4. Для розгляду кривд у суді панам з"їжджатися через два тижні після початку посту

Також постановляємо: для розгляду заподіяних штяхтичам від панів або від врядників, наших і польських, кривд, які виявилися в захопленні зе­мель, у пограбуваннях, розбоях, насильництві і вбивствах, або між самими панами і їхніми підданими, встановлюємо для розгляду таких справ один [судовий] рок щорічно, до якого пани будуть зобов'язані з'їжджатися у при­значене місце, у Вільні, після початку посту, і ніхто не повинен мати ніяких відмовок, крім тільки хвороби. І на цьому року, як на завитому, кожен пан повинен виправдатися перед іншим. І якщо кого буде звинувачено в тому, що його судили не за правами писаними, той має кожному відповісти і на тому ж року виправдатися. Проте такі справи ніде не повинні розглядати­ся, а тільки в нашому господарському палаці у Вільні.

5. Про кривди, які терплять пани і земяни

від інших панів і пані вдов, намісників і підданих їх,

коли вони не отримують правосуддя

Також постановляємо: якби якому пану інший пан або пані вдова, або земянину пан чи намісник або його піддані спричинили яку кривду, тоді скривджені мають вимагати, щоби з кривдником, з намісником, або зі свої­ми підданими справедливість вчинена була. Якщо ж той пан після звернен­ня до нього не захоче здійснити правосуддя, а ми, господарь, у той час не будемо знаходитися у нашій державі, Великому князівстві Литовському, тоді той має поскаржитися двом або трьом нашим панам радним, які будуть знаходитися поблизу, і взяти у них повістки, щоб той пан з'явився до суду особисто і привів із собою намісника і своїх підданих, які спричинили крив­ду, на найближчий сейм, який буде призначено нами, господарем, або на­шими панами радними. А відповідач має з'явитися сам і привести своїх підданих і повинен буде відповідати, як на завитому року.

Якщо ж на цьому сеймі не було б відновлено справедливість, то відпо­відач повинен з'явитися перед панами радними у той рок, який ми визна­чили панам радним щорічно збиратися у Вільні для розгляду таких справ через два тижні після початку великого посту. А пани, зібравшись у той рок у Вільні, будуть зобов'язані, не роз'їжджаючись, розглядати усі ці справи і вирішувати їх відносно тих, які будуть покликані на цей рок. Пани, розглядаючи такі справи, мають судити у відповідності до прав писаних. Проте, якщо прийшлось би судити такі справи, які не були б передбачені цими правами, то наші пани радні мають судити такі справи за старим звичаєм до тих пір, доки ми, господарь, не обговоримо такі випадки з па­нами радними і не накажемо вписати відповідних постанов до прав. Під час розгляду справи в будь-якому суді до винесення вироку ніхто не повинен апелювати до нас, господаря, але кожен повинен відповідати позивачеві з якої-небудь справи до остаточного розгляду справи у суді. А якщо одна із сторін визнає вирок несправедливим, то, взявши витяг із книг судових вироків, може апелювати до нас. І якщо від нього було що відсуджене за рішенням суду: якщо маєток, то повинне бути зроблене введення у воло­діння цим маєтком; якщо з нього відшкодовані були збитки, то це має бути повернуте. Апеляція ж не повинна затримувати задоволення вимог позивача. Якби всі пани не змогли з'їхатися до того року, а той, кого було б по­кликано до суду на цей рок, не бажаючи відповідати перед судом із метою затягнути справу, вимагав, щоб його справу розглядали всі пани, тоді ті пани, що зібралися, мають самі судити, а покликаний до суду не повинен апелювати, але має довести справу до кінця перед тими панами, які збе­руться на той рок.

А якби хто мав наші листи, щоб його ніхто не судив, крім нас, госпо­даря, то такий перед судом не повинен прикриватися цими нашими листами і до нас апелювати, але повинен перед нашими панами радними довести судову справу до кінця на тому земському року, тому що ми від нашо­го господарського імені наших панів радних призначаємо комісарами, щоб вони чинили правосуддя нашим підданим.