3.14. Особливості будови і утримання колії на ділянках з автоблокуванням і електричною тягою

3.14.1. Для забезпечення роботи пристроїв автоблокування та електричної тяги застосовують рейкові з’єднувачі трьох видів: стикові, міжрейкові та міжколійні і, крім того, кабелі відсмоктувачів, дросельні та інші перемички, що під’єднуються до рейок.

Забезпечення необхідного рівня струмопровідності електропровідних рейкових стиків досягається за рахунок встановлення основних та дублюючих стикових з’єднувачів.

Основні стикові з’єднувачі є основними провідниками електричного струму та забезпечують однорідність рейкових стиків за електропровідностю. Основні стикові з’єднувачі необхідно встановлювати на станційних та головних коліях, які обладнані рейковими колами або використовуються для каналізації зворотного тягового струму. Функцію основних можуть виконувати приварні сталеві, сталеалюмінієві або мідні стикові з’єднувачі відповідного поперечного перерізу залежно від особливостей ділянки колії.

На станціях і перегонах неелектрифікованих ліній з автономною тягою встановлюються приварні сталеві з'єднувачі типу СРС-06 з діаметром струмопровідного канату 6,2 мм (рис. 3.9, а).

На станціях і перегонах з електротягою змінного струму встановлюються приварні сталеві стикові рейкові з'єднувачі перерізом струмопровідного канату не менше 60 мм² (чи із сталеалюмінієвого тросу) або приварні мідні стикові рейкові з'єднувачі перерізом струмопровідного канату не менше 50 мм². Допускається у станційних рейкових колах, крім колій наближення до тягових підстанцій та рейкових кіл, до яких підключені відсмоктуючі лінії, встановлювати два сталевих з'єднувачі типу СРС-06 з діаметром струмопровідного канату 6,2 мм (переріз 19 мм² кожного) замість мідного стикового рейкового з'єднувача перерізом струмопровідного канату 50 мм² або сталевого стикового рейкового з'єднувача перерізом струмопровідного канату 60 мм². Приварювання двох з'єднувачів типу СРС-06 повинно виконуватися зі зміщенням у горизонтальній площині (рис. 3.10).

На станціях і перегонах з електротягою постійного струму в рейкових колах, де проектом передбачено встановлення дросель-трансформаторів типу ДТ-0,2-500, ДТ-0,6-500 та на коліях, які використовуються для каналізації зворотного тягового струму і необладнані рейковими колами, встановлюються сталеві стикові рейкові з'єднувачі перерізом струмопровідного канату не менше 120 мм² (чи із сталеалюмінієвого тросу марки АС-95) або мідні стикові рейкові з'єднувачі перерізом струмопровідного канату не менше 70 мм².

Мідними стиковими рейковими з'єднувачами перерізом струмопровідного канату не менше 70 мм² обладнують рейкові кола на станціях і перегонах з електротягою постійного струму в рейкових колах, де проектом передбачено застосування дросель-трансформаторів типу ДТ-0,2-1000, ДТ-0,6-1000.

Рис. 3.9. Приварні стикові з’єднувачі: а – сталевий типу СРС-06; б – мідний;

1 – сталевий трос; 2 – мідний трос; 3 – манжета (обойма)

Рис. 3.10. Схема розташування двох стикових з’єднувачів типу СРС-06:

а – з приварюванням до головки; б – з приварюванням до підошви

Приварні стикові з’єднувачі (рис. 3.9) складаються з відрізка тросу відповідного діаметру, кінці якого затиснуті в стальні накінечники-манжети овальної форми. Кінці троса мідних з’єднувачів запаюються з торців (рис. 3.9 б). Фартушні стикові з’єднувачі (рис. 3.11) відрізняються наявністю у манжети фартуха, що дає змогу віддалити місце оплавлення металу манжети і тим самим не допустити ослаблення обтискання багатожильного тросу. З’єднувачі приварюють до зовнішньої (неробочої) сторони головки рейки електродуговим, газоплавильним або термітним способом нижче поверхні кочення таким чином, щоб їх не могли торкатися колеса рухомих одиниць і забезпечувалась можливість демонтажу (монтажу) стикових накладок. Надійне приварювання з’єднувачів забезпечується після ретельного зачищення бокових поверхонь головок рейок і накінечника-манжети до металевого блиску.

