- •2 Запитання до іспиту з навчальної дисципліни „міжнародний менеджмент”
- •Суть та особливості еволюції поглядів на міжнародну діяльність
- •2. Особливості міжнародної діяльності в Україні
- •3. Принципи та підходи в міжнародному менеджменті
- •Середовище міжнародного маркетингу як напрямок міжнародного менеджменту
- •Система міжнародної торгівлі
- •6. Інструменти та інститути регулювання міжнародного менеджменту
- •7. Сутність та зміст стратегічного планування.
- •8. Вибір та розробка стратегії поведінки корпорації на міжнародному ринку
- •9. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства
- •10, Особливості прийняття рішень в міжнародних корпораціях
- •11. Вибір асортиментної політики корпорації
- •13.Види зовнішньо економічної діяльності
- •14. Ключові чинники управління міжнародною діяльністю
- •15 Культура діяльності міжнародної корпорації.
- •16. Особливості організаційної структури міжнародної корпорації.
- •17 Суть та структура управління персоналом
- •18. Контроль за людськими ресурсами
- •19. Розбіжності міжнародних ринків праці
- •21. Загальна характеристика керування у міжнародних корпораціях
- •22. Форми влади та стилі керування у міжнародних корпораціях.
- •23. Підходи до ефективного керування в міжнародних корпораціях
- •25. Загальна характеристика комунікацій та комунікаційного процесу
- •26. Сутність та основні підрозділи платіжного балансу
- •27. Необхідність, зміст та види контролю в міжнародних корпораціях .
- •28. Методи операцій з експорту товарів
- •29. Загальні принципи управління виробничо-збутовою діяльністю міжнародних корпорацій
- •30. Організація експортних та імпортних операцій
- •31. Здійснення торгово-посередницьких операцій
- •32. Особливості діяльності торгово-посередницьких фірм на міжнародному ринку
- •33. Вектори як організаційна форми торгово-посередницьких операцій
- •34. Основні чинники отримання прибутку від прямих іноземних інвестицій
- •36. Стратегічний аналіз і його використання.
- •38. Розвиток світової торгівлі і значення розвитку інформаційних систем.
- •39. Структура та діагностика торгівельних операцій.
- •40. Суть, завдання та напрямки фінансового менеджменту міжнародних корпорацій.
- •43. Етика в міжнародному бізнесі.
- •47. Корпоративна культура й етичні стандарти.
- •49. Міжнародний маркетинговий-мікс.
- •50. Міжнародні стратегічні альянси.
- •51. Транснаціональна корпорація як форма багатонаціональної компанії.
- •52. Основні організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.
- •55. Роль міжнародних регулятивних інститутів та організацій.
- •56. Суть та типи технологічної політики.
- •57. Характеристика міжнародного ринку технологій.
- •58. Планування міжнародних нддкр.
- •62. Сутність глобального менеджменту.
- •64. Міжнародні стандарти iso серії 9000 на системи якості.
- •65. Логістичні системи як необхідні складові глобального менеджменту.
- •66. Створення логістичної інформаційної системи.
- •70. Здатність менеджерів до міжнародного бізнесу і методи їх визначення.
18. Контроль за людськими ресурсами
Особливості контролю. Закордонні відділення міжнародної корпорації повинні мати достатньо високий рівень автономії через їх територіальну та інформаційну віддаленість від штаб-квартири. Це ускладнює здійснення контролю за діяльністю працівників закордонних відділень звичайними методами. В цьому випадку мають діяти жорсткіші політичні, процедурні установки та правила, в рамках яких повинен діяти персонал.
19. Розбіжності міжнародних ринків праці
Розбіжності ринків праці. В кожній країні існують свої особливості структури робочої сили і витрат на неї, і багатонаціональні компанії можуть отримати вигоду, маючи доступ до робочої сили різних країн.
Міжнародний, або світовий, ринок праці — це система відносин, що виникають з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту, які склалися через нерівномірність кількісного та якісного розміщення робочої сили по країнах світу та розбіжності в національних підходах до її відтворення.
