Урок № 85 Тематичне тестування (тема: Узагальнення й систематизація вивченого в 5-9 класах). Аналіз контрольного диктанту

Мета: з’ясувати рівень засвоєння мовних знань та сформованості мовних умінь; проаналізувати допущені учнями в диктанті типові помилки; удосконалювати їхні вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, вміння та навички самостійно мислити; удосконалювати вміння й навички колективної та самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований урок ( перевірка й облік здобутих знань, умінь, навичок; аналіз контрольної роботи.)

Обладання: тестові завдання. Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Перевірка рівня засвоєних у 5-9 класах мовних знань і вмінь.

* Пояснення способів проведення перевірки знань та вмінь (інструктаж до проведення тестування).

* Проведення тестування.

* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

ІІІ. Підбиття підсумків контрольного диктанту. Відзначення найбільш вдалих робіт. З’ясування типових помилок. Бесіда про характер помилок.

ІV. Повідомлення оцінок. Повернення зошитів.

V. Колективне опрацювання допущених учнями типових помилок.

Vі. Самостійна робота над допущеними в диктанті помилками.

Vііі. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. Завершити роботу над помилками.

Тестові завдання для тематичного контролю (зразки)

1. За значенням слова поділяються на такі групи:

а) діалектизми, професіоналізми, терміни;

б) синоніми, антоніми, омоніми;

в) власне українські слова й слова запозичені;

г) слова індоєвропейського походження та спільнослов'янська лексика.

Дібрати омонімічну пару слів, увести омоніми до самостійно складених речень.

2. В українській мові

а) шість самостійних частин мови і чотири службових;

б) шість самостійних частин мови, дві службових і дві особливих.

в) п’ять самостійних частин мови, чотири службових і одна особлива;

г) шість самостійних частин мови, три службових і одна особлива.

Будь-яку особливу частину мови, що не належить ні до самостійних, ні до службових, увести до самостійно складеного речення (напр..: Ах, як хочеться жити, повір, лиху всякому наперекір! (В.Козликін.) Спи, мій синочку, люленьки, люлі).

3. Правопис особових закінчень дієслів залежить від

а) часу дієслів;

б) способу дієслів;

в) виді дієслів;

г) дієвідміни дієслів.

Дібрати й записати особову форму дієслова з ненаголошеним голосним у особовому закінченні; заисати це дієслово фонетичною транскрипцією (напр..: бачиш [б а ч и ш]).

4. Реченням називається

а) синтаксична одиниця, що виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності;

б) мінімальна одиниця мови, що виражає поняття про предмет, процес, явище дійсності, ознаки чи відношення;

в) смислове й граматичне об’єднання слів, що називає предмети, дії та ознаки повніше, ніж окреме слово;

г) продукт мовленнєвого процесу, що характеризується тематичною завершеністю й відображає ставлення мовця до висловленого.

Записати слово, словосполучення, речення (напр..: Язик; лихий язик; Мов оси дзижчали лихі язики.)

5. Кількість звуків і букв збігається у слові:

а) джміль;

б) щирість;

в) під’яр’я;

г) день.

Дібрати й записати слово із буквою, яка завжди позначає два звуки, записати це слово фонетичною транскрипцією (напр.: їжак [йіжак], щавель [шчавел’]).

6. Не буквена орфограма наявна в такому слові:

а) міжгір’я;

б) тьмяний;

в) темно-синій;

г) прикарпатський.

Дібрати й записати слово з орфограмою у суфіксі, ввести це слово до самостійно складеного речення (напр..: То будь же у віках благословенна, соборна Україно суверенна! (Д.Білоус.) Мої думки мереживо плетуть. (О.Різниченко.) Будуть добрива – буде урожай. (З реклами).

2 Див.: Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: Посібн. Для вчителів. – К.: Рад.шк., 1986.

1 Опис зовнішності людини (портрет) та опис картини природи (пейзаж) є різновидами опису предмета.

2 Опис приміщення (інтер’єр) та опис місцевості не внесено до таблиці, тому що кожен із них є синтетичним, поєднуючи в собі опис місця (ДЕ ? - ЩО?) і опис предмета (ЯКЕ це ЩО?)

1 У реченнях фрагменту-роздуму “дане” й “нове” не визначається, натомість визначається теза, агрумент і висновок (якщо він є).

1 Див.: Мельничайко В..Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: Посібн. Для вчителів. – К.: Рад.шк., 1986; Величко Л.И. Работа над текстом на уроках русского языка: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1983.

1 Див.: Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підруч. для гімназій гуманіт. профілю. – К.: Вежа, 1994.; Капинос В.И., Сергеева Н.Н., Соловейчик М.С. Развитие речи: теория и практика обучения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1991.

243