Тема 8, Договори про передачу майна у власність

8.1. Договір купівлі-продажу, його види.

8.2. Договір міни. Бартерний договір.

8.3. Договір безоплатної передачі (дарування).

8.4. Договір поставки. Договір контрактації.

Методичні рекомендації

8.1. Розглядаючи договір купівлі-продажу, слід зазначати, що цей вид договорів може укладатися як міх громадянами, організаціями, що не мають статусу суб'єктів підприємницької діяльності, так і між суб'єктами підприємницької діяльності або за їх участю.

У порядку обговорення можна поставити питання: що може бути предметом договору купівлі-продажу (що розуміється під поняттям "майно")? Адже законодавство не визначає його, натомість визначаючи суміжне поняття "товар". Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Слід звернути увагу на форму нього договору (при визначенні нотаріальної форми необхідно з'ясувати випадки, коли законом така форма вимагається).

Обговорюючи істотні умови цього виду договорів, доцільно зупинитися на ціні та з'ясувати, чи можуть суб'єкти підприємницької діяльності самостійно визначати ціни на продукцію, що є предметом договору. Також варто подискутувати з природу одиниць виміру ціни договору з огляду на вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін".

Види договорів куп і влі-продажу радимо розглядати за підручником "Цивільне право України'" за редакцією О.В. Дзери та Н.С. Кузнєцової (частина 2). Під час розгляду договорів, що укладаються на біржах, доцільно зупинитися на положенні Закону України "Про товарну біржу", згідно із яким угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, і зробити прив'язку до випадків обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу (зокрема, нерухомого майна, коли однією із сторін є громадянин). Окремо бажано розглянути договори купівлі-продажу майна у розстрочку.

8.2. Під час розгляду договорів міни, зважаючи на відсилання ст. 242 Цивільного кодексу УРСР до правил про договір купівлі-продажу, слід чітко розрізнити ці види договорів, зокрема за способом проведення розрахунків (при купівлі-продажу — грошові кошти, при міні — майно).

Обов'язково слід зупинитися на визначенні бартеру (Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств") і порівнянні його з інститутом міни (предметом міни може бути тільки майно; предметом бартеру — товари, роботи, послуги). Крім того бартер на відміну від договору міни є господарською операцією, яка здійснюється в межах господарської (в тому числі підприємницької) діяльності.

Розглядаючи бартер, слід зупинитися па формуванні ціни на товари, шо є предметом договору, роблячи посилання на відповідні положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також Указу Президента України '"Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" стосовно визначення звичайних цін. Адже обмін товарів (робіт, послуг — піл час бартеру) відбувається на основі еквівалентності їх вартості (див.: Лунь В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К., 1999. — С. 115), шо, в свою чергу, нерозривно пов'язане із визначенням ціни товарів (робіт, послуг), що обмінюються. Сторони договорів міни і бартеру мають право самостійно визначати їх вартість без обмежень. Проте за договорами бартеру податок на додану вартість і податок на прибуток визначаються, виходячи зі звичайних цін (докладніше див.: Теньков С. Договоры не только для того, чтобы их нарушать (договор бартера)//Все о бухгалтереком учете. — 1999. — .№ 79. — С. 28).

Особливості бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності радимо розглядати в окремій темі.

8.3. При розгляді норм Цивільного кодексу УРСР, шо є базою для визначення договору безоплатної передачі (дарування), особливу увагу слід звернути на форму відповідних договорів. У порядку обговорення можна поставити питання про правомірність залишення терміна "карбованці" у Цивільному кодексі УРСР. а отже, і вимог щоло обов'язкового нотаріального посвідчений угод, укладених на визначену суму. При цьому є сенс торкнутися положень Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" і визначити можливість застосування їх за аналогією.

Також слід зазначити, що договір дарування (безоплатної передачі) вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. Отже, на відміну від консенсуального договору купівлі-продажу. договір дарування (безоплатної передачі) є реальним договором.

У цій темі доцільно розглядати інститут благодійництва. Правові засади його визначено Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" (див. також: лист Вищого арбітражного суду України "Про Закон України "Про благодійництво та благодійні організації").

