- •Політика – соціальне явище. Основні позиції визначення поняття політика.
- •Функціонування політики розмежовують за різними критеріями:
- •Предмет і об.Єкт науки про політику. Методи та способи вивчення політики.
- •Основні категорії, методи і функції політології.
- •Місце політології в системі наук про суспільство. Взаємодія науки про політику з іншими суспільними науками
- •Політичні ідеї Стародавнього світу. Політичні доктрини Китаю, Конфуціанство
- •Політичні вчення у Стародавній Греції. Платон. Аристотель.
- •Політичні вчення у Стародавньому Римі.
- •Західноєвропейська політична думка Середньовіччя.
- •Політичні вчення епохи Відродження. Макіавеллі. Макіавеллізм.
- •Політичні ідеї утопічного соціалізму. Т. Мор. Т. Кампанелла.
- •Просвітництво. Вчення Шарля Монтеск.Є про державу і право.
- •Ранньобуржуазні ліберальні концепції політики. Проблема держави і права в поглядах т. Гобса і Дж. Лока.
- •Філософсько-правові концепції політики в німецькій класичній філософії. І. Кант, г. Гегель.
- •Лібералізм як течія соціально-політичної думки Нового часу. Основні цінності лібералізму. Неолібералізм.
- •Ідейно-моральне ядро класичного лібералізму сформували такі положення:
- •Критичний утопічний соціалізм.
- •Марксистські погляди на політику.
- •Традиційні суспільно-політичні течії: консерватизм і неоконсерватизм.
- •Політичні вчення Заходу кінця хіх – початку хх століть.
- •Політичні знання в Київській Русі. Письмові пам.Ятки і джерела.
- •Соціально – політична думка в Україні а хvi – XVII ст..
- •Українська політична думка козацько-гетьманської держави (17-18ст).
- •Політичне вчення просвітників в Україні про державу і суспільство.
- •Кирило – Мефодіївське братство. Визвольні ідеї Тараса Шевченка.
- •Політичні ідеї Михайла Драгоманова.
- •Націонал-демократичний напрям в українській політичній думці (с. Дністрянський, в. Старосольський, о. Бочковський)
- •Націоналізм в соціально-політичному аспекті (м. Міхновський, д. Донцов, м. Сціборський)
- •27. Соціально-політичні вчення в Україні кінця хіх – початку хх століття. Національне відродження.
- •28.Українська ідея Михайла Грушевського
- •29. Влада – явище суспільного життя. Виникнення і розвиток вчення про владу.
- •30. Поняття, засоби (ресурси влади). Види влади.
- •31. Політичні режими: поняття, типологія та характерні риси
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •32. Політичний процес, його структура, характер
- •Залежно від масштабів вирізняють такі типи політичних процесів:
- •Політичний процес як цілісне явище має свою структуру, яка складається із таких елементів:
- •33. Людина як суб.Єкт і об.Єкт політики. Класифікація типів людей щодо участі в політиці
- •Види політичної поведінки:
- •34. Сутність, структура і функції політичної системи. Типи політичних систем.
- •35. Сучасні теорії політичної системи. Модель політичної системи Девіда Істона. Модель т.Парсонса.
- •Модель д.Істона:
- •Модель г.Алмонда та Дж.Пауела.
- •36. Політична система сучасної України
- •Основними напрямками формування і розвитку політичної системи України є:
- •37. Держава – основний інститут політичної системи. Теорії походження держави, її ознаки і функції
- •Внутрішні функції:
- •Зовнішні функції:
- •38. Форми політичного правління та форми національно-державного устрою.
- •39. Громадянське суспільство, його суть, основні риси.
- •Передумовами громадянського суспільства є:
- •Головні риси громадянського суспільства:
- •40. Громадянин і держава.. Закон України «Про громадянство України»
- •41. Сучасні партійні системи і їх суть. Типологія партійних систем.
- •42. Політичні партії: суть і роль в суспільстві. Виникнення та розвиток політичних партій.
- •43. Проблема прав людини в політичній історії. Особисті і політичні права і свободи
- •44. Політичні теорії еліти (г. Моска, у. Парето. Р. Міхельс). Шляхи формування політичних еліт
- •Причини утворення еліти:
- •45. Суть і тенденції політичних рухів. Основні тенденції сучасних політичних рухів.
- •Політичні рухи можна поділити на такі типи:
- •46. Національна ідея та її роль у становленні української державності
- •47. Політична культура: поняття, структура, функції.
- •До компонентів політичної культури відносять:
- •Політична культура виконує ряд функцій, до яких відносять:
- •48. Політична система сучасної України.
- •Основними напрямками формування і розвитку політичної системи України є:
- •49. Політика і мораль, їх співвідношення і взаємодія.
- •Політика повинна й може бути ефективною, якщо відповідає таким критеріям:
- •50. Поняття, функції та типи політичних партій.
- •3 Ідеологічного погляду розрізняють:
- •51. Особливості становлення і розвитку демократії в Сучасній Україні.
- •52. Глобальні проблеми сучасності і шляхи їх подолання
- •53. Політика та ідеологія. Функції політичних ідеологій.
