кількість окропу і розтирають до однорідної маси, потім, безперервно помішуючи, вливають гаряче молоко, окріп, що залишився, і доводять до кипіння. Подають у склянках або чайних чашках з стравцями.
Шоколад. Для приготування напою використовують шоколад у порошку або плитках, які попередньо подрібнюють.
Порошок шоколаду змішують з цукром, розводять невеликою кількістю води і розтирають до однорідної маси. Молоко доводять до кипіння і, безперервно помішуючи, вливають розведений шоколад, доводять до кипіння.
Подають у чашках з стравцем або склянках з підсклянниками.
Шоколад і какао можна подавати у гарячому вигляді із збитими вершками, а в холодному - з морозивом.