Виділяють чотири основні причини, що викликають ці розбіжності: — нові умови зовнішнього середовища; — ширше поле дослідження; — збільшення кількості залучених чинників; — високий рівень конкуренції.
20. стиль та практика управління персоналом у міжнародних корпораціях.
Стиль і практика управління. До стилів управління в країнах ставляться по-різному; підтвердження цьому - практично різні соціальні норми взаємовідносин між працівниками й адміністрацією. Аналогічні розбіжності можуть зробити напруженими стосунки між персоналом головної фірми та її філії або знизити ефективність роботи керуючого за кордоном порівняно з його продуктивністю у своїй країні. Водночас знайомство з національними особливостями управління персоналом дає змогу переносити позитивний досвід з однієї країни в іншу.
Основний принцип управління в міжнародних компаніях, особливо порівняно з місцевими сімейними фірмами, полягає в пропозиції більш високої заробітної плати для притягнення висококваліфікованих робітників. Більше того, коли компанія вперше з'являється в країні, досвідчені робітники можуть вимагати вищу оплату праці, тому що не впевнені в успіху нового підприємства.
21. Загальна характеристика керування у міжнародних корпораціях
Навряд чи можна переоцінити потребу у висококваліфікованому персоналі для заповнення штату організації. Будь-яка фірма повинна почати з визначення потреби в кадрах і найму людей, спроможних на високоефективну працю, і підвищувати їхню кваліфікацію, щоб вони могли братися за більш складні завдання. Нижче наведено чинники, які відрізняють управління людськими ресурсами в міжнародних операціях від управління цими ресурсами в конкретній країні.
1. Розбіжності ринків праці. В кожній країні існують свої особливості структури робочої сили і витрат на неї, і багатонаціональні компанії можуть отримати вигоду, маючи доступ до робочої сили різних країн. Наприклад, на розташованому в Мексиці підприємстві корпорації "Дженерал моторз" виробництвом зайняті низькокваліфіковані робітники, в той час як науково-дослідний підрозділ "Ай-Бі-Ем" наймає кваліфікованих фізиків у Швейцарії. Коли компанії звертаються до закордонних ресурсів чи ринків, один і той самий продукт може бути зроблений по-різному за рахунок розбіжностей у ринках праці.
2. Проблеми переміщення робочої сили. При переміщенні робочої сили в іншу країну перед людьми виникають правові, економічні, фізичні й культурні бар'єри. Але багатонаціональні компанії, навпаки, одержують вигоду від переміщення робочої сили, особливо коли розбіжності в ринках праці призводять до виникнення дефіциту необхідних спеціалістів. У таких випадках компанії часто змушені розробляти власну методику набору, підготовки, оплати і стимулювання роботи працівників, їхнього переведення з місця на місце.
3. Стиль і практика управління. До стилів управління в країнах ставляться по-різному; підтвердження цьому - практично різні соціальні норми взаємовідносин між працівниками й адміністрацією. Аналогічні розбіжності можуть зробити напруженими стосунки між персоналом головної фірми та її філії або знизити ефективність роботи керуючого за кордоном порівняно з його продуктивністю у своїй країні. Водночас знайомство з національними особливостями управління персоналом дає змогу переносити позитивний досвід з однієї країни в іншу.
4. Національна орієнтація. Хоча в переліку цілей компанії може бути пункт про досягнення високої ефективності й конкурентоспроможності в глобальному масштабі, її персонал (як працівники, так і керівники) може робити більший акцент на національні, а не глобальні інтереси. Деякі методи роботи з персоналом сприятимуть подоланню вузької національної орієнтації, якщо ж націоналізм домінує, то знадобляться й інші способи коригування ведення операцій.
5. Контроль. Такі чинники, як територіальна віддаленість і специфічні риси закордонної діяльності, ускладнюють контроль над нею, тому для забезпечення управління виробництвом у закордонних відділеннях компанії необхідно іноді дотримуватися чітко встановлених принципів кадрової політики. Проте відстані і специфіка країни можуть ускладнювати застосування компанією тієї кадрової політики, якій вона віддає перевагу, і змусити її використовувати різноманітну політику.