8.4. Інститут поставки слід чітко відокремлювати від суміжного правового інституту купівлі-продажу. На відміну від договору купівлі-продажу предметом поставки є товар, призначений для ведення підприємницької діяльності чи іншої діяльності, яка не пов'язана з особистим споживанням. Крім того, за визначенням, що дається у Цивільному кодексі УРСР, сторонами договору поставки можуть бути тільки юридичні особи. У зв'язку із цим доцільно поставити питання проте, чи включаються в поняття "юридичні особи" (або "організації" за Цивільним кодексом УРСР) громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, а звідси — чи можуть останні укладати договори поставки. У порядку ознайомлення варто а цього приводу звернутися до проекту Цивільного кодексу України (ст. 743), згідно з яким договори поставки можуть укладатися між підприємцями.

Схема 10. Приймання товарів

Етап підготовки яо приймання (призначення осіб, відповідальних за приймання, та іп.)

Ознайомлення із супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення

Перевірка кількості упакованих місць

та кількості товарів за маркуванням;

співставлений фактичних даних із документами

І

Розкриття транспортної тари і перевірка кількості одиниць товарів

І

Сі] і вставлення фактичних даних із даними маркування і супровідних документів

І

Одночасна перевірка якості товарів і звірка фактичних

даних із даними, шо вказані в супровідних документах, а

також нормативних актах

Документальне оформлення результатів приймання (складання акта приймання)

Говорячи про нормативну базу інституту поставок, слід особливу увагу приділити Положенню про поставки продукції виробничо-технічного призначення та Положенню про поставки товарів народного споживання. Адже саме вони містять істотні умови відповідних договорів, а також ретельно розроблені штрафні санкції за порушення сторонами умов договорів поставки. Тут можна розглянути випадки односторонньої відмови від виконання договору, що їх передбачає, зокрема, Положення про поставки продукції виробничо-техпічного призначення, і порівняти це положення із нормою Цивільного кодексу УРСР про те, що випадки односторонньої відмови від виконання зобов'язання можуть бути встановлені тільки законом.

Особливу увагу слід приділити чіткому з'ясуванню строків позовної давності у відносинах поставки. Так, відповідно до ст. ст. 72, 249 Цивільного кодексу УРСР скорочений строк позовної давності у шість місяців застосовується, зокрема, до позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості.

Окрему категорію становлять поставки продукції для державних потреб, що регулюються законами України "Про поставки продукції для державних потреб", "Про державний матеріальний резерв", а також "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Під час підготовки цього питання радимо звернути увагу на лист Вищого арбітражного суду України віл 12 березня 1996 р. № 01-8/110 "Про Закон України "Про поставки продукції для державних потреб".

У цій же темі доцільно розглянути порядок приймання продукції за кількістю (Інструкція про порядок приймання продукції виробпи-чо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю) та якістю (Інструкція про порядок приймання продукції виробпичо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю), зокрема, порядок складання акта приймання. У найбільш загальному вигляді процес приймання товарів можна зобразити у схемі (див. схему 10). Докладніше про приймання товарів можна дізнатися з вищезазначених нормативних актів, а також зі збірника "Предприпимательство в торговле или как вести торговое дело".

Договір контрактації поєднує в собі ознаки договорів купівлі-продажу та поставки і відрізняється від останніх предметом (сільськогосподарська продукція) та особливостями, що йому притаманні (умови дозрівання продукції. її зберігання тощо). Істотні умови договорів контрактації передбачаються ст. 255 Цивільного кодексу УРСР.

Практичні завдання

Задача № 1. Підприємство "Господар" уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Нове" договір купівлі-продажу будинку, що належав підприємству "Господар". Працівник бюро технічної інвентаризації відмовив в реєстрації договору, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу будинку не був нотаріально посвідчений, а отже, с недійсним. Товариство звернулося до господарського суду із позовом про спонукання БТІ здійснити реєстрацію договору.

Питання:

1. Які наслідки недодержання обов'язкової нотаріальної форми договору?

2. Які аргументи застосовуватиме товариство на підтримку своїх позовних вимог?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 2. Регіональне відділення Финду державною майна України уклало з малим підприємством договір купівлі-продажу пакету акцій відкритого акціонерного товариства. Умовами договору передбачалося зобов'язання покупця протягом року з дня набрання чинності договором унести інвестиції на розвиток ВАТ та на поповнення його обігових коштів. Протягом двох років МП придбало нове обладнання для ВАТ, зробило ремонт у приміщеннях, оновило автопарк.

