17. Функціонування психіки впродовж дорослості.

Дорослість – віковий період, що починається після юності і триває до кінця життя.

1) рання дорослість – 20-40 років,

2) зріла дорослість – 40-60 років.

В дорослих вікових групах психічний розвиток відбувається за поєднання зі стабільністю.

Новоутворення: процес віддаленої ремінісценції (відстрочне згадування того, що в минулому при безпосередньому згадуванні не вдалося відтворити), перегляд власного життя, явище автобіографічної пам’яті, гетерохтонність психічних функцій (рівні функцій змінюються, одні можуть старіти з народження, а інші – обмежуватися певними періодами).

Наявні кризи 30-річного віку, середини життя та переходу до старості.

Рання дорослість. Людина є статево зрілою,в неї розвинуті розумові здібності та інтереси, сформована система цінностей, цілісний Я-образ, готовність до самовдосконалення та професійні наміри.

Проблеми 30-40 років:

1) проблема професійної кар’єри

2) проблема виховання дітей

3) криза 30 років – переоцінка людиною зробленого і того, що належить зробити.

Я-концепція – система уявлень особистості про себе, яка є основою її самовизначення у світі, взаємодіі з іншими людьми. Функції:

1. Сприяння узгодженості внутрішнього світу особистості.

2. Визначення характеру інтерпретації досвіду.

3. Джерела очікувань.

4. Самовизначення особистості щодо стратегії життя та поведінки.

5. Забезпечення саморегулювання.

Мотивації ранньої дорослості:

• Мотивація одруження

• Мотивація неодруженості

• Мотивація вибору професії

• Мотивація професійної діяльності

Розвиток сенсорної функції: підвищення чутливості зору, слуху, центрів руху.

Розвиток моторної функції: з віком скорочується час реакції людини, оптимальний час для розвитку моторних функцій.

Розвиток мнемічної функції: сприятливий вік для інтелектуальних досягнень.

Ментальні структури – інтелектуальні здібності, що забезпечують збереження, впорядкування, перетворення і відтворення людиною сприйнятної інформації. Мають рівні досвіду:

Когнітивний досвід – забезпечення процесу збереження , перетворення і відтворення в психіці закономірностей навколишнього світу.

Архетипічні структури – способи оброблення інфо, які передаються людині шляхом генетичної спадковості.

Когнітивні схеми – форма збереження минулого досвіду.

Дорослість - неоднорідний віковий період, що починається після юності і триває до кінця життя. У цьому віці продовжується психічний та особистісний розвиток людини, пошук своєї ідентичності (на основі  професії та способу життя), розширюються можливості як суб'єкта діяльності, пізнання, спілкування. На дорослу людину покладається відповідальність не тільки за реалізацію власного життєвого покликання, а й за долю інших людей. Вона повинна вирішувати безліч складних соціальних завдань, долати професійні та особистісні випробування, переживати втрати, як  часто загрожують психічному здоров'ю особистості.

Розвиток особистості дорослої людини відбувається за такими напрямами:

а) зростання самост йност  людини,    свободи та в дпов дальност , розвиток  ндив дуальност  (неповторност ), творчого ставлення до д йсност  та власного житт вого шляху;

б) посилення соц ально-духовно   нтегрованост  людини, соц ально  в дпов дальност , збагачення форм    житт д яльност .

Проблема розвитку в дорослому віці

П зньов ков  новоутворення: процес в ддалено  рем н сценц   (в дстроченого згадування того, що в минулому при безпосередньому згадуванн  не вдалося в дтворити), перегляд власного життя, явище автоб ограф чно  пам'ят .

Отже, псих чний та особист сний розвиток не зупиня ться на стад ях дорослост . В н характеризу ться непрямол н йн стю, нер вном рн стю, гетерохронн стю псих чних функц й   наявн стю криз. Загальна характеристика раннього дорослого в ку

Перша фаза ранньо  дорослост . Трива  приблизно з 20 до 30 рок в життя   зб га ться з молод стю людини. У цей пер од людина досяга  п ку у сво му ф зичному розвитку,   здоровою, сильною, витривалою, енерг йною, здатною до народження д тей. Активно збагачу ться    психолог чний   соц альний досв д, вона включа ться в ус  види соц ально  активност , оволод ва  багатьма соц альними ролями. Розвиток особистост  людини зумовлю ться передус м особливостями с мейного та профес йного життя. Вона в дходить в д батьк всько  с м' , обира  супутника життя, прийма  р шення про шлюб   створення с м' , народження д тей, займа ться  х вихованням. Одночасно з  створенням с м'  людина спрямову  сво  зусилля на профес йне навчання, пошук пост йного м сця зайнятост , профес йну адаптац ю, досягнення профес йного усп ху, кар' ру.

