Тема 13. Правові засади захисту економічної конкуренції в Україні

13.1. Поняття та значення економічної конкуренції.

13.2. Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері економічної конкуренції.

13.3. Поняття і види монополістичних правопорушень та відповідальність за їх вчинення.

13.4. Економічна концентрація суб'єктів господарювання: поняття, зміст та форми контролю за її здійсненням.

13.5. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності. Недобросовісна реклама. Відповідальність за здійснення недобросовісної конкуренції.

13.6. Правові засади регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

Методичні рекомендації

13.1. При вивченні цього питання варто звернути увагу на те, що законодавчі підвалини захисту економічної конкуренції закладені у ст. 42 Конституції України шляхом гарантування державою свободи здійснений підприємницької діяльності та заборони будь-яких дій. спрямованих на монополізацію економіки, обмеження конкуренції та недобросовісну конкуренцію. Головними функціями конкуренції в ринковій економіці є забезпечення функціонування основних ринкових регуляторів (ціни, норми прибутку, рівня заробітної плати), а також відбір найефективніших, пристосованих до потреб ринку, капіталів, примушуючи товаровиробників постійно займатися економією виробничих ресурсів, знижувати піни па запропоновані товари та поліпшувати їх пецінові параметри. Без перебільшення можна сказати, то ринкова економіка починає свій справжній розвиток лише тоді, коли починає діяти конкуренція.

Правові засади захисту економічної конкуренції закладені Законом України "Про захист економічної конкуренції", законами "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про природні монополії", "Про рекламу" "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ін.

Особливе місце в системі правовою захисту економічної конкуренції належить Закону "Про захист економічної конкуренції". Означений Закон дає визначення основних термінів у сфері правового регулювання конкуренції та підприємництва — "економічна конкуренція", "монополізація", "контроль", "пов'язані особи'', "малий та середній підприємець", "органи влади", ''суб'єкт господарювання" тощо.

Норми Закону "Про захист економічної конкуренції" в частині економічної концентрації спрямовано суто на ті дії. шо можуть призвести до монополізації ринків. Крім того, якщо неправомірні дії суб'єктів господарювання не мали відчутного впливу на конкуренцію та не призвели до істотного обмеження конкуренції, не завдали значних збитків. Антимонопольний комітет має право надати порушникові рекомендації, а в разі їх виконання — не застосовувати штрафні санкції. Закон також передбачає можливість для суб'єктів господарювання отримати попередні висновки про відповідність умов економічної концентрації та узгоджених дій нормам конкурентного законодавства та отримання дозволу на такі дії.

При характеристиці конкурентного законодавства варто звертати увагу на співвідношення норм Закону "Про захист економічної конкуренції" з іншими законодавчими актами конкурентного законодавства. і.

. 13.2. Провідним державним органом, шо здійснює державне управління в сфері економічної конкуренції, є Антимопопольпий комітет України. Його завдання, функції та компетенція визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України".

Специфіка правового статусу Антимонопольного комітету України полягає в тому, шо він є єдиним органом виконавчої влади, який здійснює функції державного контролю за дотриманням конкурентного законодавства. Особливу увагу при аналізі правового статусу Анти монопольного комітету варто звернути па достатньо широкі повноваження, надані цьому органу виконавчої влади, особливо з огляду на те, що з введенням в дію Закону України "Про захист економічної конкуренції" повноваження, антимоно-иольпих органів значно розширені, зокрема надане право на накладення арешту та вилучення майна, предметів та документів, блокування цінних паперів тощо.

Розглядаючи питання державного контролю у сфері економічної конкуренції, слід звернути увагу на те, що в своїй діяльності антимонопольні органи використовують різні форми і методи державного контролю, надаючи пріоритет формам та методам попереднього контролю. Здійснення попереднього контролю антимонопольними органами передбачає надання попередніх висновків та дозволів на вчинення узгоджених дій та економічної концентрації, створення суб'єктів господарювання та ін.. з метою запобігання та усунення будь-яких проявів монопольної діяльності.

Поточний контроль за дотриманням конкурентного законодавства здійснюється Аптимопопольним комітетом шляхом проведення планових та позапланових перевірок дотримання конкурентного законодавства.

