Напередодні війни

Тема: Напередодні війни. [Програма. Тема 61]. Мета (очікувані результати уроку). Після цього уроку учні зможуть: на­зивати дату утворення Полтавської області та ви­стачати її адміністративно-територіальний склад; характеризувати основні напрямки суспільно-політичного життя, економічного та культурного роз­витку області напередодні війни; визначати ступінь підготовки області до війни в процесі мілітаризації усіх сфер суспільного життя; показувати на карті межі новоствореної області; тлумачити поняття: «мілітаризація», «кадрова політика», «соціалістичне змагання», «сталінізм»; аргументувати власну думку щодо призначення новозбудованої за роки довоєнних п'ятирічок «матеріально-технічної бази соціалізму» (для воєнних або суспільних цілей); доводити факт неминучості війни. Основні поняття й терміни: мілітаризація, кадрова політика, соціалістичне змагання, сталінізм.

Навчально-методичне забезпечення: підручник «Новітня історія Полтавщини (її половина XX століття)» Білоусько О.А., Киридон ГІ.В., ІІустовіт Т.П., Реве гук В.Я., карта Полтавської області.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Форма проведення: урок-бесіда «За круглим столом».

Структура уроку:

1. Організаційний момент (2 хв).

2. Актуалізація опорних знань (3 хв).

3. Вивчення

1Утворення Полтавської' області як адміністративно- територіальної одиниці У краї н и.

2. Суспільно-політичне життя.

3Промисловий розвиток і стан сільського господарства.

2. « Новий зміст культур» і побут населення.

5 Процес мілітаризації та врахування підготовки до війни

5. Висновок (5 хв).

6. Закріплення набутих знань (3 хв). МІ. Оцінювання знань учнів (2 хв). VIII. Домашнє завдання (2 хв).

.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Вступна бесіда.

1Охарактеризуйте .міжнародні відносини в Європі 30-ті роки.

2Пригадайте, через які випробування Сталін провів ра­дянське сус-во протягом 30-X років і до яких результатів це призвело?

Я. Яке місце зайняла Україна у здійсненні радянської модернізації СРСР?

Напередодні війни 1

Тема: Напередодні війни. [Програма. Тема 61]. Мета (очікувані результати уроку). Після цього уроку учні зможуть: на­зивати дату утворення Полтавської області та ви­стачати її адміністративно-територіальний склад; характеризувати основні напрямки суспільно-політичного життя, економічного та культурного роз­витку області напередодні війни; визначати ступінь підготовки області до війни в процесі мілітаризації усіх сфер суспільного життя; показувати на карті межі новоствореної області; тлумачити поняття: «мілітаризація», «кадрова політика», «соціалістичне змагання», «сталінізм»; аргументувати власну думку щодо призначення новозбудованої за роки довоєнних п'ятирічок «матеріально-технічної бази соціалізму» (для воєнних або суспільних цілей); доводити факт неминучості війни. Основні поняття й терміни: мілітаризація, кадрова політика, соціалістичне змагання, сталінізм. 1

1. Організаційний момент 1

2. Актуалізація опорних знань 1

IV. Дискусія 4

Тести 6

Початок віййи 9

Полтавський паровозоремонтний завод. У числі реконструйо­ваних промислових об'єктів були заводи: Полтавський машинобудівний № 11, Крюківський вагонобудівний, Карлівський машинобудівний, Кременчуцький імені Й. Сталіна, Лубенський «Комунар»; фабрики: прядильна й поліграфічна в Полтаві, суконна в Кременчуці. В області було збудовано 28 нових підприємств, серед них - найбільший у Радянському Союзі Лохвицький цукрозавод імені Й. Сталіна, збудований і зданий в експлуатацію за один рік. На кінець другої п'ятирічки на Полтавщині налічувалось 224 державних промислових і 313 кустарно-кооперативних підприємств. (схеми 61.4-61.5 на с. 12—13, таблицю 61.2 на с. 12 ).

На Полтавщині поширювався рух за ударну працю соціалістичні змагання. Тисячі робітників брали участь у стахановському русі («Рух багатоверстатників», «Рух швидкісників»). (8-9 на с. 13, фото на с. 12-13).

На підприємствах у 1940 р. перша в світі «країна соціалізму» запровадила драконівське трудове законодав­ство (свідчення № 10 на с. 14).

На виробництво сотнями тисяч погнали підлітків, мобілізувавши їх на примусове навчання в школи ФЗН. Із жовтня 1940 р. увели плату за навчання в старших класах і вузах (свідчення А? 14 на с. 15).

У сільському господарстві було колективізовано 95,8 % господарств і 99,6 % посівних площ. Врожаї с/г культур залишалися низькими. У 1939 р. було зібрано надзвичай­но низький врожай цукрових буряків: 90,6 ц із гектара порівняно з 136 ц у 1938 р.

У тваринництві також не були виконані плани розвитку, але напередодні війни становище в цій галузі поліпшилося. Прагнучи забезпечити постійний контроль тоталітарного режи­му над приватним і виробничим життям колгоспників, вла­да ліквідувала хутори, пропагуючи переваги колгоспного ладу. (фото на с. 16-17, схеми 613-61.10 нас.16-17). Керівництво держави щедро відзначало колгоспників- стахановців. Орденами й медалями були нагороджені 92 пе­редовики. Працівники сільського господарства демонстру­вали свої досягнення на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. Учасниками виставки були 90 госпо­дарств, 6 тис. передовиків краю. (Учні переглядають історичну довідку про Лисенка Т.Д. на с. 19 та свідчення №18 на с. 19, фото нас. 18).