Через 2,5 роки регіональне відділення Фонду державного майна України звернулося до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу пакету акній, мотивуючи це тим, що МП не виконало умов договору щодо внесення інвестицій у грошовій формі. МП заперечувало протії позову, вказуючи, що договір купівлі-продажу не містить санкцій за невиконання його умов стосовно внесення інвестицій. До того ж договір не передбачає зобов'язання покупця щодо внесення інвестицій винятково у грошовій формі.

Питання:

1. Яким актом законодавства передбачений обов'язок покупня приватизованого підприємства вносити інвестиції винятково в грошовій формі? Які санкції передбачаються за недотримання умов щодо інвестування приватизованих підприємств?

2. Чи мас значення відсутність у договорі купівлі-продажу застереження про можливість його розірвання у разі недотримання умов інвестування?

3. Яке рішення має прийнятії суд?

Задача № 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро нерухомості" звернулося до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним як такого, що був укладений внаслідок помилки. Помилка, на думку позивача, полягала в тому, що причиною купівлі земельної ділянки була попередня інформація про те, що потужне промислове підприємство, розширюючи виробництво, планує придбати зазначену ділянку. Покупець, у свою чергу, шляхом перепродажу планував отримати значний прибуток. Проте промислове підприємство розмістило структурний підрозділ на прилеглій земельній ділянці.

Питання:

1. Чи можна зазначену ситуацію віднести до категорії нормального підприємницького ризику? Чи матиме це значення при розгляді справи?

2. Чи можна визнати цю угоду купівлі-продажу недійсною? Які наслідки визнання угод недійсними?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 4. У 1998 р. між товариствами з обмеженою відповідальністю "Ікарус" та "День" (учасником якого виступало ТОВ "Ікарус") було укладено договір безоплатної передачі сировини, яка за залишковою вартістю коштувала 1,5 мли гри. Договір нотаріально посвідчений не був. У 1999 р. податкова інспекція подала позов до господарського сулу про визнання його недійсним внаслідок недотримання обов'язкової нотаріальної форми. Юрист ТОВ "День" у відзиві па позов зазначав, що обов'язковому нотаріальному посвідченню згідно зі ст. 244 Цивільного кодексу Української РСР підлягають договори дарування "на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей — на суму понад 50 карбованців". А оскільки на сьогодні Верховною Радою України не прийнято жодного документа щодо правомірності застосування терміна "карбованці" у Цивільному кодексі УРСР та інших нормативних актах колишнього СРСР, то. на його думку, норми вишс-наведеної та аналогічних статей Кодексу, де згадуються карбованці колишнього Союзу, не можуть прямо застосовуватися до української валюти — гривні.

Питання:

1. Чи можна визнати договір безоплатної передачі (дарування) недійсним у разі недодержання обов'язкової нотаріальної форми? Чи має право податковий орган подавати до сулу відповідний позов?

2. Яким нормативним актом визначено спосіб перерахунку (індексації) радянського карбованця, який застосовується у актах союзного законодавства, до сучасної української грошової одиниці?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 5. У результаті перевірки діяльності акціонерної енергопостачальної компанії "Астат'' начальником Державної інспекції контролю за цінами в м. Києві було прийнято рішення про накладення на АЕК фінансових санкцій. На думку перевіряючих, АЕК. використовуючи монопольне становище при укладанні угоди на постачання електроенергії, безпідставно передбачає надбавку до тарифу на електроенергію за надійність у розмірі від 2% до 5% вартості одержаної енергії, а отже, завишує при цьому граничний розмір регульованого тарифу на електроенергію. Акціонерна компанія, вважаючи, що вона не порушувала вимог законодавства, оскільки у ньому не міститься заборони збільшення тарифів на електричну енергію шляхом включення додаткової надбавки за надійність, звернулася до сулу.

Питання:

1. Який орган формує цінову політику із встановленням тарифів на електроенергію? Які його повноваження?

2. Яким чином оформляються відносини між снергопостачаль-ною організацією та споживачем? Чи можна вважати надбавку складовою тарифу на електричну енергію?

3. Яке рішення мас прийняти суд?