13.3. Метою існування конкурентного законодавства є забезпечення свободи економічної діяльності, підтримка конкуренції, попередження, обмеження і недопущення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції. Держава намагається гарантувати як власне існування конкуренції, так і її якісні характеристики (добросовісність, чесність, справедливість).

Базовим поняттям при аналізі питань, пов'язаних із запобіганням та припиненням монополістичних правопорушень, є поняття монопольного становища. Стаття 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає ознаки монопольного становища суб'єкта господарювання. При встановленні монопольного становища суб'єкта господарювання, враховуються:

1) можливість суб'єкта впливати на обмеження конкуренції на ринку певного товару;

2) співвідношення двох економічних показників: частки, яку суб'єкт фактично займає на ринку певного товару, та частки, що є граничною і встановлена Законам.

Слід звернути увагу на нове для українського законодавства поняття "значної конкуренції". Ані в Законі "Про захист економічної конкуренції", ані в інших нормативних актах не визначаються об'єктивні критерії визначення цього поняття. Відповідно до Закону ступінь "значущості" конкуренції, з якою стикається суб'єкт господарювання, може визначити лише Антимонопольний комітет України.

Монополістична діяльність може здійснюватися як внаслідок індивідуальних, так і колективних дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання. До індивідуальних монополістичних правопорушень належить зловживання монопольним становищем на ринку. Цеіі вид правопорушення може здійснюватися лише суб'єктом господарювання, що є монополістом. Слід зазначити, що набуття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища не є правопорушенням. Правопорушенням буде використання такого становища з метою обмеження конкуренції та утримання переваг або отримання додаткових прибутків монополістом. Факт наявності монопольного становища встановлюється безпосередньо в процесі розгляду справи про припинення монополістичного правопорушення.

До колективних монополістичних правопорушень можна віднести антиконкурентні узгоджені дії. обмежувальну та дискримінаційну діяльність суб'єктів господарювання та об'єднань.

Монополістична діяльність суб'єктів господарювання виявляється в узгоджених діях (угоди) та обмежувальній діяльності. Угоди, які обмежують конкуренцію, заборонені ст. ст. 6, 9 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Такими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю мають на меті падання додаткових переваг окремим суб"єктам господарювання за рахунок використання адміністративного ресурсу відповідних органів.

Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання чи об'єднань полягає у порушенні зазначеними суб'єктами спеціального режиму здійснення узгоджених дій, передбачених ст. ст. 7. 8, 9 та 10 Закону України "Про захист економічної конкуренції", чи зловживанні перевагами, отриманими внаслідок надання суб'єктам господарювання, об'єднанням спеціального режиму здійснення узгоджених дій.

Характеристику монополістичних правопорушень варто завершити аналізом санкцій, що застосовуються за вчинення таких правопорушень. Особливу увагу варто звернути на аналіз заходів адміністративно-правового примусу, які використовують у своїй практиці антимонопольні органи, відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції", заходів адміністративної відповідальності, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, та визначити особливості їх співвідношення.

13.4. З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.

При розгляді цього питання варто звернути увагу на визначення поняття "економічна концентрація'', що дається у ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та її ознаки. Слід акцєнтувати, що з метою запобігання негативним впливам на конкуренцію внаслідок і неконтрольованих процесів економічної концентрації конкурентним законодавством передбачена ціла низка запобіжних заходів, зокрема отримання попередніх висновків щодо умов економічної концентрації, отримання дозволу на здійснення економічної концентрації та ін. Законодавством передбачені й цшадки, коли отримання дозволів на вчинення концентрації не вимагається.

Цікавим з точки зору практики вважаються положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою встановлені випадки, за яких узгодження в діях суб'єктів господарювання не вважаються економічною концентрацією.

За вчинення економічної концентрації без відповідного дозволу або з порушенням умов здійснення такої концентрації конкурентним законодавством передбачено притягнення до відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

13.5. Закон "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначає недобросовісну конкуренцію як будь-які дії, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Питання про те, чи підпадає конкурентна дія під визначення "недобросовісної", визначається у відповідності з такими поняттями як "чесні звичаї", "звичаї ділового обороту". В Законі не розкривається поняття "чесні звичаї", хоча воно і є визначальним у Конкурентному праві.

