27/2. Кондиціонування. Ліфти

Вентиляція приміщень (провітрювання) є природною і функ­ціонує за рахунок проникнення в приміщення повітря через відкриті вікна, кватирки, щілини в конструкціях будинків і щілі будівельних матеріалів. Витяжна вентиляція, коли повітря відводиться з примі­щення, та припливно-витяжна з організованим відведенням забрудне­ного і розподілом свіжого повітря.

Кожна організована витяжна система складається з таких еле­ментів:

— вентиляційних ґрат, через які забруднене повітря видаляється з приміщення;

• витяжного каналу, по якому циркулює змінюване повітря;

• припливної камери, розташованої на горищі;

— шахти з утепленим клапаном, який припиняє роботу вентиляції для збереження тепла в приміщенні.

Ефективна робота вентиляції можлива при справному стані каналів. У них не повинно бути щілин, накопиченого бруду. Персонал зобов'язаний стежити за станом фільтрів, які очищають припливне повітря, періодично їх оглядати, очищати фільтруючий матеріал від пилу, а в разі сильного забруднення, заміняти його новим. Вертикальні та горизонтальні витяжні канали слід щорічно оглядати й очищати від пилу та сміття. Для створення належного комфорту на підприємстві готельного господарства дуже важливо, щоб робота вентиляційних установок була безшумною. Виникнення шуму може бути спричинено неправильним вибором вентилятора, дефектами його роботи або занадто великою швидкістю проходження повітря у вентиляційних каналах. Заглушити звуки можна, застосувавши відпо­відні будівельні матеріали зі звукопоглинаючих матеріалів.

У виробничих приміщеннях закладів ресторанного господарства природної вентиляції недостатньо. Виділення великої кількості тепла, вологи, випарів кухонними машинами та пристроями вимагає засто­сування механічної припливно-витяжної вентиляції. Витяжки слід розташовувати над джерелами пароутворення і тепла. Над основною кухонною плитою розміщають вентиляційний навіс, що відводить випари, що утворюються під час приготування їжі.

У залах ресторанів, кафе, барів, а також винних погребах необ­хідно встановлювати самостійну механічну вентиляцію.

Пральні в готельних підприємствах потрібно також обладнувати вентиляцією. У приміщеннях, призначених для прання білизни, нако­пичується пара, тому доцільно застосовувати пристрої для її видален­ня, що складаються з вентилятора і нагрівача. Провітрювання пральні за допомогою відкритих вікон небажане, особливо в зимовий період. На деяких підприємствах готельного господарства функціонують пральні за методом самообслуговування, які передбачені для вико­нання всіх операцій щодо прання білизни безпосередньо спожива­чами готельних послуг. У приміщенні пральні передбачаються прист­рої для швидкого висушування білизни, а в літніх турбазах, таборах Для цих цілей використовують відкриті майданчики або навіси. Пральні можуть бути обладнані малопотужними машинами для прання і сушіння.

Склади, призначені для збереження продуктів, вимагають відпо­відного обміну повітря, який повинний здійснюватися 3-6 разів на добу.

Сучасні вимоги комфорту зумовлюють наявність на підпри­ємствах готельного господарства систем кондиціонування повітря.

Кондиціонер - це автоматична установка, що складається з прист­роїв для очищення, нагрівання, зволоження, охолодження і транспорту­вання повітря, а крім того, додаткових пристроїв для озонування, парфумеризації й іонізування повітря.

Ліфти широко застосовують на підприємствах готельного гос­подарства. Сучасні ліфти є складною системою, що містить механічні, електричні, автоматичні й електронні підсистеми. Ліфт - це технічна споруда зі спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів.

У готельних підприємствах використовують пасажирські, вантажопасажирські ліфти та спеціальні підйомники. Вантажопідйомність, місткість і швидкість ліфтів різна.

Пасажирські ліфти: вантажопідйомність - 750 кг; максимальна місткість -11 осіб; гранична швидкість 5-8-поверховий будинок - 1 м/с; 9-10-поверховий будинок- 1,5 м/с.

