Тема 12. Право промислової власності

12.1. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

12.2. Охорона прав на знаки для товарів та послуг. Фірмове найменування.

12.3. Охорона інших об'єктів промислової власності.

Методичні рекомендації

12.1. Основними нормативними актами, що закріплюють правову охорону винаходів, корисних моделей та промислових зразків, є Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та Закон України ''Про охорону прав на промислові зразки", а також відповідні документи Державного департаменту інтелектуальної власності. Крім того, ііс питання регулюється міжнародними нормативними актами, зокрема Паризькою конвенцією з охорони промислової власності.

На початку радимо чітко визначити поняпя "винахід'', ''корисна модель" та "промисловий зразок", зокрема за їх об'ектами.

Піл час розгляду цієї теми слід зупинитися на тому, що винахідником (автором) може бути лише фізична особа. Можлива наявність статусу суб'екта підприємницької діяльності у такої особи не має значення. Проте використовувати винахід (корисну модель, промисловий зразок) на умовах, що зазначені у впщенаведсних нормативних актах та відповідних договорах, може будь-яка особа, в тому числі юридична.

На обговорення можна винести питання про те, хто є власником винаходу в разі, якщо винахід створено за дорученням роботодавця, адже згідно зі ст. 41 Конституції України кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю шіасністю. результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; тому за змістом конституційної норми можна зробити висновок, що надання винахіднику права володіння, користування і розпорядження результатами своєї інтелектуальної діяльності означає надання йому статусу власника. Всупереч цьому Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, що коли винахід створено за дорученням роботодавця, то останній має право на отриманий патенту, тобто право власності на винахід (за умови, що трудовим договором або контрактом не передбачено інше). На пашу думку, буль-якиіі результат інтелектуальної творчої діяльності має належати авторові, якщо інше не передбачено договором (цивільним або трудовим).

Доцільно розглянути порядок передачі права власності па патент, а також надання права користування винаходом (корисною моделлю, промисловим зразком), зупинитись па моменті набрання чинності відповідними договорами.

12.2. Зважаючи на практику, що склалася останнім часом у зв'язку із використанням (в тому числі — неправомірним) знаків для товарів та послуг, а також фірмових найменувань, особливу увагу слід приділити саме цим правовим інститутам.

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг, регулюються Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Спеціальним нормативним актом, що регулює порядок використання фірмового найменування, є Положення про фірму віл 22 червня 1927 р.

Обов'язково слід зупинитися па вичерпному переліку випадків, коли позначення не можуть одержати правову охорону. У порядку обговорення можна поставити питання про загальповідомість знака як підставу для відмови у реєстрації (докладніше див: Макаренкова М. Скандальная "общеизвестность»//Юридическая практика. — 2000. — № 18; Петрова Л. По стойке "СмирноFF"//Юридическая практика. — 2000. — № 30). Особливу увагу слід приділити використанню знака на території України, а також з'ясувати, як таке використання (невикористання) може бути доведено.

Розглядаючи фірмове найменування (фірму), слід визначити це поняття і обговорити, чи охоплює воно назву організаційно-правової форми. Обов'язково слід зробити прив'язку до положень ч. 3 ст. 2 Закону України "Про підприємництво", яка містить перелік відомостей, що належать до найменування юридичної особи, а також заборону використання найменувань, тотожних найменуванню іншого суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи чи об'єднання громадян, внесених до відповідних реєстрів.

12.3. До інших об'єктів права промислової власності можна віднести раціоналізаторські пропозиції (Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій), сорти рослин (Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"), зазначення походження товару (Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів"), топографії інтегральних мікросхем (Закон України "Про охорону Прав на топографії інтегральних мікросхем").

Окремо варто розглянути секрети виробництва ("ноу-хау"), зазнатаючи, що до них застосовуються загальні положення щодо захисту конфіденційної інформації (докладніше див.: Цивільне право України/За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К., 1999; Петрик И. TRIPS и директиви ЕС: право на прозрачную информацию об эмитентах в Украине//Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. - № 6).

