52. Позичковий капітал. Процент та його економічна природа. Межі коливання.

Позичковий капітал - це певна сума вільних грошей, які надаються їх власником у тимчасове користування іншій особі (підприємцю) з метою отримання процента.Позичковий капітал : суть - це грошовий капітал, який надається власником у позичку з метою отримання прибутку у формі процента; функція - грошове обслуговування промислового капіталу; особливість - це капітал-власність на відміну капіталу-функції; місце функціонування - сфера грошового обігу; роль – прискорює кругооборот і оборот промислового капіталу.

Джерелом таких коштів, є 1- амортизація основного капі­талу; 2- тимчасо­ве вивільнення грошових коштів відбувається і в результаті незбігу часу реалізації готової продукції і часу закупівлі сировини й матеріа­лів для нового виробничого циклу; 3- частина оборотного капіталу, а саме- гроші, призначені для виплати заробітної плати; 4-частина прибутку виділена для нагромадження.

Процент - позичковий капітал у пороцесі свого руху, як і будь-який інший капітал, повинен не лише зберегтися у своїй початкове авансованій сумі грошей, але й зрости, тобто принести своєму власнику доход. Цей доход виступає у формі процета. Гроші у фо­рмі позичкового капіталу набувають додаткової споживної вартос­ті, а саме - приносять прибуток. Отже, позичальник, беручи в позику певну суму грошей, опла­чує їх власнику саме цю потенціальну можливість отримати прибуток. І процент, який сплачує позичальник, не є ціною грошей, а виступає лише як плата за споживну вартість тих грошей. А такою споживною вартістю є властивість приносити прибуток.

Враховуючи, що процент є частиною прибутку, він не може бути більшим від його загальної суми, навіть дорівнювати їй. Тому середня норма прибутку складає верхню, максимальну межу процента. Мінімальна межа не підда­ється точному визначенню. Вона може впасти до найнижчого рівня, близького до нуля. Розмір збільшення або зменшення позичкового процента вимі­рюється нормою процента. Норма процента - це відношення суми річного доходу, який отримує позичковий підприємець до суми капіталу, що віддається в позику. Розрахунок норми процента ведеться за формулою:

Нп - норма процента; % - сума річного доходу, отриманого на позичковий капітал; Кп - сума позичкового капіталу.

53.Банки, їх роль та функції. Центральні і комерційні банки Ринкова економіка має розгалужену кредитну систему та систему організацій, які обслуговують її. На чолі такої системи організацій виступають банки. Банк – це підприємницька структура в сфері обігу, яка акумулює вільні грошові кошти суспільства, використовує їх у формі кредиту, здійснює їх посередницькі функції і регулює грошовий обіг.

Функції банку:

• залучення вільних грошових коштів і формування депозитів (вкладень) – пасивні операції;

• розміщення вільних ресурсів за відповідну плату - активні операції;

• виконання посередницьких функцій – касове обслуговування клієнтів, розміщення цінних паперів, за які банк одержує комісійні

Існує багато різних видів банків, проте за своїми функціональним призначенням і належністю вони можуть бути зведені у дві великі групи: центра­льні (федеральні) банки і комерційні банки. В сукупності і взаємо­дії всі банки складають національну банківську систему. У центрі банківської системи стоїть центральний банк. Він є емісійним, касовим та резервним центром країни. Більшість країн світу мають один центральний банк, наприклад, Англійський банк у Великобританії, Національний банк в Україні. З проголошенням незалежності Україна почала створювати свою банківську систему, на чолі якої став Національний банк України, як провідний фінансовий і емісійний центр; Національ­ний банк безпосередньо операціями з клієнтами не займається. Взаємодіючи з системою комерційних банків, він встановлює рівні їх обв'язкових резервів, кредитує комерційні банки резервними засобами, здійснює операції на ринку цінних паперів, представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн. Вся діяльність Національного банку скерована на реалізацію конкретних стратегічних завдань. Другу частину банківської системи України складають комер­ційні банки та їх відділення. Вони здійснюють кредитне обслуговування функціонуючих капіталів і населення. Свій капітал комерційні банки утворюють в основному за рахунок депозитів (вкладів, позичок клієнтів). Основним джерелом банківського прибутку виступає різниця (маржа) між процентом, що береться банком за наданий кредит (позика), і процентом, що сплачується банком за депозитами. Комерційні банки бувають універсальними й спеціалізовани­ми. Універсальні банки акумулюють грошові кошти населення, підприємств, організацій, здійснюють грошові розрахунки, розмі­щують кредитні ресурси, надають традиційні банківські послуги, керують грошово-кредитним обігом. Спеціалізовані банки (коопе­ративні, селянські, іпотечні, інвестиційні, експортно-імпортні і т.д.) здійснюють грошово-кредитні операції у вузькоспеціалізованих сферах.