- •Конструкція, розрахунок і виробництво сільськогосподарських машин
- •Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету
- •Лекція 1 Ґрунт як об’єкт обробітку
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Процеси механізованого обробітку ґрунту
- •Дія силових факторів на масив ґрунту
- •Тяговий опір ґрунтообробного знаряддя
- •Лекція 2 Розрахунок робочих органів борін
- •Класифікація та вимоги до роботи зубових борін
- •Побудова зубового поля борони
- •3. Основи розрахунку сферичних дискових робочих органів
- •Лекція 3 Основи теорії кочення коліс і котків
- •Опорні органи сільськогосподарських машин та ущільнюючі елементи
- •2. Види кочення коліс
- •3. Параметри котків і коліс
- •4. Опір коченню коліс
- •Лекція 4 Розрахунок робочих органів культиваторів
- •Розрахунок параметрів культиваторних лап
- •2. Кінематика фрези
- •3. Розрахунок параметрів фрез
- •Лекція 5 Розрахунок посівних машин
- •Розрахунок висівних апаратів
- •2. Основи теорії сошників
- •3. Розрахунок живильних ємкостей
- •Лекція № 6 Розрахунок картоплесаджалок
- •Технологічний розрахунок картоплесаджалки
- •2. Основи теорії розвантаження ложечки
- •3. Обґрунтування параметрів сошників та пристрою для закривання борозни
- •Лекція № 7 Основи теорії машин для внесення добрив
- •1. Розрахунок параметрів транспортерів
- •2. Основи теорії бітера розкидача органічних добрив
- •3. Розрахунок параметрів тарілчастого туковисіваючого апарату
- •4. Теорія дискового відцентрового розкидача
- •Лекція № 8 Розрахунок машин для хімічного захисту рослин
- •1. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
- •2. Параметри баків та мішалок оприскувачів
- •3. Розрахунок параметрів розпилюючих пристроїв
- •Лекція 9 Обґрунтування параметрів механізмів жатки
- •Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів
- •2. Встановлення стеблопідіймачів
- •3. Рівняння траєкторії руху планки мотовила
- •4. Встановлення мотовила за висотою стеблостою
- •Лекція 10 Розрахунок транспортуючих пристроїв збиральних машин
- •1. Параметри полотняно-планчатих транспортерів
- •2. Розрахунок параметрів шнекових конвеєрів
- •3. Розрахунок скребкових елеваторів
- •Лекція 11 Розрахунок молотильних пристроїв
- •Основне рівняння роботи молотильного апарата
- •2. Аналіз основного рівняння молотильного барабана
- •3. Розрахунок параметрів молотильного апарата
- •Лекція 12 Розрахунок елементів очистки
- •1. Фізико-механічні властивості матеріалів, що підлягають очистці
- •2. Робочий процес соломотряса
- •3. Кінематичний режим роботи коливного решета
- •4. Умови проходження зерен крізь отвори решіт
- •5. Розрахунок завантаження соломотряса
- •Лекція № 13 Розрахунок робочих органів картоплезбиральних машин
- •2. Визначення геометричних параметрів підкопуючи органів
- •3. Розрахунок пруткових елеваторів
- •4. Основи теорії коливного та вібраційного грохота
- •Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
- •1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
- •2. Теоретичні основи роботи подільника
- •3. Розрахунок бральних апаратів
- •4. Теорія плющильних вальців
- •5. Аналіз роботи очісувального апарату
- •6. Розрахунок параметрів рулонного преса
- •Лекція 15 Розрахунок буряко- та гичкозбиральних машин
- •1. Розрахунок робочих органів гичкозбиральних машин
- •2. Теоретичні основи роботи дискових копаючих органів бурякозбиральних машин
- •3. Особливості роботи вилчатого копача
- •Лекція 16 Розрахунок зерносушарок
- •1. Тепло- та вологообмін в процесі сушіння
- •2. Загальна схема розрахунку сушарок
- •3. Визначення витрати теплоти
- •Лекція 17 Розрахунок елементів очисних машин
- •1. Теоретичні основи роботи трієра
- •2. Основні розміри та продуктивність трієра
- •3. Теорія похилої гірки
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
2. Види кочення коліс
Колесо
здійснює плоско-паралельний рух, що є
рядом послідовних обертань навколо
миттєвих центрів обертання. Миттєвий
центр обертання
може розташовуватись у точці контакту
колеса із ґрунтом або нижче чи вище
даної точки.