У міжнародно-правовий доктрині та судовій практиці загальновизнаним є той факт, що не слід змішувати етичне поняття моралі з поняттям "чесні звичаї", оскільки вони не завжди співпадають. Наприклад, поведінка особи, яка займається порівняльною рекламою суперечить нормам Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції", хоча може бути бездоганною з точки зору етики, в той же час норми моралі інколи суворіші, ніж вимоги Закону щодо добрих звичаїв.

Інститут звичаїв ділового обороту в Україні тільки почав формуватися. Висновки щодо існування звичаїв ділового обороту у відповідних галузях економіки мають право давати торгово-промислові палати або Антимопопольний комітет України при погодження правил професійної етики, які розробляються відповідними спілками підприємців.

Варто зазначити, що положення ст. 1 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширюються на всі відомі і невідомі форми недобросовісної конкуренції. Але для полегшення застосування цього Закону в ст. ст. 4—19 наведено перелік порушень, як вважаються проявами недобросовісної конкуренції. Системно вони об'єднані у три групи:

1) неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця);

2) створення перешкод підприємцям та досягнення правомірних переваг у конкуренції;

3) неправомірне збирання, розкриття та використання інформації, що становить комерційну таємницю.

Специфіка правового захисту від недобросовісної конкуренці полягає в тому, шо Законом "Про захист від недобросовісної ко№ куренції" не охоплюється такий прояв недобросовісної конкуренції, як недобросовісна реклама. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про рекламу" недобросовісною вважається реклама, які внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати школи особам або державі. Тобто для визнання будь-якої рекламної інформації недобросовісною необхідно довести, що вона є або неточною, недостовірною, двозначною, або містить перебільшення чи умовчання, порушує вимоги щодо часу, місця і способу розповсюдження та інші вимоги, передбачені законодавством України і вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди.

Особливість законодавчого визначення недобросовісної реклами в законодавстві України полягає в тому, шо обов'язковою умовою визнання рекламної інформації недобросовісною є можливість завдання збитків (що особливо важко довести, якщо однією із сторін є споживач), на відміну від визначення недобросовісної конкуренції (ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Крім аналізу положень Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та Закону України "Про рекламу'", варто звернути увагу на положення ст. 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка передбачає, що недобросовісною конкуренцією в зовнішньоекономічній діяльності вважається субсидований та демпінговий імпорт, а також інші прояви недобросовісної конкуренції. Для докладного аналізу особливостей захисту від недобросовісної конкуренції в зовнішньоекономічній, діяльності варто звернутися до положень законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" та «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту".

13.6. Специфіка розвитку ринкових відносин полягає в тому, що існують особливі сфери діяльності суб'єктів ринку, де конкурепція відсутня. Такі сфери економіки прийнято називати сферами дії природних монополій. Варто зазначити, що існування природних монополій є винятком з правил конкурентної боротьби, який підтверджує і певним чином обгрунтовує необхідність конкурентного змагання в інших сферах економіки.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про природні монополії" природна монополія — стан товарного ринку, при якому задоволення попиту па цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшення обсягів виробництва), а товари, що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені іншими товарами, у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари, ніж попит на інші товари.

Суб'єкти природних монополій є специфічними суб'єктами ринку, діяльність яких обмежується певними ринковими межами. Для забезпечення ефективного контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій Антимопопольний комітет України складає і веде перелік суб'єктів природних монополій, Крім того, починаючи з 1 січня 1999 р. діяльність суб'єктів обов'язково ліцензується відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 1998 р. № 1257/98 "Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'ектів у сфері природних монополій". Відповідно до ст. 8 Закону України "Про природні монополії'' держава регулює ціни і тарифи на товари, шо виробляються суб"єктами природних монополій, доступ споживачів до цих товарів, а також інші умови здійснення підприємницької діяльності.

Чинним законодавством передбачено, що державне регулювання у сфері природних монополій здійснюється відповідними Національними комісіями регулювання природних монополій.