Задача № 6. Унаслідок приватизації державного підприємства останнє було перетворено на акціонерне товариство, а частина його акцій — реалізована шляхом проведення аукціону Фондом державного майна України. Через місяць один з учасників аукціону подав позов до відповідного господарського суду про визнання результатів аукціону недійсними, мотивуючи це порушенням процедурних норм проведення аукціону. Господарський суд за результатами розгляду позову його задовольнив, визнавши аукціон таким. що відбувся з порушенням чинного законодавства, визнав укладений договір про відчуження акти недійсним та видав наказ про вилучення акцій у покупця. Покупець акцій, оскаржуючи рішення суду в апеляційному порядку, крім інших заперечень, закцентував на неможливості виконання наказу господарського суду, оскільки акції були реалізовані в установленому порядку іншій юридичній особі, яка в подальшому передала їх як внесок до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Веста".

Питання:

1. Який порядок проведення аукціону з продажу акцій підприємств, що приватизуються?

2. Які вимоги висуваються до учасників аукціону, та який орган їх визначає?

3. За яких умов можливо оскаржити результати торгів?

4. Чи можливе іюиерпешія акцій Фонду державного майна України, якщо вони були відчужені переможцем торгів у встановленому порядку?

Задача № 7. 1 жовтня 1997 р. між дочірнім підприємством "Дорога" (постачальником) та державним підприємством ''Укренерго'' (замовником) було укладено договір поставки електроенергії з Російської Федерації. За ним договором ДП "Дорога" було поставлено електроенергії на суму 110 млн грн. 1 листопада 1998 р. між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки, якою вони зафіксували а доларовому еквіваленті заборгованість "Укренерго" перед підприємством "Дорога" в розмірі 35 мли грн., шо дорівнювало 9 млн 722 тис. доларів США. Районний прокурор в інтересах Міністерства енергетики України подав позов до "Укренерго" та підприємства '"Дорога" про визнання недійсною додаткової угоди, посилаючись на заборону встановлювати ціни в доларовому еквіваленті згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін".

Питання:

1. Яким чином формуються ціни па товари та послуги, що надаються суб'єктами підприємницької діяльності?

2. Чи може застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" до вищезазначених відносин? Чи може Кабінет Міністрів України обмежувати права суб'єктів господарювання па встановлення вільних цін із урахуванням доларового еквіваленту?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 8. 5 січня товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до виробничого підприємства із проханням поставити йому до кіпця місяця 75 балок, вказавши свій поточний рахунок і гарантувавши негайну оплату. 15 січня підприємств відвантажило товариству замовлені балки. Але претензію підприємства про оплату балок товариство відхилило, посилаючись на тс, що договір поставки між ними укладено не було, а лист, з яким товариство звернулося до підприємства, воно розцінювало як пропозицію для укладення договору. Підприсмство звернулося до суду.

Питання:

1. Який порядок укладання господарських договорів передбачено чинним законодавством України?

2. Чи може договір поставки укладатися шляхом прийняття до виконання замовлення?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 9. Між виробничим підприємством "Хвиля" і оптовою фірмою "Рондо" було укладено бартерний договір, шо передбачав поставку партії запчастин в обмін на зустрічну поставку хлібопродукції. Після падіння курсу національної валюти собівартість запчастин різко підвищилася, і постачальник — підприємство "Хвиля" — запропонував внести зміни до договору в частині, що стосувалася їх кількості. Оскільки фірма відмовилася вносити відповідні зміни до договору, підприємство-постачальник припинило відвантаження товарів. Фірма "Рондо" звернулася до суду із позовом про відшкодування збитків, завданих неналежним виконання бартерного договору.

Питання:

1. Яке юридичне значення має підвищення/зниження курсу іноземної валюти? Чи може ие бути підставою для зміни умов договору?

2. Чи можна у судовому порядку примусово внести зміни до договору? Якщо можна — то в якому порядку?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 10. Між акціонерним товариством "Ураган'" і товариством з обмеженою відповідальністю 'Темп" було укладено договір, за яким ТОВ "Темп" зобов'язувалося поставити ліфтове обладнання для АТ. Оплату передбачалося здійснити після поставки обладнання. ТОВ "Темп" затримало поставку обладнання на 10 днів, і АТ звернулося до нього з претензією про стягнення передбаченої договором пені за прострочку поставки у розмірі 10% від вартості обладнання за кожен день прострочки. ТОВ "Темп" просило зменшити розмір пені, посилаючись на те, що законодавством встановлено граничний розмір штрафних санкцій за подібними зобов'язаннями.

Питання:

1. Який розмір штрафних санкцій передбачений законодавством за прострочку поставки?

2. У яких випадках господарський суд може зменшувати розмір неустойки, що встановлена договором?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд у разі звернення до нього АТ?

