30. Виникнення і розвиток грошових відносин.

На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар. Спочатку це був випадковий і епізодичний обмін, коли у первісних людей з'являлись деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятись.

Розвиток суспільного поділу праці, зокрема виділення скотар­ства і землеробства, сприяв подальшому розвитку товарних відно­син. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну до ре­гулярного. Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялись такі, які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими то­варами були худоба, хліб (зерно), хутро тощо. В умовах догрошового обігу обмін, як правило, грунтувався на одночасному використанні кількох еквівалентів, які становили фік­совану систему. З розвитком рабовласництва складовим елемен­том такої системи стало використання рабів.

Другий великий суспільний поділ праці — відокремлення ремес­ла від землеробства — супроводжувався вдосконаленням загально­го еквівалента. Найнедосконаліший його вид — худоба, хутро, раби — змінюється на хліб, оливкову олію, чай, сіль тощо).

Врешті-решт, у процесі історичної еволюції товарного вироб­ництва і товарного обміну відбувається перехід від загального това­рообміну до грошової форми обміну і відповідно — від загальної форми вартості до грошової.

Відмінність між загальною і грошовою формами вартості поля­гає не в тому, який саме товар виконує роль загального еквівален­та, а в тому, чи закріпилась ця роль за одним товаром. Якщо це сталося, то відбувається перехід до грошової форми вартості. Золо­то, яке використовувалося в побуті первісних общин за 12 тис. років до нашої ери, стало загальним еквівалентом лише в середині XIX ст. .

Врешті-решт, саме золото стало виконувати роль грошей, це пояс­нюється тим, що завдяки своїм природним властивостям (однорідність, подільність, компактність, транспортабельність, добре зберігається) воно придатніше для виконання суспільної функції загального еквівалента. Золото — товарі але як гроші — незвичайний. Золото як гроші, поряд із своєю звичайною споживною вартіс­тю, набуває додаткової споживної вартості, пов'язаної з його уні­кальними природними властивостями.

Аналіз розвитку форм вартості показує, що гроші — це катего­рія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товарови­робниками з приводу обміну продуктами праці через ринок.

Відповідно до рішень Міжнародного валютного фонду з 1 квітня 1978 р. золото вилучено з грошового обігу і скасовано грунтування на ньому офіційної ціни валют. Проте золото продовжує залиша­тись особливим товаром, який легко конвертується в будь-яку ва­люту.

31. Суть грошей. Функції грошей. Альтернативні теорії грошей.

Гроші - це особливий товар, який стихійно виділився з усіх інших товарів для виконання функції загального еквівалента.

Характеристика сутності грошей:

1)гроші - це історично визначена, властива товарному виробництву форма економічних зв'язків між товаровиробниками.

2) гроші служать засобом стихійного обліку кількості й якості суспільної праці товаровиробників, що здійснюється на ринку.

3) гроші являють собою інструмент, за допомогою якого абстрактному змісту вартості надається реаль­ність, конкретність, дійовість.

Функції: 1)Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Ціна — це грошове вираження вартості товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матері­алу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін. Масштаб цін встановлює держава.

2)функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що її викону­ють:1-не ідеальні, а реальні гроші; 2- повноцінні та неповноцінні гроші.

3)Функцію засобу нагромадження гроші виконують, якщо за об­міном товару на гроші не настане обмін грошей на товар і гроші залишать сферу обігу і утворять скарб.

4)Функція засобу платежу Коли гроші здійснюють само­стійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. .

5)Функція світових грошей. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, за­гальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі. Золото у вигляді скарбу одночасно є резервним фондом, світо­вих грошей.

У сучасних умовах набув поширення новий тип загального екві­валента — депозитно-електронний. Він втілений у банківських де­позитах, кредитних картках і електронних грошах.

Теорії грошей. 1) Раціоналістич­на — гроші є результатом згоди між людьми, які визнали необхідність спеціальних засобів для обслуговування мі­нового обороту. Вперше ця концепція була висунута Арістотелем у праці "Нікомахова етика". Різновидом раціоналістичної концепції є державна теорія гро­шей німецького економіста Г. Кнаппа.

2)Представники іншої концепції — еволюційного походження гро­шей — вказують на товарну природу грошей, стихійне виділення їх із загальної маси товарів і на їх особливе місце в економіці. Всебічно ця концепція була обгрунтована в роботах К. Маркса та його послідовників.

Сучасна світова ек-чна теорі: першій підхід- (М. Фрідман, А. Шварц та ін.) фактично розглядають гроші лише як зручний спосіб організації статистичних спостережень і визначають їх як "тимчасове вмістилище купівельної сили"..

другий підхід — найбільш поширеного серед захід­них економістів — К. Р. Макконнелл та С. Л. Брю вважають, що гроші — це те, що гроші роблять. Все, що виконує функції грошей, і є гроші.

32. Грошовий обіг та його закони.

Грошовий обіг. Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи. Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка історично формується в країні й закріплюється її законами. Елементи грош.с-ми.: а) масштаб цін національної грошової одиниці, якій забезпечує її купівельну спроможність; б) певний порядок карбування національних монет;в) емісія державних грошових знаків і порядок їхнього обігу (забезпечення, випуск, вилучення); г) організація й регламентація безготівкового обороту; д) організаційні центри грошового обігу (міністерство фінансів, казначейство, центральний емісійний банк).

Закон грошового обігу - основна вимога його полягає в дотриманні грошово-товарної збалансо­ваності. Теоретично кількість грошей, необхідна для обігу, може бути розрахована за формулою:

Г - кількість грошових одиниць, необхідних для обігу; Ц -сума цін товарів; О - швидкість обороту грошей.

Дана формула є досить загальною. В реальному житті кількість грошей, необхідних для обігу, залежить від набагато більшої кількості факторів. Тому застосовується формула дещо складніша:

ЦР - сума цін товарів, визначених для реалізації; ЦК - сума цін товарів, платежі по яких виходять за межі даного періоду; ЦП -сума цін товарів, строки платежів по яких наступили; ВР - сума взаємних розрахунків; О - швидкість обороту грошей. На практиці регулювання грошового обігу в країні здійснює центральний емісійний банк. В Україні таким банком є Націона­льний банк України.