Для
ведених та ведених привідних коліс і
котків характерним є кочення із ковзанням.
При цьому центр колеса
за один його оберт проходить шлях більший
довжини обода (
)
(рис. 3.2, а).
У такому випадку віддаль від центра
колеса
до миттєвого центра обертання
буде більшою радіуса колеса і
відбуватиметься проковзування ободу
відносно ґрунту у напрямку протилежному
напрямку обертання колеса. Якщо
,
то колесо не обертається, а лише ковзає
поверхнею ґрунту (рухається юзом).
Рис. 3.2. Реальне та уявне колесо: а – при кочення колеса із ковзанням; б – при коченні колеса із буксуванням
Для
ведучих коліс характерним є рух із
буксуванням. При цьому центр колеса
за один його оберт проходить шлях менший
довжини обода (
)
(рис. 3.2, б).
У такому випадку віддаль від центра
колеса
до миттєвого центра обертання
буде меншою радіуса колеса і відбуватиметься
проковзування ободу відносно ґрунту у
напрямку, що співпадає з напрямком
обертання колеса. Якщо
,
то колесо лише обертається навколо
своєї осі, а поступальний рух відсутній
(повне буксування).
Для аналізу процесу буксування та ковзання коліс В.П. Горячкін запропонував ввести до розрахунків поняття уявного колеса. Для випадку ковзання – більшого розміру, а для випадку буксування - меншого.
Якщо
через
позначити радіус дійсного колеса, а
через
- приріст радіусу через ковзання колеса,
то при русі колеса з ковзанням шлях,
який воно пройде за 1 оберт становитиме
.
А уявне колесо із радіусом
пройде даний шлях за 1 оберт при русі
без ковзання.
Для кількісної оцінки явища ковзання вводять поняття коефіцієнту ковзання , який рівний відношенню шляху пройденого ковзанням до загального шляху:
.
У
випадку буксування ведучого колеса за
1 оберт воно пройде шлях
,
а уявне колесо із радіусом
за 1 оберт пройде даний шлях без буксування.
Аналогічно
коефіцієнту ковзання вводять поняття
коефіцієнту буксування
,
який становить:
.
3. Параметри котків і коліс
Колеса та котки характеризуються діаметром, шириною ободу колеса або робочою шириною захвату котка.
Котки і колеса сільськогосподарських машин пересуваються нерівною поверхнею поля. Для виявлення механізму впливу коліс та котків на цю поверхню розглянемо їх взаємодію з окремою грудкою (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Схема взаємодії колеса із грудкою |
Нормальна
сила
спричинює появу сил тертя між колесом
і грудкою
та поверхнею поля
.
Для якісної роботи котка та зменшення
енергозатрат на перекочування колеса
вони повинні защемити грудку і викотитись
на її поверхню. У такому випадку повинна
виконуватись умова
,
але
,
,
,
де
і
- кут тертя між колесом і грудкою та
колесом і поверхнею поля відповідно;
- вага котка чи колеса разом із вагою
машини, що припадає на дане колесо.
У свою чергу
.
Звідки
Або
Тоді отримаємо
Отже, грудка буде вдавлюватись в поверхню ґрунту у випадку виконання умови:
Оскільки
,
а
Тому
Задавшись
висотою грудок (нерівностей поля) та
кутами тертя
і
можна визначити граничне значення
діаметра котка чи колеса
.
Для зменшення поздовжнього переміщення
ґрунту кут охоплення
приймають
.
Тоді діаметр колеса можна визначити з
умови
.
Тиск, який чинить коток чи колесо на ґрунт наближено становить
,
де
- ширина профілю колеса (ширина захоплення
котка);
-
довжина відбитку колеса (котка) на
ґрунті.
Оптимальним
тиском для прикочування ґрунту є значення
МПа.