Практичні завдання

Задача № 1. До Антимонопольноіо комітету України звернулися засновники науково-промислової корпорації "Консум" з проханням надати згоду на її утворення. Метою створення корпорації є поєднання наукового та виробничого потенціалу засновників для розробки і виробництва сучасних конкурентоспроможних свинцево-кислотних акумуляторних батарей за ресурсозберігаючою технологією. При цьому ринок свинцево-кислотних акумуляторів не є монополізованим. Окрім засновників корпорації, на цьому ринку -існують інші вітчизняні та зарубіжні виробники.

При розгляді заяви було встановлено, що корпорація на момент створення не стане монополістом у виробництві акумуляторних батареій. Створення корпорації сприятиме розширенню виробництва хімічних джерел струму, появі конкурентоспроможної продукції, нових робочих місць та не завдасть шкоди навколишньому середовищу, оскільки виробничі цикли не є замкнутими.

Питання:

1. Які нормативні акти регулюють порядок розгляду питань про надання згоди на створення об'єднань?

2. Визначте етапи розгляду справи про надання згоди (відмови ) на створення об'єднань.

3. Чи є підстави для позитивного вирішення питання про створення науково-промислової корпорації "Консул"? Яке рішення має прийняти Антимопопольний комітет України?

Задача № 2. Водопостачальна організація м. Чернівців, зважаючи на існуючий дефіцит питної води, здійснювала поставку воли за графіком. Згідно із визначеними Чернівецькою облрадою нормам відпуску води розрахунок за надані послуги мав проводитися згідно із скоригованими тарифами, що їх було затверджено обладміністраціею. Всупереч цьому деяким особам і організаціям вода відпускалася постійно, а плата за воду стягувалася з усіх споживачів однакова — за цілодобове споживання.

Питання:

1. Порушення яких норм законодавства допустила водопостачальна організація?

2. Яку відповідальність передбачено за такі порушення?

3. До якого органу слід звертатися з метою припинення подібних правопорушень?

Задача № 3. Між місцевим відділом реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) та приватним підприємством "Регіон" було укладено договір, за яким РАЦС здавав в оренду ПП частину свого приміщення, а підприємство надавало послуга фото- відеозйомки урочистих церемоній реєстрації шлюбу. За фактичною згодою відділу РАЦСу підприємство перешкоджало здійсненню зйомок клієнтами та запрошеними фотографами. Клієнти, які бажали здійснювати зйомку самостійно, повинні були сплатити підприємству 40—50 грн. за дозвіл. Також підприємство встановило обов'язковий мінімум фотографій, що замовлялися (п'ять).

Питання:

1. Чи можна вважати договір між місцевим відділом реєстрації актів цивільного стану та приватним підприємством "Регіон" антиконкурентними узгодженими діями? Якщо можна, то в чому це виявляється?

2. Які наслідки можуть настати для сторін у разі визнання їх дій такими, що призводять до усунення з ринку інших суб'єктів господарювання?

3. Яке рішення має прийняти Аптимонопольпий комітет України у разі звернення до нього?

Задача № 4. Чернівецька філія дочірньої компанії "Торговий дім "Газ України" в договорах на постачання природного газу підприємствам комунального господарства та бюджетним організаціям обумовила відповідальність за невиконання умов договору тільки однієї сторони — споживача, в той час як сама не несла віповідальності за непопоставку газу чи його неякісну поставку.

Питання:

1. Чи порушила філія ДК "Торговий дім «Газ України" конкурентне законодавство?

2. Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за учинення відповідних дій? Обгрунтуйте відповідь.

Задача № 5. З 1 червня до 18 липня 1999 р. відкрите акціонерне Товариство "Дніпронафтопродукт" та товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіас" в один і той же день тижня та в (дні й ті ж години підвищували ціни на нафтопродукти до однакового рівня, що було підтверджено документами (листами, наказами), згідно з якими філії (АЗС) за встановленими роздрібними цінами здійснювали реалізацію моторних бензинів та дизельного пального в зазначений період. Перевіркою Дніпропетровського відділення Анпімонопольного комітету України було встановлено, сукупна частка ВАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ "Фірма Авіас" па відповідному ринку становить 45%. Дніпропетровське відділення Антимонопольного комітету України кваліфікувало дії АТ та ТОВ як антиконкурентні узгоджені дії, що призвели до встановлення монопольних цін. ВАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ Фірма "Авіас" оскаржили рішення Дніпропетровського відділення Атимонопольного комітету України до господарського суду.