Вантажопасажирські ліфти: вантажопідйомність - 1000-1125 кг; місткість -14-18 осіб;

гранична швидкість 5-8-поверховий будинок - 1 м/с; 9-10-поверховий будинок - 1,5 м/с;

11-16-поверховий будинок - 2,5 м/с; 17-32-поверховий будинок - 3,5 м/с.

Службові ліфти використовують для перевезення багажів та для різних службових і господарських цілей (зокрема обладнуються буфетні, білизняні й інші господарські приміщення). Зазвичай це невеликі підйомники вантажопідйомністю не більше 100 кг і площею до 1 м² (у такий підйомник людина увійти не може), швидкість його - 0,4 м/с. Підйомники сполучені з цокольним і підвальним поверхами, де розта­шовані машинні відділення, ремонтні майстерні, складські приміщення.

Пасажирські ліфти слід передбачати в будівлях готелів:

• *****_ висотою два поверхи та більше;

• * *-* * * * - висотою чотири поверхи та більше;

• * - висотою три поверхи та більше.

Кількість пасажирських ліфтів у будівлі підприємства готельно­го господарства визначається з розрахунку: один ліфт на 150 осіб, але не менше двох ліфтів у будинку.

Пасажирські ліфти не повинні сполучатися з цокольним і підвальним поверхами. Ліфти в будівлях підприємства готельного господарства розміщують в основних комунікаційних вузлах - біля входу та сходів. Шахти ліфтів не можна проектувати суміжно з житло­вими кімнатами.

У багатоповерхових будинках ліфти є основним засобом верти­кального зв'язку, а сходи - додатковим, дублюючим основний. Тому у таких будинках ліфти не обов'язково сполучати зі сходами.

У багатоповерхових підприємствах готельного господарства ліфти часто встановлюють у вузлових комунікаційних частинах будівлі групами (але не більше восьми). У вестибюлі виділяють площу перед холом шириною не менше полуторної ширини кабіни ліфта, а на поверхах передбачають збільшену площу холу. Ліфтові холи відок­ремлюють від коридорів самозакривними дверима.

Розрахунок загальної схеми шляхів евакуації (кількість ліфтів, їхня вантажопідйомність, ширина сходів) здійснюють з огляду на місткість підприємства готельного господарства, характер його запов­нення, а також потребу в одноразовій евакуації. Шахти ліфтів і підйомників вироблять з вогнестійких матеріалів. Піднімальний прист­рій (гирі для противаги і троси поза кабіною) і кабіна повинні мати огородження на всю висоту будівлі, особливо в тих місцях, де сходові марші знаходяться на відстані не менше 40 см від шахти. У будинках висотою 10 поверхів і більше, один із вантажопасажирських ліфтів повинний мати на кожному поверсі аварійні виходи на випадок пожежі та автономне управління з першого поверху.

Найбільшу пропускну спроможність серед усіх видів механічного транспорту має ескалатор. Пропускна спроможність ескалатора шири­ною 85 см перевищує пропускну спроможність сходів тієї ж ширини у 4-5 разів. Площа, яку займає ескалатор, відносно невелика, кут нахилу 30°. Ескалатори раціонально використовувати у великих готельних підприємствах з парадними залами, ресторанами, кафе, розташованими на другому або третьому поверхах. Вони поліпшують архітектурно-художнє оформлення інтер'єру, вестибюлю, холу.

Горизонтальне транспортування білизни й іншого дрібного інвен­тарю на поверсі здійснюють за допомогою візків і ручних пересувних столиків і стелажів.

У готельних підприємствах на 400 місць і більше встановлюють пристрої систем централізованого пиловидалення і білизнопроводів для брудної білизни.

Сміттєпроводи передбачаються в готельних підприємствах висо­тою 3 поверхи та більше.

На підприємствах готельного господарства за допомогою слабкострумових установок здійснюють телефонізацію, внутрішній оперативний зв'язок, радіо- і телетрансляцію, забезпечують пожежну й охоронну сигналізацію.