Приварювання стикових з’єднувачів до головки об’ємно-загартованих рейок забороняється.

До об’ємно-загартованих рейок приварювання стикових з’єднувачів проводиться на верхній грані підошви рейки з внутрішньої сторони колії (рис. 3.12).

Дублюючі стикові з’єднувачі служать додатковим провідником струму через стик та виконують допоміжну функцію при зміні опору основних з’єднувачів із-за їх перегорання, механічного пошкодження, порушення приварки та ін. причин. В якості дублюючих стикових з’єднувачів можуть застосовуватися приварні рейкові з'єднувачі того ж типу, що і основні з приварюванням їх до підошви рейки (рис. 3.12), а також пружинні та штепсельні з’єднувачі.

Рис. 3.11. Схема улаштування приварних фартушних стикових зєднувачів:

а – схема приварювання з’єднувача; б – схема розміщення з’єднувача відносно головки рейки

Рис. 3.12. Схема встановлення та приварювання стикових з’єднувачів до підошви рейок: а – для рейок типу Р50; б – для рейок типів UIC60, Р65, Р75

Дублюючі стикові (стрілочні) рейкові з'єднувачі повинні встановлюватися:

• на головних і приймально-відправних коліях станцій, по яких передбачається безупинне пропускання поїздів;

• на станціях по маршрутах проходження пасажирських і приміських поїздів;

• на всьому протязі відгалужень розгалужених рейкових кіл (на стрілочних переводах), що не обтікаються струмом автоблокування;

• на перегонах.

Пружні стикові з’єднувачі типу ПРЗ-65 (рис. 3.13) встановлюються на ділянках, де здійснюється рух пасажирських поїздів зі швидкістю не більше 100 км/год.

Дозволяється встановлювати ПРЗ-65 в стики з чотириотворними або шестиотворними накладками як основні (без приварних з’єднувачів) при укладанні інвентарних рейок – терміном не більше 3 місяців.

На стикові накладки, під якими встановлені пружні з’єднувачі, вздовж з’єднувачів наноситься смуга жовтого кольору. Порядок улаштування та експлуатації електропровідного стику з пружними рейковими з'єднувачами встановлюється відповідними нормативними документами Укрзалізниці.

Рис. 3.13. Схема улаштування пружних стикових з’єднувачів типу ПРЗ-65

Штепсельні стикові з’єднувачі (рис. 3.14) повинні мати надійний контакт з рейками. Вони складаються з двох стальних дротів діаметром 5 мм, до загнутих кінців яких приварені луджені або оцинковані штепселі. Кінці дротів загинаються спіраллю для зручності постановки в рейкових стиках з різними розмірами стикових зазорів. Отвори діаметром 9,810,4 мм для штепселів у шийці рейки свердлять на відстані 600 мм від торців рейок. Штепсель вважається правильно встановленим, якщо він входить в шийку рейки на половину довжини конусної частини. Для попередження пошкодження ці з’єднувачі пропускаються в пазусі між шийкою рейки та двоголовою накладкою (рис. 3.15), а при фартушних накладках дроти з’єднувача розміщують поверх накладок і закріплюють їх кліпсами.

Рис. 3.14. Штепсельний стиковий з’єднувач:

1 – кліпса; 2 – штепсель; 3 – перемичка

Рис. 3.15. Стик зі штепсельним стиковим з’єднувачем

Крім сталевих дротів у якості перемички застосовуються сталеві троси відповідного поперечного перерізу, при цьому штепселі можуть бути іншої конструкції (рис. 3.16) з болтовими наконечниками під отвори у шийці рейки діаметром 22 мм.

