Добавил:
Upload
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:Statut_VKL.doc
X
- •Статут великого князівства литовського
- •Розділ перший Про персону господарську
- •Розділ другий Про оборону земську
- •Про вольності шляхти і про розширення Великого князівства Литовського
- •Розділ п'ятий Про опікунів
- •Розділ восьмий Про земельні суди, про кордони і межі, про копи
- •Розділ дев'ятий Про лови, про пущі, про бортне дерево
- •Розділ десятий Про маєтки, які обтяжені боргами, і про заставу
- •Розділ одинадцятий Про головщини людей путних, селян і паробків
- •Розділ дванадцятий Про грабежі і про нав'язки
- •Розділ тринадцятий. Останній Про злодійство
- •4. Якби батько від дітей втік до ворожої землі, або хто з їхніх родичів
- •5. Як має бути покараний той, хто підробляв би господарські листи або печатки
- •6. Як має бути покараний той, хто образив господарського врядника або посланця
- •8. Якби хто багато за мало запросив або взяв би без пожалування
- •9. Всіх у Великому князівстві Литовському одним правом судити мають
- •10. Листи з канцелярії до припинення судочинства нікому не повинні даватися, але тільки з поважних причин
- •11. Відкриті листи мають кожному повернуті бути
- •12. Про листи господарські заповідні, якби хто про них не дбав
- •16. Дві частки маєтку можна віддати під заставу за гроші, але тільки не продавати навіки
- •17. Хто би кому що заповітом чи листом відписав і оголосив про це перед господарем і панами радними, то це має залишатися у силі навіки
- •18. Якби кому було дано листа, а він не користувався би цим листом і мовчав десять років
- •20. Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у четвертий судовий строк
- •21. Ящо хто встановлював би нові мита
- •22. Про звільнення людей від нових сплат і від підвод, і від робіт, окрім звичаїв, що встановилися здавна
- •23. Якщо хто заперечує проти господарського вироку
- •25. Знаходячись у короні Польській, господарь не повинен нікому нічого жалувати і підтверджувати привілеї
- •26. Проїжджаючи дорогами, ніхто не має права зупинятися на постій у господарських дворах
- •Розділ другий про оборону земську
- •1. Всі повинні ставати під свою повітову хоругву і проходити огляд
- •4. Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу, той має заявити про це перед гетьманом
- •6. Якби хто спізнився на військову службу і не приїхав у призначений строк без будь-якої поважної причини
- •7. Гетьмани не повинні наказувати своїм писарям
- •8. Про тих, кого буде послано старшими над заставою
- •9. Хорунжі не повинні лишати вдома земян і відпускати їх
- •10. Ніхто без відома гетьмана не повинен поїхати з війни
- •11. Якби хто на сторожі був недостатньо пильний
- •12. Про того, кого пошлють на заставу, щоби він
- •13. Будучи на військовій службі, ніхто не повинен нападати на шляхетські будинки і гумна
- •14. Якби кому на військовій службі не вистачило стадій для нього самого і для його коней
- •1. Господарь зобов'язується державу його милості Велике князівство і панів радних ні в чому не принижувати
- •2. Господарь зобов'язується розширити Велике князівство Литовське і що незаконно відібрано,
- •3. Чужинцям не можуть бути жалувані держання
- •4. Старі посади мають бути збережені
- •5. Держання не повинні відбиратися за заочним обвинуваченням
- •6. Господарь зобов'язується зберігати усі колишні постанови, а нові ухвалювати з панами радними
- •7. Його милість господарь зобов'язується зберігати в цілості вольності княжат, панят, шляхтичів і міщан
- •8. Господарь дозволяє всім вільно виїжджати
- •9. Після смерті батьків, діти: сини і дочки, не можуть бути позбавлені спадкових володінь
- •10. Простих людей господарь не повинен підносити над шляхтичами
- •11. Про доказ шляхетності
- •12. Якби хто кого приґанив, назвав його незаконнонародженим
- •13. Якщо хто приґанив би кого, заперечуючи шляхетство, а потім відрікся від своїх слів
- •14. Про побиття шляхтича, і про того, хто його бив
- •15. Якби шляхтич вислужив у пана чи князя маєток і хотів із цим маєтком піти
- •16. Як має бути покарано того, хто віднісся би без поваги до листів наших воєвод, старост і державців
- •17. Таємні корчми повинні воєводами відбиратися
- •1. Про удову, що залишилася на удовиному стольці, має від чоловіка вено і дорослих дітей
- •2. Про пустих удов, які не мають дітей
- •3. Якби яка жінка була заміжня і мала дітей, а записаного
- •4. Про мачуху, яка буде мати дітей від двох чоловіків
- •5. Якби дружина не мала дітей, то вона повинна залишатися на удовиному стольці на третій частці довічно
- •6. Дружина з малими дітьми після смерті чоловіка має залишатися на удовиному стольці до повноліття дітей.
