- •Вступ. Основні положення
- •1.1. Загальні відомості
- •Основні елементи аеродрому та їх призначення
- •Класифікація аеропортів
- •Клас аеропорту Довжина зпс, м
- •1.4. Класифікація аеродромів
- •Вимоги при вирішенні генерального плану аеропорту
- •1.6. Технологія руху літаків в аеропорті
- •2. Розрахунок розмірів льотного поля і приаеродромної території
- •2.1. Основи теорії руху літака по аеродрому
- •2.2. Визначення довжин льотних смуг
- •§1. Визначення необхідної довжини льотної смуги для зльоту літака в стандартних умовах.
- •§2. Визначення необхідної довжини льотної смуги для зльоту літака в розрахункових умовах.
- •§3. Визначення потрібної довжини льотної смуги для випадку посадки літака в стандартних умовах.
- •§4. Визначення потрібної довжини льотної смуги для посадки літака в розрахункових умовах.
- •5. Визначаємо
- •2.3. Вплив метеофакторів і умов експлуатації на довжину зпс
- •2.4. Грунтові гальмівні майданчики і гальмівні установки
- •2.5. Розрахунок ширини зпс
- •Ширина зпс, м
- •2.6. Загальні вимоги до планування і ширини рулювальних доріжок
- •2.7. Проектування швидкісних рулювальних доріжок
- •Відстані від торця зпс до початку швидкісної рд в залежності від типу літака
- •Визначення параметрів траєкторії сходу літаків з шзпс.
- •2.8. Визначення напрямків і кількості льотних смуг
- •2.10. Розміри і вимоги до приаеродромної території
- •2.11. Розрахунок повітряних підходів і кінцевих смуг безпеки
- •3. Проектування вертикального планування аеродромів
- •3.1. Основні положення і принципи проектування вертикального планування
- •3.2. Технічні вимоги до вертикального планування
- •Максимально припустимі похили шзпс, др, мс і площадок спеціального призначення з штучним покриттям
- •Максимально допустимі похили ґрунтових площ аеродрому
- •3.3. Методи і послідовність проектування вертикального планування
- •3.4. Вивчення і виявлення дефектів рельєфу ґрунтової поверхні
- •2.5. Проектування вертикального планування ґрунтових площ аеродрому методом горизонталей
- •2.6. Проектування вертикального планування ґрунтових площ методом відміток
- •Гранично допустиме перевищення відміток вершин по стороні квадрата
- •2.7. Етапи проектування вертикального планування штучних покрить
- •2.8. Проектування поперечного профілю покриття
- •2.9. Проектування поздовжнього профілю покриття
- •4. Основні принципи проектування водовідвідних і дренажних систем
- •4.1. Причини перезволоження грунтів
- •4.2. Інженерні заходи щодо водовідводу і дренажу на аеродромах
- •4.3. Водостічно-дренажна система ґрунтових площ аеродромів
- •4.4. Водовідвідні і дренажні системи аеродромних штучних покрить
- •4.5. Конструкції елементів водостічних і дренажних систем
- •1.1. Терміни, визначення та прийняті скорочення
5. Визначаємо
Відповідно до експлуатаційного радіусу літаків різних типів . Приймаємо
6. Таким чином
Таким чином порівнюючи значення в пунктах 7(а) і 6(б) за розрахункове значення приймаємо .
Б. Визначення довжини ШЗПС при злеті літака в розрахункових умовах
1. Необхідна довжина ШЗПС в розрахункових умовах
2.Визначаємо коефіцієнт поправки на температуру повітря
де t13 – середньомісячна температура о 13 год. дня найжаркішого місяця в році (220С – для міста Львів)
Визначаємо коефіцієнт поправки на висоту розташування аеродрому
Визначаємо коефіцієнт поправки на ухил ШЗПС
5. Таким чином
В. Визначення довжини ШЗПС при посадці літака в стандартних умовах.
1. Згідно схеми (рис. 2.4.)
