- •1. Світова капіталістична система господарства на початку хх ст.
- •Наслідки і світової війни для народного господарства Німеччини:
- •2. Велика депресія 1929–1933 рр. І економічний розвиток країн у 30-х рр. Хх ст. Виникнення кейнсіанства
- •3. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса
- •4. Економічний розвиток європейських країн та сша в період Другої світової війни
- •5. Зародження інституціонального напряму економічної теорії на початку хх ст.
- •1. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •2. Неокейнсіанські моделі економічного зростання. Посткейнсіантво
- •3. Еволюція неокласичних ідей у хх ст. Неолібералізм
- •4. Економічні концепції монетаристів
- •Основні ідеї монетаризму:
- •1. Особливості нтр на межі ххххі ст. І перехід до постіндустріального суспільства
- •2. Теорії „економіки пропозиції” та „раціональних очікувань”
- •3. Еволюція інституціоналізму у другій половині хх ст. Економічна теорія неоінституціоналізму.
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •1. Становлення і розвиток народного господарства України за умов командно-адміністративної економічної системи
- •1.1. Соціально-економічні заходи в період революційних перетворень 19171920 рр.
- •1.2. Політика „воєнного комунізму”: джерела, протиріччя, наслідки
- •1.3. Нова економічна політика (неп)
- •1.4. Індустріалізація та колективізація в урср
- •1.5. Господарство України в роки Другої світової війни та післявоєнної відбудови
- •1.6. Економічний розвиток України в другій половині хх ст.
- •2. Економічна наука в урср: виникнення і розвиток
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства і концепцій економічного розвитку в Україні на межі XXххі ст.
- •1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки після отримання незалежності
- •2. Вплив світової кризи на Україну та антикризова стратегія її соціально-економічного розвитку
- •3. Розвиток української економічної думки на межі хх–ххі ст.
4. Економічний розвиток європейських країн та сша в період Другої світової війни
У роки Другої світової війни (19391945 рр.) в більшості країн господарство занепало. Єдиною державою, що, навпаки, розвивалась – були США. Обсяг виробництва зростав. Так, у 1939–1944 рр. виплавка сталі збільшилась на 70%, електросталі, легованої сталі – більше ніж у 4 рази, прокату – на 56,7%, видобуток кам’яного вугілля – на 60%, а коксівного – в 4 рази. Динамічно розвивалися кольорова, хімічна, електротехнічна, нафтопереробна, автомобільна, літакобудівна галузі. Найшвидшими темпами розвивалася суднобудівна промисловість. У воєнній промисловості продуктивність праці зросла на 35%. США – єдина країна, яка в роки війни, випускаючи воєнне спорядження, не припиняла виробництво товарів народного споживання. Різко збільшилися державні капіталовкладення в економіку, тривав процес концентрації виробництва, зокрема в хімічній, металургійній, газонафтовій, машинобудівній галузях. Національний комітет оборони значно розширився – з’явилися нові підрозділи, зокрема відділ економічної війни, лендлізу тощо. Обсяг сільськогосподарського виробництва у США в 1944 р. зріс порівняно з 1939 р. на 36%. Фермерство почали вважати найрозвиненішим щодо механізації польових робіт, електрифікації, застосування прогресивних технологій. Вивіз американського капіталу збільшився, США захопили головні позиції в економіці більшості країн.
Франція в червні 1940 р. була окупована гітлерівською Німеччиною; понад 4 роки французькою економікою повністю розпоряджалися німецькі загарбники. Рівень промисловості країни в 1944 р. порівняно з довоєнним становив 38%. Виробництво сільськогосподарської продукції зменшилося в 2 рази. Франція втратила весь торговий і військово-морський флоти. Розпалася французька колоніальна система. Національна валюта – франк була девальвована. Капіталовкладення за кордоном зменшилися в 10 разів.
Німеччина зазнала більших втрат, ніж США та всі західноєвропейські країни разом узяті.
Розбіжності в методах військово-господарського регулювання Німеччини, США і союзників полягали в тому, що якщо в англосаксонських країнах господарсько-мобілізаційні заходи здійснювалися в основному через „угоди” з підприємствами, то в Німеччині – через широке застосування державного примусу. Але результат був однаковий і в Німеччині, і в США: скорочення кількості дрібних і середніх підприємств і дальше посилення могутності монополістичних об'єднань (трестів, концернів і т. д,).
У 1944 р. у Бреттон-Вудсі (США) відбулася міжнародна фінансова конференція, в якій взяли участь 45 дійсних і асоційованих членів ООН, а також міністри фінансів 16 країн. На основі підписаних там угод були створені Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Ці інститути повинні були гарантувати стабільність обмінних валютних курсів, забезпечувати швидку оборотність коштів, створювати умови для накопичення ресурсів, потрібних для відбудови економіки країн Західної Європи.
Друга світова війна спричинила величезні людські, матеріальні, фінансові втрати. За різними оцінками, кількість людських жертв коливається від 45 до 50 млн. осіб. Небаченими виявилися матеріальні втрати. Руйнувань зазнала не тільки Європа, а й Північна Африка, Далекий Схід і Південно-Східна Азія. Після закінчення війни був дезорганізований транспорт, зруйнована інфраструктура, занепало сільське господарство, порушився механізм міжнародних валютних відносин, міжнародної торгівлі тощо.
Одним з найважливіших наслідків Другої світової війни було посилення її зворотного впливу на економіку, а саме — підпорядкування народного господарства потребам війни, оскільки майже всі галузі економіки тією чи іншою мірою працювали на неї. Важливо пам’ятати , що в ході війни різко посилилося державне регулювання економіки. При цьому використовувалися прямі й опосередковані засоби регулювання для мобілізації резервів робочої сили, сировини, виробничих потужностей, обмеження споживання населення. Внутрішні і зовнішні ресурси спрямовувалися на забезпечення військового виробництва, збільшення випуску військової продукції і посилення збройних сил.