Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політика.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
524.8 Кб
Скачать

39. Громадянське суспільство, його суть, основні риси.

Громадянське суспільство — суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних рис, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини; це сукупність усіх громадян, їх вільних об´єднань та асоціацій, пов´язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості та політичної культури, які перебувають за межами регулювання держави, але охороняються та гарантуються нею.

Передумовами громадянського суспільства є:

- ринкова економіка з властивою їй багатоманітністю форм власності;

- множинність незалежних політичних сил і партій;

- недирективно формована громадська думка;

- вільна особистість з розвиненим почуттям власної гідності.

Головні риси громадянського суспільства:

- наявність демократичної правової державності;

- відокремлена від держави структура суспільства, до якої належать різноманітні асоціації, добровільні об´єднання людей;

- взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично прийнятих законів;

- самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян;

- адекватний вільним відносинам обміну суспільний лад, політична система, за яких держава є похідною від громадянського суспільства та процесів у ньому;

- утвердження безпосередніх і різноманітних інтересів, можливість їх вираження та здійснення;

- можливість забезпечення справжнього, реального життя, на відміну від держави — сфери умовного, формального життя;

- різноманітність форм власності (приватної, колективної, кооперативної тощо), ринкова економіка;

- наявність вільної конкуренції, відносин обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками;

- безпосереднє спілкування людей;

- повага громадянських прав, які вважаються вищими за державні закони;

- доступ всіх громадян до участі в державних і суспільних справах;

- свобода особистості;

- плюралізм ідеологій і політичних поглядів, багатопартійність;

- плюралізм, сукупність усіх неполітичних відносин у суспільстві й різноманітної діяльності людей;

- наявність розвинутої соціальної структури;

- багатоманіття соціальних ініціатив;

- розвинута громадянська політична культура і свідомість;

- регулювання дій людей безпосередньо самими ж людьми, передусім через норми моралі;

- контроль суспільства за діяльністю державних органів.

Рівень демократії в сучасному суспільстві значною мірою визначається існуванням системи незалежних від держави самоврядних об´єднань суверенних індивідів і вільно встановлених зв´язків між ними — громадянського суспільства.

40. Громадянин і держава.. Закон України «Про громадянство України»

Згідно з Конституцією в Україні існує єдине громадянство, підстави набуття і припинення громадянства України визначаються Законом.

Відповідно до Конституції громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. Громадянин не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Конституція України визначає повноваження Президента України в сфері громадянства: він приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України.

Законодавство про громадянство будь-якої держави має насамперед визначити, хто є її громадянином.

Коло осіб, які належать до громадянства України, визначено у статті 3 Закону України "Про громадянство України".

Громадянами України є:

усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; ( Пункт 3 частини першої статті 3 в редакції Закону N 2663-IV від 16.06.2005 )

особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України (Б-2).

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Відповідно до пункту 124 Заключних положень Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень особам, які мають у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, замість паспортів громадян колишнього СРСР видаються залежно від місця проживання паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Пунктом 125 Порядку провадження встановлено, що особам, які мають посвідки на проживання для осіб без громадянства, що підтверджують їх проживання на території країни за станом на 13 листопада 1991 року, замість цих посвідок видаються залежно від місця проживання паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.