Встановлення основного або дублюючого стикового з’єднувача при поточному утриманні рейкових кіл виконується у плановому порядку.

Міжколійні та міжрейкові мідні з'єднувачі забезпечують паралельну роботу рейкових ниток на ділянках електротяги для зменшення загального активного електричного опору в рейкових колах. Вони мають такий же переріз, як і основні стикові.

На стрілочних переводах для пропуску електричного струму встановлюються з'єднувачі: стикові основні та дублюючі, стрілочні (довжиною від 600 мм і більше) для пропуску сигнального струму та стрілочні для одночасного пропуску сигнального і тягового струму. При застосуванні сталевих стрілочних з'єднувачів наконечники можуть бути болтові та штепсельні, при мідних – тільки болтові.

З'єднувачі на стрілочних переводах встановлюються згідно з типовими затвердженими схемами.

У мови застосування інших (в тому числі нових та експериментальних) типів з’єднувачів або струмопровідних стиків регламентуються окремими відповідними нормативними документами Укрзалізниці.

Рис. 3.16. Штепсельний стиковий з’єднувач з болтовими наконечниками

3.14.2. Для розриву рейкових електричних кіл автоблокування використовують ізолюючі рейкові стики.

Ізолюючі стики можуть бути збірними, клеєболтовими звичайними або клеєболтовими високоміцними.

Ізолюючі стики повинні розміщуватись над серединою шпального ящика. Не допускається встановлення ізолюючих стиків на одній шпалі.

У колії з дерев’яними шпалами рейки з обох сторін від збірного ізолюючого стику повинні бути закріплені протиугонами в «замок» на 13 шпалах з кожної сторони стику, за винятком шпальних ящиків, де знаходяться перемички від кабельних стійок, дросель-трансформаторів і колійних ящиків. Для кріплення цих перемичок на коліях із залізобетонними шпалами у шпальних ящиках встановлюються спеціальні бруски, виготовлені з старопридатних дерев’яних шпал.

В збірних використовуються облягаючі металеві накладки (рис. 3.17) і подовжені стикові болти (див. табл. Д.3.2) або спеціальні повнотільні накладки з полімеркомпозитних матеріалів з типовими стиковими болтами.

В ізолюючих стиках торцеві прокладки повинні бути наскрізними товщиною 5÷8 мм і за рівнем однаковими з поверхнею кочення головок рейок, торці рейок в стику не повинні мати накату. Ізолюючі прокладки повинні бути цілими і виступати з-під металевих накладок, шайб і прокладок на 4÷5 мм та повинні бути очищені від бруду, мазуту, металевого пилу і т.ін.

В клеєболтових стиках використовуються типові шестиотвірні двоголові накладки, простругані по верхніх і нижніх гранях, або спеціального прокату накладки, що повністю заповнюють пазуху рейок (рис. 3.18). Накладки стягуються болтами звичайної чи підвищеної міцності за допомогою гайок з пружинними колійними шайбами.

Рис. 3.17. Ізолюючий стик з облягаючими металевими накладками:

а - при залізобетонних шпалах та скріпленні КБ; б - при дерев'яних шпалах і костильному скріпленні; 1 - рейка; 2 - накладка; 3 - прокладка бокова; 4 - поліетиленова планка під болти; 5 - планка металева; 6 - втулка; 7 - шайба пружинна; 8 - гайка; 9 - болт стиковий; 10 - ізолююча прокладка під рейку;

11 - підкладка; 12 - болт клемний; 13 - болт закладний; 14 - шайба пружинна; 15 - шайба плоска; 16 - прокладка під підкладку; 17 - клема лита; 18 - шайба

Високоміцні ізолюючі стики застосовуються у безстиковій колії з довгими рейковими плітями довжиною з блок-ділянку або перегін без улаштування зрівнювальних прольотів, а також у безстикових стрілочних переводах. Високоміцні ізолюючі стики виготовлюються з шестиотворних накладок спеціального профілю, ізолюючих матеріалів, спеціальних болтів і гайок (рис.3.19).