Практичні завдання

Задача № 1. У 1993 р. компанія "Хуго Босс АГ" зареєструвала в Міжнародному бюро Світової організації інтелекіуальної власності знак для товарів та послуг "Baldessarini HUGO BOSS” для товарів 34-го класу Міжнародної класифікації товарів та послуг "Тютюн; приналежності для паління; сірники" із строком дії міжнародної реєстрації 20 років. В Україні цей знак було взято під охорону з 20 липня 1993 р.. а відомості про початок його дії було опубліковано 18 жовтня 1993 р. У травні 1999 р. компанія "Реемстма Сигареттен-фабрикен Гмбх" подала позов до компанії "Хуго Босс АГ" (третя особа на стороні відповідача — Державне патентне відомство України) із вимогами про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації знака для тоиарів 34-го класу Міжнародної класифікації товарів та послуг та про зобов'язання Державного патентного відомства України повідомити про не Міжнародне бюро Світової організації інтелектуальної власності. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, шо компанія "Хуго Босс АГ" протягом тривалого часу не використовує в України зареєстрований товарний знак. Власне ж реєстрацію товарного знака, на думку позивача, було здійснено для того, щоб перешкодити використанню марки " BOSS " для тютюнових виробів.

Питання:

1. Чи має обмеження строк, по закінченні якого дію свідоцтва на товарний знак, що не використовується на території України, може бути припинено в судовому порядку? Що вважається використанням товарного знака?

2. Чи є правомірним встановлення необхідності використання власником свого майна (товарного знака)? Як у цьому контексті можна охарактеризувати дії компанії "Хуго Босс АГ"?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 2. Виробник чаю марок "Lipton", "Dilmah" та "Міlford" — компанія "Оstfriesische Теє Laurens Spethmann" — подала заявку на поширення міжнародної реєстрації вищезазначених товарних знаків на територію України. Незважаючи на те, що ці знаки було зареєстровано на ім'я виробника ще за часів колишнього СРСР, а строк дії реєстрації ще на закінчився. Державне патентне відомство України відмовило заявникові в поширенні міжнародної реєстрації, посилаючись на те, шо на ці товарні знаки вже подано заявку на ім'я дистриб'ютора компанії — товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма "Мономах", яка має більш ранню дату подання.

Питання:

1. Хто має право на повторну реєстрацію товарного знака?

2. Які товарні знаки не можуть одержати правову охорону? Чи може бути зареєстрований знак на ім'я дистриб'ютора без згоди на це виробника (власника знака)?

3. Чи правомірна відмова працівників Державного патентного відомства України? Якими мають бути дії представників компанії " Оstfriesische Теє Laurens Spethmann "?

Задача № 3. У 1995 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Флеш", яке займалось виготовленням телевізійних ігрових приставок, подало до Державного патентного відомства України заявку на реєстрацію знака для товарів та послуг «NINTENDO" і отримало у вересні 1996 р. відповідне свідоцтво. Через певний час компанія "Нінтендо К", Лтд" (Японія) звернулася до суду із позовом до товариства та Держпатенту із вимогами про визнання недійсним свідоцтва на вищезазначений знак для товарів та послуг, посилаючись на те, що він відтворює загальновідомий знак "«NINTENDO ", що належить компанії з 1933 р., тим самим вводячи в оману споживачів щодо якості товару та його виробника. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що компанія "Нінтендо К°, Лтд" не працювала і не працює на ринках України, а отже, знак "«NINTENDO " не є загальновідомим.

Питання:

1. Які знаки для товарів та послуг не можуть бути зарсестровами в Україні?

2. Які знаки належать до загальновідомих? Чи можна вважати знак "«NINTENDO " загальновідомим? Яким чином це можна довести?

3. Чи може знак для товарів та послуг, що збігається з фірмовим найменуванням їх виробника, бути зареєстрованим на ім'я українського товариства?

, 4. Чи заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що знак «NINTENDO" не є загальновідомим, оскільки компанія-виробник не працювала і не працює па ринках України? Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 4. До Міжнародної адвокатської компанії "Бі.Ай.Ем" ввернулася громадянка Іванченко із проханням про надання їй юридичної допомоги. Іванченко зазначила, що у травні 1996 р. вона уклала із трастовою компанією "Владибор-Траст" інвестиційний договір, за яким через два роки їй поверталася сума вкладу і обумовлені відсотки. Оскільки ані основна сума, ані відсотки повернуто не було, Іванченко просила через суд захистити її законні права і повернути грошові кошти. Ознайомившись із текстом інвестиційного договору, юристи звернули увагу на його преамбулу, за якою "текст цього договору було складено на підставі (відповідної розробки Міжнародної адвокатської компанії «Бі.Ай.Ем ". Але насправді ніякої участі у розробці договору зазначена адвокатська компанія не брала, а трастова компанія "Владибор-Траст" ніколи не була її клієнтом.