- •Політична ідеологія виконує низку функцій:
- •54. Сутність політичної соціалізації людини.
- •55. Концепція національного самовизначення та державного суверенітету. Види суверенітету.
- •56. Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин:
- •57. Політичний тероризм та його різновиди.
- •58. Вибори та виборчі системи. Типи виборчих систем.
- •59. Суть та ознаки демократії. Демократичні принципи і демократичні процедури.
- •Основними демократичними принципами, що забезпечують функціонування сучасного цивілізованого суспільства, є такі.
- •Втілення демократичних принципів забезпечується відповідними демократичними процедурами, а саме:
- •60. Політична діяльність: сутність та форми.
- •61. Роль держави у вирішенні етносоціальних проблем в Україні.
- •62. Основні види і типи політичної поведінки.
- •Закрита політична поведінка (політична іммобільність) також може проявлятися в різних формах, а саме:
- •У політичній поведінці як колективній дії залежно від ступеня активності її учасників можна виокремити такі основні групи:
- •63. Майбутнє і суспільний соціальний прогрес. Майбутнє і науковий прогноз. Основні напрямки футурології.
- •Наука вичленяє такі основні етапи політичного прогнозування:
- •Політичне прогнозування використовує багато методів. Серед найбільш застосовуваних виділяють п'ять основних груп:
- •64. Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •65. Політичні партії в Україні. Становлення багатопартійності. Закон «Про політичні партії в Україні»
- •66. Україна в системі міжнародних відносин
35. Сучасні теорії політичної системи. Модель політичної системи Девіда Істона. Модель т.Парсонса.
Поява категорії „політична система суспільства” безпосередньо пов’язана з розвитком системного аналізу суспільства Талкоттом Парсонсом. У своїй праці „Соціальна система” він розглядав суспільство як систему, що складається з окремих, інтегрованих елементів, кожен з яких виконує специфічні функції, спрямовані на підтримання цілісності всієї системи. Він виокремив чотири великих підсистеми суспільства: економічну, політичну, культурну та соціетальну).
Елементи політичної системи:
1. Інститут лідерства (виконує функцію ініціювання суспільних змін та залучення членів суспільства до реалізації поставленої суспільної мети);
2. Органи влади (виконують регулюючу функцію);
3. Інститут регламентації (виконує функцію видання норм та правил, які є правовою основою для соціального контролю).
Однак модель Т.Парсонса була надто абстрактною для політології, оскільки не могла пояснити всі процеси, що відбуваються в політичній сфері.
Модель д.Істона:
Політична система - це сукупність взаємодій, які здійснюють індивіди в межах призначених для них ролей і які спрямовані на авторитарний розподіл цінностей у суспільстві.
Функції політичної системи:
1. Розподіл цінностей та ресурсів;
2. Забезпечення сприйняття зобов’язуючих рішень в якості обов’язкових більшістю громадян.
Схема «ВХІД-ВИХІД». Модель К.Дойча.
К.Дойч першим провів аналогію між політичною системою та кібернетичною машиною.
Політична система – це сукупність комунікацій, спрямованих на координацію зусиль для досягнення поставлених цілей.
К.Дойч доповнив модель Д.Істона, розглянувши не тільки зовнішні зв’язки політичної системи з оточуючим середовищем, а й канали проходження та обробки сигналів всередині політичної системи (будова самої політичної системи!)
Формулювання цілей та їхнє корегування здійснюється політичною системою на основі інформації. Інформація – основна категорія політичної системи в інтерпретації К.Дойча. Для функціонування системі потрібна інформація про: 1) стан суспільства, 2) відстань, що залишилась до запланованої цілі та 3) результати попередніх дій самої системи. Відповідно, функціонування політичної системи залежить від якості та обсягу 1) інформації, що надходить із зовнішнього середовища, та 2) інформації про власний стан (рух). На основі цих двох потоків інформації приймаються політичні рішення, що передбачають подальші дії на шляху до поставленої цілі.
Модель г.Алмонда та Дж.Пауела.
Політична система – це сукупність інститутів і органів, які формулюють та втілюють в життя колективні цілі суспільства або окремих груп, що його складають (сучасне визначення).
При дослідженні різних політичних систем треба визначити перелік основних функцій кожного елемента системи, які сприяють ефективному соціальному розвитку.
Функції входу (4):
1) артикуляція інтересів, тобто формування вимог, які відповідають реальним, або уявним інтересам;
2) агрегування, тобто поєднання інтересів (цю функцію виконують переважно політичні партії);
3) політична комунікація, тобто забезпечення різних форм взаємодії та обміну інформацією між різними структурами політичної системи, лідерами, громадянами;
4) політична соціалізація (тобто засвоєння індивідом політичних цінностей, ідеалів, знань, досвіду, які дозволяють йому успішно виконувати різні політичні ролі).
Функції виходу (3): або «урядові функції»:
1) розробка норм (виконують органи законодавчої влади, парламент);
2) застосування норм (органи виконавчої влади);
3) контроль за дотриманням норм (виконують судові органи).