- •Вступ. Основні положення
- •1.1. Загальні відомості
- •Основні елементи аеродрому та їх призначення
- •Класифікація аеропортів
- •Клас аеропорту Довжина зпс, м
- •1.4. Класифікація аеродромів
- •Вимоги при вирішенні генерального плану аеропорту
- •1.6. Технологія руху літаків в аеропорті
- •2. Розрахунок розмірів льотного поля і приаеродромної території
- •2.1. Основи теорії руху літака по аеродрому
- •2.2. Визначення довжин льотних смуг
- •§1. Визначення необхідної довжини льотної смуги для зльоту літака в стандартних умовах.
- •§2. Визначення необхідної довжини льотної смуги для зльоту літака в розрахункових умовах.
- •§3. Визначення потрібної довжини льотної смуги для випадку посадки літака в стандартних умовах.
- •§4. Визначення потрібної довжини льотної смуги для посадки літака в розрахункових умовах.
- •5. Визначаємо
- •2.3. Вплив метеофакторів і умов експлуатації на довжину зпс
- •2.4. Грунтові гальмівні майданчики і гальмівні установки
- •2.5. Розрахунок ширини зпс
- •Ширина зпс, м
- •2.6. Загальні вимоги до планування і ширини рулювальних доріжок
- •2.7. Проектування швидкісних рулювальних доріжок
- •Відстані від торця зпс до початку швидкісної рд в залежності від типу літака
- •Визначення параметрів траєкторії сходу літаків з шзпс.
- •2.8. Визначення напрямків і кількості льотних смуг
- •2.10. Розміри і вимоги до приаеродромної території
- •2.11. Розрахунок повітряних підходів і кінцевих смуг безпеки
- •3. Проектування вертикального планування аеродромів
- •3.1. Основні положення і принципи проектування вертикального планування
- •3.2. Технічні вимоги до вертикального планування
- •Максимально припустимі похили шзпс, др, мс і площадок спеціального призначення з штучним покриттям
- •Максимально допустимі похили ґрунтових площ аеродрому
- •3.3. Методи і послідовність проектування вертикального планування
- •3.4. Вивчення і виявлення дефектів рельєфу ґрунтової поверхні
- •2.5. Проектування вертикального планування ґрунтових площ аеродрому методом горизонталей
- •2.6. Проектування вертикального планування ґрунтових площ методом відміток
- •Гранично допустиме перевищення відміток вершин по стороні квадрата
- •2.7. Етапи проектування вертикального планування штучних покрить
- •2.8. Проектування поперечного профілю покриття
- •2.9. Проектування поздовжнього профілю покриття
- •4. Основні принципи проектування водовідвідних і дренажних систем
- •4.1. Причини перезволоження грунтів
- •4.2. Інженерні заходи щодо водовідводу і дренажу на аеродромах
- •4.3. Водостічно-дренажна система ґрунтових площ аеродромів
- •4.4. Водовідвідні і дренажні системи аеродромних штучних покрить
- •4.5. Конструкції елементів водостічних і дренажних систем
- •1.1. Терміни, визначення та прийняті скорочення
4.2. Інженерні заходи щодо водовідводу і дренажу на аеродромах
Задачами інженерних заходів щодо водовідводу і дренажу є:
- захист території аеродрому і ділянок штучних покрить (ЗПС, РД, МС, перонів і спеціальних площадок зі штучним покриттям) від затоплення припливом зливових і поталих вод, що стікають із суміжних водозборів, а також припливом води з найближчих водойм при підйомі рівня (намивне живлення);
- поліпшення стоку, збір поверхневих зливових і поталих вод із замкнутих знижень і інших місць, що надто зволожені, літного полючи, а також вод, що стікають з покрить і прилягають до них ґрунтових водозборів за межі аеродрому (атмосферне живлення );
- зниження рівня ґрунтових вод під штучними покриттями і на окремих ґрунтових ділянках при наявності на льотному полі високого рівня ґрунтових вод або верховодки з відводом води за межі аеродрому (ґрунтове живлення);
- перехоплення грунтово-напірних вод, що надходять до льотного поля з території, пов'язаною з аеродромом (грунтово-напірне живлення);
- виключення чи можливості зменшення ступеня льодонакопичення в ґрунті до припустимої величини (пучинне живлення);
- збір і відвід надлишкової води з дренувальних і ґрунтових основ штучних покрить, що проникає в них при випаданні атмосферних опадів або вологи, що накопичується при зимовому перерозподілі, у ґрунтах, що підстилають.
Інженерні заходи щодо водовідводу і дренажу повинні забезпечити безпеку і зручність виконання злітно-посадочних операцій, а також економічність запроектованих конструкцій.
Інженерні заходи щодо водовідводу і дренажу льотного поля можуть бути різними в залежності від кліматичної зони розташування аеродрому, геологічних і гідрогеологічних умов, рельєфу місцевості, конструкцій аеродромних покрить і вертикального планування території льотного поля.
У випадку припливу до аеродрому поверхневої і ґрунтової води із суміжних ділянок (намивне і ґрунтове живлення) проектують інженерні заходи щодо перехоплення і відводу води. Перехоплення і відвід поверхневих вод, що надходять до аеродрому з зовнішніх водозборів (водозбірних площ), здійснюється за допомогою нагірних канав.
Для захисту території аеродрому від затоплення водою з прилеглих водойм при піднятті в них рівня води влаштовуються земляні вали і дамби, що обгороджують. Для перехоплення і відводу ґрунтової води споруджують ловчі канави і ловчі (екрануючі) дрени у випадку надходження води з вище розміщеної місцевості або берегові дрени у випадку надходження води з нищерозміщених ділянок при підйомі рівня води в прилеглих водоймах.
Для попередження перезволоження ґрунтів поверхневою і ґрунтовою водою, що надходить з території льотної смуги, у тому числі стікаючої з поверхні штучних покрить (атмосферне і ґрунтове живлення), проектується водостічно-дренажна мережа, що передбачає виконання наступних заходів:
1) додання поверхні штучних покрить і ґрунтових ділянок льотної смуги відповідних ухилів у подовжньому і поперечному напрямках;
2) пристрій штучних покрить у невисоких насипах з узвишшям крайок покрить на необхідну величину;
3) пристрій покрить із забезпеченням їхньої водонепроникності;
4) пристрій гідроізолюючих або дренувальних основ;
5) спорудження водовідвідних і дренажних систем ЗПС, РД, МС, перонів і спецплощадок зі штучним покриттям, а також ґрунтових ЗПС і інших ґрунтових площ аеродрому. Під системою розуміється комплекс водоприймальних і транспортуючих воду штучних споруджень, призначених для збору і відводу поверхневої води (водовідвідна система), а також для збору і відводу ґрунтової води, у тому числі і води, що просочується через товщу покриття (дренажна система).