Надавши громадянці відповідну допомогу. Міжнародна адвокатська компанія "Бі.Ай.Ем" звернулася до господарського суду із позовом до трастової компанії "Владибор-Траст" про відшкодування моральної школи. У позові вона зазначала, що трастова компанія без згоди власника використовувала ім'я добре відомої юридичної фірми для залучення інвестицій. При невиконанні ж зобов'язань трастовою компанією, невдоволення її клієнта автоматично поширюється і на "автора" договору, що, в свою чергу, завдає шкоди діловій репутації Міжнародної адвокатської компанії "Бі.Ай.Ем".

Питання:

1. Які суди розглядають спори між організаціями про відшкодування моральної шкоди? У яких випадках відшкодовується така шкода?

2. Чи с обов'язковим у випадку, що розглядається, попереднє спростування інформації винною стороною?

3. Яким законодавчим актом передбачено можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної використанням фірмового найменування без згоди власника? Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 5. У 1995 р. п'ятеро фізичних осіб створили і зареєстрували товариство з обмеженою відповідальністю "Арктика». Основною діяльністю товариства була торгівля продуктами харчування дитячого асортименту. Через при роки один із колишніх працівників товариства заснував приватне підприємство "Арктика", яке також займалося торгівлею продуктами харчування для дітей. Місцеве відділення Антимонопольного комітету України, до якого звернулося ТОВ "Арктика"' із відповідною заявою, зобов'язало ПП "Арктика" припинити дії, спрямовані на неправомірне використання фірмового найменування ТОВ та сплатити штраф. Не поголившись із цим, ПП "Арктика"' звернулося до суду.

Питання:

1. Що входить у поняття "фірмове найменування"? Чи можна вважати, що фірмове найменування "Товариство з обмеженою відповідальністю "Арктика" ідентичне фірмовому найменуванню "Приватне підприємство "Арктика"?

2. Чи мало право ТОВ "Арктика" без звернення до Антимонопольного комітету України звернутися одразу до господарського суду, вимагаючи при цьому відшкодування збитків? Якщо мало, то відшкодування яких збитків воно вправі було б вимагати?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 6. У серпні 1999 р. закрите акціонерне товариство "АЛЬФА КАПІТАЛ УКРАЇНА" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова компанія "Альфа-Капітал". У позові ЗАТ вимагало припинення використання ТОВ у своїй назві позначений "Альфа Капітал", посилаючись на те, що останнє є зареєстрованим за позивачем товарним знаком для всіх (42-х) класів Міжнародної класифікації товарів та послуг. Суд відмовив ЗАТ у позові, зазначаючи, зокрема, що відповідач зареєстрований у формі ТОВ, а не у формі ЗАТ. Крім того, позивачем не надано підтвердження того, що використання відповідачем товарного знака позивача призводить до змішування із його діяльністю, а тому це не може вважатися недобросовісною конкуренцією.

Питання:

1. Чи є обов'язковою реєстрація права власності на фірмове найменування?

2. Чи має значення різниця в організаційно-правових формах сторін спору? Чи заслуговує на увагу ненадання позивачем доказів того, що використання його товарного знака призводить до змішування із діяльністю відповідача?

3. Чи правильно вирішив суд?

Задача № 7. Товариство з обмеженою відповідальністю розмістило на своєму сайті у мережі ІНТЕРНЕТ статтю, опубліковану в одній з місцевих газет. Зважаючи на те, що всі майнові права на статтю автор передав редакції газети на підставі авторського договору, газета неодноразово повідомляла товариство про неправомірне використання твору, оскільки вона не давала товариству згоди на його відтворення та розміщення. З огляду на те, що товариство не вилучило статтю зі свого сайту, редакція газети звернулася до суду із позовом про припинення порушення її майнових прав як суб'єкта авторського права.

