- •1. Предмет, завдання та структура психології як науки.
- •2. Характеристика методів психологічної науки
- •3. Предмет, завдання та методи вікової психології.
- •4. Психічний розвиток людини та його фактори.
- •5. Вплив навчання і виховання на психічний розвиток особистості
- •6. Характер, його структура та механізми формування.
- •7. Здібності та задатки. Види та рівні розвитку здібностей.
- •8. Діяльність, її функції та структура.
- •9. Поняття про психологічний вік. Вікова періодизація психічного розвитку.
- •10. Вікові кризи психічного розвитку людини, їх причини та вияви.
- •11. Психічний розвиток немовляти (2 міс-1 р).
- •12. Психологічні особливості дітей раннього віку (1-3).
- •13. Психологічний розвиток дитини в дошкільному віці (3-6).
- •14. Психологічні особливості молодшого шкільного віку (6-10).
- •15. Психічний розвиток підлітків (11-15).
- •16. Психологічні особливості юнацтва.
- •17. Функціонування психіки впродовж дорослості.
- •18. Психіка, її функції та структура.
- •19. Свідомість як вища форма відображення, її функції та структура.
- •20. Сутність понять «індивід», «особистість» та «індивідуальність», їх
- •21. Самосвідомість, її функції та складові компоненти.
- •22. Відчуття та сприймання як базові пізнавальні процеси, їх види та
- •23. Пам'ять, її призначення. Характеристика видів та процесів пам’яті.
- •1. Залежно від змісту матеріалу:
- •2. Залежно від характеру мети діяльності:
- •3. Залежно від часу закріплення і зберігання матеріалу:
- •24. Мислення, його види, форми та операції.
- •25. Сутність мови та мовлення. Функції та види мовлення.
- •26. Уява, її функції та види.
- •27. Увага як стан свідомості, її призначення, види та властивості.
- •1. За особливостями об'єктів:
- •2. За формою організації:
- •3. За характером цільового спрямування та за рівнем вольових зусиль:
- •28. Сутність емоцій та почуттів, їх функції та види
- •29. Воля як психологічна категорія. Вольові дії та якості особистості.
- •30. Темперамент, його фізіологічні основи. Характеристика базових властивостей темпераменту.
14. Психологічні особливості молодшого шкільного віку (6-10).
Соціальна ситуація розвитку – навчання у початковій школі. Зміна провідної психічної саморегуляції від мимовільної до свідомо-вольової.
Провідна діяльність – навчання (усвідомлені пізнавальні інтереси – пошук нового у предметах, прагнення глибше пізнати їх особливості). Інтерес до різних видів художньої діяльності
Новоутворення:
− довільність психічних процесів (пам’яті, уваги, мислення)
− внутрішній план дій
− уміння організовувати навчальну діяльність
− рефлексія (осмислення своїх суджень і вчинків з точки зору їх відповідності задуму та умовам діяльності; самоаналіз) – усвідомлення власних дій, психічних станів
− розвиток самосвідомості, спонукальної сфери
− розвиток пізнавальної сфери
сприймання – довільність, усвідомленість, вибірковість
увага – мимовільна, важко розподіляти, недостатній розвиток переключення
пам’ять – розвиток довільного запам’ятовування, формування логічної пам’яті
уява – формування творчої уяви, більш керована
мислення – наочно-образне, розвиток абстрактного мислення; аналіз (розкладання цілого на частини), синтез (об’єднання частин у ціле), порівняння, узагальнення, абстрагування (виокремлення одних ознак предмета й одночасне ігнорування інших)
мовлення – розширення словникового запасу, оволодіння складнішими граматичними структурами, формування грамотності, розвиток навичок письма і читання; розвиток внутрішнього мовлення
загальний інтелект
• якість знань, уміння застосовувати їх на практиці
• орієнтування в матеріалі
• самостійне набування знань, знаходження нових способів навчальної роботи
• темп і легкість засвоєння навчального матеріалу
• міцність запам’ятовування
• самостійне формулювання питань, знаходження можливих способів розв’язування нетипових завдань
• інтерес до нових фактів та явищ, пов’язаних з навчальним матеріалом уроку.
15. Психічний розвиток підлітків (11-15).
Соціальна ситуація розвитку – школа. Включення в нову систему стосунків, спілкування з дорослими та ровесниками, опанування нових соціальних функцій. Соціальна ситуація розвитку підлітка особливо залежить від сім’ї, стосунків з батьками. Соціальна активність, спрямована на засвоєння важливих зразків поведінки і цінностей, побудову стосунків з дорослими та ровесниками. Підлітки включаються у різні види суспільно корисної діяльності, що розширює сферу їх спілкування, можливості засвоєння соціальних цінностей, сприяє формуванню моральних якостей особистості. Перехід до середньої школи, зміна стосунків з учителями, однолітками, батьками, розширення сфери соціальної активності. Соціалізація підлітка як особистості.
Провідна діяльність – міжособистісне спілкування з дорослими та ровесниками, суспільно корисна праця і навчання.
Новоутворення:
− почуття дорослості (засвоєння суспільних вимог), потреба у самостійності і незалежності
− потреба у самоствердженні
зовнішнє наслідування дорослих, їхніх шкідливих звичок, особливостей поведінки
заняття спортом, праця в сім’ї, школі, на виробництві, виконання суспільно корисних справ
реалізація пізнавальних потреб та інтересів
для молодших підлітків – потреба в гідному становищі у групі
для старших підлітків – прагнення утвердитись у власних очах, а не в очах оточуючих
− пізнавальний розвиток
мислення – абстрактне (словесно-логічне)
• зміна способів розв’язування пізнавальних завдань, розвиток вмінь оперувати гіпотезами
• творчість, самостійність, гнучкість мислення
• схильність до експериментування
пам’ять – розвиток логічної пам’яті (використання логічних операцій у процесі запам’ятовування), довільної опосередкованої
• усвідомлений інтерес до способів поліпшення запам’ятовування, збереження і відтворення інформації
• процес запам’ятовування зводить до мислення
увага
• висока концентрація
• стійкість уваги (здатність тривалий час зосереджуватися на абстрактному, логічно організованому матеріалі)
• зростання обсягу уваги (збільшення кількості об’єктів, на яких можна зосереджуватись одночасно)
• розподіл уваги (одночасне виконання кількох видів діяльності)
• переключення уваги
пізнавальні інтереси
• молодші підлітки – інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ
• старші підлітки – інтерес до причинно-наслідкових зв’язків, з’ясування закономірностей і встановлення загальних наукових принципів, що пояснюють різні явища
• пізнавальна самодіяльність – самостійний пошук та набуття знань, формування корисних умінь і навичок – індивідуальний стиль пізнавальної діяльності
мовлення
• активний розвиток монологічного, діалогічного і писемного мовлення
• мовлення стає контрольованішим і регульованішим
• розширення словникового запасу, вдосконалення навичок оперування словом
• словесний максималізм
Особливості:
− поява нових мотивів навчання
− зміна ставлення до дорослих, посилене прагнення до спілкування з ровесникам
− соціалізація
− прагнення до розумової роботи, оволодіння новими знаннями і вміннями, усвідомлений інтерес до певних навчальних предметів і галузей науки, техніки, мистецтва, спорту