Питання:

1. Чи є ознаки правопорушення в діях ВАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ "Фірма "Авіас"?

2. Яке рішення має прийняти господарський суд? Підготуйте промову представників Антимонопольпого комітету України.

Задача № 6. Закрите акціонерне товариство 'Торговсльно-енергетична компанія "Ітера Україна" звернулася до Аптимонолольного комітету України з заявою про надання згоди на придбання пакета акцій ВАТ "ЗАлК". Проте товариство не надало передбачені атимонопольним законодавством відомості про контроль, значний вплив на інших суб'єктів господарювання та відомості про основні види діяльності цих суб'єктів господарювання, що не давало змоги визначити наслідки такого придбання та його вилив на товарні ринки. У зв'язку з цим Антимонопольний комітет відмовив ЗАТ у прийнятії заяви до розгляду. Питання:

1. Що таке '"відносини контролю"? Які відомості дозволяють встановити наявність таких відносин?

2. Для чого необхідно подавати відомості про наявність відносин контролю?

3. Чи обгрунтована відмова Антимонопольпого комітету в прийнятті справи до розгляду?

Задача № 7. До територіального відділення Аіпимонопольного комітету звернулось страхове акціонерне товариство "Міст" зі скаргою на дії філії Української акціонерної компанії "Альфа-Капітал". У скарзі йшлося про те, що філія через мережу житлово-експлуатаційних контор поширила серед орендарів нежитлових приміщень комунальної власкості інформацію про обов'язком страхування орендованого майна винятково цією філією. Перевіркою було встановлено, то наведена в скарзі інформація відповідала дійсності.

Питання:

1. Що таке недобросовісна конкуренція?

2. Чи суперечать дії філії вимогам чинного законодавства?

3. Чи можуть бути застосовані санкції до філії?

Задача № 8. До територіального відділення Антимопопольного комітету звернулось обласне управління захисту прав споживачів, у зверненій повідомлялось, що в засобах масової інформації спільним підприємством "Флора" рекламуються косметичні вироби болгарського виробництва без зазначення відомостей щодо ліцензії та сертифіката відповідності.

Перевіркою було встановлено, шо реклама дійсно містила неправдиві, неточні відомості щодо продукції, її ліцензування та сертифікації. У зв'язку з цим на підприємство було накладено штраф у сумі 5 тис. 950 гри. Підприємство оскаржило постанову голови територіального відділення Антимонопольного комітету про накладення штрафу в господарському суді.

Питання:

1. Як кваліфікувати дії спільного підприємства "Флора"?

2. Який порядок оскарження рішень посадових осіб Антимонопольного комітету України?

3. Яке рішення мас прийняти господарський суд?

Задача № 9. Завод будівельних матеріалів звернувся до територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою про те, що акціонерне товариство "Будматеріали" через магазин, що йому належить, дискредитує продукцію заводу. До заяви були додані фотографії вітрини магазину, де зображені браковані цеглини з оголошенням такого змісту: "Шановні покупці! Таку браковану цеглу ви можете придбати на заводі будівельних матеріалів. Ціна така ж, як і на нашу, якісну. Поміркуйте!".

У процесі перевірки встановлено, що протягом останніх трьох років жодної претензії щодо якості цегли, шо вироблялась заводом, не надходило. Посадові особи акціонерного товариства "Будматеріали" не надали доказів того, що розміщена у вітрині магазину цегла виготовлена на заводі.

Питання:

1. Що таке ділова репутація?

2. Чи було в діях акціонерного товариства порушення чинного законодавства?

3. Яким чином може завод захистити свою ділову репутацію? Вирішіть ситуацію.

