2. Класифікація аеропортів

Транспортні польоти проводяться по повітряних трасах, які являють собою повітряний простір над поверхнею землі у вигляді коридору, який забезпечений аеродромами і наземними радіотехнічними засобами. Повітряні траси поділяються на міжнародні, державні і місцеві. Аналогічно поділяються за своїм призначенням і аеропорти.

1. Призначення повітряних сполучень:

• міжнародні;

• державні;

• місцеві.

2. Річний об’єм транспортної роботи:

• клас І;

• клас ІІ;

• клас ІІІ;

• клас ІУ;

• клас У.

3. Вид обслуговування авіаційних перевезень:

• пасажирські;

• вантажні.

4. Транспортне призначення:

• базові;

• запасні.

5. Розташування аеропорту відносно повітряних ліній:

• кінцеві;

• проміжні.

Класифікація аеропортів, прийнята ІКАО (міжнародна організація цивільної авіації).

Клас аеропорту Довжина зпс, м

А  2134

В 1524 – 2133

С 914 – 1523

D 762 – 913

Е 610 – 761

1.4. Класифікація аеродромів

Аеродроми мають незалежну від аеропортів класифікацію. Польоти літаків цивільної авіації поділяються за характером завдань на транспортні, спеціального призначення, учбово-тренувальні, випробовувані, науково-дослідні і службові.

1. Довжина головної ШЗПС в стандартних умовах: клас А, клас Б, клас В, клас Г, клас D, клас Е.

2. Характер використання:

• постійні;

• тимчасові;

• денні;

• круглодобової дії.

3. Призначення:

• трасові;

• заводські;

• учбові;

• аеродроми застосування авіації в народному господарстві.

4. Розташування на трасі:

• основні;

• запасні.

5. Вид покриття:

• з штучним покриттям;

• грунтові.

Класифікація аеродромів в аеропортах

Клас аеропорту Клас аеродрому

І А

ІІ Б

ІІІ В

ІУ Г

У Д

некласифікований Е

5. Вимоги при вирішенні генерального плану аеропорту

Генеральний план аеропорту повинен забезпечити потреби сучасної експлуатації а також враховувати тенденцію розвитку аеропорту на перспективу не менше 20 років. В першу чергу будівництва аеропорту включають аеродром, мінімально необхідні будівлі, споруди і обладнання для обслуговування всіх видів перевезень в об’ємах, що плануються на 10-й рік після введення аеропорту в експлуатацію при умові забезпечення безпеки і регулярності польотів.

Для подальших черг будівництва необхідно зарезервувати території (наприклад, для будівництва додаткової ЗПС, розширення перону і МС, для розвитку СТТ). Особливо важливим при рішенні генплану є необхідність правильно і раціонально зорієнтувати і розмістити на місцевості льотну смугу аеродрому. Серед великої кількості факторів, що впливають на розташування і орієнтацію ЛС, виділяють наступні.

1. Вітер – ЛС повинна бути зорієнтована по напрямку, при якому забезпечується можливість виконання злітно-посадочних операцій на протязі найбільшої кількості вітряних днів.

2. Сусідні аеродроми.

3. Житлові райони.

4. Висотні перешкоди.

5. Рельєф – особливо важливий при проектуванні похилів, системи водостоків, дренажно-стічної мережі, вертикального планування.

6. Можливість зіткнення літака з птахами.

7. Споруди аеропорту – розташування ЛС відносно інших споруд аеропорту (аеровокзал, пакгауз, перон, РД) повинно забезпечувати високі експлуатаційні показники аеропорту.

8. Пропускна здатність аеропорту – ЛС повинна бути розташована таким чином, щоб забезпечити максимальну пропускну здатність.

9. Довжина ЛС – ЛС повинна бути розташована таким чином, щоб була забезпечена можливість її подальшого збільшення (при переводі аеродрому у вищий клас).

10. Кількість ЛС – необхідно передбачити можливість спорудження в подальшому додаткових ЛС.

11. Навколишнє середовище.