3.3. Утримання рейок

3.3.1. Рейки, що експлуатуються в колії, не повинні мати пошкоджень та дефектів, що створюють загрозу безпеці руху поїздів.

Для збільшення термінів служби рейок і попередження передчасної появи дефектів необхідно вчасно виправляти відступи за рівнем у профілі та плані; утримувати стикові зазори в межах встановлених норм; слідкувати за змінами в умовах експлуатації та коригувати підвищення зовнішньої рейки в кривих; застосовувати змащення бокової робочої грані головок рейок в кривих; слідкувати за станом нахилу рейок; вчасно замінювати зношені накладки; наплавляти збиті кінці рейок; не допускати ударів по рейках при виконанні вантажно-розвантажувальних і колійних робіт. В процесі експлуатації дозволяється переукладання рейок з боковим зносом із кривих у прямі ділянки колії, із зовнішньої нитки кривої на внутрішню, у тому числі із заміною робочого канту з дотриманням технології виконання колійних робіт. Дозволяється переукладання рейок з боковим зносом із кривих у прямі, із зовнішньої нитки кривих на внутрішню, у тому числі зі зміною робочого канту.

Для запобігання утворення вертикальних і горизонтальних уступів при заміні рейок в процесі експлуатації кінці рейок, що укладаються в колію, повинні мати однакову висоту і ширину головки з кінцями рейок, що лежать в колії.

Рейки, що мають вертикальні та горизонтальні уступи більше 2 мм, повинні з’єднуватись перехідними накладками, а на коліях V-VІІ категорії може бути виконано наплавлення зниженого кінця або шліфування підвищеного кінця рейки. До проведення вказаних робіт (на термін не довше 3 діб) швидкості пропуску поїздів по стиках з вертикальними та горизонтальними уступами від 2 до 3 мм обмежуються до 80 км/год, при уступах від 3 до 4 мм – до 60 км/год, при уступах від 4 до 5 мм – до 25 км/год, при уступах від 5 до 6 мм – до 15 км/год, а якщо уступ перевищує 6 мм, то до його усунення необхідно припинити рух поїздів.

3.3.2. При виникненні дефектів, що залежать від недостатньої міцності металу рейок, недоліків у технології їх виготовлення або зварювання, ненормальних впливів рухомого складу (буксування, прохід рухомого складу з повзунами тощо), необхідно пред'явити рекламацію відповідним підприємствам і організаціям.

3.3.3. Дефекти у рейках класифікуються залежно від їх виду, місця розміщення по перерізу та довжині рейки, основної причини утворення дефекту та виду зварювання, якщо дефект у зварному з'єднані. Кожен дефект віднесений до відповідної групи і йому присвоєно номер (див. діючу «Класифікацію і каталог дефектів і пошкоджень рейок»).

3.3.4. Рейки на головних і приймально-відправних коліях повинні періодично перевірятися дефектоскопним вагоном за графіком, затвердженим начальником служби колії. Рейки та стрілочні переводи на головних і приймально-відправних коліях перевіряються дефектоскопними візками - за графіком, затвердженим начальником дистанції колії. Робота засобів рейкової дефектоскопії регламентується «Положенням про систему організації роботи, ремонту і обслуговування засобів дефектоскопії в колійному господарстві».

Суцільні огляди рейок і скріплень на головних, приймально-відправних, сортувальних та інших коліях і стрілочних переводах повинні проводитись обов'язково навесні, після звільнення колії від снігу, та восени. В інший час року рейки оглядаються періодично, залежно від їх стану.

Порядок огляду рейок встановлюється начальником дистанції колії.

При оглядах рейок виконується перевірка торців, болтових отворів і шийки рейки під накладками щупом, обстукування кінців молоточком тощо. Сумнівні місця необхідно оглядати через лупу, а в стиках – зі зняттям накладок.

При огляді рейок необхідно звертати увагу на місця, в яких частіше за все з'являються тріщини: на шийку рейки, на поверхню головки, на кінці рейок. Дефектні рейки можуть бути виявлені за такими ознаками: місцеве розширення головки, темні поздовжні смуги на поверхні кочення, почервоніння під головкою, тонкі поздовжні чи поперечні тріщини на верхній чи боковій поверхні головки, іржаві чи сині смуги в місці переходу з шийки на підошву та на полиці підошви, вищербини на головці рейки тощо.

Огляду підлягають також рейки покілометрового запасу. Результати огляду заносяться в журнал встановленої форми.

При наявності на рейках пошкоджень або дефектів залежно від їх характеру рейки поділяються на дві категорії: дефектні та гостродефектні.

