17/2. Культ-мас. Та спорт обслуг-ня

На підприємстві готельного господарствах склад приміщень для культурно-масового обслуговування залежить від: категорії; типу; вимог до відпочинку туристів; терміну їх перебування.

Так, організація дозвілля і відпочинку туристів, які поселяються на короткочасний термін (до 3 днів), вимагає обмеженого складу відповідних приміщень.

До приміщень культурно-масового обслуговування належать:

• універсальні зали конференц-зали, танцювальні зали;

• диско-клуби;

• бібліотеки;

• більярдні;

• казино;

• кегельбани;

У зали гральних автоматів;

• демонстраційні зали;

• туристичні клуби;

• відеосалони та ін.

Універсальні зали та конференц-зали призначені для проведення культурних заходів, конгресів, конференцій, презентацій, виставок ярмарків, в яких можна одночасно розмістити значну кількість відвідувачів. Такі зали доповнюються фойє, де очікують відвідувачів, а також організовують виставки та ярмарки. їх також використовують як танцювальні зали, приміщення для гральних авто­матів, проведення банкетів тощо Фойє розміщують на одному рівні із залом.

Універсальні зали та конференц-зали обладну­ють приладдям для синх­ронного перекладу не мен­ше ніж чотирьох інозем­них мов, а також при них організовують приміщення для проведення секційних засідань.

Зали оснащують збір­но-розбірними меблями, для чого слід передбачити поряд із цими залами спе­ціальні приміщення для тимчасового зберігання меблів.

У структурі додаткових послуг значна частка належить розвагам і відпочинку.

> більярдні зали розташовують у приміщеннях холу, вітальні та в інших групах. У приміщенні встановлюють більярдні столи малих (2250x1250 мм) і великих (3850x2050 мм) роз­мірів, стійки для київ, шафи або полички для куль, меблі для зони відпочинку і очікування. Більярдні столи розміщують таким чином, щоб навколо них була велика площа для віль­ного переміщення;

У кегельбани - зали, облаштовані спеціальним обладнанням, що складається з автоматів для подавання кульок, встанов­лення кеглів, доріжок для прокату кульок У них передбача­ється зона відпочинку й очікування;

^ казино - ігровий заклад, в якому забезпечується одночасне проведення не менше ніж трьох азартних ігор (наприклад, рулетка, покер, блек-джек).

Приміщення казино складається із зони обслуговування відвіду­вачів і зони службових приміщень із роз'єднаними входами в кожну зону.

У зоні обслуговування відвідувачів розміщують: ігрові зали; каси для грошових розрахунків із відвідувачами; пункт обміну валюти; місця для відпочинку відвідувачів казино та проведення видовищно-розважальних заходів; гардеробну. Ігровий зал казино -це спеціально обладнане приміщення, призначене для проведення гри. У ньому розміщують гральні столи з місцями для відвідувачів і робочими місцями для працівників казино. Приміщення ігрового залу не повинно бути доступним візуальному огляду з вулиці. У місцях для відпочинку відвідувачів казино можуть працювати ресторани та бари, проводитися дискотеки тощо.

У зоні відпочинку слід розміщувати санвузли для відвідувачів у кількості відповідно до санітарних норм.

У зоні службових приміщень казино передбачають: кімнати для відпочинку круп'є; ізольоване приміщення для співробітників служби безпеки; сейфову кімнату (спеціально обладнане приміщення згідно з підвищеними вимогами до безпеки), де зберігається страхова сума казино у грошовому еквіваленті, вся документація для внутрішнього користування, гральне обладнання, що не встановлене стаціонарно. До такого обладнання належать: кульки для рулеток; гральні жетони (фішки); картові колоди; карабіни для подавання карт; підноси для фішок тощо.

У структурі додаткових послуг значна частка належить розвагам і відпочинку.

На підприємствах готельного господарства з високим рівнем категорії передбачають блок спортивно-рекреаційних приміщень. Орга­нізація спортивно-оздоровчого обслуговування впливає на структуру підприємства та на упорядкування прилеглої до нього території.

На туристичних маршрутах обов'язково передбачаються загальні послуги спортивно-рекреаційного характеру і спеціалізовані відповідно до особливостей конкретного маршруту.

Загальними вимогами до послуг спортивно-рекреаційного харак­теру є наявність:

• залу або багатофункціонального приміщення для проведення спортивних ігор, тренувань з техніки туризму;

• басейну для тренувального й оздоровчого плавання, сауни;

• медичного пункту;

• озелененої території при готельних господарствах і майданчиків для спортивно-оздоровчих занять на повітрі.

Басейни розміщують при спортивних залах, саунах і як самос­тійну будівлю. Вони повинні мати додаткові приміщення: душові, санітарні вузли, роздягальню, кабінети для масажу та медичний. Сауни, як правило, знаходяться на цокольних поверхах з невеликим басейном, розрахованим на 4-6-8 осіб.

