- •1) Характеристика післявоєнної німецької літератури
- •2) Література ндр: література «тих,хто повернувся» Автобіографічність літератури (Франц Фюман, Юрій Брезан, Кріста Вольф)
- •3) Проблема «селективної пам’яті» у романі Крісти Вольф «Образи одного дитинства»
- •4) Література фрн та явище «літератури покаяння» і 5) «Група 47» та іі принципові настанови
- •6)Біблійні паралелі у творах Генріха Белля
- •7) Проблематика та образна система роману Генріха Белля «Більярд о пів на десяту»
- •12) Концепція світу та людини у світі в драмах театру абсурду «театр абсурду»
- •13) Феномен театру абсурду як заперечення принципів традиційного театру
- •14) Художній час і простір трагікомедії Семюеля Беккета «Чекання на Годо»
- •15) Образ Беранже у драмі Ежена Йонеско «Носороги» як узагальнення людства в його найкращих рисах
- •19) Нові драматургічні форми хеппенінг і перфоманс , що виникли за доби молодіжних революцій кінця 60-х рр.. 20 ст
- •20) Явище «mid-century» в літературі: конформізм і становлення суспільства споживання
- •22) Формування літератури нонконформізму. Образ вчителя Колдуелла в повісті Джона Апдайка «Кентавр» як заперечення людини-споживача.
- •23) Подвійний світ повісті Апдайка «Кентавр»: смислове і естетичне навантаження міфологічного світу твору.
- •24) Роман Джерома Девіда Селінджера «Ловець у житі» та його значення для становлення молодіжної літератури нонконформізму.
- •28) Характеристика головного героя роману Альбера Камю «Чума» як «нерозкаяного Раскольникова»
- •29) Метафора «чужого» у творах письменників-екзистенціалістів.
- •30. Філософська проблема свободи вибору та її художня реалізація у драмі ж.П.Сартра «Мухи»
- •37) Проблема моральної амбівалентності постмодерністських творів. Складнощі інтерпретації образу Жана Батиста Гренуя з роману Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці»
- •Чудовище, убивающее красавиц, как метафора постмодернистской концепции творчества (опыт интерпретации романа п.Зюскинда «Парфюмер»)
- •38) «Нульовий градус письма». Альбер Камю «Чужий»
- •39) Своєрідність дидактики в романі Альбера Камю «Чума»
- •40) Реалізація принципу відповідальності «я» за «інших» у романі Альбера Камю «Чума».
- •41) Особливості розвитку нового латиноамериканського роману. Вплив на розвиток нового латиноамериканського роману творчості Борхеса і Кортасара.
- •45) Селище Макондо та його історія як модель історії людства в романі г.Г.Маркеса “Сто років самотності»
- •46) Особливості творчого методу г.Г.Маркеса.
- •47) Риси притчі в романі г.Г.Маркеса « Сто років самотності»
- •48) Дидактична притча г.Г. Маркеса «Стариган з крилами».
24) Роман Джерома Девіда Селінджера «Ловець у житі» та його значення для становлення молодіжної літератури нонконформізму.
Однією з найпомітніших подій у післявоєнній літературі США стала поява роману «Ловець у житі»(1951), головний герой якого назавжди увійшов у коло класичних персонажів світової літератури.
Проблематика твору: формування і становлення людської особистості в умовах суворих реалій життя; людина і суспільство; взаємостосунки з однолітками; виховання сімейних відносин; мрії і реалії життя.
"Ловець у житі" - розповідь шістнадцятирічного хлопця про те, що сталося з ним на Різдво рік тому: його виключили з привілейованої школи (вже з третьої!), і він провів три дні в Нью-Йорку, у "вільному польоті", не насмілюючись зустрітись з батьками.
Перед нами герой із чутливою душею, розвиненою уявою, культурною основою, - хлопчик із вищих прошарків середнього класу. Три дні, про які йдеться у романі, аж ніяк не були для нього щасливими, це час зламу і випробувань, за яким мають наступати зміни в моралі підлітка, якому випадає подорослішати: дія відбувається просто перед Різдвом, і її можна беззастережно назвати ініціацією.
Америка середини ХХ ст. не здалася Холдену затишною. Понад усе його пригнічували не особисті обставини (виключення зі школи, конфлікт зі шкільною фехтувальною командою, капітаном якої він був, складні взаємини з товаришами), а дух загального обману і недовіри між людьми, що панували в США. Юнака обурювала відсутність елементарної людяності, навколо він бачив лише бездуховність, душевну порожнечу, породжену світом наживи і бізнесу.
Проблема Холдена полягає у збереженні дитячої чистоти і щирості, не дати "світові дорослих" занапастити невинне дитинство... Саме про це мріє Холден, саме на цьому акцентовано лейтмотив книги, винесений у заголовок: вірші з дитячої пісеньки про невинність серед природи, яку треба зберегти від падіння в прірву дорослості.
Мандруючи містом, Холден проходить низку випробувань, серед яких випадок із повією та ліфтером посідає центральне місце, оскільки сексуальна ініціація - це елемент міфології, неодмінний чинник людських уявлень про змужніння. Таким чином увесь епізод із життя американського тінейджера вводиться у загальнолюдський всесвіт. А Холден так і залишається дитиною.
Відтак свідомо надмірно осучаснена, суто лірична оповідь тінейджера набуває метафізичного значення. Холден і Америка - два світи роману "Ловець у житі". При тому, що Холден є її частиною, вони несумісні. Холден "виламується" із системи, зараженої брехнею. Він символізує чистоту і щирість природнього світу, "світу дитинства". Happy end'а не відбувається, так само як не відбувається і відродження Холдена Колфілда, або його примирення з дорослим життям, залишається дискомфорт, нонконформізм.
Селінджер у романі “Над прірвою в житі” робить сумний висновок: молоде покоління США знаходиться на краю прірви, з одного боку якої знаходиться життя за законами справедливості і добра, а з іншого – лицемірства і зла. Холден - один з тих небагатьох людей, які не дають цілому поколінню американців впасти в цю прірву аморальності.