Поверхні рейок і накладок, що підлягають склеюванню, перед нанесенням клею обробляють до металевого блиску дробоструменевим способом і знежирюють. Накладки та болти ізолюють від рейок шарами склотканини, просоченої епоксидним клеєм. Прикріплювачі рейок (костилі, клеми, стикові вкладиші) на стикових шпалах повинні бути ізольовані від накладки так, як це показано на рис. 3.21.

Гарантійний строк експлуатації для клеєболтових стиків з двоголовими накладками - 150 млн. т брутто пропущеного вантажу, а для високоміцних стиків - 300 млн. т брутто.

Рис. 3.18. Клеєболтовий ізолюючий стик: а - з типовими проструганими накладками; б - з повнопрофільними накладками; 1 - накладка; 2 - болт; 3 - ізоляція із склотканини, просоченої епоксидним клеєм	Рис. 3.19. Клеєболтовий високоміцний ізолюючий стик

Рис. 3.20. Накладка полімеркомпозитна

в

Рис. 3.21. Кріплення стику до основи: а - при костильному скріпленні; б - при роздільному скріпленні; в – при нероздільному безболтовому скріпленні з анкером і пружною клемою

Збірні ізолюючі стики повинні систематично оглядатися. В необхідних випадках, але не рідше одного разу на два роки, вони оглядаються зі зняттям накладок і заміною пошкоджених або зношених деталей. Для своєчасної заміни ізолюючих деталей треба мати достатній їх запас на кожній дистанції колії та околотку.

Ізолюючі стики повинні бути встановлені в створі з прохідними, вхідними, вихідними, маршрутними та маневровими світлофорами. Допускається зміщення ізолюючих стиків: в обидві сторони не більше ніж на 2 м біля вхідних світлофорів; до 10,5 м у напрямку руху і до 2 м проти напрямку руху біля решти світлофорів, крім вихідних і маневрових для виїзду з колій.

На приймально-відправних коліях ізолюючі стики встановлюються на відстані 3,5 м від граничного стовпчика. Відстань між ізолюючими стиками і вихідними та маневровими світлофорами (розміщеними на найближчій до стиків відстані за умовами габариту) не повинна перевищувати 40 м. Розбіжність ізолюючих стиків на протилежних нитках колії на з’їздах і стрілочних переводах допускається не більше 1,9 м.

Не допускається суміщення ізолюючого стику з перехідним стиком за типом рейок.

Від кожного ізолюючого стику повинен бути влаштований відвід води.

Ізолюючі прокладки в сергах вістряків, зв’язних смугах і розпірках повинні бути справні, очищені від бруду та надійно з’єднані.

3.14.3. Рейки мають бути ізольовані від баласту. Для цього забруднений баласт необхідно вчасно видаляти із-під рейок. При цьому зазор між рейкою і баластом повинен бути не менше 3 см при дерев'яних шпалах. На ділянках з залізобетонними шпалами баласт має бути на одному рівні з поверхнею шпали в її середній частині.

Дроти міжколійних з'єднань повинні бути ізольовані від баластного шару.

Знімні дрезини, візки та інші рухомі одиниці, що використовуються при роботах, а також колієвимірювальні шаблони, стягувальні й інші прилади, повинні мати ізоляцію, що виключає замикання рейкових ниток.

3.14.4. Всі металеві конструкції (мости, шляхопроводи, опори тощо), на яких кріпляться елементи контактної мережі, деталі кріплення ізоляторів контактної мережі на залізобетонних опорах, а також металеві конструкції, що стоять окремо (гідроколонки, світлофори, елементи мостів і шляхопроводів тощо), розміщені на відстані менше 5 м від струмоведучих частин контактної мережі, повинні заземлюватися або бути обладнані пристроями захисного відключення при попаданні на споруду високої напруги.

Заземленню підлягають також всі розміщені в зоні впливу контактної мережі змінного струму металеві споруди, на яких можуть виникати небезпечні напруги.

