30. Темперамент, його фізіологічні основи. Характеристика базових властивостей темпераменту.

Темперамент — це вроджені форми поведінки, які виявляються в динаміці, тонусі та врівноваженості реакцій на життєві впливи.

Типи нервової системи за І. П. Павловим:

• сильний, врівноважений, рухливий тип — сангвінік;

• сильний, врівноважений, інертний тип — флегматик;

• сильний, неврівноважений тип — холерик;

• слабкий тип — меланхолік.

Усі типи темпераменту можна схарактеризувати за такими основними якостями:

• лабільність — швидкість виникнення та перебігу збудження і гальмування;

• сенситивність — міра чутливості до явищ дійсності;

• реактивність — сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники;

• активність — характеризується тим, наскільки людина діяльна під час подолання перешкод;

• темп реакцій — швидкість перебігу психічних процесів та реакцій;

• пластичність — гнучкість, легкість пристосування до нових умов;

• ригідність — інертність, нечутливість до зміни умов;

• екстраверсія — спрямованість особистості на довкілля, людей, предмети, події;

• інтроверсія — фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та думках, схильність до самоаналізу, замкнутість;

• емоційна збудливість — характеризується тим, якої сили потрібні вплив, щоб викликати емоційну реакцію.

Сангвінічний тип темпераменту характеризується високою лабільністю. Умовні рефлекси утворюються легко і вирізняються точністю та міцністю. Сангвінік можуть легко збуджуватись, а також легко гальмувати свої бажання. Сангвінік дуже рухливий, легко пристосовується до нових умов життя, швидко знаходить контакт у стосунках з людьми, вирізняється товариськістю, вільно та розкуто почувається в оточенні. За спрямованістю він яскравий екстраверт. Для сангвініка характерна підвищена реактивність.

Для холеричного темпераменту характерна циклічність у діяль­ності та поведінці. Холерик може цілком віддатися справі, завзято працюючи, енергійно переборюючи труднощі на шляху до мети, і раптом усе лишити. Непостійність його настрою та циклічність пояснюються неврівноваженістю вищої нервової діяльності. Характерним для холерика є те, що позитивні рефлекси у нього виробляються дуже легко й залишаються надовго, а гальмівні ви­робляються з труднотами. Холерик характеризується підвищеною емоційною реактивністю. Він буває нетерплячим, запальним та різким у стосунках, пря­молінійним. Має організаторські здібності. У нього жива міміка, виразна жестикуляція, часто швидкий теми мовлення.

Флегматик — спокійний, завжди врівноважений, наполегливий трудівник життя. Його реакції оптимально пристосовані до сили умовних подразників, а тому флегматики адекватно реагують на впливи зовнішнього середовища: якщо под­разники слабкі, то й реакція слабка, якщо сильні — то сильна. Умовні рефлекси у флегматиків утворюються повільніше, але виявляються досить стійкими. Вони вміють контролювати, затримувати й регулювати безумовні рефлекси та емоції. Тому у своїй поведінці, рухах, розмові вони повільні та спокійні. За спрямованістю флегматик інтроверт, тому важко сходиться з людьми, не має потреби в нових знайомствах. Разом з тим йому властиві товариськість, рівне ставлення до інших людей, він рідко "виходить із себе", не схильний до афектів.

Меланхолічному типові темпераменту властива слабкість як збуд­ливого, так і гальмівного процесів. Тому умовні рефлекси в меланхоліків нестійкі і від зміни оточення легко гальмуються. Легке відвертання уваги, нетривале зосередження її на об'єктах діяльності. За спрямованістю меланхолік інтроверт, тому він важко переживає зміну життєвого оточення, потрапляючи в нові умови, почувається розгубленим. Він буває надмірно сором'язливим, замкнутим, боязким та нерішучим. Не любить нових знайомств і галасливих компаній. Меланхолік — дуже вразлива людина. Почуття його вирізняються повільністю перебігу, стійкістю та слабкою експресивністю. Меланхоліку потрібне спокійне оточення, за таких умов він може успішно працювати.

Змішаний тип темпераменту – коли в людині поєднується декілька типів.