Побутові приміщення та служ­бові проходи відокремлюють від приміщень для обслуговування спо­живачів готельних послуг.

Приміщення побутового, господарського і складського призначення

Господарські та складські приміщення призначені для мате­ріального забезпечення організації праці всіх функціональних підроз­ділів підприємства готельного господарства.

Це приміщення:

• побутового обслуговування;

• матеріально-технічного забезпечення;

• організації та проведення ремонтних робіт;

• інженерного устаткування;

• складські.

Приміщення побутового призначення, як правило, відокремлені від блоку приміщень господарського та складського призначення, що пов'язано з виконанням функцій обслуговування мешканців готелю. До них належать:

• перукарні;

• пункти прокату предметів культурно-побутового призначення;

• пункти дрібного ремонту;

^ пункти хімчистки і прання білизни;

> медичний пункт тощо.

Перукарні розраховані на обслуговування споживачів послуг підприємства готельного господарства й інших осіб. їх розміщують у зоні вестибюля на підприємствах готельного господарства місткістю 50 місць і більше. До складу приміщень перукарні входять чоловічі та жіночі зали, зал очікування та підсобні приміщення. Основним обладнанням залів є туалетний столик і крісло майстра-перукаря. У жіночих залах виділяють зони, де працює манікюрниця. Вони обладнані манікюрним столиком, стільцем для відвідувачів, робочим кріслом для манікюру, зоною для сушіння волосся. У салонах-перукарнях, які передбачені у готелях *****, **+*_; виділяють окремі приміщення для манікюрного, педикюрного, косметичного, масаж­ного кабінетів.

Пунктами прокату предметів культурно-побутового призначення є: приміщення прийому, видачі та підготовки прокатного фонду; примі­щення для збереження предметів культурно-побутового призначення.

Пункти дрібного ремонту речей обладнано спеціальними й уні­версальними меблями відповідно до тих функцій, які вони виконують. У приміщеннях пункту дрібного ремонту організовують зони для очікування, розрахунку за замовлення, примірювання одягу, приймання і видачі замовлення.

Прийомні пункти хімчистки та прання білизни організовують у приміщеннях, що мають безпосередній зв'язок із ліфтом і господар­чим входом у готельне господарство, щоб запобігти перехрещенню шляхів руху споживачів готельних послуг і працівників під час транс­портування речей.

Медичний пункт призначено для обслуговування мешканців підприємства готельного господарства і персоналу. У великих мед­пунктах передбачено приміщення для лікувальних процедур. Хворих мешканців готелю, які потребують стаціонарного лікування, доставляють для лікування до місцевих медичних закладів. У разі розміщення під­приємства готельного господарства у ненаселеній або малонаселеній місцевості та за відсутності поблизу медичних закладів до його складу включають ізолятори на випадок травми, хвороби споживача готельних послуг або працівника підприємства, а також забезпечують можливість відправлення хворого до медичного пункту (ізолятора) із номера або з робочих приміщень, а потім - в машину «швидка допомога». Габарити одного зі службових ліфтів повинні бути такими, щоб у ньому розмістилися носилки та особа, яка супроводжує хворого. Медичний пункт та ізолятор розміщують на першому поверсі.

18/2. Види столового посуду й столових приборів

Для нормальної організації роботи підприємств ресторанного господарства необхідні достатня кількість столового посуду, наборів, столової білизни, що втримуються в необхідному асортименті й бездоганному порядку. У ресторанному господарстві використовується посуд різних видів: порцеляновий, фаянсовий, керамічний, скляний, кришталевий, металевий, дерев'яний, пластмасовий.

Порцеляновий посуд найбільш витончений, відрізняється легкістю, прозорістю, підвищеною міцністю, має світлий, майже білосніжний черепок. При легких ударах видається чистий тривалий звук, у тонких шарах просвічується.

Фаянсовий посуд має жовтуватий відтінок, пористий на зламі, при постукуванні видає глухий звук, товстостінний, не просвічується.

Основною сировиною для виготовлення керамічного посуду - майолікового і гончарного – є глина. Майолікові вироби покривають зовні й зсередини глазур'ю. Гончарний посуд має природне фарбування. Майоліковий, гончарний, а також дерев'яний посуд застосовується, як правило, для подачі національних блюд і напоїв на спеціалізованих підприємствах ресторанного господарства.

Металевий посуд використовується для готування й подачі гарячих закусок, супів, других блюд, деяких солодких блюд і гарячих напоїв.

Посуд із пластмас використовується на підприємствах ресторанного господарства морського, повітряного, залізничного транспорту.