Задача № 11. Державний будівельний трест "Будівельник" уклав із малим приватним підприємством "Дон" договір, за яким "Дон" зобов'язувався поставити тресту дизельне пальне на умовах передоплати. "Будівельник" вчасно перерахував МПП усю суму, обумовлену договором, проте "Дон" своїх зобов'язань не виконав і пальне не поставив. Районний прокурор подав позов До господарського суду в інтересах "Будівельника" про стягнення вартості пального та обумовленого договором штрафу за прострочку виконання зобов'язання в розмірі 20% від суми передоплати.

Питання:

І. Який розмір неустойки передбачено законодавством за прострочку поставки?

2. Чи мав право прокурор подавати позов на захист інтересів державного підприємства?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 12. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вал-да" уклало з ліспромгоспом договір поставки лісоматеріалів па умовах передоплати. ТОВ перерахувало повну вартість пиломатеріалів, проте у встановлений строк пиломатеріали поставлено не було. Тому ТОВ пред'явило позов до постачальника з вимогою про повернення раніше сплачених сум. сплату неустойки та відшкодування збитків, завданих у результаті відповідної сплати ТОВ неустойки його контрагенту за несвоєчасну поставку столярних виробів, що мали бути вироблені із отриманих матеріалів.

Питання:

1. Яким чином повинна оформлятися угода про неустойку? Який граничний розмір відповідальності постачальника за несвоєчасну поставку будівельних матеріалів?

2. Чи підлягають задоволенню вимоги ТОВ до ліспромгоспу?

3. Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що заготовлені для поставки товариству пиломатеріали були знищені повінню?

Задача № 13. Акціонерне товариство пред'явило позов до виробничого кооперативу про стягнення неустойки за недопоставку рідкого скла. Кооператив не відмовився від факту невиконання договірних зобов'язань, проте просив звільнити його від відповідальності, оскільки його контрагенти, в свою чергу, не поставили йому силікат натрію для виробництва рідкого скла.

При розгляді спору господарський суд встановив, що контра-іенти виробничого кооперативу — виробники силікату натрію — визнані банкрутами і припинили свою діяльність, а тому кооператив не зміг закупити необхідну сировину для виготовлення скла. Враховуючи ці обставини, господарський суд вимовив АТ в задоволенні позову.

Питання:

1. Чи може суб'єкт підприємницької діяльності звільнятися від відповідальності за невиконання договірного зобов'язання, якщо таке невиконання було спричинене відповідним невиконанням зобов'язань його контрагентами?

2. Чи можна наведені в ситуації обставини вважати форс-мажорі шми? Чи матиме цс значення для правильного вирішення справи?

3. Чи обгрунтоване рішення суду?

Задача № 14. Між рибоконсервним заводом і торговельним підприємством було укладено договір поставки рибних консервів. Рибоконсервний завод свої зобов'язання не виконав протягом осіннього сезону, в зв'язку з чим торговельне підприємство подало позов про сплату неустойки. В господарському суді відповідач пояснював, що недопоставка продукції пов'язана з невиконанням зобов'язань постачальниками самого заводу — риболовецькими об'єднаннями, які через штормову погоду па тривалий час змушені припинити рибний лов. Торговельне підприємство відкинуло аргументи постачальника, вважаючи, що вони мають значення у відносинах між консервним заводом і риболовецькими об'єднаннями.

Питання:

1. Яка загальна характеристика договору поставки?

2. Чи може завод перекласти відповідальність па своїх контрагентів?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 15. У 1980 р. державне підприємство "Кристал" збудувало житловий будинок для своїх працівників, який згодом був зарахований на його баланс. У 1995 р. підприємство було приватизоване, наслідком чого стала його реорганізація у відкрите акціонерне товариство "Кристал", па баланс якого разом з іншими активами був переданий і будинок. Проте прокурор подав позов про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, посилаючись на те, що державне підприємство не мало права відчужувати будинок, оскільки не є його власником.

Питання:

1. Які документи підтверджують право власності юридичної особи на нерухоме майно? Чи є перебування майна на балансі підприємства безспірною ознакою права власності на нього?

2. До якого житлового фонду належав спірний будинок? Чи має значення зміна форми власності державного підприємства для визначення подальшої долі житлового фонду?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Перелік рекомендованої літератури, нормативно-правових джерел та судової практики

1. Конституція Україііи//Бщомості Верховної Ради Україні!. — 1996. — № ЗО. - Ст. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс України/Кодекси України. — К.. 1998. - Кн. 1.

