5. Методи економічних досліджень. Загальні методи наукового пізнання та їх використання.

Для пізнання соціально-економічних процесів використовують загальнонаукові та спеціальні для економічної теорії методи.

Фундаментальним принципом пізнання соціально-економічних явищ і процесів є пояснення їх через внутрішні суперечності. Політекономічний аспект відкриває в пізнаваній суперечності такі властивості, як тотожність, відмінність, власне суперечність і кон­флікт.

Загальнонаукови методи:

структурно-функціональний - передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Так, за цим методом можна визначити склад сучасних продуктивних сил України або інших країн, простежити зміни, які в них відбуваються, визначити місце і роль кожного елемента цих продуктивних сил. Останні є системним об'єктом зі зв'язка­ми відповідних рівнів: а) координаційними, що визначають узгодженість взаємодіючих структурних елементів системи і місце елемента в рамках системи; б) субординаційними, які вказують на супідрядний зв'язок елементів у системному об'єкті; в) гене­тичними, які показують зв'язок елемента з історією розвитку сис­теми.

Отже, структурно-функціональний підхід визначає системні оз­наки, що зберігаються за об'єктами дослідження незалежно від характеру їхньої трансформації.

Одним із засобів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання якісного та кількісного аналізу і визначення на цій ос­нові математичних методів в економічних дослідженнях. Ними користуються різні економічні школи (неокейнсіанська, монетаристська, неоліберальна та ін.).

Учені-економісти завжди обґрунтовували свої висновки за до­помогою точного кількісного аналізу. Сьогодні швидко роз­виваються і вдосконалюються технічні засоби здійснення найсклад­ніших математичних розрахунків, збирання та обробки величез­них потоків інформації на ЕОМ. Комп'ютерна грамотність стає еле­ментарною потребою. Це створює сприятливі умови для широкого впровадження математичних методів як у практичне управління економічними процесами, так і в теоретичне осмислення їх.

6. Функції політекономії. Політ.Економія і обгрунтування економічної політики. Зміст науки проявляється в тих функціях, які вона виконує:

Пізнавальна - політекономія покликана ви­вчати та пояснювати процеси та явища економічного життя суспільства, досліджувати умови та характер функціонування суспільного вир-ва та його вплив на соціальні процеси.

Теоретична - політекономія повинна проникати в саму його суть і розкривати закони, що управляють господарськими процесами, обґрунтовувати механізм їх дії.

Практична - політек-я пови­нна виробляти рекомендації, концепції, програми практичної реалізації суспільством (фірмами) вимог економічних законів.

Ідеологічна - політек-я формує в людей сучасне економічне мислення, яке дає можливість правильно зрозуміти й пояснити економічні процеси.

Методологічна - політек-я виступає як теоретичний фун­дамент комплексу економічних наук (галузевих, функціональних, стикових).

Основою життя людського суспільст­ва, є виробництво матеріальних благ. Виробництво - це складна соціально-економічна й організаційна система. Ефективне функціонування такої системи неможливе без певної координації, регулювання, нарешті, управління.

Управління - це цілеспрямований вплив на людей, який передба­чає організацію та координацію їхніх дій з метою підвищення ефективності виробництва. Мета й методи управління визначаються економічною політикою (держави, фірми, підприємця).

Економічна політика - це сукупність науково сформульованих ідей і положень, довгострокових і найближчих завдань, цілеспря­мованих дій, з допомогою яких здійснюється керівництво економі­кою (підприємством). Тобто - це розробка й проведення в життя системи господарських заходів, скерованих на розвиток і підвищення ефективності виробництва.

Економічна політика, щоб бути дійовою, не повинна бути ре­зультатом вольових, випадкових рішень окремих осіб, тих чи інших владних структур. Її зміст визначається вимогами об'єктивних економічних законів . Тому ефективність, дійовість економічної політики, а в остаточному підсумку ефективність системи управління, залежить від того, наскільки повно й чітко економічна політика відображає ці вимоги.

Економічні закони, характер і механізм їх дії, вимоги вивчає політекономія. Щоб бути ефективною, економічна політика повинна спиратися на концепції, рекомендації, які розробляються політекономією.