Друга фаза ранньо  дорослост . Охоплю  пер од в д 30 до 40 рок в. Особливост  розвитку людини в цей час залежать в д ступеня   продуктивност     соц ально  активност , досягнутого статусу, переб гу попередн х стаб льних   кризових пер од в.

У друг й фаз  ранньо  дорослост  людин  доводиться вир шувати так  проблеми:

1) проблема профес йно  кар' ри.

2) проблема виховання д тей.  з народженням дитини зусилля с м'  спрямовуються на    виховання.

Кожен пер од розвитку дитини вимага  переходу батьк вства на як сно новий р вень. Воно дола  так  стадії:

а) формування образу батьк вства   в д зачаття до народження дитини (доросл  розм рковують, якими вони будуть батьками, спираючись на власн  уявлення про еталон батьк вства);

б) вигодовування   в д народження до 2 рок в (у дорослих форму ться почуття прив'язаност  до дитини, вони вчаться сп вв дносити емоц йне сп вчуття   час, який в ддають оточенню, з потребами дитини);

в) формування авторитету   в д 2 до 5 рок в (батьки починають задумуватися над тим, якими батьками вони були та якими будуть, усв домлюють ймов рн сть   ризик нев дпов дност  власно  та дитячо  повед нки еталонн й);

г)  нтерпретативна   охоплю  молодший шк льний в к (доросл  переглядають звичн  виховн  установки);

д ) вза мозалежност    трива  протягом п дл ткового в ку (батьки анал зують стосунки з  сво ми д тьми);

е) розлучення (доросл  в дпускають в д себе д тей   критично осмислюють, якими батьками були).

Особливост  розвитку самосв домост  у ранньому дорослому віці

У процес  сп лкування та д яльност  людина задуму ться над тим, якою вона  , н би дивиться на себе збоку, звертаючи увагу на образ сво   зовн шност , якост  особистост , зд бност . Залежно в д уявлення про себе у не  виникають самоповага, бажання п двищити самооц нку, завоювати увагу  нших. Я-концепц я   в дносно ст йка, б льш-менш усв домлена система уявлень особистост  про себе, яка пережива ться нею як неповторна     основою    самовизначення у св т , вза мод   з  ншими людьми, ставлення до себе.

 Криза тридцяти рок в   зумовлене житт вими труднощами   помилками розчарування людини в значущост  культивованих нею ц нностей, норм,  деал в, яке призводить до зм ни сенсу    життя, переоц нки житт вих ц нностей.

Динам ка психоф з олог чних функц й у ранньому дорослому в ц

Розвиток сенсорно  функц   у ранньому дорослому в ц . Ця функц я забезпечу  анал з сенсорно   нформац   р зно  модальност , тобто р зних як сних характеристик (з р, слух, нюх, смак та  н.).

Розвиток моторно  функц   у ранньому дорослому в ц . Вона забезпечу  рухи внутр шн х орган в, т ла та окремих його частин (перем щення у простор , зм на пози, м м ка), регулювання функц онального стану орган зму та виконання трудових операц й.

Розвиток мнем чно  функц   у ранньому дорослому в ц . Мнем чна функц я забезпечу  запам'ятовування, збереження (  забування) та в дтворення людиною досв ду, ф ксування сигнал в р зно  модальност .

Розвиток пам'ят  в ранньому дорослому в ц . Протягом раннього дорослого в ку зменшу ться продуктивн сть короткочасно  вербально  пам'ят . Зазнають зм н також короткочасн  зорова   слухова пам'ять. Найвищ  показники  х розвитку припадають на 18-30 рок в, тенденц я до зниження простежу ться у 31 40 рок в.

Вербальне закр плення  нформац   в довготривал й пам'ят  ефективне у 18-35 рок в, у 36 40 рок в р вень його дещо знижу ться. Найменше зм ню ться з роками образна пам'ять, особливо зорова.

Динам ка розвитку мнем чних функц й сутт во залежить в д характеру д яльност  людини. Як правило, активна розумова д яльн сть сприя  досягненню високих показник в розвитку залучених у не  вид в пам'ят .

Розвиток мислення в ранньому дорослому в ц . Важливими досягненнями ранньо  дорослост    розвиток д алектичного мислення, смислових систем, гнучкост  мислення.

