- •Вступ. Основні положення
- •1.1. Загальні відомості
- •Основні елементи аеродрому та їх призначення
- •Класифікація аеропортів
- •Клас аеропорту Довжина зпс, м
- •1.4. Класифікація аеродромів
- •Вимоги при вирішенні генерального плану аеропорту
- •1.6. Технологія руху літаків в аеропорті
- •2. Розрахунок розмірів льотного поля і приаеродромної території
- •2.1. Основи теорії руху літака по аеродрому
- •2.2. Визначення довжин льотних смуг
- •§1. Визначення необхідної довжини льотної смуги для зльоту літака в стандартних умовах.
- •§2. Визначення необхідної довжини льотної смуги для зльоту літака в розрахункових умовах.
- •§3. Визначення потрібної довжини льотної смуги для випадку посадки літака в стандартних умовах.
- •§4. Визначення потрібної довжини льотної смуги для посадки літака в розрахункових умовах.
- •5. Визначаємо
- •2.3. Вплив метеофакторів і умов експлуатації на довжину зпс
- •2.4. Грунтові гальмівні майданчики і гальмівні установки
- •2.5. Розрахунок ширини зпс
- •Ширина зпс, м
- •2.6. Загальні вимоги до планування і ширини рулювальних доріжок
- •2.7. Проектування швидкісних рулювальних доріжок
- •Відстані від торця зпс до початку швидкісної рд в залежності від типу літака
- •Визначення параметрів траєкторії сходу літаків з шзпс.
- •2.8. Визначення напрямків і кількості льотних смуг
- •2.10. Розміри і вимоги до приаеродромної території
- •2.11. Розрахунок повітряних підходів і кінцевих смуг безпеки
- •3. Проектування вертикального планування аеродромів
- •3.1. Основні положення і принципи проектування вертикального планування
- •3.2. Технічні вимоги до вертикального планування
- •Максимально припустимі похили шзпс, др, мс і площадок спеціального призначення з штучним покриттям
- •Максимально допустимі похили ґрунтових площ аеродрому
- •3.3. Методи і послідовність проектування вертикального планування
- •3.4. Вивчення і виявлення дефектів рельєфу ґрунтової поверхні
- •2.5. Проектування вертикального планування ґрунтових площ аеродрому методом горизонталей
- •2.6. Проектування вертикального планування ґрунтових площ методом відміток
- •Гранично допустиме перевищення відміток вершин по стороні квадрата
- •2.7. Етапи проектування вертикального планування штучних покрить
- •2.8. Проектування поперечного профілю покриття
- •2.9. Проектування поздовжнього профілю покриття
- •4. Основні принципи проектування водовідвідних і дренажних систем
- •4.1. Причини перезволоження грунтів
- •4.2. Інженерні заходи щодо водовідводу і дренажу на аеродромах
- •4.3. Водостічно-дренажна система ґрунтових площ аеродромів
- •4.4. Водовідвідні і дренажні системи аеродромних штучних покрить
- •4.5. Конструкції елементів водостічних і дренажних систем
- •1.1. Терміни, визначення та прийняті скорочення
1.6. Технологія руху літаків в аеропорті
Особливості проведення злітно-посадкових операцій визначають принципи проектування аеродромів з точки зору забезпечення основної льотної роботи – злету і посадці літаків. Посадка літака – початковий етап його руху по льотній смузі – визначає рішення аеродрому в плані. Операція злету – завершальний етап відправлення літака в рейс. Прибуття і відправлення завжди відбувається з протилежних кінців злітно-посадкової смуги. Ця особливість визначає напрям руху літаків на аеродромі по замкнутому кільцю. На рис. Х показані типові схеми руху літаків на аеродромі – приписного і транзитного.
Рис.1.2. Схема руху літаків на аеродромі: рис.24
1- приземлення; 1-2- пробіг; 2-3- шлях до перону; 3-4- від аеровокзалу до пакгаузу; 4-5- від пакгаузу на місце стоянки; 6- пакгауз; 7- аеровокзал; 8- маршрут транзитного літака; 9- маршрут приписного літака
Рух приписного літака на аеродромі проходить по такому типовому маршруту:
Прибуття: приземлення – пробіг – рух до перону аеровокзалу – рух на пероні – від аеровокзалу до пакгаузу – до паливнозаправного пункту – на місце стоянки.
Відправлення: від місця стоянки до пакгаузу – пакгауз – перон аеровокзалу – від аеровокзалу на старт – зліт.
