§2.7. Сучасний погляд на зміст універсальних принципів управління. Менеджмент як мистецтво.

В сучасних умовах універсальні принципи управління, започатковані А.Файолем, можна викласти в наступній редакції :

1. відповідальність, як обов’язкова умова успішного менеджменту;

2. лояльність до робітників;

3. раціональність комунікації всередині організації, з зовнішнім середовищем, інтеграційні прагнення, володіння сучасними інформаційними технологіями;

4. сприяння творчому ставленню працівників дот виконання завдань заохочення ініціативи ;

5. визначення питомої частки (внеску) кожного працівника в досягнення результату організації ;

6. своєчасна реакція на зміни у навколишньому середовищі, прагнення до передбачень найбільш загрозливих видів ризиків ;

7. застосування таких методів управління персоналом, які і забезпечують задоволеність роботою та створюють почуття справедливості винагороди ;

8. забезпечення сукупної праці не лише при розробці а й при ухваленні рішень ;

9. ефективне маневрування при виборі стиля керівництва, подолання опору змінам, вміння слухати та прислуховуватись ;

10. додержання етичних норм в бізнесі, чесність та довіра до людей;

11. опора на фундаментальні основи менеджменту: якість, затрати, сервіс, нововведення, контроль ресурсів, персонал;

12. належний моніторинг якості особистої роботи, ефективний самоменеджмент ;

13. розвиток децентралізації.

14. корпоративність як засіб нематеріальної мотивації та важливий іміджевий фактор.

В поданій вище редакції принципів управління, подано означення менеджменту.

Менеджмент – це сполучення та узагальнення

• власне управління як суспільної практики - діяльності, спрямованої на перетворення в рамках певної організації ресурсів на готову продукцію та послуги в інтересах суспільства, керівництва організації та персоналу;

• теоретичні основи управління, які пропонують універсальні для всіх керівників та менеджерів складові успіху в діяльності формальних організацій;

• мистецтво – високий оволодіння практикою управління підприємством, підтверджений тривалою практикою збереження та приросту результатів господарської діяльності, розширенням ринку, технологічними, маркетинговими інноваціями та ін.

Тема 3 Внутрішні змінні організації

§3.1. Поняття внутрішніх змінних організації.

Для скорочення кількості провідних параметрів організації в теорії менеджменту використано поняття „внутрішні змінні організації” - цілі, задач, технологія, люди, структура.

Мета – бажаний стан системи. Мета організації - очікуваний і заздалегідь зпрогнозований результат діяльності всієї організації. Мета організації є обов’язково множинною, тобто складається з розділених функціонально окремих цілей, відповідно до функціональних типів управління.

Цілі організації обов’язково відповідати вимогам:

1. бути кількісно вимірюваними;

2. множинність – мета організації розподілятись на окремі цілі, задачі і роботи;

3. реалістичність – спроможність її досягнення в межах встановлених термінів та ресурсів, персоналом наявного складу, кваліфікації, в даних умовах зовнішнього середовища.

Задача – окрема складова мети, з якою пов’язуються конкретні ресурси, виконавці і час.

Технологія управління – встановлений порядок управління організацією в цілому та виконання окремих управлінських задач. Включає в себе технологію виробництва.

Структура управління (організаційна структура управління, або організаційна структура) – це не лише форма розташування але і спосіб розподілу обсягу і процесів управління в організації, підпорядковано до мети організації.

Вимоги щодо створення організаційних структур управління :

1. підпорядкування головній меті організації;

2. при формуванні структури слід врахувати попередній досвід формування організаційних-аналогів;

3. простота, відсутність зайвих рівнів, раціональні організаційні зв’язки та норма керованості ( кількість підлеглих у безпосереднього керівника );

4. гнучкість – спроможність структури організації до змін навколишнього середовища; персонал має бути готовий в рамках даної структури виконувати нові завдання.