3.4. Вивчення і виявлення дефектів рельєфу ґрунтової поверхні

Вивчення і виявлення дефектів рельєфу проводиться з метою ознайомлення з особливостями рельєфу; виявлення дефектних ділянок; орієнтованого встановлення основних способів виправлення рельєфу (виїмки, насипу) і попередніх міркувань про переміщення ґрунту і баланс обсягів виїмок і насипів.

При зображенні рельєфу горизонталями дефектні ділянки з недопустимими похилами визначаються шляхом зіставлення закладень горизонталей із допустимими нормами з умови

> > (2.2)

де — допустиме (дефектне) закладення горизонталей, мм;

— мінімально допустиме закладення горизонталей, мм;

- максимально допустиме закладення горизонталей, мм;

h-перетин горизонталей, м;

- величина мінімальних допустимих похилів;

— величина максимальних допустимих похилів;

т—знаменник чисельного масштабу плану;

1000 - перевідний коефіцієнт.

Дефектні ділянки з недопустимою кривизною визначаються за допомогою палетки закладень (рис. 3.1). Палетка закладень являє собою графічне зображення закону зміни закладень між горизонталями криволінійної поверхні заданого радіуса R_min в залежності від величини перетину горизонталей h, масштабу плану і величини перевищення h переломної точки над сусідньою горизонталлю (рис.3.2).

Рис.3.1. Палетка закладень

Рис. 3.2. Характер зміни величини закладення в залежності від радіуса

кривизни і перерізу горизонталей

Будь-яка лінія на палетці, наприклад лінія АВ на рис. 3.1, проведена паралельно осі абсцис, показує сполучення допустимих закладень l₁ , 1₂ і т.д. при відповідній величині . Таким чином, палетка являє собою набір шкал проектних закладень при будь-якому значенні . Палетка виконується на прозорих матеріалах (кальці, плівці).

Визначення дефектних ділянок з недопустимою кривизною за допомогою палетки закладень виконується шляхом співставлення розташування горизонталей на плані з кривими на палетці.

Дефектними з недопустимою кривизною поверхні рельєфу можуть бути ділянки на плані: з різко змінюючими закладеннями суміжних горизонталей (спряження похилів); із замкнутими горизонталями (узвишшя, замкнуті пониження); із хвилястими горизонталями (водороздільні і тальвежні ділянки); з попарно однойменними горизонталями (наприклад, сідловина); при різному співвідношенні відзначених вище випадків розташування горизонталей.

Рис. 3.3. Приклади визначення дефектних ділянок з недопустимою кривизною за допомогою палетки закладень: а- ділянка схилу; б - відкрите чи замкнуте положення; в - водороздільна чи тальвежна ділянка; г - ділянка сідловини

Для виявлення дефектів рельєфу палетка накладається на ділянку плану, що перевіряється. Приклади накладення палетки на план дефектних ділянок показані на рис. 3.3.

Для виявлення дефектних ділянок з різко змінюються закладеннями горизонталей відшукується на палетці пара закладень, сумарна величина яких (величина АВ) виявляється рівній сумарній величині двох закладень, що перевіряються, на плані (рис. 3.3. а). Якщо при цьому закладення на плані, тобто відстані АС і ВР, змінюються більш різко, чим це потрібно по палетці (відстані АЕ і ВЕ), то закладення, що перевіряються, є дефектними.