3. Житловий кодекс УРСР/Колекси України. - К.. 1948. - Кн. 1.

4. Цивільний кодекс Української РСІ'/Кодскси України. — 1998. — Кн. 2.

5. Закон України під 3 грудня 1990 р. № 507-ХП "Про ціни і ціноутворення"'//Відомості Верховної Ради України. — 1990. — № 52. — Ст. 650.

6. Закон України від 4 грудня 1990 р. К= 509-ХІІ "Про державну податкову службу іі Україні" (в редакції Закону під 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІ[)//Бідомості Верховної Ради України. - 1994. — № 15. -Ст. 84.

7. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 698-XII "Про піди риє мництво"// Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 14. - Ст. 168.

8. Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХП "Про господарські то вар и сійа'7/ В ід ом ості Верховної Ради України. — І991. — № 49. — Ст. 682.

9. Закон України від ІО грудня 199І р. № 1956-ХП "Про товарну біржу"'//Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 10. — Ст 139.

10. Закон України віл 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ "Про приванпацію державного майка" (я редакції Закону від 19 лютого 1997 р. № Я9/97-ВР)//Віломості Верховної Ради України. - 1997. - № 17. -Ст. 122.

11. Закпи України віл 19 червня 1992 р. № 2482-ХІІ '"Про приватизацію державного житлового фонду "//Відомості Верховної Ради України. — 1992. - № 36. - Ст. 524.

12. Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону під 22 травня 1997 р. № 283/97- В ['(//Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 27. -Ст. 181.

13. Закон України від 22 грудня 1995 р. № 493/95-ВР "Про поставки продукції для державних потреб'У/Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 3. - Ст. 9.

14. Закон України від 21 листопада 1996 р. № 537/96-ВР '"Про держанні гарантії відновлення заощаджень громадян України "//Відомості Верховної Ради України. — 1997. — ,\і 8. — Ст. 60.

15. Закон України віл 24 січня 1997 р. № 51/97-ВР ''Про державний матеріальний резерв"//Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 13. - Ст. 112.

16. Закон України піл 16 вересня 1997 р. № 53І/У7-ВР "Про бла-іодійництво та благодійні організації"// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 46. - Ст. 292.

17. Закон України від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР "'Про електроенергетику"//В і лом ості Верховної Ради України. — 1998. — .№ І. — Ст. І.

18. Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1490-11 [ "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"//Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 20. - Ст. 148.

19. Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затв. Указом Президеніа України ьід 14 березня 1995 р. Лі 213/9з//Уридовий кур'ср. — 1995. — 23 березня.

20. Указ Президента України від 23 липня 1998 р. № 817/98 "Про деякі заходи з де регулювання під: ірис мніщької діяльності "//Офіційний вісник України. — 1998. — № 30. - Ст. 1119.

21. Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затв. постановою Ради Міністрів СРСР віл 25 липня 1988 р. № ІШ//С6орник постановлений правительства СССР. — 1988. — № 23. — Ст. 70.

22. Положення про поставки товарів народного споживання, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 25 липня 19Й8 р. № 888//Сборітик постановлений правительства СССР. — 1988. — № 23 — Ст. 70.

23. Правила торгівлі у розстрочку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. № 997//Офшіііний вісник України. — 1998. - ,Ч« 27. - С. 45.

24. Постанова Кабінету Міністрів України кіл 18 грудня 1998 р. № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін "//Офіційний пісник України. - 1998. - № 51. - С. ІЗ.

25. Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5//Офіііійнип вісник України. - 2002. - № 8. - С. 471.

26. Правила користування електричною енергією, затв. постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від ЗІ липня 1996 р. № 28.

27. Рішення Конституцій ного Суду України у справі за конституційними поданнями Ви ного арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України іцоло офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави н арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99//Офішнний вісник України — 1999. — № 15 - Ст. 614.

28. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними "//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999 — № 5.

29. Інструкція про порядок прийманим продукції виробничо-техтіічпого призначення і товарів народного споживаний за кількістю, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР піл 15 червня 1965 р. № П-б//Юридичний вісник України. — 1999. — № 16

30. Інструкція про порядок приймання пролукшї вироби нчо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР від 25 квітня 1966 р № П-7//Юрндичний вісник України. — 1999. — № 16.