- •7. Про видання дівчат заміж, як за життя батька, так і після його смерті
- •8. Перш ніж батько видасть свою доньку заміж, він має поставити вимогу перед зятем забезпечити вено
- •9. Про дівчат, які будуть видані заміж до чужої землі
- •10. Про дівчат, які без згоди батька і матері свавільно вийдуть заміж
- •11. Про дівчат, які після смерті батька і матері,
- •12. Про успадкування батьківських і материнських маєтків
- •13. Як має бути покарано того, хто вдарив батька або матір
- •14. Якби хто мав дітей від двох або трьох дружин
- •15. Княгинь, пані вдов і дівиць не мають ні за кого силою видавати, а тільки за їхньою згодою
- •1. Якби хто хотів вено записати жінці своїй
- •16. Якби яка вдова заміж пішла
- •17. Якщо яка вдова по смерті чоловіка свого зостанеться без дітей, не повинна відповідати у суді до року у жодних справах
- •1. Опікун має право вимагати через суд відшкодування дітям кривди, але не має права витрачати на це їхнє майно
- •2. Якби хто притягнув до суду неповнолітніх дітей,
- •4. Опікун не має права продати або розтринькати спадковий маєток дітей
- •5. Неповнолітні діти відповідають перед судом тільки
- •6. Старший син, або первородний, у опіці якого знаходиться спільний маєток його братів, не повинен нічого витрачати
- •7. Якщо опікуну доручають опікунство, як він повинен виконувати свій обов'язок
- •8. Маючи у опіці чужий маєток, не повинен з нього за свою вину платити
- •9. Якщо душоприкажчик та опікуни, почавши виконувати
- •10. Якби у кого за будь-який злочин маєток відібрано, а перед тим було дано оправу дружині його
- •11. Якби брат записав кому маєток, обминаючи інших братів
- •12. Ніхто нікому не повинен записувати у спадок те, чим сам не володіє
- •13. Якби хто-небудь за правом споріднення пред'явив
- •14. Хто має і не має права складати заповіт на своє рухоме майно
- •15. Про те, як повинні складатися заповіти на рухоме майно
- •16. Про свідків, які мають бути присутні при складанні
- •14. Якби хто кому записав маєток або землю по смерті своїй,
- •15. Хто на яку річ добровільний запис дасть, той має в силі залишити запис
- •20. Батько і мати не повинні дітям примусово маєтки відписувати за життя свого, як тільки за доброї волі
- •1. Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен
- •2. Кожен воєвода, старости і державці наші у своєму повіті
- •3. Як мають повістками господаря, панів воєвод, старост та інших врядників викликати до суду за кривду
- •4. Для розгляду кривд у суді панам з"їжджатися через два тижні після початку посту
- •5. Про кривди, які терплять пани і земяни
- •6. Про те, що децькі не повинні посилатися за князівськими і панськими людьми до того, як пану цих людей буде пред'явлена вимога, щоб він справедливість вчинив
- •7. Про виплату судових зборів
- •8. Про заміну в судовому процесі однієї особи
- •9. Про прокураторів
- •10. Про заборону сторонам від'їжджати з суду
- •11. Про строки виплати грошей
- •18. Як має бути покарано того, хто під час судового
- •19. Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян
- •20. Про судові збори суддям, які будуть судити за відсутністю воєвод із їхніми намісниками
- •21. Ніхто не повинен брати судових зборів більше, ніж установлено
- •22. Якби хто після суду і присяги добивався того ж, що раніше втратив по суду
- •23. Якби хто представив свідків, а вони показали
- •24. Якби хто з іншим володів не поділеним спільним маєтком
- •26. Державці, які нещодавно стали державцями,
- •27. Про розміри децькування, яке слід платити
- •9. Про виклик до суду того, хто у встановлений термін не з'явиться
- •28. Якби хто двох свідків надав, а третього не мав
- •29. Якби хто кому маєток продав і листа свого дав, а заявив,