Столовий посуд повинен бути гігієнічним, міцним, зручним за формою, певних розмірів, єдиного стилю. Посуд, використовуваний у ресторані, повинен відповідати загальному стилю його оформлення.

Столові прибори можуть бути виготовлені з мельхіору, нержавіючої сталі й алюмінію. Найбільш поширені прибори з нержавіючої сталі. При масовому обслуговуванні для одноразового використання можуть застосовувати набори із пластмас. Для деяких спеціалізованих підприємств окремі види наборів виготовляють із дерева.

Сучасні прибори мають зручну форму: виделки - невеликі з короткими зубцями, ножі - з коротким, округленим лезом, ложки - округлої форми.

При обслуговуванні банкетів і прийомів використовують посуд і столові прибори з мельхіору й сортовий посуд із кришталю.

Асортимент і кількість столового посуду й приборів на підприємствах ресторанного господарства визначається нормативами, розробленими з урахуванням типу підприємства, його потужності, асортименту і кількості продукції, що випускається, режиму роботи залу, а також з урахуванням потреби трьох-чотирьох комплектів на місце, виходячи з того, що два комплекти є в обігу в залі й на роздачі, третій - у мийній, четвертий - у сервізній.

Характеристика порцелянового й керамічного посуду

Керамічне виробництво виникло задовго до нашої ери в Єгипті, а потім розвивалося в Греції, Італії й інших європейських країнах.

Посуд з порцеляни вперше з'явився в Китаї, потім в Японії. У Європі центром виготовлення порцеляни стала Німеччина. Посуд виготовлюється зі спеціальної маси, покривається спеціальною емаллю й випалюється в печах.

Фаянс випалюється один раз, а порцелян - двічі. Посуд з порцеляна міцніше, тонше й більш вишуканих форм.В побуті на Русі протягом тривалого часу різний керамічний посуд займав головне місце. В XVIII ст. основним постачальником глиняного посуду стала Москва. Для ремесел, пов'язаних з обробкою сировини вогнем, відвели частину міста, віддалену від центру р. Яузой. Так з'явилася Гончарна слобода.Перша фабрика по виробництву посуду була побудована купцем А.Гребенщиковим в 1724р. в Москві. Новий етап розвитку кераміки в Росії починається з відкриття Д.И.Виноградовим способу виробництва російського порцеляну. Під його керівництвом в 1744р. був побудований перший у країні порцеляновий завод під Петербургом. У цей час порцелянові вироби випускають Дулевский, Ризький, Барановський та інші заводи. Зараз промисловість випускає столовий посуд зі скломас і вогнестійкого, небиткого скла (наприклад, посуд фірми «Аркопал»).

Порцеляновий посуд, що використовується в ресторанах, різноманітний за формою, розмірами. Тарілки мають різну форму, гладкі краї, різні розміри й місткість. Роль тарілок здавна виконували миски. Вперше тарілки на Русі з'явилися в XVI столітті. У ресторанах класу люкс і вищий клас використовують тарілки з позолоченою окантовкою й емблемою ресторану.Ікряна тарілка діаметром 150 мм використовується для подачі паюсної ікри осетрових і лососевих риб на банкетах.Пиріжкова тарілка діаметром 175 мм застосовується для споживання хліба, тостів, розтягаїв, пиріжків, грінок і інших виробів.Закусочна тарілка діаметром 200 мм використовується для споживання всіх видів закусок.Мілка столова тарілка діаметром 240 мм застосовується для споживання других гарячих блюд.

Всі перераховані тарілки можуть бути використані в якості підстановочних залежно від розміру основного посуду. Так, пиріжкові тарілки застосовують у якості підстановочних під ікорниці, кокотниці, соусники, креманки; закусочні - під салатники, під сковоріди з гарячими закусками; мілкі столові - під глибокі столові при подачі супів та інший посуд.