Питання:

1. Які повноваження належать особі, що має авторське право? Чи підлягають охороні авторським правом статті, розміщені у газетах?

2. Чи є розміщення матеріалу в мережі ІНТЕРНЕТ його відтворенням?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Перелік рекомендованої літератури, нормативно-право вік джерел та судової практики

1. Конституція України//Відомості Верховної Ради України. — 1996. — Л» ЗО. - Ст. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс України/Кодекси України. — К., 1998. - Кн. І.

3. Закон України віл 7 лютого 1991 р. № 697-12 "Про власнісгь"//Відо-мості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — Ст. 249.

4. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 698-ХП "Про підприємництво "//Відомості Вер*овної Ради України. — 1991. — № 14. - Ст. 168.

5. Закон України від 21 квітня 1993 р. № 31 Іб-ХІІ "Про охорону прав на сорти рослин'" (в редакції Закину від 17 січня 2002 р. № 2986-1Н^/Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 23. — Ст. 163.

6. Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХП "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі'' (в редакції Закону від 1 червня 2000 р. № 1771-Ш)//Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 37. — Ст. 307.

7. Закон України від 15 грудня 1993 р. № ЗШ-ХІІ "Про охорону прав на промислові зразки "//Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 7. - Ст. 34.

8. Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХП "Про охорону прав на таки для товарів і послуг "//Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 7. - Ст. 36.

9. Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХП "Про акторське право і суміжні права" (в рєлакші Закону України від 11 липня 2001 р.(//Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 43. — Ст 214.

10. Закон України від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР "Про захист віз недобросовісної коіікуреніііГ//Вшомосгі Верховної Ради України. — 1996. - № 36. - Ст. 164.

11. Закон України від 5 листопада 1997 р. № 621/97-ВР "Про охорону прав на топографії інтегральних мікрос\ем"//Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 8. - Ст. 28.

12. Закон України від 16 червня 1999 № 752-Х1У "Про охорону прав на зазначення походження товар і в "//Відомості Верховної Ради України. — 1999. - № 32. - Ст. 267.

13. Тимчасове положення про правову охорону оо'ектів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій, затв. Указом Президента України від !8 вересня 1992 р. X? 479/92//[ннонація. - 1992. -№ 4-5.

14 Положений про фірму, затв. постановою ЦВК і РНК від 22 червня 1927 рУ/Известия ЦИК Союза ССР и ВЦИК. - 1927. - й липня.

15. Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свщошііу України на літак для товарів і послуг, затв. наказом Державного патентного відомства України сіл 28 липня 1995 р № 116.

16. Паризька конвенція і охорони промислової власності віл 20 березня 1883 р.

17. Мадридська угода про міжнародну ресстрацію знаків віл 14 квітня 1891 р.

їй. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС)/Рсзулі)Тати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: тексти офіційних документів. — К., 1998.

19. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29 лютого 1996 р. № 1)2-5/95 ''Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з в ілш кодуванням моральної шкоди "//Збірник роз'яснені, Вищого арбітражного суду України. — К., 1998.

2(1. Лист Вищого господарського суду Україні: від 14 січня 2002 р № 01-8/31 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаній із застосуванням законодавства про інтелектуальну гласність''.

21. Амдроідук Г Правовая регламентания служебішх изобретс-ний//Юридическая практика. — 2001. — № 23. — С. 13.

22. Андрошук Г. Денисюк В. Передача прав на промьішленную собствен-ность: вознагражденис//Предприпиматсльство. \озяйсіво и право. — 1997. - № 9.

23. Викептьеп И. Суд изучает альфа-частітіш//Юрилическая практика. — 1999. - № 23.

24. Лахно И Недобросовестная конкуренція и проммшленная собстасн-ность в Украйне//І1рслпринимательство, хозяйство и право. — 1996. -■ № 11.

25. Лемчснко Т. Поняття та функції товарного знака//Прсдприниматель-ство, хоіяйство и право. — 2000. — № 5.

26. Дубинский М. Недобросовсстная конкуренция и нарушение прав влааельца товарного зі]ака//Юрнди'іеская практика. — 1999. — № 23

27 Жзров В. Алаптация національного законодате.тьства по вопросам зашитьі прап на йбьекть: интеллектуальной собственности к междуна-рояно признапньїм нормам//Предпринимательство, хозяйетво и право. - 1999. - № 5.

