35. Про вижа, якого ніхто пересвідчити не може

Також постановляємо: якби де послали у справах наших земських або за скаргами підда­них наших вижа від нас чи Пани-Ради, то той виж повинен при собі понятих мати. А прий-шлось би у якій справі опитувати вижа, тоді жодний вижа пересвідчити не може. Також, якби якійсь із сторін здалося, що виж свідчив інакше ніж їм заявив, тоді виж повинен буде свої свідчення понятими, яких при собі мав, підтвердити, що саме так було.

36. Після суду не має ніхто без вижа примирення чинити

Також постановляємо, що після суду нашого господарського і панів воєвод, і старост наших, і суддів призначених, що буде кому присуджене — маєток чи сума грошей, по суду і за вироком, не має жодний жодного примирення чинити, окрім перед децьким, і оплати без вижа, якщо той буде наданий, або перед вижем законним, взявши вижа від суду або тих суддів, які будуть йому правосуддя чинити. А якби хто інакше вчинив, то примирення те за законне не визнаємо, а той, хто через заборону нашу посмів те вчинити, повинен буде заплатити тим суддям, які судили, три рублі грошей. А також, хто помирився не за прими­ренням, а за рішенням суду, мають своє одержати і децьким заплатити. А ті, хто при такому примиренні незаконному були і печатки свої до примирювальних листів прикладали, повинні будуть платити нам, господарю, три рублі грошей.

Розділ СЬОМИЙ

ПРО ЗЕМСЬКІ НАСИЛЬСТВА, ПРО ПОБОЇ І ПРО ВБИВСТВА ШЛЯХТИЧІВ

1. Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства

Також постановляємо: якби хто навмисне напав на чий дім із метою вбивства або ж напав на дім з озброєними людьми і поранив кого у цім домі або вбив, або хоча б і не поранив би нікого, а тільки напав, той засуджу­ється до позбавлення життя; головщину має бути заплачено родичам уби­того з маєтку вбивці, а в нашу господарську казну така сама сума, а також штраф за рани.

А якби той, на чий дім скоєно напад, обороняючись, утік із свого дому і нікого не було б убито або поранено, то все одно той, хто напав на дім, засуджується до смертної кари, а нав'язку має бути заплачено господарю домівки; а що залишиться від маєтку насильника з-понад заплаченої суми, те зараховується як штраф на користь господаря.

2. Про докази насильства, чим воно має бути підтверджене і як воно має бути оскаржене

Якби хто напав на чий дім і скоїв убивство, то проти цього насильника потребується наступний доказ. Якби хто напав на чий дім і кого-небудь поранив або вбив, то той, хто постраждав із цього дому, відразу ж після нападу мусить сповістити про це своїх найближчих сусідів і показатися їм, від наших властей взяти вижа, який буде поблизу і показати йому сліди насильства, рани або вбитого. І потім, якби насильник не признався, той, на кого напали, буде мати можливість викрити його через навколишніх сусідів і вижа, а сам має при пораненому, з дружиною, якби він не мав дітей, а якби були дорослі діти, то із дорослими дітьми і слугами або че­ляддю, а якщо не було би слуг, то із двома співприсяжними він мусить про те присягнути. А того, хто скоїв напад, має бути присуджено до смертної кари як насильника.