Задача № 10. У квітні 1998 р. відкрите акціонерне товариство "Оболонь" розпочало випуск безалкогольного напою «CAMPARI’s» Патентний повірений фірми "CAMPARI " в Україні звернувся до монопольного комітету України із заявою про усунення порушення прав фірми "CAMPARI " на використання назви та маркування, вказавши на те, що назва "CAMPARI " є загальновідомою, права фірми зареєстровані в Державному патентному відомстві України 1995 р.

ВАТ "Оболонь" факт правопорушення не визнало посилаючись і те, що назва «CAMPARI’s» не є відомою в Україні, крім того, напій «CAMPARI’s» є слабоалкогольним, а «CAMPARI’s» — безалкогольним, тому змішування не може бути. У процесі розгляду справи було встановлено, що ступінь змішуваності назви та етикетки напою «CAMPARI’s» з назвою та маркуванням напою " CAMPARI " 70:30.

Питання:

1. Що таке недобросовісна конкуренція?

2. Чи є ознаки правопорушення в діях ВАТ "Оболонь"?

3. Яке рішення повинен прийняти Антимонопольний комітет України?

Задача № 11. До Київського обласного відділення Антимонольного комітету звернулись підприємці, які мають пріоритет на використання знаків для товарів і послуг "RUSSIAN VODKA" та «RUSSKAYA", з приводу неправомірного використання цих знаків Сквирським та Васильківським заводами продтоварів на етикетці горілчаних виробів. Під час розгляду справи встановлено, що заначені заводи почали виготовляти горілчані вироби з використанім на етикетках цих позначень з 1998 р.

Представники Сквирського та Васильківського заводів обрунтовували використання цих знаків для товарів і послуг застосуванням норм Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", яким передбачено, що не визнається порушенням прав власника свідоцтва використання цих знаків іншими суб'єктами господарювання, які добросовісно використовували відповідне позначення до 1 січня 1992 р.

Питання:

1. Що таке недобросовісна конкуренція?

2. До яких відносин застосовуються положення Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"?

3. Чи обгрунтовані заперечення представників Сквирського та Васильківського заводів? Яке рішення має прийняти відділення Антимонопольного комітету?

Задача № 12. До Антимонопольного комітету звернувся Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики стосовно заяви закритого акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" щодо неправомірних дій підприємства "Веста-Ч" та спеціалізованого малого підприємства "Екер" при виробництві та реалізації мінеральної води "Збручанська".

Підприємство "Веста-Ч" та спеціалізоване мале підприємство «Екер" протягом кількох місяців використовували при виробництві та реалізації мінеральної води "Збручанська" етикетку, яка за гамою кольорів, дизайном та розташуванням елементів є подібною до етикетки лікувально-столової води "Миргородська" виробництва ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод". Використання зазначеної спірної етикетки могло призвести до змішування діяльності і продукції підприємства "Веста-Ч" та СМП "Екер" з діяльністю і продукцією ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод".

Питання:

1. Яким чином визначається можливість змішування продукції одного виробника з аналогічною продукцією іншого?

2. Якому державному органу надано повноваження щодо припинення порушень, що мають ознаки "введення в оману"?

3. Яке рішення має прийняти Антимонопольний комітет?

Задача № 13. До територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим надійшла заява від приватного підприємства "КІОТ" про його дискредитацію закритим акціонерним товариством "Кримтаксосервіс".

ПП "КІОТ" та ЗАТ "Кримтаксосервіс" згідно із дилерськими угодами є офіційними дилерами фірми "Мазда Моторе Україна" — генерального дистриб'ютора японської автомобілебудівної компанії "Мазда Моторе Корпорейшн" — та уповноважені представляти інтереси фірми "Мазда Моторе Україна" на території Автономної Республіки Крим.

На замовлення ЗАТ "Кримтаксосервіс" в Криму було поширено рекламу з твердженнями, що всі інші фірми, крім ЗАТ "Кримтаксосервіс", які здійснюють реалізацію автомобілів "Мазда" у Кримському регіоні, не уповноважені представляти інтереси компанії "Мазда Моторе Корпорейшн", а також заклик: "Решать Вам: купить автомобиль на несколько процентов дешевле у "серого" импортера, полностью неподготовленный к нашим дорожно-климатическим условиям, либо купить его у нас, никогда не знать проблем и чувствовать себя уверенно".