- •30. Якби доказів не мали, а про черговість присяги не домовилися, тоді мають жереб кидати
- •31. Якщо кому щось судді сторонні присудять, мають відібрати,
- •35. Про вижа, якого ніхто пересвідчити не може
- •36. Після суду не має ніхто без вижа примирення чинити
- •1. Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства
- •2. Про докази насильства, чим воно має бути підтверджене і як воно має бути оскаржене
- •3. Якби насильник убив кого-небудь, утік із держави, як мають стягатися платежі з його маєтку
- •4. Якби хто убив насильника і його співучасників у своєму домі або під час нападу
- •5. Якби хто напав на чий маєток і його підданих, а той, захищаючи своє, його вбив
- •6. Про зґвалтування жінок і дівчат
- •7. Якби хто кому загрожував або похвалявся, а після цього скоїлося би вбивство, або згоріло подвір'я
- •8. Якби декілька осіб було притягнуто до суду за вбивство одного шляхтича
- •9. Якби хто поранив шляхтича в руку або ногу або вибив око
- •10. Якби хто, отримавши поранення, їздив по бенкетах, або по корчмах, а потім помер
- •11. Як рідні брати мають стягати головщину, якщо вбито їхнього батька
- •16. Якби хто на дорозі влаштував кому-небудь засідку і того було б поранено
- •17. Якщо хто притягне іншого до судової відповідальності за насильство, як мусить напад доводити
- •18. Якби кому у чиїмось домі було завдано шкоди або він зазнав насильства у дорозі з відома хазяїна дому
- •19. Якби хто наслав на чиє село своїх людей або напав на нього особисто, побив, поранив і пограбував
- •20. За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів
- •21. Якби шляхтич на дорозі скоїв розбійний напад
- •22. Про сварки
- •23. Про сварку у вечірній час
- •24. Якби хтось ненавмисне поранив кого і його було притягнуто до суду
- •25. Якби який слуга, захищаючи свого пана, кого-небудь поранив або вбив
- •26. Якщо чий-небудь слуга вчинить напад на дім або вбивство і втече
- •27. Якби хтось вчинив напад на іншого або вкрав щось,
- •28. Постанова про головщину для шляхтича і штрафу на користь господаря
- •29. Якщо якого злодія буде присуджено до смертної
- •30. Якби хто переховував у себе вдома злочинців, розбійників, злодіїв і вигнаних із країни
- •1. Перш за все розпочинають королівською постановою
- •2. Той, хто володіє за земською давністю, першим доводить своє право на володіння
- •3. Для вирішення земельних спорів у рок завитий необхідно виїжджати на місце
- •4. Про встановлення кращих кордонів
- •5. Свідками можуть бути тільки християни римського і грецького віросповідання
- •6. А хто може з державців судитися у копному суді
- •7. Як мають встановлюватися роки для розгляду спорів
- •8. Якби хто кому зіпсував кордон або межу
- •9. Про спільний ліс і про просіки
- •10. Якби кордоном між маєтком була річка
- •11. Якби хто затопив своїм ставком інший ставок
- •12. Якби хто хотів розширити свій став до чужого берега
- •13. Якщо хто на чужій землі посіє жито, як має бути
- •14. Якби хто тримав землю протягом трьох років,
- •15. Якби хто паплюжив свідків
- •16. Якби хто не відстояв перед суддями спаплюжених свідків
- •17. Про введення у володіння маєтком за борг або з якоїсь іншої причини
- •18. Якби за погодженням обох сторін маєток
- •19. Якщо які брати або родичі, які володіють неподіленим
- •20. Якби було призначено рок для розгляду справи
- •5. Про землю відмежовану і про сумісні, як мають доказ чинити
- •6. Про об'їжджання, якщо судді до згоди прийти не могли
- •20. Про людей, які приходять на волю * і відсидівши волю, геть ідуть, що мають платити
- •21. Чужої людини землю не повинні купувати без волі пана її
- •22. Якби хто кому поміж людей своїх призначив судовий розгляд
- •1. Якби хто незаконно полював у чужих володіннях
- •3. Як мають використовуватися борті, озера і луки, якщо хто має їх у чужій пущі
