21.Ознаки держави і права, що відрізняють їх від влади та норм первісного суспільства

Держава як якісно нова організація влади суттєво відрізняється від організації первісної суспільної влади. Це виявляється у виникненні:

• соціально неоднорідного, класово розшарованого суспільства, що має антагоністичні суперечності;

• адміністративно-територіального розподілу населення, державна влада поширюється на всіх людей, які перебувають на території, належній їй;

• публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає та захищає інтереси економічно панівної частини суспільства;

• апарату примусу — груп озброєних людей у вигляді армії, поліції та ін., на які спирається державний апарат;

• певних функцій (законодавчої, виконавчої) в окремих органів публічної влади;

• офіційної податкової системи;

• писаних загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм.

Право як новий нормативний регулятор, здатний забезпечити функціонування суспільства як цілого та індивідуальну свободу автономної особи, суттєво відрізняється від первісних звичаїв. Це виражається в тому, що:

• право встановлюється державою;

• воно виражає державну волю панівної частини населення або всього народу;

• закріплюється у спеціальних письмових правових актах;

• норми права набувають чинності та втрачають юридичну силу у чітко встановленому порядку, офіційним шляхом;

• право забезпечується примусовою силою держави.

22.Основні стадії правотворчого процесу

Правотворчий процес — це система послідовних організаційних дій, взаємопов'язаних процедур щодо прийняття та зміни нормативно-правових актів.

Кожний вид нормативно-правових актів пов'язаний з компетенцією державних органів певного рівня, а тому підготовка, розгляд та прийняття кожного виду актів в їх ієрархії мають специфічні ознаки. Ступінь складності правотворчого процесу визначається тим, які саме нормативно-правові акти приймаються або змінюються (закони, укази, постанови, рішення та ін.).

Проте в загальному вигляді можна виділити такі стадії правотворчого процесу:

1. Передпроектна стадія, що включає:

а) формулювання юридичного мотиву про необхідність внесення змін до чинної системи права;

б) правотворчу ініціативу, тобто обґрунтування юридичної значущості правової регламентації видання нормативно-правового акта.

Це, по суті, підготовча стадія правотворчості.

2. Проектна стадія, яка охоплює:

а) прийняття рішення компетентного органу про підготовку проекту нормативно-правового акта;

б) розробку концепції проекту нормативно-правового акта й підготовку його тексту;

в) попередній розгляд проекту нормативно-правового акта правотворчим органом;

г) обговорення та узгодження проекту із зацікавленими організаціями, доопрацювання проекту, усунення суперечностей та зауважень.

Це, по суті, початкова стадія правотворчості.

3. Обговорення проекту нормативно-правового акта та прийняття самого нормативно-правового акта. Це основна стадія правотворчості.