17. Організаційно-економічні і техніко-економічні відносини.

Виробничі відносини виникають не лише з приводу ви­робництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ або привласнення засобів і результатів виробництва. Вони виникають також і в процесі організації виробництва та управління ним. Ця група відносин називається організаційно-економічними відносинами. Вони характеризують лише стан виробництва, відображають особливості розвитку факторів виробництва, їх суспільну комбінацію. При цьому не зачіпаються соціально-економічні форми виробництва (феодалізм, капіталізм, соціалізм тощо). Тому організаційно-економічні відносини можуть мати спільний зміст на різних історичних ступенях розвитку. Це, наприклад, поділ праці, спеціалізація та кооперація праці, комбі­нування виробництва тощо.

Організаційно-економічні відносини теж є похідними (як і соціально-економічні) від відносин власності.

18. Економічний лад суспільства, його суть і структура.

Ек. лад – це система соціально-економічних відносин, розглянутих як цілісна і субординована ланка економіки. Визначають характер економічного ладу. Він може бути первиснообщинним, рабовласницьким, феодальним,капіталістичним, соціалістичним…

19. Методологічні аспекти механізму дії і використання економічних законів людьми.

Економічні закони виявляють об'єктивні, стійкі причинно-наслідкові зв'язки як у середині виробничих відносин, економічних процесів і явищ, так і між ними, розкривають сутність зв'язків (на­приклад, закони вартості, середнього або монопольного прибутку, співвідношення між складовими національного доходу). Економічні закони не можуть бути незмінними, оскільки економічні процеси не є чимось застиглим.

Розрізняють економічні закони загальні, специ­фічні та особливі..

Загальною основою дії економічних законів є об'єктивна, су­перечлива біосоціальна сутність людської істоти. Біологічна сутність людини відображає її об'єктивні природні характеристики. Соці­альна сутність є породженням об'єктивного процесу розвитку людсь­кого суспільства. Звідси економічні закони породжуються об'єк­тивною реальністю, яка створює саму людину.

Розрізняються сутність економічного закону, механізм його дії та використання. Щодо економічних законів застосовують такі категорії діалектики, як кількість і якість, зміст і форма, ціле і част­кове, суперечність тощо.

За певних умов людина спроможна використовувати економічні закони в своїх інтересах. Свідоме, узгоджене господарювання не­можливе без пізнання економічних законів.

20. Типи і еволюція економічних систем. Формаційний і загальноцивілізаційний підходи до типізації суспільства.

Типи ек. систем:

Ринкова

Адміністративно-командна система

Змішана економічна система..

Перехідна економічна система

Формаційний підхід:

Ідеологи марксизму К.Маркс і Ф.Енгельс у 40-х роках 19 ст. виступили з теорією макроісторичного розвитку людства. Згідно з цією теорією, розвиток людського суспільства - процес поступального переходу від однієї соціально-економічної формації до іншої. Причому кожна чергова формація - це новий ступінь розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, а також соціальних, політичних, юридичних та інших форм існу­вання суспільства. Вирішальну роль у розвитку формації мають продуктивні сили та виробничі відносини, які утворюють спосіб виробництва або матеріальний базис суспільства. Над ними підні­мається надбудова (комплекс економічних, політичних, правових, культурних, релігійних та інших форм людського спілкування). Такий підхід до історії розвитку людського суспільства в економі­чній літературі отримав назву формаційного.

Класична формаційна модель:

формації:

• первісно-общинна;

• рабовласницька;

• феодальна;

• капіталістична;

• комуністична.

Цивілізаційний підхід:

Цивілізаційний підхід передбачає:

1. Що у своєму розвитку суспільство йде не від формації до фо­рмації, а від цивілізації до цивілізації.

2. Що перехід від однієї цивілізації до іншої зумовлюється змі­нами в усьому комплексі економічних, політичних, правових, культурних, релігійних та інших форм людських відносин, яким надається рівноправне значення.

Діапазон існуючих уявлень про цивілізаційний підхід ви­ключно широкий,але найчастіше цивілізацію пов'язують із загальнолюд­ськими цінностями. Цивілізоване суспільство - це таке суспільство, в якому захищені права людини, де існують широкі можливості для всебічного її розвитку і т.д.

Зміни відносин ( економічних, політичних, правових, релігійних, культурних, національних) приводять до зміни цивілізацій.

Багатокритеріальним є поділ економічних систем на ринкові та адміністративно-командні. Основними характерними рисами ринкової економіки є такі: різноманітність форм власності , панування товарно-грошових відносин, свобода підприємництва, конкурентний механізм господарювання, , вільне ціноутворення.

Адміністративно-командна система заснована на пануванні дер­жавної власності, одержавленні народного господарства, відсутності конкуренції, директивному плануванні, неринкових господарських зв'язках, зрівняльному характері розподілу, ігноруванні законів товарно-грошового обігу.

Змішана економічна система: ха­рактеризуються різноманітністю форм власності та господарюван­ня, кон­курентному механізмі, значною економічною роллю держави.

Перехідна економічна система: характерна для країн, які звіль­няються від недоліків адміністративно-командної системи. .