- •4. Що має платити той, хто виловить рибу
- •5. Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і затримав її
- •6. Як мають розглядатися у суді справи про борті
- •7. Якби хто-небудь виловив рибу з чужого озера, садка чи пруда
- •8. Якби хтось зруйнував або підрубав чиєсь соколине гніздо
- •9. Про боброві гони
- •18. Якби хто кому в гаю вирощеному шкоду вчинив
- •19. Хто кому сад покраде
- •20. Про оцінку землі
- •1. Якби хто купив обтяжений боргами маєток, а кредитор мовчав би десять років
- •2. Якби хто взяв чужий маєток, обтяжений боргами, в рахунок належного йому боргу
- •3. В яких випадках необхідно присягати про борг
- •4. Якщо заставоутримувач якусь віддану йому в заставу річ віддасть у заставу іншому за більшу суму
- •5. Дія давності не мусить поширюватися ні на яку заставу
- •6. Для розгляду справи про віддану у заставу річ мусить бути встановлений завитий рок
- •7. Якби хто заклав щось на певний термін
- •8. Якби хто заставив маєток на певний термін і не викупив його
- •9. Якби хто заставив кому маєток на термін
- •11. Про маєтки, заставлені на термін
- •12. Якби людей заставлених хто інший відібрав
- •1. Про головщину і про нав'язку ремісних людей
- •2. Про побиття і головщину тіунів, приставів та інших врядників
- •3. Про головщини і побиття простих людей і паробків
- •4. Про побиття і рани мужицькі і паробоцькі
- •5. Жид, татарин християн у неволі тримати не повинен
- •6. Людина вільна ні за який злочин у неволю не повинна взята бути
- •7. Про залік закупам суми в рахунок боргу за відпрацьований час
- •8. Якби чиясь людина, вільна або невільна,
- •9. Якби від кого втік челядинець, а той, будучи сповіщений про це, вільно його пропустив
- •10. Якби хто сина свого або вільну людину в неволю запродав
- •11. Якби хто під час голоду челядь свою прогнав
- •12. Невільниками люди вважаються з чотирьох причин
- •14. До винагород за передоручення слуги
- •15. Про слугу не передорученого, якби пану своєму зашкодив
- •1. Якби хто захопив або пограбував стадо господарське,
- •2. Якби хто пограбував чиє стадо на своїй землі, або на землі власника стада, або на місці потрави
- •3. Якби хто над шляхтичем або шляхтянкою грабіж вчинив
- •4. Про грабіж коня панського, дворянського або шляхетського
- •5. Якщо хто пограбує чию людину
- •6. Нав'язка селянину і селянці
- •7. Нав'язка за невільну челядь
- •8. Нав'язка за волів, корів та іншу скотину
- •9. Про міщан, що не повинні на торгу земян грабувати
- •10. Ціна на птахів
- •11. Ціна на птахів свійських
- •12. Ціна на собак
- •13. Якби кого вкусив неприв'язаний пес
- •14. Якби хто мав пса або тварину, які спричиняли б
- •8. Хто б чию челядь викрав або вивів
- •10. Ціна збіжжю встановлена
- •1. Про паробків, які десь крадуть
- •2. Яким чином у чиємусь домі мають відшукувати речові докази або слід
- •3. Якби хто перешкоджав шукати вкрадені речі або відбив речові докази
- •4. Якби хто спіймав чиюсь людину на місці злочину, то має вести її до її пана
- •5. Якби хто виявив у кого вкрадені речі, то мусить вести таку людину до її пана і просити правосуддя
- •6. Якби хто переховував у своєму домі спійманого на місці злочину злодія або знав про нього, або викупив від шибениці
- •15. Якби чиїсь люди, спіймані на розбої або крадіжці, показали на когось, що він із ними ділився
- •16. Якби шляхтич звинуватив чиюсь людину у злодійстві
- •17. Якби у кого було знайдено речовий доказ
- •18. Якби кого було звинувачено перед властями у крадіжці речі
- •19. Якби хто добивався повернення украденого і заявив, що вкрадено більше, ніж виявлено речових доказів
- •20. Якби хто вбив злодія на місці злочину
- •21. Якби хто у своєму домі поранив злодія, коли той обкрадав
