62. Сутність глобального менеджменту.

Революційні трансформації економічних і соціальних структур у ХХ столітті підвели світ до формування принципово нового глобального світового порядку та адекватної йому системи глобального менеджменту.

До глобального менеджменту слід віднести започатковану Римським клубом (1968 р.) систему глобального прогнозування, моделювання та програмування, ініційовану міжнародними організаціями, і передусім ООН. При розробці концепцій і моделей нового світового порядку Римський клуб виходив із постулата про деградацію, дисфункціональність та неефективність існуючої світової системи і необхідності її трансформації. Сучасне планетарне співтовариство має бути спроможним об'єднати зусилля з планування та управління заради безпеки й розвитку всіх людей, а не лише "золотого мільярда"¹.

Перед людством постало завдання знайти нову організаційну форму, спроможну діяти в глобальних масштабах². Йдеться про систему глобального менеджменту, придатну для періоду переходу від "економічної людини ХХ століття" до "геоекономічної людини ХХІ століття". Політизація економіки відбувається одночасно з глобальною економізацією політики. Як наслідок, уже сьогодні є підстави говорити про фактично керований характер світової економіки, який свідомо організовується заради тотальних інтересів глобалізаторів.

Одним із важливих феноменів загального процесу глобалізації є формування системи глобального менеджменту, яка за допомогою модерних комунікаційних технологій витісняє традиційні національно-локальні системи менеджменту. Природно, що перші доктрини глобального менеджменту виникли на Заході, оскільки там уже було сформоване відповідне соціальне замовлення. Важко не погодитися з авторами, які стверджують, що глобальний менеджмент є безальтернативним, якщо людство хоче уникнути хаосу й загибелі. Згідно з цією логікою він є непорушним імперативом нової епохи.

63. Підвищення значення управління якістю продукції та послуг при глобалізації.

В умовах глобалізації економічних процесів питання управління якістю продукції постає перед усіма підприємствами світу. Адже довіра щодо якості продукції та її конкурентоспроможність на світових ринках, відповідність запитам споживачів, екологічна безпека та економність у використанні ресурсів, – ось нагальні питання сьогодення. Підприємство, яке змогло поєднати використання новітніх технологій у виробництві, забезпечило максимальну якість і безпеку продукції, та нижчі ціни, має безсумнівні переваги і лідируючі позиції на ринку. Таке підприємство є конкурентоспроможним і має можливість успішно проводити свою діяльність на ринку.

Важливою умовою конкурентоспроможності підприємства є виробництво високоякісної конкурентоспроможної продукції, товару або послуги. Конкурентоспроможність товару – це сукупність характеристик щодо якості товару та його вартості, які дають перевагу над товарами-конкурентами в задоволенні конкретної потреби споживача. Покупець робить вибір після порівняння подібних товарів та послуг, можливої користі від їх використання,  рівня сервісу, гарантійного обслуговування. Говорячи про конкурентоспроможність продукції, М.Г.Долинська та І.А.Соловйов зазначають: «Конкурентоспроможність продукції – це характеристика продукції, яка відображає її відмінність від товару-конкурента як за ступенем відповідності певній суспільній потребі, так і за витратами на її   задоволення». 

Конкурентоспроможність продукції визначається двома складовими: ціна виробленої продукції та її якість. Під якістю продукції розуміють сукупність її властивостей, що має змогу задовольнити певні потреби споживачів. Це рівень задоволення визначених потреб. На рівні споживача якість виражається у довговічності, надійності, зручності використання товару. Потрібно чітко розуміти суть якості продукції для порівнювання між собою її різних видів, правильно планувати і розвивати суспільне виробництво, враховувати індивідуальні потреби, вивчати попит та удосконалювати запропоновані товари та послуги.

Управління якістю – це, насамперед, скоординована діяльність, яка має на меті розроблення політики та цілей у сфері якості, планування та контроль рівня якості, забезпечення та поліпшення якості. Підвищення рівня якості продукції та послуг є динамічним процесом. Товар або послуга мусять постійно вдосконалюватися, набувати нових корисних характеристик, щоб задовольнити зростаючі потреби споживача. Тобто, саме покупець є рушійною силою розвитку якості, і водночас, він її і фінансує.