19. Хто кому сад покраде

Якщо хто у шляхтича сад покраде, і на нього буде показано або з краденим спіймано, той має заплатити дванадцять рублів грошей, а мужику три рублі грошей.

20. Про оцінку землі

Також постановляємо: коли б ми самі, або Пани-Рада наші послали оцінювати маєтки у якій-небудь справі, тоді мають оцінювати таким чином: служба людей — десять коп грошей, пустощі — п'ять коп грошей, на землях присадибних діжка землі з перегноєм — півкопи грошей, а без перегною — двадцять п'ять грошей, на сіножатях за віз сіна — по п'ятнадцять грошей; а бори і ліси придатні як для пашні так і сіножаті, мають таким же чином оціню­ватися; а пущі мають оцінюватися з урахуванням цінності і користі землі, на скільки земля і пуща корисними будуть.

Розділ ДЕСЯТИЙ ПРО МАЄТКИ, ЯКІ ОБТЯЖЕНІ БОРГАМИ, І ПРО ЗАСТАВУ

1. Якби хто купив обтяжений боргами маєток, а кредитор мовчав би десять років

Також постановляємо, що якби хто купив якийсь маєток і спокійно ним володів, заплативши за нього сповна або недоплативши, а цей маєток було б обтяжено боргом, який було на маєток записано ще до його продажу, але кредитор мовчав би про цей борг десять років строку земської давності і через суд не стягував, то він не мусить стягувати борг з маєтку, а тільки з самого боржника. А якби боржник не мав можливості заплатити, то за цей борг його має бути віддано на милість кредитора. Якщо ж за той борг до встановлення земської давності було би притягнуто до суду того, хто утримує цей маєток, то кредитору у відповідності до першого запису в ра­хунок боргу має бути присуджено держання маєтку, а той, у чиїм держанні знаходиться цей маєток, має сплатити цей борг. Той же, хто зараз володіє цим маєтком, може стягти ці гроші та всякі інші витрати з того, у кого купив маєток, особливо якщо свого часу, коли записував цей маєток, не прийняв на себе цього боргу і будь-яких інших витрат.

2. Якби хто взяв чужий маєток, обтяжений боргами, в рахунок належного йому боргу

Якщо кому буде присуджено в рахунок якихось боргів чийсь заставле­ний маєток через відсутність іншого, а з цього маєтку могли би бути спла­чені обидва борги, то той, кому належить більша сума, незалежно від того, чи утримує він цей маєток, чи прагне отримати його в рахунок боргу, буде зобов'язаний сплатити іншому кредитору меншу суму, а сам цей маєток мусить тримати в заставі за обидва борги до тих пір, поки його не викупить законний власник, який після цього отримує всі права на маєток. Проте той, кому належить більша сума, на свій розсуд може другому кредитору віддати маєток за його гроші, або обидва кредитори можуть віддати його під заставу комусь під ту ж суму і поділити ці гроші.

3. В яких випадках необхідно присягати про борг

Також постановляємо, що кожен, хто скаржиться як з приводу своїх збит­ків, спричинених йому якимось чином, так і з приводу належного йому боргу, на який він мав борговий запис, але загубив його і надав би достойних свідків, які бачили цей борговий запис, то ці свідки мусять підтвердити, скільки йому зобов'язаний заплатити боржник, а позивач має присягнути, і боржник мусить йому заплатити стільки, скільки позивач назве під присягою, і на цьому має бути кінець. А хто мав би борговий запис, тому цей борг має бути виплачено за борговим записом без присяги. Постановляємо, щоби жоден шляхтич і міщанин не давав у борг без боргового запису більше десяти коп. А якби хто із шляхтичів або міщан дав у борг без боргового запису більше десяти коп грошей, а боржник відмовився би від цього, то суд мусить за­боронити присягнути кредитору на більшу суму, ніж десять коп, а що кре­дитор дасть у борг без боргового запису поверх десяти коп, те має втратити.