3.3.5. Ознаками, що визначають дефектні рейки у головних та приймально-відправних коліях, є :

а) перевищення нормованого приведеного, вертикального або бокового зносу головки рейки (табл. 3.1), у тому числі через зім’яття головки (деф. 43);

б) перевищення нормованої деформації поверхні кочення головки рейки більше величин, зазначених в табл. 3.2 при вимірі лінійкою довжиною 1 м;

в) відлущення та викришування на поверхні кочення головки (деф.10) або на її викружці (деф.11) глибиною понад 3 мм при довжині понад 25 мм у головних коліях з вантажонапруженістю понад 25 млн. ткм брутто/км на рік, а також у головних коліях при вантажонапруженості менше 25 млн. ткм брутто/км на рік і у всіх приймально-відправних коліях при викришуванні глибиною понад 4 мм та довжині понад 35 мм;

г) відлущення та викришування загартованого шару у стику (деф.17.1) при глибині понад 3 мм або при глибині понад 3 мм на іншій частині рейки (деф. 17.2), а також викришування загартованого шару на довжині понад 25 мм або на глибину понад 3 мм (деф.18);

д) в кривих ділянках колії з радіусом 500 м та менше рейки типу Р50 з шириною головки 85 мм та типів UIC60, Р65 та Р75 з шириною головки 90 мм (деф. 43);

е) корозія шийки рейки (деф. 59) на глибину понад 2 мм для типу Р50 та легше, понад 3 мм для UIC60 і Р65 та понад 4 мм для Р75, а також місцевий знос підошви рейки від костилів та інших деталей скріплень або корозію підошви (деф. 69) на глибину понад 6 мм для типу Р50 та легше, 7 мм для UIC60 і Р65 та 8 мм для Р75;

є) довжина рейки менша за 4,5 м (за винятком стрілочних з'їздів, де довжина рейок визначається епюрою), а також рейки-близнята, що в сумі дають довжину 12,5 м і менше, крім укладених із клеєболтовими стиками.

ж) у головних коліях не усунутий грат рейки у зварних стиках.

3.3.6. Ознаками, що визначать дефектні рейки у інших станційних коліях , є:

а) знос рейки, який перевищує нормативи, приведені у табл. 3.2;

б) тріщини у головці, шийці, підошві рейки та місцях переходу шийки у головку та підошву;

в) викол підошви рейки;

г) провисання кінців рейки, включаючи зім'яття, на 8 мм і більше, а також з уширенням головки в середину колії, що робить неможливим утримання її за шириною у межах допусків;

д) довжина рейки менша за 4,5 м (за винятком стрілочних з'їздів, де довжина рейок визначається епюрою), а також рейки-близнята, що в сумі дають довжину 12,5 м і менше, крім укладених із клеєболтовими стиками;

е) відрубані (неопиляні), відрізані газополум'яним способом або абразивними кругами кінці рейки незалежно від її довжини, а також пропалені отвори у рейці або не усунутий грат у зварних стиках рейки, окрім підошви.

3.3.7. Швидкості руху поїздів на ділянках з дефектними рейками встановлюються за табл. Д. 8.15.

3.3.8. Основними ознаками, що визначають гостродефектні рейки у головних і приймально-відправних коліях, є :

а) поперечні, поздовжні чи похилі, видимі чи внутрішні (виявлені дефектоскопними засобами) тріщини у головці незалежно від їх розміру (крім поперечних тріщин у головці рейок типу UIC60, Р65 та Р75 за деф. 21.2Н на дільницях з вантажонапруженістю до 30 млн. ткм/км брутто на рік, що не виходять на поверхню і не заходять за середину головки і взяті у шестиотворні накладки (забороняється встановлювати накладки в тому випадку, якщо дефект розташований на відстані менше 4,5 м від торця рейки (пліті) або якщо він розташований ближче 12,5 м від раніше виявленого дефекту, що взятий у накладки) на чотири крайніх болти), тобто всі дефекти другої та третьої груп (20; 21; 24; 25; 26; 27; 28; 30В; 30Г; 38), а також дефекти 14 та 18 при наявності поперечних тріщин;

б) поздовжні тріщини та виколи через них у місцях переходу головки у шийку з однієї чи з двох сторін шийки, незалежно від їх розміру, рейки з виколом частини головки (деф. 52) або з почервонінням під головкою, як ознакою тріщини;

в) тріщини від болтових отворів (деф. 53) та тріщини у шийці рейки, незалежно від їх розмірів (дефекти 50, 55 та 56);

г) місцевий знос або корозія кромок підошви рейок (деф. 69) глибиною понад 6 мм для рейки типу Р50 і легше, понад 7 мм для UIC60 і Р65 та понад 8 мм для Р75, поздовжні та поперечні тріщини у підошві, незалежно від розмірів, в тому числі тріщини корозiйно-втомлювального походження, виколи частини підошви рейки (дефекти 60; 62; 65; 66; 68; 69);

д) поперечний злам рейки (дефекти 70; 74; 79);

е) відрубані (неопиляні) або відрізані газополум'яним способом кінці рейки незалежно від її довжини, а також пропалені отвори у рейці (деф. 53.1А).

3.3.9. Ознаками, що визначать гостродефектні рейки у інших станційних коліях, є:

а) виколи головки рейки;

б) вертикальний знос рейки, при якому реборди коліс рухомого складу зачіпляють гайки колійних болтів;

в) поперечний злам рейки;

г) інші дефекти рейки, при яких необхідність негайної їх заміни встановлюється шляховим майстром.

Таблиця 3.1