9. Корисність продукту. Гранична корисність продукту.

Корисність продукту – це його здатність задоволення ту чи іншу потребу людини.

Корисність – це відношення людини до блага, яке є суб‘єктивним і строго індивідуальним. Корисні блага фортує виробництво. Одна й таж річ має не однакову корисність.

Термін гранична корисність відноситься до благ особливого користування. Тобто, гр. корисність блага – корисність останньої одиниці запасу кількості благ.

Падіння корисності кожної наступної одиниці данного продукта в процесі споживання її людиною називають законом спадною граничною корисності. Цей закон регулює поведінку людей в процесі споживання та його поведінку на рівні як покупця предметів споживання.

10. Економічний інтерес, його об‘єкти і функції.

Економічний інтерес – це усвідомлена людиною економічна потреба, яка виступає для неї як мета. Ек.інтерес – це та вигода, яку одержує людина в результаті своєї діяльності.

Ек. інтереси мають свої об‘єкти – майно, грошові цінності, предмети споживання, засоби виробництва.

Головним у виробничих відносинах є те, що це завжди відносини між певними соціальними суб‘єктами – виробниками та споживачами мат-них благ. А ці суб‘єкти мають певні потреби й інтереси, тобто, цілу гаму спонукальних мотивів до господарської діяльності. Саме через інтереси як спонукальні мотиви й проявляються виробничи відносини. Тому інтереси розглядаються як рушійна сила економічного прогресу.

У міру ускладнення народногосподарських зв'язків все більш чітко проявляються інтереси регіональні, відомчі, національні, сімейні тощо. Залежно від прийнятого критерію, можна виділити основні й другорядні ( з точки зору важливості), поточні, перспектівні (часу), майнові, фінансові, трудові, моральні і т.д. Поруч із реальними, об'єктивними інтересами існують наду­мані, сфальсифіковані, невірно зрозумілі інтереси. Вони реально проявляються в усіх формах життєдіяльності людей і теж висту­пають як спонукальні мотиви діяльності. Отже, всі види інтересів не діють в основному напрямку як спонукальні мотиви. Вони суперечливі й різноманітні й тому постійно породжують колізії, конфліктні ситуації, бо спонукають людей іноді навіть при досягненні одних і тих же цілей діяти в різних напрямках. Характерною в цьому плані є теперішня ситуація в Україні. Всі політичні сили виступають за забезпечення добробуту народу України, але їхні дії для досягнення цієї мети зовсім протилежні.

11. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв‘язку. Єдність і суперечності в системі інтересів. Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідом­люється як конкретна мета (максимізація прибутку, привласнен­ня товару, користування або володіння певним товаром тощо). Отже, економічні інтереси — це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у від­борі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, реаліза­ції їх.

Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволен­ню: 1) економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Пот­реби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів. 2) економічний інтерес завжди ви­ражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб.

У кожному економічному відношенні — між підприємцями і ви­робниками, між виробниками і споживачами, державою і недер­жавним сектором економіки (бізнесом), партнерами, у відносинах між індивідами — мають місце елементи боротьби і співробітни­цтва. Взаємодія інтересів виступає рушійною пружиною соціально-економічного розвитку.

Інтересам властиві суперечності. Існує суперечності між ек.потребами і можливостями виробництва, між власником в працюючим персоналом…