Приземлення. Контакт колесами літака землі біля лінії, що знаходиться на відстані 100 м від краю ЗПС при візуальній посадці і 150 м в складних умовах видимості при посадці за приладами.
Пробіг. З метою швидкішого звільнення ЗПС для посадки наступного літака бажано, щоб літак, що приземлився, рухався по смузі з можливо більшою швидкістю, яка б знижувалася до швидкості руління лише перед сходом з ЗПС.
Рух до перону аеровокзалу. З метою швидшого звільнення ЗПС для прийому і відправлення інших літаків рух літаків, що приземлились, по аеродрому повинен відбуватись поза межами льотного поля. Рух від ЗПС до аеровокзалу відбувається по РД.
Рух літака по перону. Визначається вимогами зручності посадки і виходу пасажирів з літака. Обмеженість розмірів площі перону, концентрація на ньому літаків і різний напрям їх руху визначають характер руху літаків, що зводиться в основному до маневрування і розвороту з малим поступальним рухом (схема руху – по кругу, по кривій- еліпсу, по кільцю).
Маршрут аеровокзал – пакгауз. Після висадки пасажирів літак відправляється по РД до пакгаузу або розвантажувальних площадок. При великій інтенсивності руху в аеропорту недоцільно суміщати розвантаження з висадкою пасажирів, щоб не збільшувати час перебування літака на пероні.
Рух до паливнозаправного пункту. Для приписних літаків не є обов’язковим, так як літаки можна заправляти на місці стоянки, тому рух приписних літаків доцільно організувати по схемі перон – стоянка.
Рух до місця стоянки. Закінчується встановленням літака на стоянку.
Маршрут транзитних літаків має ряд істотних відмінностей від руху приписних:
1). Тривалість перебування транзитних літаків в аеродромах значно менша і складає 15-30 хв. в залежності від типу літака;
2). Весь цикл кільцевого руху літака в аеропорту проходить безперервно, за виключенням незначного часу на обслуговування літака біля аеровокзалу або на транзитній стоянці;
3). Місце стоянки літака на пероні для обміну частини пасажирів і багажу повинно призначатись таким чином, щоб звести до мінімуму необхідність в маневруванні і рулінні в районі аеровокзалу
Наведені вище маршрути руху літаків по аеродрому ставлять специфічні вимоги до організації самого руху і облаштування необхідних шляхів руління.
База нормативної інформації (БНІ) для проектування аеродромів
|
Клас аеродромів по ІКАО |
|||||
Елементи |
А |
В |
С |
D |
Е |
F |
|
|
|
|
|
|
(підвідомчі) |
Клас аеропорту |
І |
II |
III |
IV |
V |
ш: |
Довжина ЗПС, м |
Більше |
1524- |
914- |
762-913 |
610-761 |
" |
|
2134 |
2133 |
1523 |
|
|
|
Довжина КСБ, м |
400 |
400 |
400 |
400 |
250 |
50 |
Ширина ГЗПС,м |
100 |
100 |
100 |
100 |
85 |
70 |
Ширина ШЗПС, м |
60 |
45 |
42 |
35 |
28 |
21 |
Ширина БСБ, м |
100 |
100 |
100 |
75 |
50 |
50 |
Загальна ширина ЛС, м |
360 |
345 |
342 |
285 |
213 |
191 |
Ширина магістральних і |
22,5 |
21,0 |
21,0 |
16,0 |
14,0 |
10,0 |
з'єднувальних РД, м |
|
|
|
|
|
|
Ширина укріпленого узбіччя |
9,0 |
9,0 |
5,0 |
- |
- |
- |
вздовж ОРД, м |
|
- |
|
|
|
|
Ширина укріпленого узбіччя |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
- |
- |
- |
вздовж ДРД, м |
|
|
|
|
|
|
Відстань між кромкою |
190 |
190 |
190 |
175 |
150 |
75 |
покриття магістральної РД і |
|
|
|
|
|
|
ШЗПС, м |
|
|
|
|
|
|
Відстань між кромками |
60 |
50 |
50 |
40 |
35 |
25 |
покриття паралельних РД, м |
|
|
|
|
|
|
Відстань між кромкою |
40 |
40 |
40 |
30 |
25 |
20 |
покриття РД і нерухомими |
|
|
|
|
|
|
перешкодами, н |
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт зменшення |
0,78 |
0,78 |
0,73 |
0,73 |
0,73 |
0,65 |
довжини допоміжної ЗПС |
|
|
|
|
|
|
відносно головної ЗПС |
|
|
|
|
|
|