Однак на момент замовлення та поширення зазначеної реклами ПП "КІОТ" було також офіційним дилером фірми "Мазда Моторе Україна" у Кримському регіоні, і ЗАТ "Кримтаксосервіс" було про це відомо.

ПП "КІОТ" пов'язувало з поширенням цієї реклами зниження рівня продажу ним автомобілів "Мазда".

Питання:

1. Що таке недобросовісна реклама? Чи є ознаки дискримінації та недобросовісної реклами в діях ЗАТ "Кримтаксосервіс"?

2. Який державний орган здійснює контроль за дотриманням законодавства в сфері захисту прав споживачів від проявів недобросовісної реклами та недобросовісної конкуренції?

3. Яке рішення має бути прийнято у цій справі?

Задача № 14. До Херсонського відділення Антимонопольного комітету звернулося міське комунальне підприємство "Цюрупинськтеплокомуненерго" із заявою про надання згоди на приєднання державних комунальних теплозабезпечуючих к^приємств "Факел" та "Теплотехнік" до міського комунального підприємства "Цюрупинськтеплокомуненерго". Вищезазначені теплопостачальні підприємства є суб'єктами природної монополії на ринку централізованого теплопостачання в межах відповідних районів м. Цюрупинська. Економічна концентрація, на думку комунального підприємства "Цюрупинськтеплокомуненерго» призведе до об'єднання коштів та інших ресурсів цих підприємств, що сприятиме вирішенню проблем щодо підтримання у працездатному стані котелень міста та більш раціональному використанню зазначених коштів та ресурсів у процесі діяльності дприємства.

Питання:

1. Які особливості правового режиму діяльності суб'єктів природних монополій?

2. Які органи регулюють діяльність суб'єктів природних монополій?

3. Яке рішення має прийняти Херсонське відділення Ангимонольного комітету?

Перелік рекомендованої літератури, нормативно-правових джерел та судової практики

Конституція України//Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. - Ст. 141.

Цивільний кодекс Української РСР/Кодекси України. — К.., 1998. — Кн. 2.

Господарський процесуальний кодекс України/Кодекси України. — К., 1998. - Кн. 1

Кодекс України про адміністративні правопорушення/Кодекси України. - К.Л9Ж - Кн. 1.

Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність "//Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 29. - Ст. 377.

Закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України "//Відомості Верховної Ради України. —

1993. - № 50.- Ст. 472.

Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг "//Відомості Верховної Ради України. —

1994. - № 7. - Ст. 36.

Закон України від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР "Про захист від недобросовісної конкуренції "//Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 36. - Ст. 164.

Закон України від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР "Про рекла-му"//ВІдомості Верховної Ради України. — 1996. — № 39. — Ст. 181. Закон України від 22 грудня 1998 р. № 330-ХІУ "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту"//Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 9-Ю. — Ст. 65. Закон України від 22 грудня 1998 р. № 331-Хіу "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту "//Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 12-13. - Ст. 80. Закон України від 20 квітня 2000 р. № 1682-Ш "Про природні монополі і "//Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № ЗО. — Ст. 238.

Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-111 "Про захист економічної конкуренції "//Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 12. - Ст. 64.

14. Указ Президента України віл 19 листопада 2001 р. № 1097/2001 "Про Основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 ро-ки'У/Офішйний вісник України. — 2001. — № 47. — С. 14.

15. Указ Президента України від 17 листопада 1998 р. № 1257/98 "Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'єктів у сфері природних монополій "//Офіційний вісник України. — 1998. — № 46. - С. 12.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 219 "Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання "//Офіційний вісник України. - 2002. - № 9. - С. 87.

17. Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 "Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України "//Офіційний вісник України. — 2002- — № 9. — С. 329.

18. Наказ Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України від 11 січня 2000 р. № 1/24/6/10/5 "Про затвердження Порядку аналізу відомостей про відносини контролю "//Офіційний вісник України. - 2000. - № 9. - С. 35.

19. Розпорядження Антимонопольного комітету України від 25 грудня

2001 р. № 182-р "Про Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуре нції"//Офіційний вісник України. — 2002. — № 7. — С. 434.

