50. Методи та засоби планування особистої роботи менеджера.

Важливою умовою раціонального використання робочого часу менеджера є планування особистої роботи. У особистому плані роботи менеджер визначає: завдання, що стоять перед організацією; питання, які потребують вирішення; посадові особи, які готують необхідні інформаційні мате¬ріали; строки виконання визначених питань.

Окремо формулюється зміст завдань, які буде вирішувати менеджер особисто, порядок виконання, координація зусиль і система контролю.Складання такого плану не викликає труднощів. Головне по¬лягає у правильному виборі форми своєї участі у рішенні зав¬дань, організації взаємодії окремих виконавців і взаємозв´язків з іншими організаціями зовнішнього середовища.План повинен чітко визначати час роботи з документами, приймання відвідувачів, перебування у структурних підрозділах, участь у зборах акціонерів і трудового колективу, проведення нарад з підлеглими та ін. Розробка такого плану створює нор¬мальний ритм роботи апарата управління, забезпечує черговість виконання завдань, дає можливість виділити час для творчої роботи, інноваційної діяльності, підвищення своєї кваліфікації. Тут менеджер компетентно і завчасно може займатись постанов¬кою і рішенням стратегічних питань, продуктивно працювати.Особистий план роботи менеджера складається на різні стро¬ки: довгостроковий — рік, квартал; середньостроковий — місяць; короткостроковий — тиждень, день. У плані точно визначається строк виконання роботи і час, необхідний для цього. Роботи, що виконує менеджер, особисто поділяються на періодичні, що повторюються і раптово виникають.

52.Фактори непродуктивних витрат часу менеджера

15 універсальних факторів непродуктивних витрат часу, які були виділені менеджерами:

•перерви в роботі в результаті телефонних дзвоників;

•випадкові відвідувачі;

•наради (заплановані і непередбачені);

•кризові ситуації;

•відсутність цілей, пріоритетів і граничних термінів виконання;

•накопичення справ і особиста дезорганізація;

•неефективне делегування прав і повноважень, рутинна робота, зайва

деталізація питань;

•спроба братися відразу за всі і нереальні тимчасові оцінки;

•відсутність достовірної інформації, "плутані" інструкції;

•невідповідна, неточна і застаріла інформація;

•нерішучість і відтягування прийняття рішень;

•нечітке представлення про сфери відповідальності і повноваження;

•нездатність сказати "ні";

•невміння доводити задачі до кінця;

•відсутність самодисципліни.

53. Сутність організації робочого місця.Класифікація робочих місць

Робоче місце — це частина виробничого простору одного або групи працівників, оснащена основним і допоміжним технологічним обладнанням, інвентарем, інструментом, робочими меблями, необхідними для виробництва певного виду робіт. В середині робочого місця виділяють робочу зону - частину простору, в межах якого здійснюються трудові дії працівника.

Усі робочі місця класифікують за такими ознаками:

1.За ступенем механізації робочі місця поділяють на: ручні, машинно-ручні, механізовані, автоматизовані і апаратурні.Робочі місця ручної роботи характеризуються тим, що всі трудові процеси на них виконуються за допомогою трудового зусилля виконавця, з застосуванням найпростішого інструменту.До машинно-ручних робочих місць належить обробка предметів праці механізмами і за рахунок зовнішньої енергії (електричної, теплової), але при безпосередній участі працівника. Механізовані робочі місця характеризуються тим, що основні технологічні процеси повністю виконуються машинами і механізмами, а за робітником залишається лише функція управління машинами, тобто енергія людини витрачається на управління, а не на безпосереднє перетворення предмета праці. На автоматизованих робочих місцях весь технологічний процес здійснюється верстатом, машиною або агрегатом автоматичної дії без участі працівника, за яким зберігається функція пуску і зупинки автомату, контролю за його роботою і, за необхідності, наладки. Наприклад, робота машиністів автоматизованих насосних станцій водопроводу.Апаратурні робочі місця оснащені різними апаратами, впливають ними на предмет праці за рахунок теплової, електричної, хімічної або біологічної енергії.

2.За ознакою спеціалізації робочі місця поділяють на спеціалізовані і універсальні. На спеціалізованих робочих місцях, оснащених обладнанням спеціального призначення, можуть виконуватися одні й ті самі або близькі за змістом операції і види робіт (робоче місце штампувальника, бурильника і под.). На універсальних робочих місцях здійснюються різнорідні роботи, вони оснащені універсальним обладнанням, що дозволяє швидко переходити від одного виду робіт до іншого (наприклад, в умовах ремонтно-механічних майстерень).

3.За ознакою розподілу праці виділяють два типи робочих місць — індивідуальні, де постійно зайнятий один виконавець і колективні, де трудові процеси здійснюються групами працівників, при обслуговуванні крупних машинних агрегатів тощо.

4.За кількістю обладнання, що обслуговують, робочі місця поділяються на одно верстатні та багатоверстатні.

5.За місцеположенням робочі місця поділяються на стаціонарні, розташовані і обладнані на одному місці (наприклад, робочі місця верстатників, апаратників); і пересувні, які постійно пересуваються у просторі (робочі місця будівельників, ремонтного персоналу).

Можуть вводитися і інші класифікації робочих місць. Для успішного виконання виробничих завдань необхідно, щоб кожне робоче місце було належним чином організоване. Під організацією робочого місця складовими організації робочого місця є його оснащення, планування і обслуговування. розуміють комплекс заходів, спрямованих на створення найбільш сприятливих і безпечних умов праці для високопродуктивної роботи персоналу.

До технологічного оснащення відносять вимірювальний інструмент, технічну документацію, і ін, а організаційне оснащення представлене виробничими меблями, тарою, засобами сигналізації, зв'язку, освітлення, засобами з охорони праці і техніки безпеки. При проведенні аналізу оснащеності робочих місць насамперед необхідно враховувати прогресивність конструкцій, коефіцієнт оснащеності робочого місця, ступінь використання оснащення тощо.

Під плануванням робочого місця розуміють доцільне просторове розміщення всіх функціонально пов'язаних між собою засобів праці, предметів праці і самого працівника. Причому розміщення засобів і предметів праці повинне задовольняти дві вимоги: не створювати загромадження і тісноти на робочому місці, з одного боку, і не викликати зайвих рухів — з іншого. Порушення вказаних принципів веде до непродуктивних затрат робочого часу і енергії працівника, до передчасної втоми і зниження продуктивності праці. Обслуговування робочого місця охоплює цілу систему заходів по забезпеченню робочих місць засобами, предметами праці і по наданню різного роду послуг виробничого характеру. Управління обслуговуванням робочих місць може здійснюватися централізовано, коли всі функції з обслуговування здійснюються єдиними, централізованими службами підприємства, або децентралізовано, коли всі функції з організації робочих місць передаються первинним підрозділам підприємства (цехам, бригадам). Крім того, на деяких підприємствах застосовується змішаний спосіб організації робочих місць, при якому частина найбільш важливих і складних функцій здійснюється централізовано (наприклад, профілактика і наладка обладнання), а інші — децентралізовано, силами самих цехів і бригад.