Тема 8 строки та терміни. Позовна давність. Питання до обговорення

1. Поняття строку і терміну в цивільному праві.

2. Визначення і початок перебігу строку і терміну. Закінчення строку.

3. Порядок вчинення дій в останній день строку.

4. Поняття позовної давності. Загальна та спеціальна позовна давність.

5. Обчислення позовної давності. Початок перебігу позовної давності.

6. Зупинення, переривання і відновлення строків позовної давності.

7. Наслідки спливу позовної давності.

8. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

Методичні рекомендації

Для належного здійснення і захисту суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків важливе значення має фактор часу, точніше не сам час, а певні його відрізки чи моменти, з якими пов’язують виникнення, зміну, припинення, призупинення та поновлення цивільних правовідносин. ЦК України для визначення таких періодів часу оперує поняттями «строк» і «термін».

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Межу між цими поняттями може бути проведено лише з певною мірою умовності. По-перше, на відміну від терміну строку властива тривалість; по-друге, строки містять у собі початковий і кінцевий термін, що відмежовують їх у часі. Тобто, будь-який строк повинен бути довшим ніж термін. Крім того, фізична тривалість терміну, на відміну від строку не має юридичного значення в силу його короткості.

Цивільне законодавство встановлює спеціальні правила початку перебігу та закінчення строків, з якими необхідно детально ознайомитися.

У цивільному праві існує багато різновидів строків. З метою їх вивчення і застосування використовуються різноманітні класифікації строків. Їх вивченню також слід приділити увагу.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Значення строків позовної давності полягає в стабілізації і впорядкуванні цивільно-правових відносин, зміцненні договірної дисципліни, полегшенні роботи юрисдикційних органів. Позовна даність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обігу, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно довго утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності має і суттєве процесуальне значення, оскільки із спливом тривалого часу ускладнюється (навіть унеможливлюється) збирання доказів, необхідних для розгляду справи судом. Таким чином, встановлення строку позовної даності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення в суд, а й слугує інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку вцілому.

Строки позовної давності можуть бути двох видів: загальні і спеціальні. Загальний строк позовної давності встановлюється в три роки. Спеціальна позовна давність встановлюється законодавством для окремих видів вимог та враховує специфіку цих відносин і може бути як скорочена, так і більш тривала порівняно з загальною позовною давністю.