26. Націоналізм в соціально-політичному аспекті (м. Міхновський, д. Донцов, м. Сціборський)

Консервативні погляди характерні також для Миколи Міхновського, який у брошурі «Самостійна Україна» закликав до відновлення самостійної України на підставі Переяславської угоди, порушеної російським царизмом. Погляди М. Міхновського також збігалися з ідеями національно-державницького напряму, зокрема з ідеями про широкі політичні й громадянські права, самоврядування земель, про суд присяжних, а також з ідеєю національно-демократичної держави у вигляді президентської республіки з двопалатним парламентом (радою представників і сенатом).

Думки М. Міхновського про необхідність рішучого відмежування України від Росії, акцент на силових методах досягнення національно-визвольної мети, а також проголошення виключно етнічного принципу формування нації (Україна для українців) лягли в основу націоналістичної ідеології. Погляди М. Міхновського грунтувалися на консервативному, національно-державницькому й націоналістичному ідеологічних напрямах.

Націоналістичний напрям був започаткований Братством тарасівців, а також уже згадуваними ідеями М.Міхновського. Він включав такі основні принципи:

нація як етнічна спільність — основний чинник державного і суспільного життя;

волюнтаризм — один із світоглядних принципів;

національна диктатура — перехідна форма державного будівництва;

активна меншість — віддані національній ідеї патріоти організовують і ведуть пасивну масу на боротьбу за українську державу;

національна революція — основний засіб досягнення державності.

Головним ідеологом націоналістичного напряму був Дмитро Донцов, який основні засади своєї доктрини виклав у праці «Націоналізм». Він не заперечував певного впливу М. Міхновського на становлення свого світогляду, однак свою націоналістичну концепцію (волюнтаристську, ірраціональну, елітарну) протиставляв народницькій демократичній концепції останнього.

Виділив п'ять принципів своєї ідеології інтегрального, або чинного, націоналізму.

1)національна ідея має будуватися не На розумі, а на волі — інстинктивному прагненні нації до життя, влади і панування.

2) виховання в народу стремління до боротьби, усвідомлення ним кінцевої мети.

3) грунтувався на романтизмі і фанатизмі, який надавав національним почуттям релігійного змісту, а ідеям — догматичного характеру і спонукав маси до експансії насильства за торжество своїх ідей.

4)це проголошення імперіалізму як легкого синтезу між націоналізмом і інтернаціоналізмом, що мало б загальнолюдський характер, оскільки цивілізувало б народи, нездатні управляти собою.

5) ставив за мету формування національної еліти — ініціативної меншості, яка продукує для несвідомої маси ідеї і мобілізує цю масу на боротьбу за них. Для забезпечення перемоги ініціативна меншість повинна використовувати «творче насильство». Д. Донцо, вважав, що передумовою створення власної держави є формування української нації як самосвідомої культурної і політичної спільноти.

Микола Сціборський. У праці «Націократія» він сформулював основні риси своєї доктрини нового націоналізму:

1) українська держава повинна бути авторитарною і спиратися на працюючі верстви української нації;

2) політичним суб'єктом влади має стати національна диктатура;

3) форма правління передбачає сильну законодавчу і виконавчу владу. Законодавчий орган — Державна Рада обирається всіма громадянами, голова держави і одночасно прем'єр-міністр — Національними Зборами, що складаються з депутатів Державної Ради, Всеукраїнської Господарської Ради, представників крайових рад та синдикатів.