31. Роз'яснення президії Витого арбітражного суду України від 2 квітня 1994 р. "Про деякі питання практики вирішення сппріп. пов'язаних з судовим захистом права державної власності".

32. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України віл ЗО березня 1995 р. № 02-5/218 'Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки''//Збірник роі'яснень Вищого арбітражного суду України. — К.. 1998.

33. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними "//Юридичний пісник України. — 1999. — Лї 16.

34. Лист Витого арбітражного суду України від 7 квітня 1994 р. № 01-8/237 "Про деякі питання застосування чинного законодавства при вирішенні спорін".

35. Лист Вишого арбітражного сулу України від 12 березня 1996 р. № 01-8/ПО "Про Закон України "Про поставки продукції для державних потреб''.

36. Лист Вищого арбітражного суду України від 14 січня 1998 р. Лї 01-8/9 "Про Закон України "Про благодійництво та благодійні організації".

37. Лист Вищого арбітражного суду України від 4 лютого 2000 р. № 01-8/47 "Про практику вирішення окремих категорій спорів за матеріалами президії Вищого арбітражного суду України''.

38. Лист Вищого арбітражного суду України від 28 квітня 2000 р. № 01-8/188 "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю Фонду державного майна України (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)".

39. Лист Вищого арбітражного суду України від 10 травня 2000 р. Лї 01-8/204 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства".

40. Лист Вищого арбітражного сулу України від 22 вересня 2000 р. № 01-8/516 "Про практику вирішення окремих категорій спорів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанові''.

41. Лист Вищого арбітражного суду України від 11 грудня 2000 р. № 01-8/738 "Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних з вексельним обігом (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)''.

42. Лист Вищого арбітражного суду України від ЗІ січня 2001 р. № ОІ-8/9Х "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом".

43. Лист Вищого арбітражного суду України від 20 квітня 2001 р. № 01-8/480 ''Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів"

44. Лист Вищого арбітражного суду України від 11 червня 2001 р. № 01-8/677 "Про практику вирішення окремих категорій спорів за матеріалами президії Вищого арбітражного суду України".

45. Баранова Л. Понятий "пслрсодолимая сила" и "форс-мажор" и их со-отношение є гражданском праве//Пре дпринимательство, хозяйство и право. - 1997. - № 11.

Галанский Д., Харченко Д. Приемка груза по количестну. Законода-тсльетво отстает от практики//Предпринимательство, хозяйство и право. - 1997. - № 7.

Грейт Я. Бартер: сущность и роль в разнитии зкономики Украймьі на современном зтапе//Предприниматсльство. хозяйство и право — 1999. - № 3.

Джумагсльдиева Г. К вопросу о правовдй природс ценьї как сущест-венного условия до говара//Підприємництво, господарство і право. — 2002. - № 3. - С. 58.

Красько І. Договір ф а кториї ігу// Прсд принц мате льство, хозяйство и право. — 1996. — № 6.

Михайлов А. Показатели качсства товара в хозяйственньїх догово-рах//Прсдпринимательство, хозяйство и право. — 1998. — № 7. Ніколаєва Л.В., Старцев О,В., Пальчук П.М., Іваненко Л.М. Підприємницьке право. — К.., 2001.

Порядинский В.Н., Белик М.Д., Барановский А.И., Апдрющенко Р.И. Предпринимательотно в торгоале или как вести торгонос лело. — К., 1993.

Смирнов Д. Украйна — США: прзвовое регулирование купли-прола-жи//Предприн имате льство, хозяйство и прано. — 1996. — № 11. Старцев О. Ще раз про договори дарувапня//3акоп і бізнес. — 1999. — № 23.

Тсньков С. Договори не только для того, чтобьі их нарушать (догово-рьі поставки)//Все о бухгалтсрском учсте. — 1999. — № 19. 56. Теньков С. Договорьг не только для того, чтобьі их нарушать (договори купли-продажи)//Всс о бухгалтсрском учетс. — 1999. — № 26. Теньков С. Договори не только для того, чтобьг их нарушать (договор бартера)//Всс о бухгалтерском учсте. — 1999. — № 79. Тсньков С. Оформлення господарських операцій: юридичні аспск-ти//Юридичний вісник України. — 2000. — № 24. — С. 5. Цивільне право України/За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К., 1999.

Цивільний кодекс України (проект під 25 серпня 1996 р.)//Украінське прано. - І999. - № 1.