Радянська влада цілеспрямовано руйну­вала український побут, ліквідовуючи храми, духівництво, не визнаючи релігійних свят, обрядів: старі замінювалися нови­ми, але прищеплювалися погано. Комуністична пропаганда «стирала відмінності між містом і селом», у передвоєнні роки зразковими селами були: Котельва, Бреусівка, Чапаївка (свідчення № 21-22 на с. 20, № 23 на с. 21, № ЗО на с. 22). Рівень культури селянства в цілому підвищився. Влада впли­вала на життя колгоспників і контролювала його. Змінився зовнішній вигляд українського села, але житло селян за­лишалося таким же, як і сотні років тому. Побутові умови робітників та інтелігенції були не набагато кращі. (фото на с. 20-21). Матеріальний рівень життя трудящих значно погіршився. Пересічна зарплата становила 350 крб. на місяць, значну частину зароблених грошей вика­чували оборонними позиками, зростали ціни на продовольчі та промислові товари. (на с. 21). Оплата праці селян-колгоспників не перевищувала 40 крб. на місяць, у більшості господарств була виключно натураль­ною (0,5 кг зерна на трудодень) (свідчення №27 на с. 21-22). Ненабагато краще жила «трудова» інтелігенція (свідчення №°28, с. 22). Партійна і радянська еліта перебувала у най­кращому становищі, вона надзвичайно далеко стояла від на­роду, з якого, в більшості, вийшла (свідчення №і 31-32 на с. 22, № 33 на с.23).

За роки великого перелому були досягнуті вагомі резуль­тати в ліквідації неписьменності та підвищенні загального освітнього рівня народу.

Почався процес русифікації. Напередодні радянсько- німецької війни на Полтавщині працювали: 6 вузів, 2 науково-дослідних інститути, 44 технікуми, 7 робітфаків, 1735 шкіл, у тому числі 258 середніх. У школах навчалося 325 тис. 600 учнів і працювало 14 тис. 440 вчителів ( на с. 23, схема 61.11 нас. 24).

У культурі та мистецтві передвоєнних років продо­вжували наростати суперечливі та трагічні явища. Новий тип культурної свідомості пов'язувався виключно з «соціалістичним реалізмом». Незважаючи на демагогічне оспівування трудящих — «будівників світлого майбутнього», заперечувалося право людини на свободу духу, власне бачен­ня світу, сумнів. Насаджувався «культ особи», з'являлися численні твори про «вождя, учителя і друга», «головую­чого» на з'їздах, незліченні портрети «вождя народів». У психології радянських людей формується дух колективізму, який виявився у праці, військовій підготовці, спорті. (Учні розглядають фото на с. 25, читають свідчення № 38 на с. 36, знайомляться з біографією видатного радянського ком­позитора І. Дунаєвського на с. 26, слухають запис одного з творів митця ).

Сталінський режим відкрито готував лю­дей до війни. Доросле населення примусово відвідувало заняття з протиповітряної та протихімічної оборони. Створювалися численні військово-патріотичні організації на підприємствах, установах, у колгоспах («Тсоавіахім», 1927 р.). Найпоширенішою формою роботи ставали гурт­ки військових знань, у яких юнаки й дівчата отримували основні теоретичні й практичні навички окремих військових професій: кулеметників, гранатометників, шоферів, кавалеристів, саперів, парашутистів. Товариство Червоного Хреста УРСР готувало донорів та медсестер. Скрізь відкривалися військово-навчальні пункти, аероклуби, тири, парашутні вишки. Одна з таких вишок (висока дерев'яна башта) була встановлена в Корпусному саду м. Полтави. З метою вивчення стрілецької справи в області було утворено 1352 гуртки, які відвідувало майже 28 тис. осіб. У їхньому розпорядженні було 104 стрілецьких тири. Кращі гуртківці й спортсмени одержували значки ГІТО («Готовий до праці й оборони»), ГСО («Готовий до санітарної оборони»), ГПІІХО («Готовий до протиповітряної та хімічної оборони»), ВС («Ворошиловський стрілець»).

У війнах 1939—1940 рр. десятеро наших земляків ста­ли першими в історії краю Героями Радянського Союзу: 1.1. Бронець і В.П. Луговий - у боях із Японією, II.О. Вовна, В.Н. Кашуба, І.Я. Кравченко, Г.І. Кулик, М.О. Лисенко, МЛО. Матвієнко, А.І. Нефьодов, А.Г. Ткаченко - під час радянсько-фінської кампанії. Офіційний реєстр загиблих у цій війні полтавців уключає понад 300 чоловік. (Учні розгля­дають ілюстративний матеріал (с. 27—29), знайомляться зі свідченнями Лі? 45-49 на с. 29).

Події, які відбувалися в країні в II половині 30-х рр. свідчили про форсування підготовки до війни з боку двох тоталітарних режимів.

Завдання:

Учням пропонується ознайомитись зі свідченнями № 54- 55 на с. 32-33 і дати відповідь на запитання: «Якими були плани керівників Німеччини та СРСР щодо світового пану­вання та форсованої підготовки до війни?»