2. Визначаємо
За даним ІКАО оптимальна зона приземлення 300 – 450 м. Приймаємо
3. Визначаємо
4. Визначаємо
5. Таким чином
Г. Визначення довжини ШЗПС при посадці літака в розрахункових умовах
1. Необхідна довжина ШЗПС
2. Визначаємо коефіцієнт поправки впливу температури повітря і висоти розташування аеродрому
де Δ – відносна густина повітря:
3. Визначаємо коефіцієнт поправки на ухил ШЗПС
4. Таким чином
Отже, порівнюючи дані довжини ШЗПС при злеті і посадці в розрахункових умовах, приймаємо
2.3. Вплив метеофакторів і умов експлуатації на довжину зпс
Розміри ШЗПС і КСБ, обчислені по викладеній вище методиці, відповідають приблизно 85% річній забезпеченості польотів літаків те температурним умовам і тиску повітря, що відповідає вимогам ІКАО. Це означає, що протягом 15% річного часу розрахована довжина льотної смуги виявляється дещо менше довжини, необхідної для забезпечення безпеки злітно-посадочних операцій літаків розрахункового типу, при стані атмосфери, що змінився. В цих умовах безпека злітно-посадочних операцій літаків розрахункового типу забезпечується шляхом зменшення злітної ваги літака, а також шляхом використання зустрічного вітру при зльоті або посадці літака. При неможливості зменшити вагу літака або використати зустрічний вітер рейс з денного часу доби з високою температурою повітря переноситься на ранні години або на іншу добу.
1. Вплив зустрічного вітру на довжину ШЗПС може бути врахований за допомогою поправочного коефіцієнта:
де
- необхідна швидкість відриву літака при існуючому стані атмосфери, м/с:
- швидкість відриву при стандартних умовах
- відносна густина повітря для фактичних значень температури t і тиску повітря р;
- поздовжня складова швидкість зустрічного вітру, м/с;
α - кут, що складається напрямом вітру і зльоту літака, градуси.
З урахуванням зустрічного вітру необхідна довжина ШЗПС орієнтовно рівна
де необхідна довжина ШЗПС;
- довжина ШЗПС, розрахована для зльоту по формулі (1.8), а для посадки по формулі (1.15) з урахуванням фактичних значень температури і тиску повітря, причому значення поправочного коефіцієнта кн при використанні (1.8) обчисляється по формулі:
Значення (760 - р) приймається з урахуванням знака.
2. Вплив міцності грунту льотної смуги на потрібну довжину ГЗПС може бути врахований за допомогою поправочного коефіцієнта кf :
де - потрібна довжина ГЗПС для розрахункових місцевих умов розташування аеродрому;
- потрібна довжина ШЗПС, розрахована по формулі (1.8 ) для зльоту, оскільки посадка літаків на грунтову смугу не є розрахунковим випадком;
кf - поправочний коефіцієнт, що враховує міцність грунтової поверхні.
Потрібна довжина грунтової ЗПС визначається з умови забезпечення безпечного зльоту літака і обмеження глибини колії, що утворюється, яка для нормальної експлуатації не повинна перевищувати деяку норму
де - глибина колії, гранично допустима для нормальної експлуатації аеродрому, см;
Н - глибина колії, що утворюється, см;
- зовнішній діаметр шини головної опори шасі літака, см.
Необхідна довжина грунтової ЗПС в цьому випадку з урахуванням повітряної ділянки злітної дистанції є більшою необхідної довжини ШЗПС в середньому на 10%, т. е. кf=1,1.
3. Вплив ваги літака – збільшення ваги літака викликає збільшення швидкості необхідної для відриву і зниження відносної тяги двигунів літака, що суттєво збільшує дистанцію розбігу літака, розгону і набору висоти. Якщо злітна вага літака збільшилася до , то
що автоматично викликає збільшення довжини ШЗПС:
Аналогічна ситуація спостерігається і при посадці літака.
4. Вплив помилок пілотування на довжину ШЗПС має місце при завищенні швидкостей відриву і посадки, зміні кута атаки в процесі розбігу, приземленні літака за посадковим знаком «Т». Це дозволяє збільшити необхідну довжину ШЗПС в середньому на 10% .