28. Жаров В., ІЛевелева Т. Нужсн ли Украйно закон об охрапе прав па коммерческую тайпу?//Прсдпринимательство. хозяйство и право. — 1997. - № 5.

29. Кашшшева О. Сраииитсльная характеристик правового режима товарних знаков в Украине, России и Польше//Предпринимательствп, чозяіїство и право. — 1998 — X» 11,

30. Коваленко Т. Примьішленная собственность как составная часть ип-теллектуальной собственности//Юридическая практика. — 2001. — № 23. - С. 10.

31. Коммерчсское прапо/Лол ред. Попопдопуло В.Ф., Яковлевой В.Ф. — СПб., 199В.

32. Крайпев П. Проблеми комплексної) оцеїіки интеллектуальной собст-вепностиУ/Предприниматсльстію, хозяйство и право. — 1998. — № 5

33. Крьіжна В. Знаки для товаров и услуг и лицензии на их использова-ние//Прелпршіиматсльство, лозяйство и праро. — 1999. — № І.

34. Крьіжна В. Право преждеполкювапия в патентном праве Украи-ньі//Предпршшмательство. чозййство и право. — 1999. — № 2.

35. Макарепкова М. Скандальная "'абшсизвсстпость'у/Юридичсская практика. - 2000. - № 18.

36. Нсгрескул В. Ответст вен ность за нарушенме прав на обьектьт промьі-шлешюґі собі:твешгостл//ІОридическая практика. — 2001. — № 23. — С. 11.

37. Пзхаренко А. Некоторьіс пракпіческие вопросм оцснки ивтеллекту-ачьной собственности/Діредпринимательство, хознйство ,: право. —

1997. - № 12.

38, Пстрик И. ТКІР5 и директиви £С: право на прозрачнук іінформз-цию об змитентах в Украй }іе//Предпринимательство, хазяйство и право — 2000. - N° 6.

39 Петрови Л. По стойке "СмирноРР"//Юридпческая практика — 2000. — № ЗО.

40. Прахов 6. Как демонстрировать обьект лицензііи?//Г1рслпринима-тельство, хозяйство и право. — 1997. — № 7.

41. Прахов Б. Послсдствіія нарушения прав обладателя патента//Пред-принимательство, хозяйство и право. — 1997. — № 6.

42. Ридченко И. Регистраиия домена •Л1А//Юридическзя практика. — 2002. - № 4. - С. 6.

43. Ридчепко И. Столкповение фирменньїх найменований її товарньїх знаков на рьінке товаров и услут//ІОридичсская практика. — 2000. —

44 Ссргеев В. Фирменное наимепование без зашитьі//Юриическая практика. - 1998. - № 20.

45. Тимофеенко Л. Об использовании товарньїх зпаков//Пре::гфинима-тельство, хозяйство и право. — 1996. — № 3.

46. Тимофеенко Л. Проблеми правовой охраньї и использоваїяч іпобре-тений//Предпринимательство, козяйстао и право. — 1996. - № 2.

* 47. Тимощук Л. Патентная активпость и развитие государственной сис-

теми охраньї промьішленной собственности//Предприништельстію., хозяГіство и право. — 1998. — № 7.

48. Цивільне право України/За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцозоі. — К., 1999.

49. Черепов Л. Знаковьіе войньг//Юридическая практика. — 1999. — № 18.

50. Черепов Л. Фирменное паимснование в деятельности преллрипима-теля//Юридическая практика. — 2000. — № 34. — С. II.

51. Черненко А. ВО53, отдаіі покурить...//Юридическая практика. — 1999. - № ІЗ.

52. Черненко А. Юридическая фирма требует возмешенин м:?альпого вреда//Юридическая практика. — 1999. — № 12.

53. Шамрина Е., Пахаренко А. Интсллектуальная собственность как не-материальньїе активьі//Предпринимательство, хозяйство и право. —

1998. - № 6.

54. Штефан М. Ответствснность за нарушение прав в сферс премьшлен-

ной собстаениости и судебпая зашита зтих прав//Предприі-;іиатель-

* ство. хозяйство и право. — 1996. — № 10.

{ 55. Щербина В. Господарське право України: Навч. посібник. — К , 2002.