Розвиток уваги у ранньому дорослому в ц . Р зн  властивост  уваги в цей пер од виявляються нер вном рно. Найб льше зм нюються з роками обсяг, переключення та виб рков сть уваги. Ст йк сть   концентрац я уваги в ранньому дорослому в ц  сутт во не зм нюються. Важливу роль у розвитку уваги в д гра  активна розумова д яльн сть людини.

Особливост  емоц йного розвитку особистост  у ранньому дорослому в ц

У ранньому дорослому в ц  форму ться емпат я   здатн сть емоц йно в дгукуватися на переживання  ншо  людини, що виявля ться у сп вчутт , сп впереживанн , сп встражданн . М ж людьми протилежно  стат  встановлюються т сн  стосунки, як  супроводжуються виникненням почуття кохання   сильного, в дносно ст йкого почуття людини, ф з олог чно зумовленого сексуальними потребами.

У пер од ранньо  дорослост  людина пережива  яскрав  та глибок  емоц   батьк вства, як  по днують у соб  рад сть в д сп лкування з дитиною, почуття прив'язаност    вза мно  дов ри, чутлив сть до    потреб, захоплення нею.

Загальна характеристика зр лого дорослого в ку

Зр лий дорослий в к   сво р дним пром жним етапом, що охоплю  пер од життя людини приблизно в д 40 до 60 рок в.

Криза середини життя   психолог чний феномен, що пережива ться людьми, як  досягли 40 45 рок в,   поляга  в критичн й оц нц  та переоц нц  досягнутого в житт .

Отже, у зр лому дорослому в ц  людина веде доц льний спос б життя, в дчува  соц альну в дпов дальн сть за р дних, допомага   м. Цей пер од життя характеризу ться втратою в дчуття молодост , зниженням профес йно  активност , посиленням  нтимност  у подружн х стосунках, усв домленням незворотност  ф з олог чних зм н   пристосуванням до них.

Проблеми зр лого дорослого в ку

Генеративн сть (лат. generativus   породжую) поляга  в  нтерес  до наступного покол ння, р зноман тних аспект в його виховання. На ц й стад   люди д ють у проекреативн й (породжують   задовольняють потреби наступного покол ння), продуктивн й (по днують роботу  з с мейним життям   вихованням нового покол ння)   креативн й (зб льшують культурний потенц ал) сферах. У ж нок генеративн сть здеб льшого виража ться в просоц альних властивостях особистост  (здатност  допомагати  ншим людям, дбати про  нтереси групи, сусп льства), у заглибленн  в процес виховання д тей, турбот  про близьких людей, в дпов дних настановах у сво й робот

Захоплен сть собою виявля ться в тому, що людина так перебудову  сво  життя, внасл док чого в його центр  опиня ться    Я. Вона не турбу ться про  нших, а дба  про сво  здоров'я, ма  хоб , подорожу , в дпочива  на курортах, в дв ду  розважальн  заходи, ходить у гост .

Стагнац я поляга  у в дсутност  житт вих перспектив, недостатньому ор  нтуванн  людини в час , втрат  сенсу життя. Сво м настро м, повед нкою вона виража  втому в д життя, пасивне оч кування смерті.

Найв дчутн шими в житт  доросло  людини   так  проблеми:

У зр лому дорослому в ц  людина опиня ться перед неминуч стю вир шення таких завдань:

а) необх дн сть диференц ац   Я, уникнення надм рно  захопленост  сво ми соц альними ролями.

б) уникнення надм рного зосередження на хворобах, болях, якими супроводжу ться стар сть;

в) трансцендентац я Я (вих д за меж  Я до в чного, косм чного, божественного), яка приходить на зм ну захопленост  Я.

Особливост  житт д яльност  у зр лому дорослому в ц

Житт д яльн сть людей у 40 60 рок в значною м рою залежить в д сприйняття ними свого в ку, а також в д соц альних умов. У 40 42 роки дорослий в дчува  вибух непри мних переживань, думок стосовно марно  плинност  часу, зауважу  перш  ознаки   симптоми втрати молодост , послаблення здоров'я. У 43 50 рок в наста  р вновага, св дченням яко    значно сильн ша прив'язан сть до с м' , водночас збер га ться в дчуття потенц алу для особист сного розвитку. П сля 50 рок в дом ну  переживання зр лост , джерелом задоволення стають с мейне життя та усп хи д тей. Людина все част ше задуму ться над сенсом життя, ц нн стю зд йсненого та досягнутого.

