Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді ДЕК психологія.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
157.46 Кб
Скачать

24. Мислення, його види, форми та операції.

Мислення — це соціальна зумовлений, пов'язаний з мовленням психічний процес самостійного відображення істотно нового, тобто процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, що виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і здатний виходити далеко за його межі.

Відображення, що здійсню­ється мисленням, має свої сутнісні і специфічні властивості.

1. Мислення — це вищи форма психічного відображення.

2. Мислення дає знання про істотні властивості, зв'язки і відношення об’єктивної реальності, здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності.

3. Мислення є узагальненим відображенням дійсності.

4. Мислення має активний, дійовий і цілеспрямований характер.

5. Мислення нерозривно пов'язане з мовою та мовленням.

На основі специфічних рис мислення можна вирізнити його основні функції. Обмежимося виокремленням чотирьох основних функцій (В. Д. Шадриков).

1. Розуміння. За Г. С. Костюком, процеси розуміння — це і є процеси нашого мислення, спрямованого на розкриття тих чи інших об'єктів.

2. Розв'язання проблем і задач. Мислення виникає тоді, коли суб'єктивного досвіду для досягнення мети не вистачає, тобто її проблемній ситуації.

3. Цілеутворення. Утворення цілей являє собою процес пород­ження нових цілей, що відбувається у мисленні.

4. Рефлексія. Розглядається як діяльність суб'єкта, спрямована на усвідомлення способів і дій свого пізнання.

Операційний компонент мислення, що забезпечує його процесуальність, становлять операції аналізу, синтезу, порівняння, узагаль­нення, абстрагування, класифікації, систематизації, конкретизації тощо.

Кожна мисленнєва операція виконує певні функції.

Аналізу полягає у поділі цілого на частини, елементи, у вирізненні окремих його ознак і аспектів.

Синтез — це мисленнєва операція, яка передбачає пошук ціло­го через утворення істотних зв'язків між вирізненими елементами цілого.

Порівняння полягає у відобра­женні елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності.

Абстрагування — це мисленнєва операція, яка вирізняє окремі ознаки, елементи і відділяє їх від інших і від самих об'єктів.

Узагальнення полягає у вирізненні груп пред­метів та явищ за істотними ознаками, спільними для цих груп:

- емпіричне, яке здійснюється шляхом порівняння чуттєво даних ознак і виявлення серед них спільних;

- теоретичне, яке ґрунтується на глибокому аналізі об'єктів, виділенні спільних і істотних ознак за рахунок подальшо­го розвитку аналізу в операції абстрагування.

Конкретизації - здійснення переходу від загального до часткового з метою встановлення їх відповідності істотному.

Класифікації — це пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв'язків для певної групи об'єктів, що створює основи для поділу об'єктів на групи, підгрупи, класи.

Систематизація — це мисленнєва операція, спрямована на виділення істотних і загальних ознак та подальше об'єднання за ни­ми груп або класів об'єктів.

Види мислення:

1. За змістом:

- Наочно-дійове мислення полягає у тому, що розв'язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконан­ня рухового акту.

- Наочно-образне мислення ґрунтується на образах уявлень, пере­творенні ситуації в план образів.

- абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на поняття, судження, не використову­ючи емпіричних даних

- Теоретичне мислення полягає у пізнанні законів, правил.

- Основ­ним завданням практичного мислення є фізичне перетворення дій­сності.

2. За ступенем новизни й оригінальності:

- продуктивне, тобто спрямоване на здобуття нових знань.

- Репродуктивне мислення — це вид мислення, який забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів.

Деякі вчені на підставі трьох ознак — часу перебігу процесу, структурності (чіткий поділ на етапи) та рівня перебігу (усвідомленості або неусвідомленості) — виокремлюють:

- Аналітичне мислення — це вид мислення, роз­горнутого у часі, має чітко виражені етапи, достатньою мірою усвідомлені суб'єктом.

- Інтуїтивне, навпаки, — згорнуте у часі, в ньо­му відсутній поділ на етапи, воно мало представлене у свідомості.