20. Розпорядження Антимонопольиого комітету України від 12 лютого

2002 р. № 26-р "Про затвердження Положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання "//Офіційний вісник України. — 2002. - № 11. - С. 253.

21. Розпорядження Антимонопольного комітету України від 12 лютого 2002 р. № 27-р "Про затвердження Типових вимог до узгоджених дій суб'єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб'єктів господарювання "//Офіційний вісник України. — 2002. - № п. - С. 279.

22. Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 р. № 33-р "Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію)"//Офіційний вісник України. — 2002. — № 13. — С. 225.

23. Розпорядження Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 р. № 49-р "Про затвердження Методики визначення монопольного (доміігуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку "//Офіційний вісник України, — 2002. — № 14. — С. 396.

24. Лист Вищого арбітражного суду України від 31 березня 1999 р № 01-8/46 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році".

25. Лист Вищого арбітражного суду від 17 серпня 1998 р. № 01-8/314 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" .

26. Бакалінська 0.0 Проблеми адміністративної відповідальності у сфері економічної конкур єн Ції//Вісник прокуратури. — 2002. — № 4. -С. 48.

27. Бакалінська О.О. Амплітуда правового механізму//Конкуренція. — 2002. - № 2. - С. 17.

28. Вилкова Н. Регламентирование недобросовестной конкуренции є праве Франіши//Хозяйство и право. — 1995. — № 5,

Ґражданекое и торговое право капиталистических государств. — М., 1993.

Дах по [.1. Антимонопольне право. — К., 1999.

Ерсменко В.И. А і іти монопольний закон Польши//3аконодатсльство и зкономика. — 1996. — № 11-12.

Еременко В.И. Законодателі.ство о пресечснии недобросоиестнон конкуренции. — М.. 1991.

Ерененко БИ. Прсссчение нсдоГіросовестной конкурсними в Великобританії и//3аконодат<:льство и дашомика. — 1997. — Л» 15-16. Єременко Б.И. Прессчсние нсдобросовестноіі конкуренции по французькому праву//Волросьі изобретательства ~ 1990. — № 4. Єременко ВИ. Японское закон одательство о пресечеіши недобросовестной копкуренции//Вопрош изобрстательства. — 1990. — № 4. Кузнецова Н. Общан характеристика конкурентного закоподательст-ва Украинь(//Юрішіческая практика. — 2002. — № 41. Кузьмнна С.А. Проблеми примеисния законодательства о конкурен-ции//Прсдпринимательство. хозяйство и право. — 1999. — № 9. — С. 6-8.

Кузьміна С. Проблеми запобігання недобросовісної практики в конкуренції/Право України. - 2000 - № 3. - С. 91-92. Майкл Е. Портер. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. — К., 1998.

Мельничсико О.І. Політика і конкурент «//Конкуренція. — 2002. — N° 1.- С. П.

Основьі пемецкого торгового и мтйственного права. — М., 1997. Основьі права Еврогтсііскога Союза: правовое регугшрованис торгового оборота/Пол ред. В.В. Безбаха. А.Я. Капустина. В.К. Пучинского. — М-, 1999.

Пилипснко А.Я., Щербина В.С. Господарське право. Курс лекцій. — К-, 1996.

Саннахметова Н.О. Нанос в законодательствс Украипьі о предприни-мательстве и его зашите. — К., 1996.

Саніахмстова Н.А. Правовий захист підприємництва в Україні. — К.. 1999.

Семснова Л.Н. Антимонопольне і конкурентне право. — К., 1999. Сухотиіі О.В., Богачев В.И. и др. Монополизм и анти монопольная политика. — М., 1994.

Тотьев К.Ю. Конкуреіггное право (пранонос реіулирование конкурен-цин). - М., 2000.

Тотьев К.Ю. Монополии и конкуренция: правовьіе аспектьі взаимо-действия. — М„ 1996.

Здвин Дж. Долан и др. Микрозеономика. — Санкт-Петербург, 1994. Зкономико-правовьіс проблеми антимонопольной политики. — До-нецк, 1996.