Глибока столова тарілка використовується для споживання гарячих і холодних супів: діаметром 240 мм і місткістю 500 куб. см – порційні, діаметром 200 мм і місткістю 250 куб. см - напівпорційні.Мілка десертна тарілка діаметром 200 мм відрізняється від закусочної малюнком з зображенням фруктів, квітів на донці або бортиках. Застосовують її для подачі фруктів і солодких блюд (пудингів, яблук, смажених у тісті і т.ін.) Глибока десертна тарілка діаметром 200 мм і місткістю 250 куб. см використовується для споживання солодких каш і десертів, що мають рідку консистенцію.Салатники випускають одне-, двох-, чотирьох- і шестипорційними квадратної, трикутної, овальної й круглої форм. Використовують для подачі салатів, маринадів, солінь, натуральних овочів.Лотки, оселедочниці використовують для споживання холодних рибних блюд і закусок.Вази на низькій ніжці діаметром 240мм використовують для подачі фірмових салатів, натуральних овочів при груповому обслуговуванні.Вази високі призначені для борошняних кондитерських виробів, тістечок, плодів, фруктів.Блюда овальні або чотирикутні, розраховані на 1-12 порцій, використовують для подачі холодних закусок з риби, замовлених блюд (заливне порося, ростбіф і ін.)Блюда круглі застосовують для подачі м'ясних і овочевих закусок, канапе, замовлених блюд.Соусники місткістю 100, 200 і 400 см. куб. використовують для подачі холодних соусів і сметани.Хрінниці на 100 і 200 см. куб. мають дві ручки із протилежних сторін і випускаються із кришками, призначені для подачі соусу хрону.Менажниці (блюдо з перегородками) призначені для подачі маринованих овочів, салатів, фондю, а також холодних страв і закусок з різних продуктів.Чарка – підставка для яйця (діаметр гнізда 50мм) слугує для подачі звареного некруто яйця.Набори для спецій і приправ – сільнички, перечниці, гірчичниці – використовують для відповідних приправ.Супниця (супова миска із кришкою) використовується для подачі всіх видів супів при обслуговуванні груп туристів і сімейних обідів.Бульйонні чашки із блюдцями на 350-400 см. куб. призначені для подачі прозорих супів, супів-пюре, а також заправочних і холодних супів із дрібно нарізаними продуктами. Чашки можуть мати циліндричну або конусоподібну (грушоподібну) форму, з однієї або двома ручками.Кавова чашка (75 і 100 см. куб.) призначена для подачі чорної кави, кави по-східному.Чайна чашка (200-250 см. куб.) використовується для подачі чаю, кави з молоком, по-варшавському, какао, шоколаду.Піала й кісе є різновидом чашок і застосовуються в ресторанах з національною кухнею народів Середньої Азії: піали (220, 250, 350, 400 см³) – для подачі зеленого чаю, кумису; кісе (900куб. см) - для подачі плову, лагман. Вони мають національний орнамент.

Чайники для заварювання чаю випускають місткістю від 100 до 600 см³.Чайники доливні (800-160 куб. см.) призначені для окропу при подачі чаю парамиКавники (200, 500, 1000см³.) використовуються для подачі чорної кави при груповому обслуговуванні.Вершківники (відкриті) і молочарі (закриті) ємністю 100-400 куб. см. на 1- 4 порції використовують для декількох споживачів.Цукорниці місткістю 100, 200, 400 куб. см. використовують для подачі литого, колотого, кускового цукру для декількох споживачів.Розетка діаметром 90 мм. призначена для подачі варення, джему, меду, лимона й цукру.Урівні зі звичайним посудом у ресторанах і кафе застосовують столові, чайні й кавові сервізи, а також посуд для дітей, що відрізняється невеликими розмірами, підвищеною міцністю, барвистим оформленням.Керамічний посуд покривають глазур'ю зовні й зсередини. Використовується він на підприємствах ресторанного господарства з національною кухнею, від звичайного посуду відрізняється формою й малюнком.Тарілки керамічні призначені для подачі холодних закусок, супів, других гарячих блюд, десерту.Керамічні горщички місткістю 100-150 куб. см використовують для готування й подачі гарячих закусок. У керамічних горщиках місткістю 300-500 куб.см з боковими ручками й кришками готують і подають супи ( щі добові, юшки, суп й ін. ), а також другі гарячі блюда (печеня по-домашньому, вареники й ін. )Керамічні кружки, глечики застосовують для подачі напоїв власного виробництва.Декоративні вази для фруктів, квітів, панно, свічник і інші вироби з кераміки широко використовують в оформленні інтер'єрів залів.

Рис. 7. Асортименти порцелянового й фаянсового посуду:

1, 2, 3 — салатники круглі двох-, чотирьох- і шестипорційні. 4 — чарка-підставка для яйця; 5 — полоскальниця; 6 — гірчичниці; 7 — перечниця; 8 — сільничка; 9— хрінниця; 10 — чашка кавова із блюдцем; 11 — чашка чайна; 12 — чашка бульйонна; 13 — супова миска із кришкою; 14 — ваза для борошняних кондитерських виробів; 15 — ваза для фірмових салатів, салатів із крабів, натуральних овочів; 16 — чайник заварний; 17— кавник; 18 — чайник доливний; 19 — соусник; 20 — молочар; 21 — цукорниця; 22 — блюдо кругле; 23 — тарілка глибока столова; 24 — тарілка дрібна столова; 25 — тарілка закусочна; 26 — тарілка пиріжкова; 27, 28, 29 — блюда овальні двох-, чотирьох- і шестипорційні; 30—оселедочниця; 31-блюдце (розетка) для варення; 32 — попільниця