- •22. Якби яку людину було запідозрено як злодія і були у наявності письмові докази цьому, але та не давала себе катувати
- •23. Якби хто вкрав щось на господарському подвір'ї
- •24. Про приблудних тварин
- •25. На яку людину знаки були прописані
- •26. Хто має обшукувати чий дім яким звичаєм
- •27. Якщо в домівці вкрадене знайдуть, а жінка користувалася тими вкраденими речами
- •28. Якби цінна вкрадена річ була принесена до чийогось двору, а не буде чим з дому злодія оплатити, повинна повернута бути
12. Про того, кого пошлють на заставу, щоби він
туди з'явився в строк, а його у вказаний строк
там не буде
Також постановляємо: якби ми особисто або наші пани радні послали кого на заставу у замок і визначили йому строк, до якого він мав би прибути у той замок, а він через свою недбалість у встановлений строк не приїхав туди, а в той час наші вороги обложили би той замок, і якби все обійшлося і вороги не заподіяли шкоди, тоді той, хто не приїхав у строк, втрачає своє майно, яке переходить до нас, господаря. А якби, не доведи Боже, вороги на той час заподіяли цьому замку шкоди, тоді той, хто спізнився з'явитися в строк, втрачає маєток і карається смертю.
13. Будучи на військовій службі, ніхто не повинен нападати на шляхетські будинки і гумна
Також постановляємо: якби який-небудь шляхтич, будучи на військовій службі, напав на дім або гумно іншого шляхтича, або, їдучи на війну, грабував у дорозі, і було б доведено, що він грабував або спричинив шкоди, тоді стільки разів, скільки він буде нападати на дім або на гумна або грабувати у дорозі, за кожен напад або грабіж у дорозі він повинен платити нав'язку за насильство.
14. Якби кому на військовій службі не вистачило стадій для нього самого і для його коней
Якби кому на військовій службі не вистачило стадій для нього самого і для його коней, тоді той має з гетьманським вижем куди-небудь поїхати або піти і взяти потрібний припас для себе і коней і за це він має заплатити у відповідності до постанови. А дрова мають брати там, де будуть стояти, але не можна розбирати будинки і спалювати паркани, ловити рибу у ставках і спускати ставки, витолочувати озимину і ярові. А якщо би хто спричинив такої шкоди, таких пан гетьман має ланцюгами закувати, а крім того, винуватець повинен відшкодувати спричинену шкоду і заплатити нав'язку за насильство.
А якби хто, знаходячись на службі нашій, на війні, напав на іншого, на обоз або на стоянку і поранив або вдарив кого, то такого, як розбійника, позбавляють життя.
Розділ ТРЕТІЙ
ПРО ВОЛЬНОСТІ ШЛЯХТИ І ПРО РОЗШИРЕННЯ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
1. Господарь зобов'язується державу його милості Велике князівство і панів радних ні в чому не принижувати
Також, якщо господь Бог з прихильністю поставиться і дарує нам іншу державу або королівство, то ми не тільки ні в чому не принизимо державу нашу, Велике князівство Литовське, і рад наших, але будемо охороняти від усякої ганьби і приниження, як це робив славної пам'яті батько наш під час свого щасливого панування.
2. Господарь зобов'язується розширити Велике князівство Литовське і що незаконно відібрано,
повернути державі
Також володіння того Великого князівства Литовського не зменшимо, а те, що буде несправедливо відторгнуте і неправильно взяте і потребуване, до володіння того князівства повернемо і повернути хочемо.
3. Чужинцям не можуть бути жалувані держання
і звання
Також зобов'язуємося і обіцяємо, що у наших землях того Великого князівства ні ми, ні наші нащадки нікому з чужинців не будемо давати у власність і в держання земель, замків, міст і будь-яких звань і чинів, але тільки місцевим уродженцям тих земель названого вище нашого Великого князівства.
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]