- •Вступ. Основні положення
- •1.1. Загальні відомості
- •Основні елементи аеродрому та їх призначення
- •Класифікація аеропортів
- •Клас аеропорту Довжина зпс, м
- •1.4. Класифікація аеродромів
- •Вимоги при вирішенні генерального плану аеропорту
- •1.6. Технологія руху літаків в аеропорті
- •2. Розрахунок розмірів льотного поля і приаеродромної території
- •2.1. Основи теорії руху літака по аеродрому
- •2.2. Визначення довжин льотних смуг
- •§1. Визначення необхідної довжини льотної смуги для зльоту літака в стандартних умовах.
- •§2. Визначення необхідної довжини льотної смуги для зльоту літака в розрахункових умовах.
- •§3. Визначення потрібної довжини льотної смуги для випадку посадки літака в стандартних умовах.
- •§4. Визначення потрібної довжини льотної смуги для посадки літака в розрахункових умовах.
- •5. Визначаємо
- •2.3. Вплив метеофакторів і умов експлуатації на довжину зпс
- •2.4. Грунтові гальмівні майданчики і гальмівні установки
- •2.5. Розрахунок ширини зпс
- •Ширина зпс, м
- •2.6. Загальні вимоги до планування і ширини рулювальних доріжок
- •2.7. Проектування швидкісних рулювальних доріжок
- •Відстані від торця зпс до початку швидкісної рд в залежності від типу літака
- •Визначення параметрів траєкторії сходу літаків з шзпс.
- •2.8. Визначення напрямків і кількості льотних смуг
- •2.10. Розміри і вимоги до приаеродромної території
- •2.11. Розрахунок повітряних підходів і кінцевих смуг безпеки
- •3. Проектування вертикального планування аеродромів
- •3.1. Основні положення і принципи проектування вертикального планування
- •3.2. Технічні вимоги до вертикального планування
- •Максимально припустимі похили шзпс, др, мс і площадок спеціального призначення з штучним покриттям
- •Максимально допустимі похили ґрунтових площ аеродрому
- •3.3. Методи і послідовність проектування вертикального планування
- •3.4. Вивчення і виявлення дефектів рельєфу ґрунтової поверхні
- •2.5. Проектування вертикального планування ґрунтових площ аеродрому методом горизонталей
- •2.6. Проектування вертикального планування ґрунтових площ методом відміток
- •Гранично допустиме перевищення відміток вершин по стороні квадрата
- •2.7. Етапи проектування вертикального планування штучних покрить
- •2.8. Проектування поперечного профілю покриття
- •2.9. Проектування поздовжнього профілю покриття
- •4. Основні принципи проектування водовідвідних і дренажних систем
- •4.1. Причини перезволоження грунтів
- •4.2. Інженерні заходи щодо водовідводу і дренажу на аеродромах
- •4.3. Водостічно-дренажна система ґрунтових площ аеродромів
- •4.4. Водовідвідні і дренажні системи аеродромних штучних покрить
- •4.5. Конструкції елементів водостічних і дренажних систем
- •1.1. Терміни, визначення та прийняті скорочення
2.6. Проектування вертикального планування ґрунтових площ методом відміток
Суть проектування вертикального планування методом відміток полягає у виправленні відміток вершин сітки квадратів з таким розрахунком, щоб величина приватних ухилів, а також їхня алгебраїчна різниця (характеристика кривизни поверхні) по сторонах чи діагоналям сусідніх квадратів не виходила за межі допустимих норм. Оскільки сторони чи діагоналі в квадратах рівні між собою, то при проектуванні рельєфу по відмітках обчислення не обов'язково доводити до визначення величини похилів і їх різниці. Для цього досить знати різницю оцінок Нn у вершинах квадрата (перевищення) і їхню алгебраїчну різницю Нn— Нn+1 , що на ділянці виправленого рельєфу не повинні виходити за наступні норми:
для сторони квадрата
; (2.7)
; (2.8)
для діагоналі квадрата
(2.9)
; (2.10)
де перевищення (різниця відміток у вершинах) по стороні квадрата, м;
і - мінімально і максимально допустимі перевищення по стороні квадрата; приймається в залежності від величини мінімально і максимально допустимого ухилу по табл. 2.7, м; а — розмір сторони квадрата, м,
- алгебраїчна різниця перевищень, м;
— мінімально і максимально допустимі похили поверхні аеродрому.
Ділянки рельєфу, для яких умови (2.7) — (2.10) не виконуються, відносяться до дефектного і вимагають виправлення.
Приклад виправлення рельєфу методом оцінок показаний на рис. 2.10. Виправлення відміток дефектної ділянки проводиться в першу чергу по напрямку найбільшої кривизни (по напрямку найбільших різниць відміток). Після виправлення по напрямку найбільшої кривизни часто все дефектне місце виявляється виправленим так, що по всіх інших напрямках проектний рельєф буде відповідати нормативним вимогам. Якщо по даному напрямку є дефект як по похилу, так і по кривизні, то в першу чергу виконується виправлення по кривизні. Як правило, при цьому забезпечується виправлення і по похилу.
Б-Б
Рис. 3.6. Приклад виправлення рельєфу на ділянці сідловини:
1- лінія вододілу існуючого рельєфу; 2 — лінія вододілу проектного рельєфу;
3— 3'- лінії контрольного перетину. 4— лінія нульових робіт; — величина зсуву лінії водорозділу проектного рельєфу
Рис. 3.7. Побудова масштабної кривої:
1 — масштабна крива; 2 — криві на палетці
Таблиця 3.4.
Гранично допустиме перевищення відміток вершин по стороні квадрата
Гранично допустимий похил чи
|
Мінімально чи максимально допустиме перевищення, м, при стороні квадрата
|
Гранично допустимий похил чи |
Мінімально чи максимально допустиме перевищення, м, при стороні квадрата |
||
а = 40 м
|
а = 50 м
|
а = 40 м
|
а = 50 м
|
||
0,0025 0,003 0,004 0,005 0,006 0,007 0,008
|
0,10 0,12 0,16 0,20 0,24 0,28 0,32
|
0,12 0,15 0,20 0,25 0,30 0,35 0,40
|
0,010 0,012 0,0125 0,015 0,020 0,025 0,030
|
0,40 0,48 0,50 0,60 0,80 1,00 1,20
|
0,50 0,60 0,62 0,75 1,00 1,25 1,50
|
Таблица 3.5.
Максимально допустима алгебраїчна різниця перевищень по сторонах двох суміжних квадратів
Радіус кривизни, м
|
Алгебраїчна різниця перевищень, см, при стороні квадрата
|
Радіус кривизни, м
|
Алгебраїчна різниця перевищень, см, при стороні квадрата
|
||
а = 40 м
|
а = 40 м
|
а = 40 м
|
а = 50 м
|
||
40000 30000 20000 15000 12000 10000
|
4 5 8 11 13 16
|
6 8 12 17 21 25
|
8000 6000 5000 4000 3000 2000
|
20 27 32 40 53 80
|
31 42 50 62 84 125
|
Рис. 3.8. Виправлення рельєфу методом відміток:
1- об’єм виїмки; 2 - робоча відмітка;3 - відмітка землі; 4 — проектна відмітка;
5 — лінія нульових робіт; а — сторона квадрата