Пров дним видом д яльност  протягом зр лого дорослого в ку залиша ться праця. Нагромаджений профес йний досв д да  змогу людин  компенсувати в ков  зм ни в орган зм . Основним чинником розвитку особистост  в цьому в ц    усп хи на робот , як  сприяють    самоактуал зац  .

Розвиток Я-концепц   у зр лому дорослому в ц

У зр лому дорослому в ц  Я-концепц я залиша ться визначальним центром внутр шнього св ту особистост . На цьому етап  дом ну  ц л сне бачення себе у контекст  житт д яльност , в чних   перех дних ц нностей.

Я-концепц я особистост  у зр л й дорослост   рунту ться на оц нному процес . В н поляга  в тому, що особист сть оц ню  позитивно, прагне збагнути т  переживання, як  св дчать про    позитивне функц онування ("Я правильно прожив б льшу частину свого життя", "Я досягаю основних житт вих ц лей", "Я живу в добробут ", "Я маю д тей   онук в", "Я збер гаю здоров'я", "Мене оч ку  забезпечена   спок йна стар сть"),   оц ню  негативно чи уника  переживань, як , на    думку, шкодять збереженню   функц онуванню Я ("Я помиляюся у житт ", "Я вже не досягаю сво х основних житт вих ц лей", "Я не забезпечую добробуту для себе   сво   с м' ", "Я не маю д тей", "Я не збер г здоров'я", "Моя стар сть буде незабезпеченою   тривожною").

На розвиток Я-концепц   людини зр лого дорослого в ку вплива  усв домлення нею таких житт вих завдань:

• набуття духовно-морально  досконалост , житт во  мудрост  та досв ду, громадянсько    соц ально  в дпов дальност ;

• досягнення та п дтримання г дного житт вого р вня;

• забезпечення належного в дпочинку;

• допомога д тям   внукам у тому, щоб вони стали в дпов дальними, розвиненими   щасливими дорослими;

• особлива чуйн сть у подружн х стосунках;

• п дтримка батьк в похилого в ку;

• п клування про власне здоров'я.

Особливост  емоц йно  сфери у зр лому дорослому віці

Розвиток емоц йно  сфери людини в пер од зр ло  дорослост  в дбува ться нер вном рно. Для    емоц йного реагування на св т, на сво  життя характерн  так  особливост :

• воно ста  ст йк шим, але негативн  переживання поступово починають переважати позитивн ;

• встановлю ться  ндив дуальний фон переживань. Реагування на одн  в дчуття   враження послаблю ться (на кольори, пейзаж , гармон ю звук в), на  нш    посилю ться (на сильн  звуки, запахи, яскрав кольори);

• переживання стають не такими глибокими, як у пер од ранньо  дорослост , р дше виникають афекти;

• почуття менше усв домлюються   не пов'язуються з конкретними д ями, вчинками, предметами;

• переживання менше п ддаються регулюванню, мають невизначений характер;

• знижу ться виражальний компонент емоц йного реагування (очей, м м ки, рух в, поз);

• в дчутн шим ста  ф з олог чний компонент емоц йного реагування (зм ню ться функц онування внутр шн х орган в, насамперед, серця).

Загалом, емоц йне життя людини зр лого дорослого в ку зб дню ться. Вона ста  менш вразливою, н ж у ранн й юност , не так бурхливо реагу  на явища, под   та ситуац  . Однак праця, с м'я, в дпочинок збагачують, ур зноман тнюють св т    емоц й, друз    джерелом оптим стичного настрою.

Особливост  п знавальних процес в у зр лому дорослому в ц

- не втрача  сво   повноц нност  когн тивний досв д

- Незначних зм н зазна  метакогн тивний досв д.

- Високим   р вень конвергентних зд бностей, однак в дчутно почина  знижуватися р вень дивергентних зд бностей

- Дещо звужу ться ментальний прост р

- зм ню ться структура ментально  репрезентац  .

- пом тн  зм ни у п знавальн й д яльност

У пер од зр ло  дорослост  людина активно розширю  сво  знання, оц ню  под   та  нформац ю в широкому контекст . Попри зниження швидкост    точност  оброблення  нформац  , що   насл дком б олог чних зм н, здатн сть послуговуватися  нформац  ю залиша ться на високому р вн . Хоч когн тивн  процеси у людини зр лого в ку в дбуваються пов льн ше, н ж у молодо , ефективн сть    мислення вища.