10.Перемішування рідини. Сутність і призначення процесу. Перемішування в потоці нерухомими турбулізаторами, циркуляційне перемішування.

1. Загальна характеристика процесу.

Процес приведення у тісне зіткнення сипучих, рідких, або газоподібних продуктів з метою їх рівномірного розподілу в об'ємі, що перемішується називається перемішуванням

2. Перемішування в рідинному середовищі.

Мета процесу перемішування у рідинному середовищі: отримання розчинів, отримання гетерогенних систем, зберігання гетерогенних систем і запобігання, розшарування, випадіння осаду чи спливання легких фракцій, інтенсифікація тепло-і масообмінних процесів.

Методи перемішування у рідинному середовищі:

1. Механічний (відбувається за допомогою механіч­них мішалок, що розміщуються в ємкостях із обертальним чи коли­вальним рухом);

2. Пневматичний або барботажний (через рідинну систему пропускають стиснене повітря);

3. Статичний (відбувається за рахунок розміщен­ня у потоці нерухомих турбулізуючих приладів і утворення штучної турбулізації);

4. Циркуляційний (пов'язане з використанням відцент­рових і струминних насосів в замкну­тому контурі).

Перемішування рідини будь-яким методом зводиться до багаторазового відносного змішування елементів її об'єму при якому інтенсифікуються теплові, дифузійні, біохімічні процеси.

Об'єм циркуляційної рідини за одиницю часу називається насосним ефектом мішалки.

Барботажне (пневматичне) перемішування.

Барботажне перемішування - метод перемішування рідин, суспензій, заснований на пропусканні (барбо­туванні) через їх об'єм потоку диспергованого газу (повітря) (рис. 14).

Барботажний вид перемішування може використову­ватися під час миття зерна.

Переваги барботажного перемішування: відсутність рухомих частин приладу; простота будови приладу; легкість підтримання твердої фази суспензій у зваженому стані.

Недоліки методу барботажного перемішування: великі витрати енергії на отримання стиснутого газу; можливість ефективного перемішування тільки малов'язких матеріалів.

Інтенсивність барботажного перемішування визна­чається кількістю газу, який пропускається за одиницю часу через одиницю вільної поверхні рідини у змішувачі.

Циркуляційне перемішування

13.Псевдозрідження. Сутність процесу. Застосування в харчових галузях.

Псевдозрідження – стан двофазної системи твердих частинок – газ (або рідина), яка характеризується переміщенням твердих частинок відносно одна одної за рахунок енергії від будь-якого джерела. Псевдозріджена система, яка виникає під впливом зріджуючого агента, отримала назву псевдозрідженого шару, або киплячого, так як цьому шару притаманні властивості киплячої рідини. Псевдозріджений шар утв. при вихідному русі зріджуючого агента через шар зернистого матеріалу зі швидкісю, яка дозволяє підтримувати шар матеріалу у зваженому стані.

Сутність псевдозрідження полягає в тому, що при вихідному русі зріджуючого агента через зернистий шар можливе збільшення швидкості зріджуючого агента до такого значення, при якому підйомна сила потоку стане дорівнювати вазі всього шару частинок, які набувають властивість текучості і переходять у псевдозріджуючий стан. Поряд з великими перевагами методу проведення процесів у псевдозрідженому шарі притаманні і недоліки: тверді частки у псевдозрідженому шарі інтенсивно стираються; швидкість зріджуючого агенту обмежується швидкістю виносу твердих частинок із шару; під час псевдозрідження часток діелектричних матеріалів можливе утворення зарядів статичної електрики, що ризводить до вибухової небезпеки устаткування. Процеси у псевдозрідженому шарі отримали достатнє розповсюдження в багатьох галузях промисловості: процеси змішування, транспортування, класифікації сипучих матеріалів, теплообміну, сушіння (зерна, дріжджів, желатину).