Шляхопроводи та пішохідні мости, розміщені над електрифікованими коліями, повинні бути із суцільним настилом і мати захисні щити в місцях проходу людей для огородження частин контактної мережі, що перебувають під напругою.

Монтуються заземлення дистанціями контактної мережі; демонтаж і відновлення цих заземлень при виконанні колійних робіт здійснюється виконавцем робіт (спеціально проінструктованими робітниками) під спостереженням представника дистанції контактної мережі.

3.14.5. При заміні окремих рейок на електрифікованих ділянках, не обладнаних автоблокуванням, необхідно встановлювати перемички з мідного дроту перерізом 50 мм² при змінному струмі і 120 мм² при постійному струмі.

На ділянках з автоблокуванням перед заміною рейки необхідно на сусідніх з нею ланках встановити поперечні перемички такого ж перерізу.

3.14.6. Роботи з рихтування колії більше 6 см на ділянках з автоблокуванням повинні погоджуватись з начальником дистанції сигналізації та зв'язку. На електрифікованих ділянках рихтування більше 2 см, піднімання колії більше 6 см і зміна підвищення зовнішньої нитки кривої більше 1 см повинні погоджуватись з начальником дільниці або начальником дистанції електропостачання.

При виконанні на роздільних пунктах, обладнаних електричними рейковими колами, колійних робіт із заміни колійної решітки, суцільної та поодинокої заміни рейок, стрілочних переводів або окремих металевих частин стрілочного переводу: рамної рейки, вістряків, хрестовини стрілки, рухомого осердя і вусовика хрестовини з рухомим осердям, першої з'єднувальної тяги або її серг, при перешиванні колії в зоні вістряка, роботі електробаластерів, щебенеочисних машин, колієукладальних кранів та інших колійних машин, а також при виконанні земляних робіт, під час яких порушується або може порушитися дія пристроїв СЦБ, повинен бути присутнім електромеханік СЦБ.

3.14.7. Встановлюється наступний порядок забезпечення утримання електричних рейкових кіл.

На працівників дистанцій колії покладається виконання робіт зі встановлення, заміни та справного утримання ізолюючих деталей ізолюючих стиків, серг вістряків, зв'язних смуг та розпірок стрілочних переводів, арматури обдування і обігріву стрілок, прогонових споруд мостів, настилів переїздів, шпал, трубопроводів, стикових з'єднувачів (основних і дублюючих) на перегонах, а також свердління отворів для стрілочних і тягових з'єднувачів та джемперів, дросельних, міждросельних та бутлежних перемичок, встановлення стрілочних і тягових з'єднувачів та джемперів при заміні рейок і стрілочних переводів.

Працівники дистанцій сигналізації та зв’язку виконують роботи зі встановлення, заміни та справного утримання приладів рейкових кіл (колійних реле, трансформаторів, генераторів, фільтрів тощо), кабелів, кабельних стійок, колійних ящиків, дросель-трансформаторів, перемичок до кабельних стійок, ящиків і муфт, дросельних і міждросельних перемичок, перехідних і тягових з'єднувачів та джемперів, магнітних педалей, шлейфів АЛС, ізоляції гарнітурних кутників, заземлень польових пристроїв СЦБ на роздільних пунктах і перегонах, а також, стикових з'єднувачів (крім пружних) на станціях (роз'їздах, блок-постах).

На дистанції електропостачання покладається виконання робіт зі встановлення, заміни та справного утримання заземлень опор контактної мережі та їх іскрових проміжків, заземлень пішохідних мостів, шляхопроводів, естакад та інших споруд, на яких закріплена контактна мережа, постів секціювання, пунктів паралельного з'єднування комплектних трансформаторних підстанцій, приводів роз'єднувачів на перегонах і роздільних пунктах, відсмоктувальних фідерів тягових підстанцій, відсмоктувальних ліній і дросель-трансформаторів (з перемичками), які встановлені спеціально для заземлення цих пристроїв і для підключення відсмоктувальних фідерів, електротягових з'єднань під'їзних колій тягових підстанцій.