Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Осокіна А.В..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
336.9 Кб
Скачать

Висновки

Ми проаналізували 50 прикладів із роману І. А. Гончарова «Обломов». Даний аналіз дозволяє нам зробити наступні висновки: при перекладі цього роману для досягнення еквівалентності перекладач найчастіше використовує лексичні або граматичні трансформації, а саме 1) конкретизацію (наприклад, Когда он был дома – а он был почти всегда дома, - он все лежал, и все постоянно в одной комнате, где мы его нашли, служившей ему спальней, кабинетом и приемной [9, с. 4] – Коли він був удома – а він був майже весь час удома – він завжди лежав, і завжди в тій самій кімнаті, в якій ми його знайшли, що правила йому за спальню, кабінет і приймальню [10, с. 4]); 2) модуляцію (напр., …Я с третьего дня там не был [9, с. 8] – …Я з позавчорашнього дня там не був [10, с. 8]); 3) перестановки (напр., Любить ростовщика, ханжу, ворующего или тупоумного чиновника – слышите? Что вы это? И видно, что вы не занимаетесь литературой! – горячился Пенкин. – Нет, их надо карать, извергнуть из гражданской среды, из общества... [9, с. 21] – Любити хабарника, святенника, чиновника – злодія або туповатого... – чуєте? Що це ви? І видно, що ви не займаєтесь літературою! – гарячився Пєнкін. – Ні, їх треба карати, викинути з громадянського середовища, з суспільства... [10, с.21]); 4) опущення (напр., Обломов философствовал и не заметил, что у постели его стоял очень худощавый, черненький господин, заросший весь бакенбардами, усами и эспаньолкой [9,с. 18] – Обломов філософствував і не помітив, що біля його ліжка стояв худорлявий, чорненький пан, весь заросший бакенбардами, вусами і еспаньйолкою [10, с. 19]).

Але найчастіше перекладач використовує різні заміни і найуживаніші з них заміни недоконаного виду на доконаний і навпаки (напр., Утонченный вкус не удовольствовался бы этими тяжелыми, неграциозными стульями красного дерева, шаткими этажерками [9, с. 4] – Витончений смак не задовольнили б ці важкі, неграціозні стільці з червоного дерева, хиткі етажерки [10, с. 4]) та заміни однини на множину і навпаки (напр., А новые lacets. Видите, как отлично стягивают: не мучишься над пуговкой два часа; потянул шнурочек – и готово [9, с. 15] – А нові lacets. Бачите, як прекрасно стягає: не мучишся з ґудзиками дві години; потягнув шнурочок – і готово [10, с. 15]).

Рідше використовуються лексико-граматичні трансформації.

Підбиваючи підсумки 3-го розділу даної роботи, слід відмітити, що за допомогою 50-и прикладів, що взяті із роману І. А. Гончарова «Обломов», ми намагались застосувати на практиці теоретичні положення, що розглядались у 1, 2 розділах даної роботи.

Ми виявили, що під час перекладу художнього тексту, перекладач стикається з неминучими втратами, і тому змушений звертатися до міжмовних перекладацьких трансформацій, які використовуються для досягнення адекватного перекладу. Найголовнішим завданням для перекладача є відтворення змісту тексту оригіналу, і пошук відповідної до змісту форми.

У процесі перекладу перекладач використовує трансформації для досягнення еквівалентності, для максимального зближення із текстом оригінала.

Як видно із 50-и прикладів даної роботи, що проаналізовані у практичній частині (у 3-му розділі), міжмовні трансформації на практиці у «чистому» вигляді зустрічають рідко, як правило, вони поєднуються одна з одною, приймаючи складний, комплексний характер.

Для того, щоб правильно вживати найефективніші способи перетворення, необхідно, щоб перекладач однаково володів мовою оригінала і мовою перекладу.

Також необхідно зауважити, що незбіг у структурі двох мов викликає великі труднощі для перекладу. Ці труднощі коливаються у досить широкому діапазоні: від окремих неперекладацьких елементів до усього тексту оригіналу. Вирішення таких проблем досягається умінням правильно використовувати різні міжмовні трансформації, при цьому не зловживаючи ними. Перекладачу слід пам’ятати, що він є лише посередником, а не співавтором; що він несе повну відповідальність за якість своєї праці, за моральну та матеріальну шкоду, яка може бути викликана його недобросовісністю.