55. Роль міжнародних регулятивних інститутів та організацій.

Міжнародні організації відіграють усе більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Через канали цих органі­зацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. У діловій практиці основні міжнародні фінансові інституції об'єднані під загальною назвою «Світовий банк». Підрозділи світового банку включають Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Між­народну фінансову корпорацію та Багатостороннє агентство га­рантій інвестиції.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) за­снований у червні 1944 р. на валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі (США) під егідою ООН. Основною метою діяль­ності МБРР є сприяння економічному прогресу країн, що розви­ваються. Банк надає позики цим країнам і таким чином допома­гає підняти життєвий рівень, фінансуючи капіталовкладення, сприяє економічному розвитку.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) є членом Світо­вого банку. Була заснована у 1956 р. для сприяння приватним підприємствам у країнах, що розвиваються. Корпорація фінансує проекти приватного сектора, мобілізуючи додаткове фінансуван­ня від інших інвесторів і кредитодавців, а також забезпечує на­дання консультаційних послуг і технічної допомоги урядовим і діловим колам із проблем інвестицій.

Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (БАГІ) було засноване в 1988 р. для допомоги інвесторам. Його основна ме­та — сприяння поширенню потоку іноземних інвестицій шляхом їх страхування від некомерційного (політичного) ризику і ство­рення сприятливого клімату для інвесторів.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) був заснований у 1944 р. на конференції світових лідерів у Бреттон-Вудсі (США). Голо­вний напрям діяльності МВФ полягає у розробці економічної по­літики. Фонд слідкує за монетарною та фінансовою політикою та надає позики країнам-членам, які мають короткочасні проблеми, пов'язані із зовнішніми платіжними проблемами.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована в 1960 ро­ці як філія Світового банку. Головна особливість її діяльності в тому, що вона надає безвідсоткові позики найбіднішим країнам світу. 

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) створений у 1991 р. для фінансування малого та середнього біз­несу в країнах Центральної та Східної Європи. Банк здійснює ін­вестиції переважно у приватний сектор. ЄБРР працює лише з конкретними самоокупними проектами.

Крім того, існує ціла низка міжнародних інститутів регулю­вання ЗЕД: економічні органи системи ООН, регіональні еконо­мічні комісії, галузеві спеціалізовані установи ООН, регіональні економічні союзи тощо. Всі вони відповідним чином регулюють, координують та спрямовують міжнародну господарську діяль­ність.

56. Суть та типи технологічної політики.

Технологічна політика підприємства або організації — це су­купність принципів і дій, на основі якої вибираються, розробля­ються і впроваджуються нові продукти і технологічні процеси. Основні задачі технологічної політики фірми:

1)    моніторинг науково-дослідних досягнень у світі, а також загальних технологічних тенденцій;

2)   стимулювання постійного підвищення освітнього і кваліфі­каційного рівня персоналу компанії;

3)    визначення факторів, які сприяють інноваціям (нововве­денням);

4)    формування організаційної структури підприємства, най­більш сприятливої для здійснення безперервного інноваційного процесу, забезпечення мотивації персоналу;

5)   координація і досягнення узгодженості дій різних підрозді­лів компанії з проведення НДДКР. Технологічна політика слугує двоєдиній глобальній цілі фір­ми — по-перше, знизити ризики і вижити, по-друге, підвищити ефективність власної діяльності, стати більш прибутковою.

Глобальний характер конкуренції не лише робить но­вовведення більш значними для ТНК, але обумовлює необхід­ність пошуку нових шляхів створення інновацій. Традиційно бі­льшість МНК застосовувала один з двох класичних типів про­ведення технологічної політики:

—  політика глобального центру («center-for-global»);

—  політика поліцентризму («local-for-local»). Політика глобального центру полягає в пошуку нових тех­нологій у країні базування для створення нових продуктів і процесів за рахунок використання централізованих ресурсів мате­ринської компанії і поширенні інновацій по світових відділен­нях МНК.

Другий традиційний тип здійснення технологічних змін, полі­тика полі центризму «local-for-local», передбачає, що дочірні компанії МНК використовують свої можливості і ресурси для розробки нових технологій, які забезпечують їх власні потреби. Ця модель дозволяє враховувати унікальні потреби різних країн, в яких діють МНК. У сучасних умовах, незважаючи на поглиб­лення тенденції глобалізації у багатьох галузях, необхідність врахування особливостей місцевого попиту і національних від­мінностей не зникає, а часто навіть зростає.

Крім основних двох типів технологічної політики варто згада­ти ще два проміжні варіанти, а саме розподілена та інтегрована системи технологічного розвитку.

Технологічна політика типу «locally-leveraged» включає вико­ристання ресурсів національного відділення в цілях створення інновацій не лише для місцевого ринку, але й для поширення їх на світовій основі. Це дозволяє менеджменту МНК об'єднати ін­новаційні ресурси всіх дочірніх фірм і використовувати їх для всієї корпорації. Даний спосіб проведення технологічної політики вимагає від менеджменту розвивати і контролювати процес навчання кадрів дочірніх фірм корпорації, координувати їх діяльність в області НДДКР, проте дає можливість значно підвищити ефективність використання ін­новаційних ресурсів.

Останній тип проведення інноваційної політики — «globally- linked» — передбачає об'єднання ресурсів і можливостей всіх елементів МНК як на рівні головної компанії, так і на рівні дочі­рніх фірм для спільного створення і впровадження інновацій. Цей тип технологі­чної політики краще інших підходить в умовах, коли потреба в інноваціях не відповідає дослідницьким можливостям даного внутрішньодержавного відділення або коли об'єднані ресурси і можливості декількох організаційних одиниць можуть сприяти більш ефективній розробці потрібної технології.