- •1. Предмет, завдання та структура психології як науки.
- •2. Характеристика методів психологічної науки
- •3. Предмет, завдання та методи вікової психології.
- •4. Психічний розвиток людини та його фактори.
- •5. Вплив навчання і виховання на психічний розвиток особистості
- •6. Характер, його структура та механізми формування.
- •7. Здібності та задатки. Види та рівні розвитку здібностей.
- •8. Діяльність, її функції та структура.
- •9. Поняття про психологічний вік. Вікова періодизація психічного розвитку.
- •10. Вікові кризи психічного розвитку людини, їх причини та вияви.
- •11. Психічний розвиток немовляти (2 міс-1 р).
- •12. Психологічні особливості дітей раннього віку (1-3).
- •13. Психологічний розвиток дитини в дошкільному віці (3-6).
- •14. Психологічні особливості молодшого шкільного віку (6-10).
- •15. Психічний розвиток підлітків (11-15).
- •16. Психологічні особливості юнацтва.
- •17. Функціонування психіки впродовж дорослості.
- •18. Психіка, її функції та структура.
- •19. Свідомість як вища форма відображення, її функції та структура.
- •20. Сутність понять «індивід», «особистість» та «індивідуальність», їх
- •21. Самосвідомість, її функції та складові компоненти.
- •22. Відчуття та сприймання як базові пізнавальні процеси, їх види та
- •23. Пам'ять, її призначення. Характеристика видів та процесів пам’яті.
- •1. Залежно від змісту матеріалу:
- •2. Залежно від характеру мети діяльності:
- •3. Залежно від часу закріплення і зберігання матеріалу:
- •24. Мислення, його види, форми та операції.
- •25. Сутність мови та мовлення. Функції та види мовлення.
- •26. Уява, її функції та види.
- •27. Увага як стан свідомості, її призначення, види та властивості.
- •1. За особливостями об'єктів:
- •2. За формою організації:
- •3. За характером цільового спрямування та за рівнем вольових зусиль:
- •28. Сутність емоцій та почуттів, їх функції та види
- •29. Воля як психологічна категорія. Вольові дії та якості особистості.
- •30. Темперамент, його фізіологічні основи. Характеристика базових властивостей темпераменту.
24. Мислення, його види, форми та операції.
Мислення — це соціальна зумовлений, пов'язаний з мовленням психічний процес самостійного відображення істотно нового, тобто процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, що виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і здатний виходити далеко за його межі.
Відображення, що здійснюється мисленням, має свої сутнісні і специфічні властивості.
1. Мислення — це вищи форма психічного відображення.
2. Мислення дає знання про істотні властивості, зв'язки і відношення об’єктивної реальності, здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності.
3. Мислення є узагальненим відображенням дійсності.
4. Мислення має активний, дійовий і цілеспрямований характер.
5. Мислення нерозривно пов'язане з мовою та мовленням.
На основі специфічних рис мислення можна вирізнити його основні функції. Обмежимося виокремленням чотирьох основних функцій (В. Д. Шадриков).
1. Розуміння. За Г. С. Костюком, процеси розуміння — це і є процеси нашого мислення, спрямованого на розкриття тих чи інших об'єктів.
2. Розв'язання проблем і задач. Мислення виникає тоді, коли суб'єктивного досвіду для досягнення мети не вистачає, тобто її проблемній ситуації.
3. Цілеутворення. Утворення цілей являє собою процес породження нових цілей, що відбувається у мисленні.
4. Рефлексія. Розглядається як діяльність суб'єкта, спрямована на усвідомлення способів і дій свого пізнання.
Операційний компонент мислення, що забезпечує його процесуальність, становлять операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, конкретизації тощо.
Кожна мисленнєва операція виконує певні функції.
Аналізу полягає у поділі цілого на частини, елементи, у вирізненні окремих його ознак і аспектів.
Синтез — це мисленнєва операція, яка передбачає пошук цілого через утворення істотних зв'язків між вирізненими елементами цілого.
Порівняння полягає у відображенні елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності.
Абстрагування — це мисленнєва операція, яка вирізняє окремі ознаки, елементи і відділяє їх від інших і від самих об'єктів.
Узагальнення полягає у вирізненні груп предметів та явищ за істотними ознаками, спільними для цих груп:
- емпіричне, яке здійснюється шляхом порівняння чуттєво даних ознак і виявлення серед них спільних;
- теоретичне, яке ґрунтується на глибокому аналізі об'єктів, виділенні спільних і істотних ознак за рахунок подальшого розвитку аналізу в операції абстрагування.
Конкретизації - здійснення переходу від загального до часткового з метою встановлення їх відповідності істотному.
Класифікації — це пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв'язків для певної групи об'єктів, що створює основи для поділу об'єктів на групи, підгрупи, класи.
Систематизація — це мисленнєва операція, спрямована на виділення істотних і загальних ознак та подальше об'єднання за ними груп або класів об'єктів.
Види мислення:
1. За змістом:
- Наочно-дійове мислення полягає у тому, що розв'язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту.
- Наочно-образне мислення ґрунтується на образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів.
- абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на поняття, судження, не використовуючи емпіричних даних
- Теоретичне мислення полягає у пізнанні законів, правил.
- Основним завданням практичного мислення є фізичне перетворення дійсності.
2. За ступенем новизни й оригінальності:
- продуктивне, тобто спрямоване на здобуття нових знань.
- Репродуктивне мислення — це вид мислення, який забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів.
Деякі вчені на підставі трьох ознак — часу перебігу процесу, структурності (чіткий поділ на етапи) та рівня перебігу (усвідомленості або неусвідомленості) — виокремлюють:
- Аналітичне мислення — це вид мислення, розгорнутого у часі, має чітко виражені етапи, достатньою мірою усвідомлені суб'єктом.
- Інтуїтивне, навпаки, — згорнуте у часі, в ньому відсутній поділ на етапи, воно мало представлене у свідомості.