Основним засобом зв'язку є телефон. Великі готелі зазвичай мають власну автоматичну телефонну станцію. Для зв'язку з міською АТС прокладають магістральний телефонний кабель. Розподільна мережа охоплює всю будівлю, на кожному поверсі готельного підпри­ємства встановлюють спеціальні розподільні коробки. В одному з приміщень вестибюльної групи або безпосередньо у вестибюлі вста­новлюють таксофонні апарати або вбудовані кабіни з таксофонами Для міських телефонів-автоматів і міжміського зв'язку. Якщо кабіни розташовані поруч, перегородки виконують зі звуконепроникних матеріалів.

На підприємствах готельного господарства кожний номер потрібно обладнувати вхідними кнопками сигналізації. Мешканці номера, не виходячи з кімнати, можуть викликати покоївку, офіціанта. У ванній кімнаті встановлюють сигнальні кнопки на випадок поганого самопочуття під час приймання ванни. Спеціальний автоматичний пристрій має можливість відкрити двері номера, не підходячи до них, ввімкнути або вимкнути світло, не встаючи з ліжка. Вимикачі та кнопки автоматичного відкривання дверей бажано встановлювати біля ліжка, розетку для радіо і настільної лампи - біля письмового столу, для бритвеного приладу та фена - біля дзеркала у ванній кімнаті.

Особливу увагу слід приділяти обладнанню приладами сигналі­зації місця чергового адміністратора у вестибюлі. Оформлення прибу­лих споживачів готельних послуг, збереження і видачу документів, ключів від номерів і кореспонденції здійснюють централізовано. Тому дуже важливо забезпечити за допомогою установок зв'язок головного адміністратора з робочими місцями чергових по поверху.

У великих готельних підприємствах застосовують автомати­зовану систему обліку номерного фонду і розрахунків зі споживачами та службовцями.

На підприємствах готельного господарства передбачається прист­рій радіотрансляційної мережі. У приміщеннях адміністративно-гос­подарського персоналу, а також місцях загального користування для передачі інформації встановлюють гучномовці потужністю 0,25 Вт. Радіофікацію ресторану, кафе, банкетного залу забезпечує місцевий радіовузол.

У двомісних номерах встановлювати радіоприймачі не реко­мендується, тому що номер може бути наданий споживачам з різними смаками і розпорядком дня. Тому в номерах доцільно встановлювати радіоточки з навушниками, що транслюють декілька програм.

У великих готельних підприємствах для перегляду телепередач бажано виділяти окремі приміщення. Телевізори рекомендується роз­міщувати на низьких підставках. Це дає можливість дивитись теле­передачі, відпочиваючи в зручній позі.

Радіоприймачі та телевізори ставлять у приміщеннях, що макси­мально ізольовані від коридорів і сходів. Облаштовують приміщення звукопоглинаючими матеріалами. Для холів і віталень як звукоізоля­цію можна рекомендувати обшиття стелі акустичними плитами, драпірування з м'яких, товстих і подвійних тканин, ворсові м'які килими або килимове підлогове покриття.

Виникнення пожежі можливе в будь-якому місці готельного підприємства, але найбільш пожежонебезпечними є підвали, горища та виробничі підрозділи закладів ресторанного господарства.

Недотримання чистоти у виробничих приміщеннях, місцях, де проходять канали центрального опалення та розміщені елементи паро­вого й електричного устаткування, надмірне перегрівання електропристроїв може призвести до виникнення пожежі. Часто споживачі залишають ввімкненими електронагрівальні прилади, що також може спричинити пожежу.

Готельні об'єкти потрібно оснащувати протипожежною сигна­лізацією. Пристрій пожежної сигналізації складається з центрального пожежного пункту, що подає звуковий або зоровий сигнал про пожежу або небезпеку пожежі, а також пожежні сигнали. Розрізняють два види пожежних сигналів: автоматичні («пожежні вартові») і ручні (кнопки).

«Пожежні вартові» реагують на високу температуру. У разі Досягнення певної температури спрацьовує автоматичний механізм і вода з мережі розприскується над місцем пожежі. Один такий механізм «охороняє» близько 20 м² площі.

Ручні сигнали-кнопки слід розміщувати в загальнодоступних місцях - у коридорах, поблизу сходових кліток, холів тощо. Щоб уникнути випадкового натискання, кнопку розташовують під склом, яке потрібно розбити, щоб її натиснути.